Рішення № 39067541, 26.05.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2014 р.Справа № 922/1722/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання

розглянувши справу

за позовом I.E.G Industrial Engineering Group Limited, Кіпр до Публічного акціонерного товариства "Зміївский експерементально - механічний завод "Зміївметалосервіс", смт. Комсомольський про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Серебрянікова Д.Г., дов. б/н від 21.11.11 р.;

відповідача - Осьмухін С.А., дов. № 1 від 07.04.14 р.;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - I.E.G Industrial Engineering Group Limited звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - Публічного акціонерного товариства "Зміївский експерементально - механічний завод "Зміївметалосервіс" основний борг в сумі 200000,00 дол. США, проценти від суми позики в сумі 47630,69 дол. США та судові витрати по справі, мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем його зобов'язань за договором позики №20/08/2011 від 20.08.11 р.

16.05.14 р. відповідач через канцелярію суду надав письмовий відзив, в якому визнав основний борг в сумі 200000,00 дол. США та проценти від суми позики в сумі 47630,69 дол. США, проте, у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем Публічного акціонерного товариства "Зміївский експерементально - механічний завод Зміївметалосервіс" та фінансовою кризою на України, просив в позові відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні 26.05.14 р. підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 26.05.14 р. підтримав свій відзив, проти задоволення позовних вимог заперечував.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між I.E.G Industrial Engineering Group Limited (позивач, позикодавець) та Публічним акціонерним товариством "Зміївський експериментально-механічний завод" "Зміївметалосервіс" (відповідач, позичальник) був укладений Договір/Contract № 20/08/2011 від 20 Серпня/August 2011 року (далі - договір, а.с. 25-29).

Вказаний договір за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно п. 1.1 договору, позикодавець (позивач) зобов'язався надати позичальнику (відповідачу) позику у формі грошових коштів у іноземній валюті (долари США), а відповідач зобов'язався прийняти позику, повернути цю позику та сплатити позивачу відсотки за користування позикою в порядку та на умовах цього договору.

Загальна сума позики складає 200000 (двісті тисяч) доларів США (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 1.4 договору, відповідач зобов'язався повернути позику до 01 вересня 2012 року (включно) незалежно від дати фактичного отримання позики.

Відповідно п. 3.1 договору, отримання позики здійснюється виключно у безготівковій формі. позивач зобов'язаний перерахувати кошти на розрахунковий рахунок відповідача, який зазначений у цьому договорі.

В п. 3.3 договору закріплено, що позивач зобов'язаний перерахувати позику (або її частину) впродовж 180 днів з дати реєстрації цього договору Національним банком України у відповідності до діючого законодавства України.

07 вересня 2011 року договір зареєстровано в Управлінні Національного банку України в Харківській області за № 45 на підставі п. п. 2.7 глави 2 "Порядок реєстрації договорів, укладених резидентами-позичальниками, крім уповноважених банків" розділу I "Порядок отримання резидентами кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги в іноземній валюті від нерезидентів і реєстрації договорів" Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 року № 270 "Про затвердження", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 липня 2004 року за № 885/9484.

09.09.11 р. позивач, на виконання умов договору, перерахував відповідачу 200000,00 дол. США, що підтверджується відповідною банківською випискою (а.с. 41).

Відповідно до п. 3.4 договору, зобов'язання відповідача щодо повернення позики та сплати відсотків за користування нею виникають лише після фактичного отримання позики від позивача та виключно щодо фактично отриманих сум.

Згідно з п. 4.1 договору, відповідач зобов'язався сплачувати відсотки, виходячи із ставки 9,8 відсотків річних та з фактичної суми заборгованості відповідача перед позивачем.

В п. 4.4 договору встановлено, що сплата відсотків здійснюється у валюті позики (доларах США) на банківський рахунок позивача, який вказаний у цьому договорі.

Відповідно до п. 4.5 договору, сплата відсотків здійснюється один раз на рік за попередній календарний рік впродовж 180 днів після закінчення такого календарного року, проте не пізніше ніж 1 вересня 2012 року.

Відповідно до п. 5.1 договору, відповідач повинен повернути позику позивачу у безготівковій формі у валюті позики (доларах США).

Згідно з п. 5.2 договору, відповідач повинен повернути позику позивачу до 1 вересня 2012 року (включно).

