Ухвала суду № 39068292, 20.05.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.

Суддя-доповідач:Бондарчук І.Ф.

УХВАЛА

іменем України

"20" травня 2014 р. Справа № 817/294/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бондарчука І.Ф.

суддів: Моніча Б.С.

Хаюка С.М.,

при секретарі Дєдуху Б.О. ,

за участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" березня 2014 р. у справі за позовом Військової частини А1671 до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення та скасування пункту 3.5.2.2 акту перевірки ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2014 року позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному, в якому просив визнати таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та скасувати податкове повідомлення - рішення від 23.01.2013 №0050001742; визнати таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та скасувати п. 3.5.2.2 акту перевірки.

В обґрунтування позову позивач покликався на те , що податкове зобов'язання в розмірі 108053,05 грн. не повинно бути нараховане військовій частині, оскільки об'єктом оподаткування при визначенні розміру зобов'язання була сума 528726,80 грн., яка бралася не з доходів, нарахованих військовою частиною громадянину ОСОБА_3, а з суми завданої вказаною особою шкоди військовій частині. Крім того, вказав, що спірним податковим повідомленням-рішенням податкове зобов'язання в сумі 108053,05 грн. підлягає сплаті військовою частиною А1801, а не самим платником податку. Також , під час перевірки податковим органом не взято до уваги, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 у справі №817/1623/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26.10.2013, встановлено, що громадянина ОСОБА_3 притягнуто до матеріальної відповідальності на суму 1577212,73 грн. (528726,80 грн. з трьохкратним урахуванням) за завдання шкоди під час виконання службових обов'язків внаслідок неналежного ставлення до військової служби, а не внаслідок незаконного заволодіння майном. Тобто, сума в розмірі 528726,80 грн. являється не отриманою вигодою останнім, а покаранням за неналежне ставлення до службових обов'язків.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24 березня 2014 року позов задоволено частково.

Податкове повідомлення-рішення від 23.01.2014 № 0050001742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" в частині основного платежу в сумі 108053,05 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27013,26 грн., всього в сумі 135066,31 грн., - визнано протиправним та скасовано. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції покликався на те, що у спірних правовідносинах відсутній об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а тому збільшення позивачу як податковому агенту грошового зобов'язання з не утриманого і не перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 108053,05 грн. є протиправним.

Колегія суддів погоджується з наведеним висновком, виходячи з наступного.

Встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку військової частини А1801 з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства в період з 01.10.2010 р. по 30.09.2010 р.

За результатами перевірки складено акт №5/17-16-22-03/10/07904822 від 10.01.2014 р., відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення пп.14.1.180 п.14.1 ст.1, п.163.1 ст.163, пп.164.1.1, пп.164.2.12, пп.164.2.19 п.164.2, п.164.5 ст.164, п.167.1 ст.167, п.168.1, п.168.5 ст.167, п.171.1 ст.171 Податкового кодексу України, відповідно до яких встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо правильності утримання та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в період, що перевірявся, а саме: не утриманий і не перерахований до бюджету податок на доходи фізичних осіб за 2013 рік в сумі 108053,05 грн.

На підставі акта відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0050001742 від 23.01.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на загальну суму 135576,31 грн., в тому числі за основним платежем на 108053,05 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на 27523,26 грн.

Збільшення суми грошового зобов'язання за основним платежем на 108053,05 грн. обумовлене висновком податкового органу про те, що станом на 30.09.2013 р. сума недостачі по паливно-мастильних матеріалах складає 528756,80 грн., матеріально відповідальною особою ОСОБА_3 в касу та на розрахунковий рахунок в/ч А 1801 не повернуто. Отже, відповідач вважав, що нестача в сумі 528756,80 грн. є доходом, який підлягає оподаткуванню.

Колегія суддів не погоджується з наведеним висновком відповідача, виходячи з наступного.

Встановлено, що згідно з договором № 4 від 25.11.2010 р. про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, укладеним між військовою частиною А 1801 та військовослужбовцем ОСОБА_3, начальник складу паливно-мастильних матеріалів взводу матеріального забезпечення ОСОБА_3 виконує роботу, що пов'язана зі зберіганням матеріальних цінностей, приймає на себе повну індивідуальну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження матеріальних цінностей, що йому довірені військовою частиною А1801.

Наказом командира військової частини А0796 від 25.03.2013 р. №142 "Про результати службового розслідування" за порушення визначених керівними документами порядку та правил прийому пального, обліку, що призвело до відсутності пального на об'єднаному стаціонарному пункті заправки пальним, ряд військовослужбовців військових частин Рівненського гарнізону притягнуто до матеріальної та дисциплінарної відповідальності.

Зокрема, пунктом 31 цього наказу за не виконання службових обов'язків, допущення нестачі отриманих під звіт пально-мастильних матеріалів, порушення вимог пункту 4 пояснення до форми 6 наказу Міністра оборони України від 24.12.2010 р. № 690 "Про затвердження Тимчасового керівництва з обліку військового майна у Збройних Силах України", пунктів 3.2.40, 3.2.41, 3.2.42 наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 р. № 300 "Про затвердження Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України", пунктів 2.2.1, 2.2.2 наказу заступника Міністра оборони по тилу - начальника Тилу Збройних Сил України від 12.11.1998 р. № 112 "Про затвердження Керівництва по роботі військових складів пального Збройних Сил України", на підставі пункту "ж" статті 62 та статті 67 Дисциплінарного статуту Збройних сил України начальника складу пально-мастильних матеріалів військової частини А1801 прапорщика ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення - "позбавлення військового звання прапорщик із звільненням з військової служби у запас".

