Постанова № 39069892, 28.05.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2014 р.м.ОдесаСправа № 510/605/13-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Сорокін К.В. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області на постанову Ренійського районного суду Одеської області від 04 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.04.2014р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області про визнання протиправним рішення від 02.11.2012р. №120186 та зобов'язання провести з 01.09.2012р. перерахунок пенсії з урахуванням зарплати за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць з урахуванням премій і додаткових оплат за продукцію за період з 01.01.1986р. по 31.12.1991р. відповідно до Положення, затвердженого Постановою КМ України від 20.04.2005року №306.

Постановою Ренійського районного суду Одеської області від 04 листопада 2013 року позов задоволений.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є пенсіонером та з жовтня 2003р. отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», з урахуванням страхового стажу 44 років 10 місяців 5 днів та 843,09грн. середньомісячного заробітку, визначеного за період роботи з 01.01.1987 р. по 31.12.1991 р.

За заявою від 07.06.2006р. пенсія позивачу була перерахована по стажу та заробітку з урахуванням 47 років 0 місяців 2 дні страхового стажу та 1470,77грн. середньомісячного заробітку, визначеного за періоди роботи з 01.01.1987р. по 31.12.1991р. та з 01.07.2003р. по 31.12.2005р.

Середньомісячний заробіток позивача було визначено з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 ст.41 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 20.04.2005 р. № 306, на підставі виданої ВАТ «Насінницький радгосп «Перемога» довідки про заробітну плату за результатами виконаної роботи № 310 від 02.09.2005 р. за період роботи з 01.01.1986 р. по 31.12.1991р.

За дорученням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області по всім пенсійним справам, де коефіцієнт заробітку перевішує 5.6 були проведені зустрічні перевірки підстав видачі довідок про заробітну плату.

Перевіркою було встановлено, що заробітна плата позивача виплачувалась щомісяця, також були нараховані премії, доплати виплачувались у грудні 1988р.; грудні 1989р.; лютому 1991р., докази проведення остаточного розрахунку за рік відсутні, авансування заробітку за ці роки не проводилось. На підставі чого, оскарженим рішенням, позивачу було проведено перерахування пенсії з 01.09.2012р. без урахування довідки ВАТ «Насінницький радгосп «Перемога» №310 від 02.09.2005 р. та постанови КМУ № 306 від 20.04.2005 р. /а.с.9/

Разом з тим, постановою КМ України прийнято Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої виплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримувати заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць №306 від 20 квітня 2005 року.

Згідно з частиною 1 цього Порядку дія цього Порядку поширюється на таких осіб, що до 1 липня 1998 р. отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць: тих, що працювали в сільському господарстві, були зайняті на сезонних роботах, працювали у старательських артілях, виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами та сплачували внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ч.2 Порядку до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії згідно з цим Порядком зараховуються суми виплат (доходу), з яких сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Як зазначено у частині 6 Положення підставою для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи, що зазначаються у довідці, може бути:

- законодавчий або інший нормативно-правовий акт чи положення про оплату праці, яким на момент виплати особі заробітної плати (доходу) було передбачено проведення остаточного розрахунку за результатами певного періоду (кварталу, півріччя, року) або після закінчення роботи;

- цивільно-правовий договір.

Документом, що підтверджує виплату особі зарплати за результатами роботи є довідка підприємства, установи, організації про зарплату, оформлена згідно з Порядком , із зазначенням підстави для виплати зарплати, за результатами виконаної роботи.

Згідно абз.2 п.2 ст.41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» для осіб, які у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, термін виконання якої перевищував календарний місяць, до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні, у розрахунку на кожний місяць виконання роботи. Перелік таких осіб, а також порядок визначення для них заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України №306 від 20.04.2005р. «Про реалізацію абзацу другого пункту 2 статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць.

Відповідно до пункту 1 даного Порядку, дія цього Порядку поширюється на таких осіб, що до 1 липня 1998 року отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць: тих, що працювали в сільському господарстві, були зайняті на сезонних роботах, працювали у старательських артілях, виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами та сплачували внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що документом, що підтверджує виплату особі заробітної плати (доходу) за результатами роботи є довідка підприємства, установи, організації про заробітну плату (дохід), оформлена згідно з додатком до Порядку, із зазначенням підстави для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи.

Пунктом 6 цього Порядку передбачено, що підставою для виплати заробітної плати (доходу) за результатами виконаної роботи, що зазначаються у довідці, може бути: законодавчий або інший нормативно-правовий акт чи положення про оплату праці, яким на момент виплати особі заробітної плати (доходу) було передбачено проведення остаточного розрахунку за результатами певного періоду (кварталу, півріччя, року) або після закінчення роботи; цивільно-правовий договір.

Таким чином, Порядок передбачає можливість проведення остаточного розрахунку за результати роботи, у тому числі за рік, і не містить вказівок щодо будь-якого конкретного строку преміювання за період, менший за календарний місяць.