Відповідно до п. 8.2 договору, дострокове повернення позики не допускається.

Відповідно до п. 8.5 договору, всі спори між сторонами вирішуються шляхом переговорів, а у разі їх неможливості - у господарському суді у відповідності до процесуального законодавства України. При розгляді спору застосовується матеріальне та процесуальне право України.

Згідно з п. 8.10 договору, цей договір регулюється законодавством України.

07 листопада 2012 року між позивачем та відповідачем укладено Additional agreement to Contract/Додаткова угода до договору № 20/08/2011 від 20.08.2011 від 07 Листопада/November 2012 року (а.с. 32-33).

Відповідно п. 1 Additional agreement to Contract/Додаткова угода до договору №20/08/2011 від 20.08.2011 від 07 Листопада/November 2012 року, сторони дійшли згоди змінити умови договору, викласти п. 1.4, 4.5, 5.2 договору у наступній редакції:

"1.4. Позичальник зобов'язується повернути позику до 1 вересня 2013 року (включно) незалежно від дати фактичного отримання позики.

4.5. Сплата відсотків протягом виконання Договору здійснюється одноразово, відсотки сплачуються одночасно із поверненням позики за весь період користування позикою.

5.2. Позичальник повинен повернути позику Позичальнику до 1 вересня 2013 року (включно).

8.2. Дострокове повернення позики не допускається.".

17 грудня 2012 року Additional agreement to Contract/Додаткова угода до договір № 20/08/2011 від 20.08.2011 від 07 Листопада/November 2012 року зареєстровано в Управлінні Національного банку України в Харківській області на підставі п. п. 2.7 глави 2 "Порядок реєстрації договорів, укладених резидентами-позичальниками, крім уповноважених банків" розділу I "Порядок отримання резидентами кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги в іноземній валюті від нерезидентів і реєстрації договорів" Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 року № 270 "Про затвердження", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 липня 2004 року за № 885/9484, про що свідчить Лист Управління НБУ в Харківський області від 17 грудня 2012 року № 06-026/11064 "Про реєстрацію змін до договору".

25 березня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено Additional agreement/Додаткова угода № 2 до Договору № 20/08/2011 від 20.08.2011 від 25 березня/March 2013 року (а.с. 35-36), якою п. 12 "Юридичні адреси та реквізити сторін:" щодо відповідача викладено в новій редакції.

01 вересня 2013 року між позивачем та відповідачем укладено Additional agreement/Додаткова угода № 3 до Договір/to Contract № 20/08/2011 від/from 20.08.2011 від 01 вересня/September 2013 року (а.с. 38-39).

Відповідно п. 1 Additional agreement/Додаткова угода № 3 до Договір/to Contract № 20/08/2011 від/from 20.08.2011 від 01 вересня/September 2013 року, Сторони дійшли згоди викласти п. 1.4, 4.5, 5.2, 8.2 договору у наступній редакції:

"1.4. Позичальник повинен повернути позику до 1 вересня 2014 року (включно) незалежно від дати фактичного отримання позики.

4.5. Сплата відсотків протягом виконання Договору здійснюється наприкінці терміну користування позикою, у разі дострокового повернення позики відсотки сплачуються одночасно із поверненням позики за весь період користування позикою.

5.2. Позичальник повинен повернути позику Позикодавцю до 1 вересня 2014 року (включно).

8.2. Дострокове повернення позики допускається. Позикодавець має право вимагати повернення позики у будь-який час, у такому випадку позика та відсотки мають бути сплачені Позикодавцю протягом 7 днів з моменту отримання вимоги Позикодавця.".

08 жовтня 2013 року Additional agreement/Додаткова угода № 3 до Договір/to Contract № 20/08/2011 від/from 20.08.2011 від 01 вересня/September 2013 року зареєстровано в Управлінні Національного банку України в Харківській області на підставі п. п. 2.7 глави 2 "Порядок реєстрації договорів, укладених резидентами-позичальниками, крім уповноважених банків" розділу I "Порядок отримання резидентами кредитів, позик, поворотної фінансової допомоги в іноземній валюті від нерезидентів і реєстрації договорів" Положення про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 року № 270 "Про затвердження", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15 липня 2004 року за № 885/9484, про що свідчить Лист Управління НБУ в Харківський області від 08 жовтня 2013 року № 06-026/8174 "Про реєстрацію додаткової угоди".

