Ухвала суду № 39069733, 05.06.2014, Апеляційний суд Рівненської області

Апеляційний суд Рівненської області

_____________

У Х В А Л А

Іменем України

05 червня 2014 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого : Матюхи Ю.В.,

суддів : Єремейчука С.В., Сачука В.І.,

секретаря судового засідання : Міщук Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівному апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_1 на вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 18 березня 2014 року в кримінальному провадженні №12013190200001223 стосовно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Великі Озера Дубровицького району Рівненської області, жительки АДРЕСА_1, громадянки України, із середньою освітою, неодруженої, пенсіонерки, не судимої, яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 121 КК України, з участю:

прокурора : Теслюка В.І.,

захисника : ОСОБА_2,

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 18 березня 2014 року ОСОБА_1 визнана винною за ч.2 ст.121 КК України та призначено покарання на підставі ст.69 КК України у виді трьох років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_1 в рахунок Сарненського районного бюджету, р.р. 31416544700338, ГУДКУ у Рівненській обл., МФО 833017, код 22588614, 29 661 грн. 92 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину.

Судом вирішено питання щодо речових доказів.

ОСОБА_1 визнано винною та засуджено за те, що 08 вересня 2013 року близько 18 год., перебуваючи за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_1, під час сварки, на ґрунті неприязних відносин, що раптово виникли з ОСОБА_3, з яким перебувала у фактичних шлюбних відносинах, умисно нанесла йому один удар ножем в живіт, заподіявши йому тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, від яких о 3 год.40 хв. 26 вересня 2013 р. настала смерть ОСОБА_3.

В поданій на вирок суду апеляційній скарзі обвинувачена ОСОБА_1 покликається на суворість призначеного покарання. Вказує, що суд першої інстанції не врахував те, що вона щиро кається у вчиненому злочині, є пенсіонеркою, позитивно характеризується, потерпілий не настоював на тому, щоб їй призначити покарання - позбавлення волі. Зазначає, що цивільний позов прокуратури про стягнення 29 661,92 грн. є в більшій мірі безпідставним. У зв'язку з тим, що вона та її діти самі купували ліки для потерпілого. Просить вирок суду змінити, призначивши більш м'яке покарання із застосуванням ст. 75 КК України, цивільний позов задовольнити частково, а саме з урахуванням затрачених коштів на лікування потерпілого.

В поданих запереченнях на апеляційну скаргу прокурор вважає вирок суду законним та обґрунтованим, а апеляцію безпідставною, просить вирок суду залишити без змін, а апеляцію ОСОБА_1 - без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_2, який підтримав подану апеляційну скаргу, думку прокурора про залишення вироку суду без змін, а апеляційної скарги - без задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи, які викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який її засуджено, ґрунтується на достатніх та достовірних доказах, яким судом дана належна оцінка.

Кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України є правильною.

Обвинувачена ОСОБА_1 визнала себе винною в заподіянні умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_3, від яких настала його смерть.

Доводи, викладені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу і спростовуються дослідженими в суді доказами.

Суд першої інстанції, дослідивши всі обставини справи, зазначив у вироку обставини, які підтверджують винуватість ОСОБА_1 у вчиненому злочині, та дав їм належну оцінку.

Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання, суд врахував характер та ступінь суспільної небезпечності скоєного злочину, особу обвинуваченої ОСОБА_1, обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які вона покликається в апеляції.

Призначене ОСОБА_1 за ч.2 ст.121 КК України покарання з застосуванням ст.69 КК України відповідає вимогам ст.65 КК України є необхідним та достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Цивільний позов, про стягнення витрат на стаціонарне лікування ОСОБА_3 суд задоволив правомірно.

Згідно з ч.1 ст.1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №11 "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат" від 07.07.1995р. та п.2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх виконання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 року, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Сума витрат яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на лікування ОСОБА_3 підтверджується розрахунком головного лікаря та головного бухгалтера Сарненської ЦРЛ. В період з 10.09 по 26.09.2013 року за рахунок бюджетних коштів лікування становить 29 661,92 грн., що складається із заробітної плати в сумі 17 096,16 грн., нарахувань на заробітну плату в сумі 6 205, 92 грн., накладних витрат в сумі 6 359,84 грн.. Суд розглянув цивільний позов з дотриманням вимог ст.ст. 1166, 1206 ЦК України.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що підстав для скасування чи зміни вироку не вбачається.

Керуючись ст.ст. 405,407 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Вирок Сарненського районного суду Рівненської області від 18 березня 2014 року в кримінальному провадженні №12013190200001223 відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а її апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду Рівненської області набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом трьох місяців з дня її проголошення судом апеляційної інстанції безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а засудженою, яка тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.

С у д д і :

підпис підпис підпис

___ __ ___

Матюха Ю.В. Єремейчук С.В. Сачук В.І

З оригіналом згідно : Ю.В. Матюха.