Постанова № 39073325, 20.05.2014, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2014 року справа № 823/3501/13-а

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі судового засідання Будченку А.Ю.

за участю:

представника позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Христинівської міської ради Черкаської області, комунального підприємства "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації", виконавчого комітету Христинівської міської ради Черкаської області, реєстраційної служби Христинівського районного управління юстиції, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, про визнання незаконними дій та недійсними рішень, скасування свідоцтва про право власності і державної реєстрації права приватної власності та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому, враховуючи уточнення позовних вимог та ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 29.11.2013р., просить:

- визнати незаконними та недійсними рішення міськради від 23 вересня 2010 року №51-2/40 V та від 22 серпня 2011 року за №9-2/1 про розподіл земельної ділянки, рішення виконавчого комітету №8 від 23 листопада 2010 року про надання дозволу на спорудження заблокованих навісів, а також від 16 червня 2011 року №152 про надання дозволу ОСОБА_3 на оформлення права власності немайновий комплекс будівель та споруд;

- визнати незаконними дії КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» щодо реєстрації за третьою особою права власності на майно, розташоване по АДРЕСА_1;

- зобов'язати КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстраційний запис №34084076 про державну реєстрацію права власності третьої особи на комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_1;

- зобов'язати міськраду ухвалити нове рішення щодо розподілу земельної ділянки по АДРЕСА_1 загальною площею 1,3 га, виділивши у користуванні позивачу її частину.

Позов обґрунтовано тим, що згідно договору купівлі - продажу від 09.02.2006 року позивач придбав у ОСОБА_3 Ѕ частини комплексу (продовольча база), що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1. Вказаний договір купівлі - продажу 23.02.2006 року був зареєстрований у Христинівському відділі БТІ в Черкаській області під №2475524, що підтверджується витягом з Реєстру права власності на нерухоме майно. Згідно договору купівлі - продажу у приватну власність позивачу перейшли Ѕ прохідної «А», площею 10,7 кв.м., Ѕ частина соляного складу «В», площею 200 кв.м., Ѕ частина складу продбази «Г» площею 1183, 5 кв.м. (в тому числі підвал площею 601,1 кв.м.), Ѕ частина вбиральні «Д» площею 3,3 кв.м. Загальна площа придбаної частини бази складала 1397,5 кв.м. Договором міни від 05.03.2008 року Ѕ частину соляного складу «В» позивачем передано у власність ОСОБА_3 Вказаний договір зареєстрований Христинівським відділом БТІ Черкаської області 21.04.2008р. На думку позивача оскаржувані рішення міськради від 23 вересня 2010 року №51-2/40 V про закріплення земельної ділянки та виконавчого комітету №8 від 23 листопада 2010 року про надання дозволу на спорудження зблокованих піднавісів є протиправними, оскільки прийняті без повідомлення позивача. Крім того, постановою Христинівського районного суду від 25.02.2011 року визнано протиправним рішення Христинівської міської ради від 20.05.2010р. №48-3/3, а тому всі наступні рішення Христинівської міської ради, а саме від 23.09.2010р. №51-2/40 V про закріплення за ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,5462 га для обслуговування соляного складу, №8 від 23.11.2010р. про надання дозволу на спорудження зблокованих навісів та від 22.08.2011р. №9-2/1 про розподіл між позивачем та ОСОБА_3 решти земельної ділянки є протиправними. Крім того, у судовому засіданні представник позивача зазначив, що Христинівська міська рада при винесенні оскаржуваних рішень діяла за межами своїх повноважень, оскільки земельна ділянка на момент винесення оскаржуваних рішень перебувала у праві постійного користування Христинівського РайСТ.

Відповідач - Христинівська міська рада позов не визнала, подала до суду заперечення, у яких зазначила, що оскаржувані рішення не підлягають скасуваню з огляду на те, що 09.02.2006р. ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі - продажу частини комплексу (продовольча база) придбав у ОСОБА_3 Ѕ частини комплексу за адресою: АДРЕСА_1, в т. ч. Ѕ частину соляного складу. 05.03.2008р. відповідно до договору міни ОСОБА_3 обміняв магазин 79 в смт. Верхнячка Христинівського р-ну на Ѕ частину соляного складу у ОСОБА_2 по АДРЕСА_1. Таким чином, після вчинення міни ОСОБА_3 став власником нежитлової споруди (соляного складу) і рішенням виконавчого комітету Христинівської міської ради від 16.09.2010р. соляному складу була присвоєна юридична адреса АДРЕСА_1. А тому позивач не має відношення до оскаржуваних рішень, оскільки власником соляного складу є ОСОБА_3, права позивача оскаржуваними рішеннями не порушено.

