Постанова № 39065533, 22.05.2014, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/1274/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевякова І.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мандрика Х.С.,

представника позивача - Бубліченко Н.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Дика Орхідея, Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

04 квітня 2014 року Приватне акціонерне товариство "Дика Орхідея, Україна" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання дій неправомірними.

Позивач просив:

- визнати протиправними дії в.о. начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо винесення наказу №630 від 18.02.2014 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки";

- визнати протиправними дії посадових осіб щодо проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ "Дика Орхідея, Україна" на підставі наказу №630;

- визнати незаконними висновки Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №23/26-55-15-02/33781592 від 17.03.2014 року;

- визнати протиправними дії посадових осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо перенесення суми 6 468 010 грн., яка зазначена в 24 рядку Декларації від 20.01.2014 року, в рядок 23.2 Декларації від 20.01.2014 року в односторонньому порядку та в подальшому.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що Наказ №630 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, на підставі якого у строк з 25.02.2014 року по 10.03.2014 року проведено перевірку ПрАТ «Дика Орхідея, Україна», є протиправним. Таке твердження мотивував тим, що в оскаржуваному наказі зазначено суб'єкт, що підлягає перевірці - ПАТ «Дика Орхідея, Україна», у той час як назва позивача є ПрАТ «Дика Орхідея, Україна». Податковим органом було з порушенням ст.200 Податкового кодексу України визначено в наказі строки проведення перевірки. В наказі №630 зазначено періоди, які підлягають перевірці з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість саме листопад - грудень 2013 року, у той час як фактично первинні документи податковим органом були витребувані у підприємства за останні три роки господарської діяльності ПрАТ «Дика Орхідея, Україна». Вказане призвело до перешкоджання здійсненню діяльності товариства під час проведення спірної перевірки. В цьому, як на думку позивача є протиправність дій щодо проведення перевірки, за результатами якої складено Акт №23/26-55-15-02/33781592 від 17.03.2014 року. В оскаржуваному наказі не зазначено підстав проведення спірної перевірки, що як на думку позивача, є порушенням ст.78 Податкового кодексу України в частині оформлення наказу. Запит, яким було зобов'язано позивача надати податковому органу для перевірки документи за відповідні звітні періоди, оформлений з порушень вимог Податкового кодексу України та містив протиправну вимогу надати документи негайно, у той час як передбачений Кодексом строк становить один місяць.

Наголошував на протиправності та необґрунтованості висновків Акту перевірки №23/26-55-15-02/33781592 від 17.03.2014 року щодо порушення ПрАТ «Дика Орхідея, Україна» п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого було завищено суму податкового кредиту за відповідні звітні періоди; п.200.1 ст.200 Податкового кодексу, в результаті чого завищено суму від"ємного значення з ПДВ за відповідні звітні періоди; п.198.1, п.198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Кодексу, в результаті чого завищено податковий кредит за відповідні звітні періоди; п.200.1 ст.200 Кодексу, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за відповідні звітні періоди; п.200.4 ст.200 Кодексу, в результаті чого занижено суму бюджетного відшкодування за відповідні звітні періоди; ст.185,195 Кодексу, що призвело до заниження обсягу експортних операцій за травень 2013 року на суму 1 246 591,87 грн., та, відповідно, до завищення обсягу експертних операцій на цю суму в квітні 2013 року.

Оподатковані господарські операції, за рахунок яких сформовано спірні суми, підтверджені належно оформленими податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку, що були надані податковому органу для перевірки, а тому висновки про фіктивність відповідних правочинів відповідачем зроблено безпідставно, на основі суб'єктивних висновків та з перевищення наданих повноважень.

Податковим органом було порушено передбачені п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України строки направлення платнику податків повідомлення про час та дату розгляду заперечень на вищевказаний акт перевірки, що призвело до неможливості позивача бути присутнім при розгляді такого заперечення.

Позивач стверджував, що дії посадових осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо перенесення суми 6 468 010 грн., яка зазначена в 24 рядку Декларації від 20.01.2014 року, в рядок 23.2 Декларації від 20.01.2014 року в односторонньому порядку є протиправними, оскільки вчинені на незаконних висновках Акту перевірки та фактично позбавляють права платника податків на бюджетне відшкодування сплачених сум ПДВ в односторонньому порядку. Заявлені до відшкодування суми значно менші від належної до відшкодування суми, а тому, як на думку позивача, ПрАТ «Дика Орхідея, Україна» не завдало своїми діями шкоди Державному бюджету України та не порушило закон і обов'язки платника.

