Постанова № 39073171, 07.12.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2012 р. Справа № 2а/0470/13153/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Савчук Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, земельного податку,

ВСТАНОВИВ:

Криворізька центральна МДПІ звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовними вимогами про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 6426грн.16коп. та земельного податку у розмірі 20915грн.66коп.

В матеріалах справи наявне клопотання позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження (а.с.3).

На адресу відповідача ухвала про відкриття провадження у справі разом з доданими документами надіслана вчасно, з урахуванням приписів ст.35 КАС України (а.с.44).

До суду надійшов конверт-повернення з адреси відповідача з позначкою про закінчення терміну зберігання.

Враховуючи, що адреса відповідача зазначена у позовній заяві, співпадає зі зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5), відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи у судовому засіданні, відповідно до ст.35 КАС України.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечення проти позову до суду не надходили.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст. 128 КАС України, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду адміністративної справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована виконавчим комітетом Криворізької міської ради Дніпропетровської області 20.10.2003р. та перебуває на обліку у Криворізькій центральній МДПІ.

Позивачем встановлено, що відповідач станом на 10.10.2012р. має податковий борг у сумі 27341грн.82коп., який складається з:

- податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і

комунальної власності на загальну суму 6426грн.16коп., в т.ч. 6426грн.16коп. - штрафна (фінансова) санкція, виник внаслідок несплати податкових зобов'язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями від 10.06.2010р. №0003521702/0, №0003531702/0, №0003541702/0, винесеними на підставі акта перевірки від 08.06.2010р. №1725/1702/НОМЕР_1, внаслідок порушення ст.17 Закони України «Про плату за землю», а саме несвоєчасно сплачено орендну плату за землю;

- податкового боргу з земельного податку на загальну суму 20915гри66коп., в т.ч. 20395грн.15коп. - податкові зобов'язання, 520грн.51коп. - пеня, виник внаслідок несплати податкових зобов'язань визначених податковими деклараціями від 01.02.2010р. №4501, від 31.01.2011р. №4491 та від 25.01.2012р. №1106.

Також, за даними Центральної МДПІ відповідач знаходиться на обліку як платник податку по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності та земельного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, податковий борг за вказаним платником податків виник у 2008 році в період дії норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Так, керуючись п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» Центральною МДПІ 06.08.2008р. було вручено боржникові особисто першу податкову вимогу від 05.08.2008р. №1/1415 та 04.09.2008р. - другу податкову вимогу від 04.09.2008р. №2/1473.

Відповідно до ст.ст.67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку та в розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції та законів України.

З 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини у даній адміністративній справі виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи, слід застосовувати норми раніше діючого законодавства, так як згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про систему оподаткування», платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

У пп.5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» вказано, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Згідно ст.1 Закону України «Про оренду землі», ч.1 ст.93 Земельного кодексу України оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

З статтею 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності ч.2 ст.4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно ч.4 ст.2 Закону України «Про плату за землю» за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Стаття 14 Закону України «Про плату за землю» встановлює, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (ст. 17 Закону України «Про плату за землю»).

Також нормою ст.17 Закону України «Про плату за землю», податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця

Згідно з матеріалами справи, оскільки фізична особа-підприємець ОСОБА_1 своєчасно не сплатила податкове зобов'язання, їй на підставі ст. 26 Закону України «Про плату за землю» та п. 6,2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем вручені перша та друга податкові вимоги (а.с.39), але податковий борг відповідачем у добровільному порядку не сплачений.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобов'язань платники податків несуть у відповідності з законодавством України. Примусове стягнення податкового боргу - передбачена законодавством України процедура погашення податкового боргу платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків.

Пунктом 1.7 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активами платника податків є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Відповідно до пп.3.1.1 п.3.1 ст.3 зазначеного Закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Таким чином, загальна сума заборгованості фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складає 27341грн.82коп., в тому числі з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 6426грн.16коп. та земельного податку у сумі 20915грн.66коп., яка відповідачем на час розгляду справи не погашена, що є порушення чинного законодавства України.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Криворізької центральної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, земельного податку - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь державного бюджету України загальну суму податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та земельного податку у розмірі 27341грн.82коп. (двадцять сім тисяч триста сорок одна грн. 82коп.), а саме:

- податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у сумі 6426грн.16коп. (на р/р33214815700024, код платежу 13050500, одержувач УДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 38032510, МФО 8050124);

- податковий борг з земельного податку у сумі 20915грн.66коп. (на р/р33216813700024, код платежу 13050300, одержувач УДКСУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 38032510, МФО 8050124).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Г.В. Потолова