Представник відповідача - виконавчого комітету Христинівської міської ради позов не визнав з підстав, зазначених представником Христинівської міської ради.

Відповідач - комунальне підприємство "Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" позов не визнав, подав до суду заперечення, у яких зазначив, що у своїй діяльності керувався Тимчасовим положенням, оформлення права власності на нерухоме мано, відповідно до якого БТІ забороняється тлумачення прав або самостійно вносити зміни до відомостей про заявлені права. При прийнятті рішення щодо реєстрації права власності на комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 реєстратором БТІ виконані вимоги Тимчасового положення, а саме була прийнята заява відповідного зразка та у відповідності до п. 3.1 реєстратором було установлено відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості.

Відповідач - реєстраційна служба Христинівського районного управління юстиції позов не визнав, подав до суду заперечення, у яких зазначив, що є неналежним відповідачем, оскільки вимог до нього позивачем не заявлено.

Третя особа та її представник письмових заперечень на позов не надали, просили у задоволенні позову відмовити, оскільки оскаржувані рішення не порушують права позивача.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як видно з матеріалів справи, позивач 09.02.2006 року, згідно договору купівлі - продажу, зареєстрованого Христинівським відділом БТІ в Черкаській області за №2475524 та підтверджується витягом з Реєстру права власності на нерухоме майно, придбав у ОСОБА_3 частину комплексу (продовольча база ) за адресою: АДРЕСА_1, а саме Ѕ частини прохідної «А» площею 10,7 кв. м., Ѕ частина соляного складу «В», площею 200 кв.м., частину складу продбази «Г» площею 1183, 5 кв.м. (в тому числі підвал площею 601,1 кв.м.), Ѕ частина вбиральні «Д» площею 3,3 кв.м.

Відповідно до договору міни від 05.03.2008 року ОСОБА_3 обміняв на належну йому нежитлову будівлю магазин 79 «ІНФОРМАЦІЯ_1» , магазин №85 «ІНФОРМАЦІЯ_2», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 281,1 кв.м. на належну ОСОБА_2 Ѕ частину соляного складу, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 200 кв.м.

Вищевказаний договір зареєстровано у реєстрі права власності на нерухоме майно 21.04.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст.. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2013 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача - інспекція державної архітектурно-будівельного контролю в Черкаській області, про зобов'язання знести самочинно збудовану будівлю, що залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 28 листопада 2013р встановлено, що за рішенням Христинівської міської ради з 16.09.2010 р. присвоєно юридичну адресу соляному складу, який належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2005р. №2684 та договору міни від 05.03.2008р. №762 і розміщений по АДРЕСА_1. Крім того, за адресою: АДРЕСА_1 на праві власності у ОСОБА_3 мається навіс Б., навіс Г., убиральня Д, огорожа 1, ворота 2.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Христинівської міської ради від 23.09.2010р. №51-2/40-V закріплено земельну ділянку пл. 0,5462 га по АДРЕСА_1 для обслуговування соляного складу за гр. ОСОБА_3 та затверджено план-схему землекористування земельної ділянки по АДРЕСА_1.

Рішенням виконавчого комітету Христинівської міської ради №8 від 23.11.2010р. гр. ОСОБА_3 надано дозвіл на спорудження зблокованих піднавісів розмірами 19,92м х 5,14 м., 25,33 м. х 5,65 м. та 12,72 м. х 38,45 м. по АДРЕСА_1 на орендованій земельній ділянці.

Рішенням виконавчого комітету Христинівської міської ради від 16.06.2011 року №152 надано дозвіл на оформлення права власності на майновий комплекс будівель та споруд розташований в м. Христинівка по АДРЕСА_1 загальною площею 394,6 кв.м. за ОСОБА_3 та доручено комунальному підприємству «Черкаському обласному об'єднаному бюро технічної інвентаризації» оформити свідоцтво про право власності на вище згаданий майновий комплекс.

Враховуючи договір міни від 05.03.2008 р. та рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 26 лютого 2013 року, яким встановлено, що соляний склад, якому присвоєно юридичну адресу: АДРЕСА_1, належить ОСОБА_3, суд не вбачає порушення прав позивача вищезазначеними оскаржуваними рішеннями, оскільки вони стосуються земельної ділянки по АДРЕСА_1, а тому відсутні підстави щодо задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними та недійсними рішення міськради від 23 вересня 2010 року №51-2/40 V, рішення виконавчого комітету №8 від 23 листопада 2010 року та від 16 червня 2011 року №152 та зобов'язання КП «Черкаське обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації» скасувати реєстраційний запис №34084076 про державну реєстрацію права власності третьої особи на комплекс будівель та споруд по АДРЕСА_1.

Крім того, посилання представника позивача щодо винесення Христинівською міською радою оскаржуваних рішень за межами повноважень, оскільки земельна ділянка на момент винесення оскаржуваних рішень перебувала у праві постійного користування Христинівського РайСТ спростовуються обставинами, встановленими у постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Христинівської міської ради, третя особа - ОСОБА_3, про скасування рішення міської ради.

Що стосується оскаржуваного рішення Христинівської міської ради №9-2/1-VI від 22.08.2011р.

22.08.2011 року рішенням Христинівської міської ради №9-2/1-VI закріплено земельну ділянку по АДРЕСА_1 за гр. ОСОБА_3 площею 0,1540 га, за гр. ОСОБА_2 площею 0,1240 га, у спільне користування площею 0,2125 га.

Позивач зазначає про протиправність оскаржуваного рішення посилаючись на те, що постановою Христинівського районного суду від 25.02.2011 року визнано протиправним рішення Христинівської міської ради від 20.05.2010р. №48-3/3.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Христинівського районного суду Черкаської області від 25 лютого 2011 року, зокрема рішення Христинівської міської ради Черкаської області від 20.05.2010 року за №48-3/13-У «Про розподіл земельної ділянки» визнано протиправним та зобов'язано Христинівську міську раду Черкаської області ухвалити нове рішення про розподіл земельної ділянки для обслуговування комплексу продовольчої бази по АДРЕСА_1 відповідно до вимог чинного законодавства.

Вищезазначена постанова набрала законної сили, що підтверджується копією виконавчого листа та постановою державного виконавця про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 22.07.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до головного Державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції у Черкаській області Осадчого Віталія Володимировича, заінтересована особа Христинівська міська рада Черкаської області, про визнання дій неправомірними та скасування постанови серії ВП №26962422 від 26.09.2011р. про закінчення виконавчого провадження встановлено, що на виконання постанови Христинівського районного суду від 25.02.2011р. Христинівська міська рада 22 серпня 2011 року ухвалила рішення №9-2/1-VI, яким встановила порядок користування та розподілила частину земельної ділянки території виробничого комплексу продовольчої бази загальною площею 0,4905 га, в той час коли підлягало розподілу земельна ділянка загальною площею 1,0367 га.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2013 року вищезазначена постанова в частині розподілу судового збору - скасована, в іншій частині залишена без змін.

Отже Христинівським районним судом Черкаської області встановлено, що Христинівською міською радою постанова Христинівського районного суду від 25 лютого 2011 року щодо розподілу земельної ділянки не виконана у зв'язку із невідповідністю площі земельної ділянки, що підлягала розподілу, за таких підстав суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Христинівської міської ради Черкаської області від 22.08.2011р. №9-2/1-VI «Про розподіл земельної ділянки» та зобов'язання Христинівську міську раду Черкаської області ухвалити нове рішення про розподіл земельної ділянки для обслуговування комплексу продовольчої бази по АДРЕСА_1 відповідно до вимог чинного законодавства.

Згідно із ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому в силу ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачі частково обґрунтували правомірність своєї позиції з посиланням на норми законодавства України.

Представник позивача вмотивованих доводів щодо частини позовних на підтвердження позову не навів.

Враховуючи вищезазначене суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

В силу ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 14, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Христинівської міської ради Черкаської області від 22.08.2011р. №9-2/1-VI «Про розподіл земельної ділянки»

Зобов'язати Христинівську міську раду Черкаської області ухвалити нове рішення про розподіл земельної ділянки для обслуговування комплексу продовольчої бази по АДРЕСА_1 відповідно до вимог чинного законодавства.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 01(одну) грн. 70 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текс постанови виготовлено 26 травня 2014 року.