Рішення № 39067457, 04.06.2014, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

04 червня 2014 року Справа № 927/620/14

Позивач: Колективне підприємство „Ніжинська пересувна шляхобудівельна механізована колона",

вул. Прилуцька,89Б, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600,

відповідач: Управління житлово - комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради,

вул. Московська, 20, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600,

предмет спору: про стягнення 305648,00 грн.

Суддя Блохіна Ж.В.

Представники сторін:

від позивача: Толмачов С.В.- довіреність б/н від 21.05.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

Колективним підприємством "Ніжинська пересувна шляхобудівельна механізована колона" подано позов до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області про стягнення 305648,00 грн. заборгованості за договором підряду №108 від 26.07.2012 року про закупівлю коштів за державні кошти.

Представник позивача підтримує позовні вимоги і просить їх задовольнити.

До початку судового засідання через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшло клопотання, в якому він просить суд призначити розгляд справи після 02 червня 2014 року в зв'язку з черговою відпусткою юрисконсульта Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Чернігівської області Віротченко К.А. На доказ до клопотання додано копії наказів від 04 квітня 2014 року про надання щорічних відпусток: №12-В - юрисконсульту-головному спеціалісту Віротченко К.А. у період з 28 квітня 2014 року по 30 травня 2014 року включно та №10-В - начальнику управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради Ющенку Г.М. у період з 07 квітня 2014 року по 10 травня 2014 року з копією розпорядження виконкому Ніжинської міськради №40 від 04 квітня 2014 року про надання щорічної основної відпустки Ющенку Г.М.

Господарський суд відхилив клопотання відповідача, враховуючи наступне. Згідно з приписами ст.28 Господарського процесуального кодексу України коло осіб, які мають право представляти інтереси підприємств не обмежується. Так, ними можуть бути керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені установчими документами та документами, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства.

Відповідно до частини другої п.3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року, господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою ст.28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Проте, відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу відповідно до статей 32-34 та 36 ГПК України на підтвердження неможливості заміни представника.

Крім того, розгляд справи призначено на 04.06.2014 року, в той час як в клопотанні відповідач просить призначити розгляд справи після 02.06.2014 року.

Представник позивача проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи з зазначених відповідачем підстав заперечує, вказуючи на відсутність належних доказів неможливості направлення повноважного представника відповідача в судове засідання та умисне затягування вирішення спору.

Отже, позивач не скористався своїми правами, передбаченими ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, правом на приймання участі у господарських засіданнях, на подання відзиву на позов та іншими правами.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, суд вважає за можливе на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, вислухавши представника позивача, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

26 липня 2012 року між Колективним підприємством "Ніжинська пересувна шляхобудівельна механізована колона" (виконавець) та Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради (замовник) було укладено договір підряду №108 про закупівлю послуг за державні кошти (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов'язується у 2012-2013 році надати замовникові роботи по капітальному ремонту вулиць Червоноармійської, Липіврізької, а замовник - - прийняти і оплатити замовникові роботи по капітальному ремонту вулиць Червоноармійської, Липіврізької.

Згідно п. 3.1 договору ціна цього договору становить 1425749,00 грн.:

- за 2012 рік - 602302,00 грн.;

- за 2013 рік - 823447,00 грн.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що розрахунковим періодом для оплати виконаних робіт є період з 21 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця. Замовник проводить оплату виконаних послуг не пізніше 10 днів після закінчення розрахункового періоду при умові фактичного надходження коштів на власний казначейський рахунок.

Оплата проводиться в безготівковій формі. Оплата робіт, виконаних субпідрядниками, проводиться замовником безпосередньо на розрахунковий рахунок субпідрядника (п. 4.2 договору).

Згідно п. 4.3 договору розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються виконавцем та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх.

Розрахунок за виконані роботи проводиться замовником по фактичним витратам згідно форми Ф-3 після підписання акту виконаних робіт (п. 4.4 договору).

Пунктом 6.1.1 договору передбачено, що виконавець має право вимагати від замовника своєчасної оплати виконаних робіт.

25 листопада 2013 року між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №2 до договору №108 від 26.07.2012 року згідно якої сторони домовились про наступне.

„Ціна цього договору є тверда та становить: 1425749,00 грн. з ПДВ:

- за 2012 р. - 1120101,00 грн. з ПДВ;

- за 2013 р. - 305648,00 грн. з ПДВ".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконав свої зобов'язання за Договором. Так в листопаді 2013 року виконав роботи на суму 305648,00 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за листопад 2013 року (форма № КБ-3) та актом приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) за листопад 2013 року, які підписані сторонами та скріплені їх печатками.

Відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості виконаних робіт не виконав.

Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 837 Цивільного кодексу України визначено, зокрема, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Одночасно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" врегульовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД", Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 встановлено, що відсутність бюджетних коштів не може бути підставою для невиконання відповідачем зобов'язання.

Аналогічні думки з даного питання висловлено і в постановах Верховного Суду України від 13.10.2009 /судової палати в адміністративних справах/ та від 15.05.2012 у справі №11/446 /судової палати у господарських справах/.

Оскільки матеріалами справи підтверджується факт виконання позивачем робіт, які прийняті відповідачем без зауважень, виходячи з вищевикладених норм законодавства та умов договору, у відповідача виникло грошове зобов'язання перед позивачем в сумі 305648,00 грн. Проте відповідач порушив строки оплати наданих позивачем послуг.

Отже, позивачем правомірно заявлено до стягнення борг по оплаті наданих послуг в сумі 305648,00 грн.

Всупереч приписам ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України відповідач не надав доказів, які б спростовували обставини, викладені позивачем.

Відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні задовольнити повністю.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради (вул. Московська, 20, м. Ніжин, Чернігівська область, ідентифікаційний код 32009931, р/р 35419006001614 в ГУДКСУ Чернігівської області м. Чернігова, МФО 853592) на користь Колективного підприємства „Ніжинська пересувна шляхобудівельна механізована колона" (вул. Прилуцька,89Б, м. Ніжин, Чернігівська область, ідентифікаційний код 05388693, р/р 26005000037815 в ПАТ „Укрсоцбанк", МФО 300023) 305648,00 грн. боргу та 6112,96 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ж.В. Блохіна