Постанова № 39073186, 28.05.2014, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 року Житомир справа № 806/249/14

час прийняття: 11 год. 40 хв. категорія 8.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

за участі секретарів Лисайчука А.О., Степанова П.В., Бондаренка Д.А.,

за участі представників позивача Беседовської Л.В., Березенської Г.Ф.,

за участі представника відповідача Житкевич С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом підприємства облспоживспілки "Будгоспторг" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.03.2010 № 0004202302,

встановив:

Підприємство облспоживспілки "Будгоспторг" (далі - ПО "Будгоспторг", позивач) звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом про визнання нечинним рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі (далі - відповідач) про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25 березня 2010 року за № 0004202302, яким за відсутність ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації до позивача застосовано штрафні санкції в сумі 2162,98 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підприємство здійснює бухгалтерський облік відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Інструкції про застосування книжково-журнальної форми бухгалтерського обліку в організаціях і підприємствах споживчої кооперації, Правил оформлення товарів за готівки у підприємствах, об'єднаннях системи Центральної спілки споживчих товариств та інших нормативних документів. Оформлення і рух обліку товарів та готівки на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування в системі споживчої кооперації здійснюється шляхом подання товарно-грошових звітів та ведення Книги надходження товарів, записи в яку вносяться відразу після прийняття товарів на підставі прибуткових документів. Позивач стверджує, що на момент перевірки весь товар, який знаходився в магазині, облікований в Книзі надходження товарів, всі первинні документи, що підтверджують рух товарів та готівки разом з товарно-грошовими звітами були передані до бухгалтерії підприємства, про що зазначено у відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних запасів станом на 20.03.2010 та в поясненнях продавця до акту перевірки. Тому висновки контролюючого органу щодо допущеного підприємством порушення позивач вважає безпідставними.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову, з підстав, викладених у письмових запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В процесі розгляду справи відповідача Державну податкову інспекцію у м.Житомирі Житомирської області замінено на належного - Житомирську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Житомирській області (далі - відповідач).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд при розгляді вказаної справи керується нормативною базою, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин.

Судом встановлено, що на підставі направлень від 01 березня 2010 року за № 333 та № 334 працівниками контролюючого органу було проведено перевірку магазину, який розташований за адресою: м.Житомир, площа Житній ринок,2, та належить ПО "Будгоспторг". Перевіркою встановлено порушення вимог п.12 ст.3 та ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме, не забезпечено ведення у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації - в магазині відсутні накладні на отримання товару на суму 1081,49 грн.

За вказане порушення відповідачем було прийнято рішення про застосування до ПО "Будгоспторг" штрафних (фінансових) санкцій від 25 березня 2010 року за № 0004202302 в сумі 2162,98 грн (а.с.8).

Представники позивача зазначили, що оспорюють рішення відповідача з тих підстав, що при проведенні перевірки весь товар, який знаходився в магазині був облікований в Книзі надходження товарів. Всі первинні документи, що підтверджують рух товарів та готівки разом з товарно-грошовими звітами були подані в бухгалтерію підприємства, яка знаходиться за адресою вул. Ватутіна,81-а, м.Житомир.

З такою позицією позивача суд погоджується з наступних мотивів.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі - Закону) від 06.07.1995 № 265/95-ВР, із змінами і доповненнями, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - підприємцем ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Статтею 21 Закону визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, із змінами і доповненнями (далі - Закон № 996-XIV) передбачено, що цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону № 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною 1 статті 9 Закону № 996-XIV передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 5 статті 8 вказаного Закону передбачено, що підприємство самостійно:

- визначає облікову політику підприємства;

- обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних;

- розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

- затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

- може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства.

Для підприємств споживчої кооперації постановою правління Укоопспілки № 153 від 18.09.1997, затверджені Правила оформлення і обліку руху товарів та готівки у підприємствах, організаціях (об'єднаннях) системи Центральної спілки споживчих товариств України для підприємств споживчої кооперації постановою правління Укоопспілки № 153 від 18.09.1997 (далі - Правила), відповідно до пункту 1.2 яких споживчі товариства, споживспілки, їх власні і спільні підприємства, організації (об'єднання) (далі - підприємства) забезпечують оформлення і облік руху товарів та готівки своїми об'єктами роздрібної торгівлі і громадського харчування: магазинами, відділами, секціями, кіосками, буфетами, павільйонами, ларками, автомагазинами тощо (далі - об'єктами роздрібної торгівлі) шляхом складання і подання товарно-грошових звітів та ведення Книги надходження товарів.