13 лютого 2014 року позивач, керуючись п. 8.2 договору (в редакції Additional agreement/Додаткова угода № 3 до Договір/to Contract № 20/08/2011 від/from 20.08.2011 від 01 вересня/September 2013 року), звернувся до відповідача з вимогою, вих. № 1-В-02/14 від 13 лютого 2014 року (а.с. 42-43), в якій вимагав протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання цієї вимоги повернути повну суму позики в сумі 200000,00 доларів США та сплатити повну суму відсотків в сумі 47630,69 доларів США за увесь час користування позикою станом з дня отримання суми позики по 13 лютого 2013 року (включно).

Вищезазначена вимога була отримана відповідачем 13.02.14 р., що підтверджується відповідною відміткою та підписом директора відповідача.

Проте, відповідач ніяким чином на вказану вимогу не відреагував, позику не повернув та відсотки не сплатив.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ст. 1046 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 1047 Цивільного кодексу України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до ч. 2 ст. 1047 Цивільного кодексу України, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В абз. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України закріплено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вже було зазначено, позивач, відповідно до умов п. 8.2 договору (в редакції Additional agreement/Додаткова угода № 3 до Договір/to Contract № 20/08/2011 від/from 20.08.2011 від 01 вересня/September 2013 року), звернувся до відповідача з вимогою, вих. № 1-В-02/14 від 13 лютого 2014 року (а.с. 42-43), в якій вимагав протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання цієї вимоги повернути повну суму позики в сумі 200000,00 доларів США та сплатити повну суму відсотків в сумі 47630,69 доларів США за увесь час користування позикою станом з дня отримання суми позики по 13 лютого 2013 року (включно).

Вищезазначена вимога була отримана відповідачем 13.02.14 р., що підтверджується відповідною відміткою та підписом директора відповідача.

Станом на момент розгляду справи, відповідач 247630,69 доларів США заборгованості не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості. Факт наявності заборгованості в сумі 247630,69 доларів США грн. відповідач визнав.

Отже, враховуючи умови п. 8.2 договору, відповідач визнається судом таким, що з 21.02.14 р. прострочив виконання зобов'язання з повернення наданої позивачем позики та сплати відсотків за договором № 20/08/2011 від 20.08.2011 р.

Посилання відповідача на скрутне фінансове становище судом не приймаються, оскільки, згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Крім того, обставини на які посилається відповідач в обґрунтування своїх заперечень не можуть бути підставою для відмови від позову, оскільки ризик погіршення умов господарювання є нормальним явищем. Ризик є однією із ознак підприємництва (згідно ст.42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку). Більш того, принцип комерційного розрахунку та власного комерційного ризику є одним із принципів господарської діяльності (ст. 44 ГК України). Отже складнощі, які виникли у відповідача, охоплюються його підприємницьким ризиком. Тому у суду немає правових підстав перекладати на позивача комерційний ризик відповідача шляхом відмови у позові.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову визначається у позовах про стягнення іноземної валюти - в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.

Ціна позову в національній валюті України становить: 2824992,95 грн. (247630,69 доларів США / 100 доларів США х 1140,8089 грн. = 2824992,95 грн.).

В той же час, абзацами 2-4 п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29 червня 2010 року № 01-08/369 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" закріплено, що господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України (435-15), Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 (15-93) "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, суд визнає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми позики в розмірі 200000,00 доларів США та процентів від суми позики в розмірі 47630,69 доларів США, належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору відшкодовуються за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Зміївський експериментально-механічний завод" "Зміївметалосервіс" (63460, Україна, Харківська область, Зміївський район, смт. Комсомольське, Балаклійське шосе, будинок № 10; поточний рахунок № 26008135428840 у Відділенні № 4 Філія "Слобожанське РУ" АТ "Банк "Фінанси та Кредит", МФО 350697, SWIFT: FBACUAUX; код ЄДРПОУ 05393180) на користь I.E.G. INDUSTRIAL ENGINEERING GROUP LIMITED (Louki Akrita, 14, Agia Zoni, P.C. 3030, Limassol, Cyprus; Сertificate - HE 247377) суму позики в розмірі 200000,00 доларів США, проценти від суми позики в розмірі 47630,69 доларів США та 56499,86 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 29.05.2014 р.

Суддя Т.В. Інте