Пунктом 33 обумовленого наказу за недостачу військового майна, зважаючи на те, що матеріальна шкода завдана державі умисно під час виконання службових обов'язків, внаслідок неналежного ставлення до військової служби, на підставі пунктів 13, 14 Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995 р. № 243/95-ВР, начальника складу пально-мастильних матеріалів військової частини А1801 прапорщика ОСОБА_3 притягнуто до підвищеної матеріальної відповідальності у трьохкратному розмірі вартості майна.

Пунктом 37 зазначеного наказу наказано помічнику командира з фінансово-економічної роботи - начальнику фінансово-економічної служби військової частини А1801 стягувану суму нестачі в розмірі 1 577 212,73 грн. занести в книгу грошових стягнень та нарахувань та утримати з грошового забезпечення начальника складу пально-мастильних матеріалів військової частини А1801 прапорщика ОСОБА_3

На виконання п.37 наказу від 25.03.2013 р. № 142 стягувану суму нестачі з ОСОБА_3 в розмірі 1577212,73 грн. занесено в книгу грошових стягнень та нарахувань з грошового забезпечення.

Наказом №12-ПМ від 12.04.2013 ОСОБА_3 звільнено з військової служби у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку.

Крім того встановлено, що постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 26.07.2013 у справі №817/1623/13-а, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2013, ОСОБА_3 в позові про визнання нечинним наказу командира військової частини А0796 № 142 від 25.03.2013 р. "Про результати службового розслідування" в частині пунктів 31, 33, 37 про позбавлення військового звання, звільнення з військової служби та притягнення до матеріальної відповідальності ОСОБА_3, поновлення на роботі з виплатою заробітної плати за період вимушеного прогулу, - відмовлено повністю.

З наведеного рішення вбачається, що відповідно до акта службового розслідування № 733 від 25.03.2013 р., затвердженого командиром військової частини А0796 25.03.2013 р., в ході службового розслідування встановлено, що при перекачуванні пального з метою перевірки відповідності облікових даних з фактичною наявністю пально-мастильних матеріалів на пункті заправки військової частини А1801 виявлену нестачу пального всього 82016 кг на загальну суму 991861,18 грн.

Відповідно до довідки про вартісну оцінку заподіяної шкоди, підписаної офіцером групи забезпечення ПММ тилу військової частини А0796 капітаном Пахолком В.Б. та помічником командира-начальником фінансово-економічного відділу військової частини А0796 підполковником Котюком І.В., затвердженої командиром військової частини А0796 23.03.2013 р., загальна вартість заподіяної шкоди з урахуванням податку на додану вартість становить 1 166 882,4 грн. При цьому розраховано, що з прапорщика ОСОБА_3 підлягає утриманню заподіяна шкода в сумі 528 756,8 грн. з урахуванням податку на додану вартість.

Розрахунок вартісної оцінки заподіяної шкоди здійснено згідно з вимогами п.16 наказу Міністра оборони України від 14.08.1996 р. № 201 "Про оголошення постанови Верховної Ради України від 23.06.1995 р. № 243/95-ВР "Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі", на підставі довідки Волинської торгово-промислової палати від 21.11.2012 р. №19-22/01-3/613.

Судом вірно зазначено, що судовим рішенням у справі, яке набрало законної сили, встановлено, що сума 528 756,8 грн. є сумою, що підлягає утриманню з ОСОБА_3 у зв'язку з заподіянням державі шкоди внаслідок допущеної нестачі військового майна. При цьому, відомості щодо протиправного привласнення відповідного майна на суму 528 756,8 грн. ОСОБА_3 відсутні. Розслідування кримінальної справи по факту нестачі військового майна на даний час не завершене, вирок суду в кримінальній справі відсутній.

Колегія суддів погоджується з висновком суду, що враховуючи відсутність вироку в кримінальній справі, яким встановлено розмір доходу, отриманого платником податків внаслідок кримінально діяння, застосування податковим органом до спірних правовідносин приписів пп.164.2.12 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України є безпідставним.

Необґрунтованим є покликання відповідача, що відповідно до п.164.2.19 по164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім визначених у статті 165 цього Кодексу.

Разом з тим, за змістом п.14.1.56 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Судом вірно зазначено, що оскільки в ході судового розгляду адміністративної справи не встановлено фактичних обставин щодо доходу, який отриманий платником податків або нарахований на його користь, у спірних правовідносинах відсутній об'єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб, а відтак збільшення військовій частині А 1801 як податковому агенту грошового зобов'язання з не утриманого і не перерахованого до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 108053,05 грн. є протиправним та, відповідно, відсутні підстави для застосування штрафної санкції в розмірі 25% від суми заниженого зобов'язання в сумі 27013,26 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду, що податкове повідомлення-рішення від 23.01.2014 № 0050001742 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем "податок на доходи фізичних осіб" на 108053,05 грн. та в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 27013,26 грн. прийняте в порушення норм матеріального закону, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, а тому не відповідає критеріям правомірності, порушує права та законні інтереси платника податків, які підлягають до судового захисту шляхом скасування протиправного рішення суб'єкта владних повноважень в обумовленій частині, а позов в цій частині підлягає до задоволення.

Суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, вірно застосував Законодавство, яке регулює ці правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду без змін.

За таких обставин, доводи, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи, а висновок суду першої інстанції є таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "24" березня 2014 р. - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) І.Ф.Бондарчук

судді: (підпис) Б.С. Моніч

(підпис) С.М.Хаюк

З оригіналом згідно: суддя _______ І.Ф.Бондарчук

Повний текст cудового рішення виготовлено "21" травня 2014 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: Військова частина А1671 вул. Соборна,231,м.Рівне,33000

3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління Міндоходів у Рівненській області вул. Відінська,8,м.Рівне,33023

4-третій особі: - ,