З огляду на вищевикладене, вважаючи оскаржувані дії податкового органу та висновки акту перевірки від 17.03.2013 року протиправними, позивач звернувся до суду за захистом, як на його думку, порушеного права.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення чи розгляду справи за його відсутності не надав. Надіслав письмові заперечення проти позову, у яких просив відмовити у його задоволенні у повному обсязі. Посилався на те, що ПрАТ «Дика Орхідея, Україна» було подано декларації, в яких заявлено до бюджетного відшкодування суми з ПДВ при наявності від'ємного значення більше, ніж 100 тис. грн., що стало підставою для прийняття рішення про проведення відповідної перевірки позивача, як те передбачено п.78.1.8 ст.78 Податкового кодексу України. Винесення наказу про проведення перевірки прямо передбачено п.78.4 ст.78 вказаного Кодексу, а оскарження дій щодо винесення Наказу №630 від 18.02.2013 року є безпідставним та необґрунтованим. Такий наказ винесений у передбачений Кодексом строк, його разом з направленням було вручено перед перевіркою під розписку заступнику головного бухгалтера ПрАТ «Дика Орхідея, Україна». Як на думку відповідача, станом на момент розгляду справи на підставі оспорюваного наказу вже проведено перевірку, тому він реалізував свою дію. Право позивача не може бути відновлене шляхом скасування наказу, який вже вичерпав свою дію та був реалізований, а тому позивачем невірно обраний спосіб захисту порушеного, як на його думку, права. Належним способом захисту є оскарження проведеного донарахування грошових зобов'язань за результатами перевірки. Крім того, висновки акту не підлягають оскарженню, оскільки не породжують обов'язкових юридичних насідків. Акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні ст.17 КАС України, не зумовлює виникнення будь - яких прав і обов'язків для осіб, діяльність яких перевірялась, тому його висновки не можуть бути предметом спору. Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог валютного, податкового та іншого законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається контролюючим органом відповідне рішення, а тому оцінка акту, в тому числі і оцінка дій службових осіб щодо його складання, викладення в ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.

Таким чином, відповідач вважав, що позивачем обрано невірний спосіб захисту права, вимоги є безпідставними, не ґрунтуються на нормах закону, а тому задоволенню не підлягають.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Приватне акціонерне товариство «Дика Орхідея, Україна» (ідентифікаційний код - 33781592) зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Лубенської міської ради 18.10.2005 року. (т.1,а.с.14 )

Позивач перебуває на обліку у ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві з 18.10.2005 року за №42661, зареєстрований платником податку на додану вартість, на даний час свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ дійсне за №200026550 від 13.02.2012 року.

Відповідачем на підставі Наказу №630 від 18.02.2013 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" та Направлення на перевірку від 18.02.2013 року №69/26-55-15-02 було проведено позапланову виїзну документальну перевірку з питань правомірності нарахування ПрАТ «Дика Орхідея, Україна» бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад, грудень 2013 року та суми залишку від'ємного значення з ПДВ за листопад, грудень 2013 року.

За результатами даної перевірки ДПІ у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складений акт (надалі - Акт перевірки) №23/26-55-15-02/33781592 від 17.03.2014 року, у висновках якого зафіксовано порушення ПрАТ «Дика Орхідея, Україна» :

- п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу, в результаті чого було завищено суму податкового кредиту за березень 2013 року на суму ПДВ 17 452 грн. та за травень 2013 року на суму ПДВ 9593 грн., що призвело до порушення вимог п.200.1, ст.200 Податкового кодексу та завищення від'ємного значення з ПДВ за березень 2013 року в розмірі 17 452 грн. та за травень 2013 року в розмірі 9593 грн.

- п. 198.1, п. 198.6 ст.198, п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого було завищено податковий кредит за липень 2011 року в розмірі 2 200 грн., за серпень 2011 року в розмірі 700 грн., за вересень 2011 року в розмірі 3 392 грн., за грудень 2011 року в розмірі 7 524 грн., за жовтень 2012 року в розмірі 5 117 грн., за січень 2013 року в розмірі 3 219 грн., за березень 2013 року в розмірі 2 557 грн., за травень 2013 року в розмірі 520 грн., за серпень 2013 року в розмірі 1 180 грн., за жовтень 2013 року в розмірі 5 104 грн., за листопад 2013 року в розмірі 1 672 грн., за грудень 2013 року в розмірі 8 354 грн., що призвело до порушення вимог п.200.1, ст.200 Податкового кодексу України та завищення від'ємного значення з ПДВ за липень 2011 року в розмірі 2 200 грн., за серпень 2011 року в розмірі 700 грн., за вересень 2011 року в розмірі 3 392 грн., за жовтень 2012 року в розмірі 5 117 грн., за січень 2013 року в розмірі 3 219 грн., за березень 2013 року в розмірі 2 557 грн., за травень 2013 року в розмірі 520 грн., за серпень 2013 року в розмірі 1 180 грн., за жовтень 2013 року в розмірі 5 104 грн., за листопад 2013 року в розмірі 1 672 грн., за грудень 2013 року в розмірі 8 354 грн., а також заниження р.18 декларації з ПДВ за грудень 2011 року розмірі 7 524 грн. Оскільки у ПрАТ «Дика Орхідея, Україна» за грудень 2013 року наявна сума залишку від'ємного значення, яка після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р.24), то відповідно встановлено завищення суми залишку від'ємного значення за грудень 2013 року в розмірі 7 524 грн.