Відповідно до абз.5 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Також даним законом, зокрема ст.2 визначено структуру зарплати: основна заробітна плата та додаткова заробітна плата. Додаткова зарплата включає в себе доплати, надбавки, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій, тощо.

Як визначено абзацом 1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у заробіток для обчислення пенсій включаються всі види оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески.

До переліку видів оплати праці, визначених постановою КМ України №697 від 18 травня 1998 року, на які не нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та які не враховуються при обчисленні середньомісячної зарплати для призначення пенсій, премія не входить.

Згідно з Конвенцією Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95 (стаття 1), Кодексом законів про працю України(стаття 94), Законом України «Про оплату праці» (стаття 1) термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, та виплачені власником або уповноваженим ним орган (роботодавцем) працівникові за виконану ним роботу.

Позивач в період з 1986 р. - 1991 р. працював на посаді старшого інженер-електрика у радгоспі «Перемога», який входив до складу РО «Укрсортнасіннєовоч», та відносився до II групи радгоспів для встановлення посадових окладів керівних робітників, спеціалістів та службовців радгоспів.

Матеріалами справи та довідкою ВАТ «Насінницький радгосп «Перемога» №310 від 02.09.2005р. за період роботи з 01.01.1986 р. по 31.12.1991 р. підтверджено, що позивачу було нараховано та виплачено додаткові оплати за продукцію, премію.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що премія та додаткові виплати від валового доходу різних років, які отримував позивач, є видом оплати праці, а тому з урахуванням зарплати (доходу) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць та з урахуванням премій і додаткових оплат за продукцію відповідач зобов'язаний здійснити перерахунок пенсії.

Відповідно до п. 1.6 Типового положення про оплату праці робочих радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств від 30.06.1986 р. № 15/241/П-7, затвердженого Постановою Державного агропромислового комітету СРСР, Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії ВЦСПС, заробітна плата керівних робітників, спеціалістів та службовців радгоспів виплачувалась щомісяця авансом в розмірі 80 % від становленнях цим Типовим положенням посадових окладів. При цьому надбавки до посадових окладів не включались до розрахунку розцінок. Додатком № 1 до цього Положення встановлені посадові оклади спеціалістам II групи радгоспів у розмірі 230-250крб.

Згідно витягу з аналітичної книги по обліку заробітної плати радгоспу «Перемога» у 1986 р. позивачу було встановлено оклад у розмірі 240 крб. З січня 1986 р. по грудень 1989 р. позивач отримував заробітну плату у розмірі 192 крб., що складає 80% від встановленого посадового окладу, про що свідчать витяги з аналітичної книги по обліку заробітної плати радгоспу «Перемога». З урахуванням інфляції заробітна плата з 1990 р. та у 1991 р. була збільшена. По підсумкам роботи за рік здійснювалось нарахування згідно п. 1.7 Типового Положення заробітної плати, згідно затверджених розцінок за фактично реалізовану продукцію. Ці нарахування здійснювались згідно наказів РО «Укрсортнасіннєовоч», з зазначенням, що ці нарахування здійснюються відповідно до Постанови Державного агропромислового комітету СРСР, Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань і Президії ВЦСПС від 30.06.1986 р. З доходів та заохочень, які були отримані позивачем були сплачені внески на державне соціальне страхування/або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Підтвердженням достовірності доходів позивача за зазначений період часу, є накази РО «Укрсортнасіннєовоч», які приймались у відповідності до Положення, стосовно підстав для проведення зазначеного розрахунку з позивачем та витягами з аналітичних книг по обліку заробітної плати радгоспу «Перемога».

При цьому, на підставі ст.11 КАС України суд апеляційної інстанції вирішив вийти за межі позовних вимог, оскільки наявна необхідність повного захисту прав, свобод та інтересів позивача.

Відповідно до вимог п. 1 ч.1 ст. 201 КАС України - підставою для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи, що суд першої інстанції правильно вирішив справу, але з помилковим застосуванням норм процесуального права, судова колегія на підставі п.1 ч.1 ст. 201 КАС України, вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції.

Керуючись, ст.ст. 197, 198, 201, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області задовольнити частково, а постанову Ренійського районного суду Одеської області від 04 листопада 2013 року змінити.

Викласти резолютивну частину судового рішення в наступній редакції.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області про визнання неправомірним рішення та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження управління Пенсійного фонду України у Ренійському районі Одеської області від 02.11.2012р. №120186.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області врахувати при обчисленні пенсії ОСОБА_1 довідку про заробітну плату за результатами роботи, видану ВАТ «Насінницький радгосп «Перемога» №310 від 02.09.2005р. за період роботи з 01.01.1986 р. по 31.12.1991р., провести визначення індивідуального коефіцієнта заробітної плати ОСОБА_1 із застосування норм абз.3 ч.1 ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі вказаної довідки з 01.09.2012р.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: