Рішення № 39068655, 05.06.2014, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/13032/13-ц

(2/199/805/14)

РІШЕННЯ

Іменем України

30 травня 2014 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.

за участю секретарів Голубніченко В.О.,

Завгородньої Л.В.,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача Дяченко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року позивач звернулася до суду з позовом до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що рішенням виконкому Дніпропетровської районної ради депутатів трудящихся № 50 від 25.08.1952 ОСОБА_6 надано право індивідуального будівництва на відведення їй земельної ділянки площею 1200 кв.м. під АДРЕСА_1. Після укладення договору на право будівництва будинку і безкоштовного користування земельною ділянкою 20.11.1953 з виконкомом Дніпропетровської районної ради депутатів трудящихся ОСОБА_6 збудувала житловий будинок та надвірні будівлі за вищевказаною адресою.

Рішенням Амур-Нижньодніпровської районної ради депутатів трудящихся № 380 від 26.04.1960 АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_2 та домоволодіннюАДРЕСА_1 було присвоєно новий номер АДРЕСА_2.

Рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської ради народних депутатів № 532/19 від 14.08.1987 за ОСОБА_6 затверджений акт прийомки житлового будинку по АДРЕСА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.

За життя ОСОБА_6 склала заповіт, який посвідчений Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, згідно заповіту своє майно заповідала своїй доньці ОСОБА_8.

ОСОБА_8 прийняла спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки постійно проживала в будинку, користувалася ним і була зареєстрована в ньому.

10 лютого 1999 року ОСОБА_8 видала доручення з правом передоручення, яким уповноважила ОСОБА_10 оформити її спадкові права на житловий будинок АДРЕСА_2, а потім розпорядитися ним на свій розсуд.

ОСОБА_10 уповноважив позивача оформити його спадкові права після смерті ОСОБА_6 на житловий будинок АДРЕСА_2, а потім розпорядитися ним на свій розсуд. Фактично ОСОБА_10 продав позивачу вказаний будинок за 7500 грн., що підтверджується наданою розпискою.

Для оформлення спадкових прав на зазначений будинок позивачка звернулася до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори, однак їй було відмовлено, оскільки останньою не надано доручення від імені ОСОБА_8

Оскільки ОСОБА_8 не проживала в АДРЕСА_2, знялася з реєстрації за цією адресою та невідомо де перебувала, позивачка почала її розшукувати. В результаті пошуків позивачка дізналася, що ОСОБА_8 померла приблизно зимою 2001-2002 році, була знайдена робітниками міліції та похована за державні кошти. Будь-яких довідок про смерть ОСОБА_8 позивачка не могла отримати, оскільки не перебувала з нею у родинних відносинах.

Після смерті ОСОБА_8, спадкоємців не лишилося, оскільки її син ОСОБА_11 помер ІНФОРМАЦІЯ_2. Таким чином оформити своє право власності на придбане майно, а саме домоволодіння АДРЕСА_2 не має можливості.

Починаючи з травня 2001 року по теперішній час позивачка проживає в домоволодінні АДРЕСА_2, користуються земельною ділянкою, підтримує належний стан житлового будинку.

Таким чином позивач просить визнати за нею право власності за набувальною давністю на домоволодіння АДРЕСА_2

Представник позивача ОСОБА_5 - ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, на задоволенні позову наполягали.

Представник відповідача Дніпропетровської міської ради - Дяченко Н.В. у судовому засіданні проти позову заперечувала та просила відмовити у його задоволенні у повному обсязі.

Суд, вислухавши представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконкому Дніпропетровської районної ради депутатів трудящихся № 50 від 25.08.1952 ОСОБА_6 надано право індивідуального будівництва на відведення їй земельної ділянки площею 1200 кв.м. під АДРЕСА_1. Після укладення договору на право будівництва будинку і безкоштовного користування земельною ділянкою 20.11.1953 з виконкомом Дніпропетровської районної ради депутатів трудящихся ОСОБА_6 збудувала житловий будинок та надвірні будівлі за вищевказаною адресою.

Рішенням Амур-Нижньодніпровської районної ради депутатів трудящихся № 380 від 26.04.1960 АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_2 та домоволодінню АДРЕСА_1 було присвоєно новий номер АДРЕСА_2.

Рішенням виконкому Амур-Нижньодніпровської ради народних депутатів № 532/19 від 14.08.1987 за ОСОБА_6 затверджений акт прийомки житлового будинку по АДРЕСА_2

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.

За життя ОСОБА_6 склала заповіт, який посвідчений Четвертою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, згідно заповіту все своє майно вона заповідала своїй доньці ОСОБА_8 (а.с.10).

ОСОБА_8 фактично прийняла спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном, оскільки постійно проживала в будинку, користувалася ним та була зареєстрована в ньому.

10 лютого 1999 року ОСОБА_8 видала доручення з правом передоручення, яким уповноважила ОСОБА_10 оформити її спадкові права на житловий будинок АДРЕСА_2, а потім розпорядитися ним на свій розсуд (а.с.8).

ОСОБА_10 в свою чергу видав доручення від 13 травня 2001 року, яким уповноважив позивача оформити документи після смерті ОСОБА_6 на житловий будинок АДРЕСА_2, а потім розпорядитися ним на свій розсуд (а.с.9).

Крім того ОСОБА_10 була складена розписка, відповідно до якої він продав позивачу домоволодіння АДРЕСА_2 за 7500 грн. (а.с.22).

Для оформлення спадкових прав на зазначений будинок позивачка звернулася до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори, однак їй було відмовлено, оскільки останньою не надано доручення від імені ОСОБА_8

Згідно листа Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори від 21 лютого 2014 року за №704/01-16 після ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався, спадкова справа не відкривалася, свідоцтво про право на спадщину за законом не видавалося.

Починаючи з травня 2001 року по теперішній час, позивач відкрито та безперервно користується домоволодінням АДРЕСА_2, утримує його та сплачує комунальні послуги.

Факт володіння з травня 2001 року позивачем нерухомим майном, а саме домоволодінням АДРЕСА_2 підтверджується показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, а також наданими в матеріали справи письмовими доказами.

Крім того, судом встановлено, що саме позивач утримує домоволодіння в цілому шляхом оплати в повному обсязі комунальних послуг, що також підтверджується квитанціями про сплату комунальних послуг та укладеними договорами про надання таких послуг.

За ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для набуття права власності на майно за набувальною давністю згідно з правилами ст.344 ЦК України, по-перше необхідно, щоб заволодіння майном було добросовісним, тобто особа при заволодінні майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності. Разом з тим факт обізнаності особи про те, що вона не є власником речі, не виключає добросовісності володіння за умови, що заволодіння майном не відбулося з порушенням норм права. Во-друге, таке володіння повинно бути відкритим. По-третє, володіння майном повинно бути безперервним протягом встановлених законом строків.

Таким чином, з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_5 про визнання за нею право власності на домоволодіння АДРЕСА_2 за набувальною давністю знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 212, 214, 215, 218, 222 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_5 до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради про визнання права власності за набувальною давністю - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_5 (ІПН НОМЕР_1) право власності за набувальною давністю на домоволодіння АДРЕСА_2, яке складається з - житлового будинку А-1 загальною площею 49,5 кв.м., в тому числі житлових кімнат площею 15,9 кв.м. і 8,9 кв.м., кухні 11,6 кв.м., коридорів 7,1 кв.м. і 6,0 кв.м., літньої кухні Б, сараїв В,Г,Д, погребу, вбиральні Е, огорожі №№1,2, споруд №№3,І.

Судові витрати компенсуванню не підлягають та відносяться на рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.

Суддя О.Б.Подорець