- п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2013 року в розмірі 99 353 грн. та грудень 2013 року в розмірі 99 139 грн.

- п.200.4, п.200.14 ст.200 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суми бюджетного відшкодування за квітень 2011 року в розмірі 210 768 грн., за травень 2011 року в розмірі 658 138 грн., за червень 2011 року в розмірі 47 239 грн., за липень 2011 року в розмірі 6 903 грн., за серпень 2011 року в розмірі 669 285 грн., за вересень 2011 року в розмірі 42 668 грн., за жовтень 2011 року в розмірі 238 374 грн., за листопад 2011 року в розмірі 372 273 грн., за грудень 2011 року в розмірі 169 191 грн., за травень 2012 року в розмірі 160 927 грн., за червень 2012 року в розмірі 91 134 грн., за серпень 2012 року в розмірі 178 932 грн., за жовтень 2012 року в розмірі 216 826 грн., за листопад 2012 року в розмірі 237 885 грн., за грудень 2012 року в розмірі 255 947 грн., за січень 2013 року в розмірі 355 743 грн., за лютий 2013 року в розмірі 101603 грн., за березень 2013 року в розмірі 254 781 грн., за квітень 2013 року в розмірі 289 983 грн., за травень 2013 року в розмірі 695 523 грн., за червень 2013 року на суму ПДВ 31 818 грн., за липень 2013 року в розмірі 268 227 грн., за серпень 2013 року в розмірі 218 519 грн., за вересень 2013 року в розмірі 58 372 грн., за жовтень 2013 року в розмірі 143 181 грн., за листопад 2013 року в розмірі 201 572 грн., за грудень 2013 року в розмірі 240 533 грн.

- п. 185.1 ст. 185, абзацу «б» 187.1 ст. 187, п.п.195.1.1 п. 195.1 ст.195 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено обсяг експортних операцій за травень 2013 року на суму 1 246 591,87 грн., а також завищено обсяг експортних операцій за квітень 2013 року на суму 1 246 591,87 грн.

Вважаючи протиправними дії посадових осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо винесення наказу №630 від 18.02.2014 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" та дії щодо проведення такої перевірки на підставі вказаного наказу, вважаючи незаконними висновки Акту перевірки №23/26-55-15-02/33781592 від 17.03.2014 року, вважаючи протиправними дії щодо перенесення суми 6 468 010 грн., яка зазначена в 24 рядку Декларації від 20.01.2014 року, в рядок 23.2 Декларації від 20.01.2014 року в односторонньому порядку та в подальшому, позивач звернувся до суду за захистом, як на його думку, порушеного права.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправними дій в.о. начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо винесення наказу №630 від 18.02.2014 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" та дій щодо проведення такої перевірки на підставі вказаного наказу, за результатами якої складено Акт №23/26-55-15-02/33781592 від 17.03.2014 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (надалі по тексту - Кодекс), кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно ст.75 вказаного Кодексу, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульовано статтею 78 Податкового кодексу України, зокрема, визначено перелік обставин, за наявності хоча б однієї з якої здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка.

Так, згідно п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Кодексу, документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від'ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Відповідно до ст.200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Пунктами 78.4, 78.5 статті 78 Податкового кодексу України передбачено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно п.78.5 ст.78 Податкового кодексу України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до п.78.6. ст.78 вказаного Кодексу, строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.

Згідно п.78.8. ст..78 Кодексу, порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Статтею 81 Податкового кодексу України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як було встановлено у ході розгляду справи та не заперечувалось представником позивача, ПрАТ «Дика Орхідея, Україна» 20 грудня 2013 року подано на адресу відповідача декларацію з податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ на розрахунковий рахунок платника за листопад 2013 року в сумі 99 353 грн. при наявності суми залишку від'ємного значення з ПДВ за листопад 2013 року в розмірі 6 324 934 грн.

20 січня 2014 року подано декларацію з ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника, за грудень 2013 року в сумі 99 139 грн. за наявності від'ємного значення з ПДВ за грудень 2013 року в розмірі 6 468 010 грн.

На підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, у зв'язку з тим, що позивачем було задекларовано, а потім заявлено до бюджетного відшкодування суми ПДВ при від'ємному значенні з ПДВ, що становлять більше, ніж 100 тис. грн., в.о. начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва 18 лютого 2014 року видано наказ №630 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки". Вказаним наказом встановлено строк проведення перевірки з 25 лютого 2014 року по 10 березня 2014 року.