Згідно до п.п.2.1, 2.4 Правил матеріально відповідальні особи всіх об'єктів роздрібної торгівлі (у т.ч. розподільчих складів) подають в бухгалтерію товарно-грошові звіти з усіма документами, що підтверджують рух товарів, готівки та тари за звітний період. Товарно-грошові звіти складаються у двох примірниках (під копірку) пастою кулькових ручок, на друкарській машинці або іншими засобами оргтехніки. Перший примірник звіту разом з документами здають в бухгалтерію, а другий - з розпискою бухгалтера про перевірку і прийняття звіту залишається у матеріально відповідальної особи.

Розділом 4 Правил встановлено порядок ведення Книги надходження товарів об'єктами роздрібної торгівлі. Пунктами 4.1, 4.2 вказаного розділу передбачено, що об'єкти роздрібної торгівлі ведуть Книги надходження товарів (далі по тексту - Книга) за формою № 056 (додаток 8). Книга знаходиться у завідуючого об'єктом роздрібної торгівлі або уповноваженої ним особи і надається покупцеві на його першу вимогу, а також службовим особам, які мають посвідчення на право проведення перевірки.

Інструкцією про застосування книжково-журнальної форми бухгалтерського обліку в організаціях і підприємствах споживчої кооперації, затвердженою постановою правління Укоопспілки від 19.12.2001 № 304 (далі - інструкція) перебачено, що у споживчій кооперації України застосовується книжково-журнальна форма бухгалтерського обліку, яка базується на використанні журналів спеціальної форми.

Згідно п.1.2. вказаної Інструкції при книжково-журнальній формі бухгалтерського обліку господарські операції оформляються первинними документами, затвердженими в установленому законом порядку. Матеріально-відповідальні особи подають в бухгалтерію звіти затвердженої форми разом з первинними документами.

Пунктом 2.6. Інструкції передбачено, що усі первинні документи, які служать підставою для записів на рахунки бухгалтерського обліку надходження та вибуття товарно-матеріальних цінностей, що знаходять під звітом у матеріально-відповідальних осіб, повинні подаватися в бухгалтерію в установлені терміни разом із звітами затверджених форм.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо особливостей ведення бухгалтерського обліку в системі споживчої кооперації як то передбачено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Інструкцією про застосування книжково-журнальної форми бухгалтерського обліку в організаціях і підприємствах споживчої кооперації, Правилами оформлення товарів за готівки у підприємствах, об'єднаннях системи Центральної спілки споживчих товариств та інших нормативних документів.

Не заперечує відповідач та погоджується суд з тим, що оформлення і рух обліку товарів та готівки на підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування в системі споживчої кооперації здійснюється шляхом подання товарно-грошових звітів та ведення книги надходження товарів, записи в яку вносяться відразу після прийняття товарів на підставі прибуткових документів.

В процесі розгляду справи свідок ОСОБА_5 показала, що на момент перевірки накладні на описаний в відомості товар в магазині за місцем реалізації були відсутні, так, як були здані в бухгалтерію підприємства, яка знаходиться за адресою: м.Житомир, вул.Ватутіна,81а. Весь товар був записаний у приходну книгу згідно накладних. Перевіряючі перевіряли товарно-грошовий звіт, касу, приходну книгу, накладні на новий товар та цінники. Крім того, свідок показала, що на момент підписання відомості (а.с.23) запис "на момент перевірки не надано книгу надходження товару форма 056 та будь-які накладні на товар" був відсутній, а тому відомість була нею підписана без заперечень. На всі виявлені під час перевірки порушення вона написала пояснювальну від 20 березня 2010 року.

Також в матеріалах справи міститься пояснювальна ОСОБА_5 (а.с.21), в якій вона зазначає, що накладні на описаний товар відсутні на місці реалізації, так як вони були здані в бухгалтерію підприємства, яка знаходиться за адресою вул.Ватутіна,81-а.

Зі змісту Відомості про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) станом на 20.03.2010 (дата початку перевірки) при перевірці господарської одиниці магазину "Будгоспторг", юридична адреса: м.Житомир, вул.Ватутіна, видно, що "До початку перевірки повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) всі видаткові і прибуткові документи на цінності включенні у товарні звіти, здані в бухгалтерію. Всі цінності мою (нашу) відомість, оприбутковано, а ті, які вибули, списано на видаток", цей запис скріплений підписом продавця ОСОБА_5 (а.с.23).

Допитаний судом свідок ОСОБА_6, який здійснював перевірку, показав, що майже нічого не пам'ятає. В акті перевірки викладені всі порушення, жодних заперечень під час підписання акту з боку продавця не було. Вказані у відомості документи мають зберігатися за місцем реалізації товару, а тому строк для усунення порушень в акті перевірки не встановлювався. Накладні та книга форми 056 має знаходитись за місцем реалізації товару, проте під час перевірки надані не були. Крім того, свідок показав, що не пам'ятає чи був наданий товано-грошовий звіт під час перевірки. Запис у відомості "на момент перевірки не надано книгу надходження товару форма 056 та будь-які накладні на товар" був вчинений під час заповнення відомості.

