Ухвала суду № 39068082, 04.06.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 червня 2014 р. Справа № 804/7817/14 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., перевіривши матеріали адміністративного позову Дніпродзержинської міської ради до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги від 16 квітня 2013 року № 04-08-02-13/4893, -

ВСТАНОВИВ:

До адміністративного суду 02 червня 2014 року надійшов вищезазначений позов, в якому заявлені вимоги: визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Дніпродзержинської міської ради від 16.04.2013 року № 04-08-02-13/4893 в частині усунення порушень, виявлених в ході ревізії на загальну суму 2 191 126,27 грн.

До позову також додана заява про поновлення строку на подання адміністративного позову, яка мотивована тим, що до позивача від відповідача надійшла вимога від 16.04.2013 р. № 04-08-02-13/4893 про усунення виявлених порушень, а саме: провести претензійно-позовну роботу з землекористувачами з подальшим перерахуванням коштів (2 191 126,27 грн.) в дохід місцевого бюджету. На виконання постанови КМУ від 19.04.1993 року № 2284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» 17.06.2013 року відбулось засідання комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та користувачам, на якому були розглянуті розрахунки, складені з урахуванням рішень Дніпродзержинської міської ради від 27.05.2011 р. № 116-08/VІ та від 25.06.2012 р. № 12475-24/VІ «Про плату за землю». Необхідність застосування відповідних рішень міської ради зумовлена тим, що при розрахунках ДФІ не враховані коефіцієнти орендної плати, які у місті Дніпродзержинськ затвердженні зазначеними рішеннями Дніпродзержинської міської ради. Таким чином, нарахований ДФІ розмір збитків на загальну суму 2 191 126,27 грн. не можливо було вважати правомірним та обґрунтованим, у зв'язку з тим, що при розрахунках у акті ревізії розмір орендної плати визначався на рівні трикратного земельного податку без обґрунтування, на яких підставах застосовується саме трикратний розмір земельного податку, а не 12% від грошової оцінки земельних ділянок, що не заборонено Податковим кодексом України.

Проте, 02 листопада 2012 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження за позовом Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури до Дніпродзержинської міської ради про визнання незаконними дій міської ради та скасування пунктів рішення міської ради від 25.06.2012 р. № 475-24/VІ «Про плату за землю». Оскарження прокуратурою даного рішення міської ради, на підставі якого проводились розрахунки неодержаних доходів (збитків), унеможливлювало своєчасне подання Дніпродзержинською міською радою адміністративного позову до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування пункту 3 вимоги ДФІ в Дніпропетровській області від 16.04.2013 р. № 04-08-02-13/4893 в частині усунення порушень, виявлених в ході ревізії на загальну суму 2 191 126,27 грн. Тільки, 22.05.2014 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а/0470/12761/12 було відмовлено Дніпропетровській міжрайонній екологічній прокуратурі в задоволенні апеляційної скарги, а постанова суду від 05.02.2013 року про відмову в задоволенні позову Дніпропетровської міжрайонної екологічної прокуратури до Дніпродзержинської міської ради про визнання незаконними дій міської ради та скасування пунктів рішення міської ради від 25.06.2012 р. № 475-24/VІ «Про плату за землю» залишена без змін.

Таким чином, на думку позивача, тільки з набранням законної сили відповідним судовим рішенням, Дніпродзержинська міська рада отримала нарешті змогу оскаржити вимогу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 16.04.2013 р. № 04-08-02-13/4893, а тому причина пропуску строку звернення до адміністративного суду є поважною.

В силу п.5 ч.1 ст.107 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У відповідності до ч.1 ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другої вказаної статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З огляду на викладене, строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом, обчисляється з 17 квітня 2013 року (вх.5-04/506 від 17.04.2013 року), коли позивачем була отримана оскаржувана вимога Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Дніпродзержинської міської ради від 16 квітня 2013 року № 04-08-02-13/4893 в частині усунення порушень, виявлених в ході ревізії на загальну суму 2 191 126,27 грн. та строк на звернення до суду щодо її оскарження сплив 16 жовтня 2013 року. Однак, позивач звернувся до суду з даним позовом лише 02 червня 2014 року.

Доводи позивача стосовно поважності пропуску строку на звернення до суду, а саме те, що оскарження Дніпропетровською міжрайонною екологічною прокуратурою рішення Дніпродзержинської міської ради від 25.06.2012 р. № 475-24/VІ «Про плату за землю», на підставі якого проводились розрахунки неодержаних доходів (збитків), унеможливлювало своєчасне подання Дніпродзержинською міською радою адміністративного позову до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування пункту 3 вимоги ДФІ в Дніпропетровській області від 16.04.2013 р. № 04-08-02-13/4893 в частині усунення порушень, виявлених в ході ревізії на загальну суму 2 191 126,27 грн., судом не може братися до уваги, оскільки дані доводи є безпідставними.

Позивач про порушення своїх прав дізнався в межах строку звернення до суду, оскільки як сам зазначає у своєму клопотанні, 17.06.2013 року відбулось засідання комісії з питань визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та користувачам, на якому були розглянуті розрахунки відповідача. Вже на той час позивач не погодився з діями відповідача, оскільки в клопотанні сам зазначає про те, що при розрахунках у акті ревізії розмір орендної плати визначався на рівні трикратного земельного податку без обґрунтування, з чим він не може погодитися.

Інших доводів щодо причин пропуску шестимісячного строку звернення до суду визначеного Законом у клопотанні позивач не вказує, матеріали справи не містять, а тому даний адміністративний позов слід залишити без розгляду.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії» рішення від 22.10.1996 р., «Девеер проти Бельгії» рішення від 27.02.1980 р.).

У зв'язку з прийняттям такого процесуального рішення оцінка відповідності форми та змісту адміністративного позову вимогам закону не дається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.100, 107, 160, 165 КАС України, суддя -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Дніпродзержинської міської ради про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом по справі № 804/7817/14 - відмовити.

Адміністративний Дніпродзержинської міської ради до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування пункту 3 вимоги від 16 квітня 2013 року № 04-08-02-13/4893 - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя Кучма К.С.