Ухвала суду № 39069850, 28.05.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2014 р. м.Львів Справа № 876/3692/13

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Большакової О.О.,

Пліша М.А.,

з участю секретаря судового засідання Малетич М.М.,

представника позивача Стефака Т.В.,

представника відповідача Ортинської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року в адміністративній справі № 2а-10231/12/1370 за позовом відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина» - процесуального правонаступника дочірнього підприємства «Нафтопереробний завод № 1» до Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби - процесуального правонаступника державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області про визнання податкового повідомлення-рішення протиправним,

В С Т А Н О В И В :

08.10.2007 р. дочірнє підприємство «Нафтопереробний завод № 1» відкритого акціонерного товариства «Нафтопереробний комплекс - Галичина», процесуальним правонаступником якого є відкрите акціонерне товариство «Нафтопереробний комплекс -Галичина» (далі - ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина») звернулося до господарського суду Львівської області із вказаним позовом та просило визнати нечинними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області (далі - ДПІ у Дрогобицькому районі) від 26.04.2007 р. за №№ 0003832301/0 та 0003842301/0.

Постановою господарського суду Львівської області від 21.11.2007 р., залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.09.2009 р., в задоволенні позову було відмовлено.

Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 07 листопада 2012 року касаційну скаргу ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» задоволено частково.

Постанову господарського суду Львівської області від 21.11.2007 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 11.03.2009 р. скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 22 січня 2013 року, визнано протиправним податкове повідомлення-рішення від 26.04.2007 р. № 0003832301/0 в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 9732,25 грн. основного платежу та 4866,13 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» 1,70 грн. судового збору.

Не погодившись із прийнятою постановою, її оскаржила Дрогобицька об'єднана державна податкова інспекція Львівської області Державної податкової служби, яка вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте за невідповідності висновків суду обставинам справи. Тому просила скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обгрунтовано тим, що до перевірки позивачем не були надані належні докази, які б підтверджували факт виконання робіт з покращення основних фондів у першому півріччі 2006 року, зокрема, акти виконання ремонтних робіт, форма яких затверджена спільним наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. № 237/5 (далі - Наказ № 237/5), що виключає можливість включення витрат у сумі 38929,00 грн. на поліпшення основних фондів за перше півріччя 2006 року до валових витрат.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, в період з 16.03.2007 р. по 05.04.2007 р. ДПІ у Дрогобицькому районі проведено виїзну планову перевірку ДП «Нафтопереробний завод № 1» ВАТ «Нафтопереробний комплекс - Галичина» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2006 р., про що складено акт за № 222/23-1/23965970 від 13.04.2007 р.

Перевіркою встановлено порушення товариством вимог п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР (далі - Закон № 334/94-ВР), які виразилися, зокрема, у завищенні валових витрат у І півріччі 2006 року на 38929,00 грн. (за операціями із поліпшення основних фондів за 2006 рік), що потягло заниження податку на прибуток.

На підставі акта перевірки та відповідно до встановлених порушень ДПІ у Дрогобицькому районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.04.2007 р. за № 0003832301/0, яким товариству донараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств на загальну суму 104048,30 грн., з яких: 9732,25 грн. основного платежу та 4866,13 штрафних (фінансових) санкцій, за безпідставне віднесення до валових витрат витрат на поліпшення основних фондів у І півріччі 2006 року.

Судом встановлено, що до складу товариства входять такі структурні підрозділи як цехи, майстерні, бітумна установка, очисні споруди. У 2006 році для належного функціонування обладнання товариства були виконані роботи з покращення основних фондів, зокрема, господарським способом проведено поточний ремонт обладнання (насосів і засувок трубопроводів), які виконувались ВАТ «НПК - «Галичина». Начальниками цехів оформлялись замовлення на ремонт, заміну обладнання, на підставі яких проводився розрахунок вартості робіт, а на підставі актів приймання-передачі наданих послуг сторони підтверджували факт надання таких робіт.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що долученими до матеріалів справи первинними бухгалтерськими документамии (замовлення на виконання робіт, розрахунки по матеріалах, акти прийомки-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів, акти приймання-передачі послуг) повністю підтверджено виконання позивачем поточного ремонту обладнання (насосів і засувок трубопроводів) господарським способом та правомірність віднесення пов'язаних з ремонтом витрат в сумі 38929,00 грн. до валових витрат товариства.

Суд не погодився з позицією податкового органу щодо безпідставності формування спірних валових витрат у зв'язку з ненаданням актів приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3, які затверджені Наказом № 237/5, оскільки абзацом четвертим пункту 2 вказаного Наказу визначено, що для підприємств, що виконують роботи з поточного ремонту господарським способом, складання вищезазначених форм не є обов'язковим.

Колегія суддів апеляційного суду вважає висновки суду правомірними.

Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати), згідно із пунктом 5.1 статті 5 Закону № 334/94-ВР, - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, ведення виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у то числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

За приписами підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР до складу валових витрат не належать будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р., обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно із п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

З огляду на зазначені приписи законодавства та встановлені у справі обставини колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що виконання позивачем поточного ремонту обладнання підтверджено належними доказами, а віднесення пов'язаних з ним витрат до валових витрат є законним.

Статтею 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.160 ч.3, 195, 196, 198 п.1 ч.1, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Дрогобицької об'єднаної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14 січня 2013 року в адміністративній справі № 2а-10231/12/1370 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий судді Р.Й.Коваль

Судді О.О.Большакова

М.А.Пліш

Ухвала в повному обсязі складена 02 червня 2014 року.