Свідок ОСОБА_7, який також приймав участь у перевірці показав, що перевірка позивача проходила у 2010 р., деталі він не пам'ятає. Обставини встановлені в процесі перевірки викладені в акті. Під час перевірки продавець магазину пояснила, що накладані на товар відсутні, оскільки здані в бухгалтерію підприємства. Чи були надані для перевірки Книга обліку надходження товару та товарно-грошові звіти він не памятає.

Відповідно до розділу 2 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій (далі - Методичні рекомендації), затвердженого Наказом ДПА України від 12.08.2008 № 534, в акті перевірки має бути чітко викладений зміст порушення з посиланням на законодавчі та нормативно-правові акти, вимоги яких порушено.

В порушення даної норми перевіряючими в п.2.2.14 акту перевірки не викладний зміст правопорушення, зазначено лише посилання на законодавчі та нормативно-правові акти, вимоги яких порушено (а.с.9 зв.).

Згідно розділу 5 Методичних рекомендацій фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей), визначені при обстеженні приміщень суб'єкта господарювання, під час перевірки відображаються у відомості про результати контролю за повнотою оприбуткування, реалізації та фактичні залишки запасів (товарно-матеріальних цінностей) (далі - Відомість), форму якої наведено у додатку 3 до Методичних рекомендацій.

У Відомості зазначаються найменування окремих груп (видів) запасів (товарно-матеріальних цінностей), відібраних для проведення перевірки (графа 2). У графі 3 вказуються одиниці виміру. Залишки окремо обраних для перевірки запасів (товарно-матеріальних цінностей) за даними бухгалтерського обліку (товарного звіту, акта передачі зміни тощо) на початок перевірки зазначаються у графах 4 - 5. При цьому у графі 4 вказується кількість у натуральному виразі, у графі 5 - сума у грошовому виразі на підставі даних бухгалтерського обліку, товарних звітів, акта передачі зміни тощо. При застосуванні суб'єктами господарювання автоматизованих систем обліку товарів можуть бути залучені до перевірки дані оборотів по рахунку 282, інших рахунках.

Надходження запасів (товарно-матеріальних цінностей) за визначений період (з дати подання податкової звітності (або конкретно визначеної дати) до дати початку перевірки) відображається у графах 6 - 11.

У графах 6 та 7 зазначаються код і назва постачальника, від якого отримано відібрані найменування запасів (товарно-матеріальних цінностей). У графах 8 - 9 - дата та номер документа, відповідно до якого отримано запаси (товарно-матеріальні цінності). У графах 10 - 11 - надходження таких запасів (товарно-матеріальних цінностей) у натуральному та грошовому виразі відповідно.

Дані про надходження запасів (товарно-матеріальних цінностей) у відповідних графах зазначаються на підставі первинних прибуткових документів, зведених відомостей про надходження від постачальника, внутрішнє переміщення тощо. У разі значного обсягу документів записи можуть групуватися у додаткових таблицях.

Зазначення інших даних у вказаних графах Відомості даними Методичними рекомендаціями не передбачено.

Як видно зі змісту Відомості (а.с.23) остання також складена з порушенням вимог Методичних рекомендацій, так у графах 6-11, де мають бути зазначені код і назва постачальника, від якого отримано відібрані найменування запасів (товарно-матеріальних цінностей), дата та номер документа, відповідно до якого отримано запаси (товарно-матеріальні цінності), надходження таких запасів (товарно-матеріальних цінностей) у натуральному та грошовому виразі відповідно, вчинено непередбачений Методичними рекомендаціями запис - "на момент перевірки не надано книгу надходження товару форма 056 та будь-які накладні на товар".

З огляду на викладене, акт перевірки та Відомість, що складені із порушеннями вимог закону, не є належними доказами в розумінні ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку про те, що всі первинні документи, які підтверджують рух товарів та готівки були подані в бухгалтерію підприємства.

Відповідно до ч.1 ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання, контролюючий орган має доводити недобросовісність платника податків. Будь-яких беззаперечних та достатніх доказів, які б могли свідчити про недобросовісність позивача та не надання ним Книги надходження товарів під час перевірки відповідачем - суб'єктом владних повноважень, суду не надано.

На підставі викладеного, суд вважає, що висновок контролюючого органу про те, що в магазині не ведеться в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів за місцем їх реалізації, є безпідставним, а тому позов підприємства підлягає задовленню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, сплачений судовий збір в розмірі 3,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням, підлягає відшкодуванню на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 71, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

постановив:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекцій Головного управління Міндоходів у Житомирській області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.03.2010 № 0004202302.

Стягнути на користь підприємства облспоживспілки "Будгоспторг" з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Житомирської області 03,40 грн. сплаченого судового збору.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя В.А. Панкеєва