Позивач вважає такі дії щодо винесення наказу протиправними, оскільки 30 денний строк на проведення відповідних перевірок за наслідком подання платником декларацій минув 19.01.2014 року та 18.02.2014 року відповідно, назва платника у наказі зазначена з помилкою, у направленні на перевірку не зазначено підстав проведення перевірки, а в ході перевірки контролюючий орган неправомірно витребував для перевірки документи, що не стосуються задекларованого періоду ( було витребувано за останні три роки господарської діяльності платника, у той час як задекларованими періодами є листопад - грудень 2013 року) .

Суд частково погоджується з даними висновками позивача в частині визначення строків на проведення спірної перевірки та вважає, що податковим органом в цій частині було допущено порушення ст.200 Податкового кодексу України, яка чітко встановлює 30 денний строк проведення перевірки на підставі п.п.78.1.8 п.78.1 ст.78 Кодексу. Суд констатує, що ДПІ у Печерському районі м. Києва було протиправно у наказі №630 від 18.02.2013 року визначено період проведення перевірки з 25.02.2013 року по 10.03.2013 року та протиправно проведено у цей строк документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено Акт від №23/26-55-15-02/33781592 від 17.03.2014 року, оскільки з дати подання відповідних декларацій сплинув 30 денний строк. Суд не може вважати факт винесення 18.02.2014 наказу №630 доказом того, що відповідачем не пропущено строк на проведення перевірки, оскільки сама перевірка фактично була проведена за межами 30- денного строку, що передбачений ст.200 Податкового кодексу України. Крім того, вказане не було спростовано відповідачем у ході розгляду справи, який у своїх запереченнях жодних пояснень щодо порушення строків проведення перевірки позивача суду не надав.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що наказ ДПІ у Печерському районі м.Києва Головного управління Міндоходів у м.Києві № 630 від 18.02.2014 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" є протиправним в частині строків проведення перевірки ПрАТ "Дика орхідея,Україна".

Аналогічно дії ДПІ у Печерському районі м.Києва Головного управління Міндоходів у м.Києві в частині строків проведення перевірки ПрАТ "Дика орхідея, Україна" з 25 лютого по 10 березня 2014 року також є протиправними, оскільки, як було зазначено вище, така перевірка була проведена за межами 30-денного строку з дня подання відповідних декларацій.

Проте, надаючи оцінку позовним вимогам про визнання протиправними дій в.о. начальника ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо винесення наказу №630 від 18.02.2014 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" та дій щодо проведення такої перевірки на підставі вказаного наказу в інших аспектах, суд приходить до висновку про їх необґрунтованість, з огляду на таке.

Як було зазначено раніше, за наявності передбачених Податковим кодексом України підстав, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

З аналізу ст.78 вказаного Кодексу логічно випливає, що оформлення наказу є одною зі стадій процедури проведення перевірки.

Оскільки у ході розгляду справи судом встановлено та не було спростовано представником позивача, що ПрАТ «Дика Орхідея, Україна» подано до податкового органу відповідні декларації з ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню ПДВ на розрахунковий рахунок платника за відповідні звітні періоди, при цьому маючи від'ємне значення з ПДВ більше, ніж 100 тис. грн. ( 6 468 010 грн.), ДПІ у Печерському районі м. Києва мала передбачені законом підстави для проведення перевірки та правомірно реалізувала таке право шляхом винесення наказу про її проведення (як того вимагає ст.78 Кодексу).

Крім того, у відповідності до положень Податкового кодексу України, платник податків, вважаючи перевірку неправомірною, мав право не допустити посадових осіб податкового органу до проведення відносно нього документальної позапланової виїзної перевірки з підстав, зазначених в пункті 81.1 статті 81 Податкового кодексу України.

З матеріалів справи слідує, що ПрАТ «Дика Орхідея, Україна» не скористалося своїм правом щодо недопуску посадових осіб відповідача до проведення перевірки та допустило останніх до проведення перевірки, внаслідок чого було складено відповідний акт. Хоча представник позивача, обґрунтовуючи позовні вимоги, стверджувала, що наказ №630 від 18.02.2014 року не було оформлено належним чином.

На думку суду, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Відтак, з огляду на наведене, позови платників податків, спрямовані на оскарження рішень (у тому числі наказів про призначення перевірки), дій або бездіяльності контролюючих органів щодо призначення та/або проведення перевірок можуть бути задоволені лише в тому разі, якщо до моменту винесення судового рішення не відбулося допуску посадових осіб контролюючого органу до спірної перевірки.

В іншому разі в задоволенні відповідних позовів має бути відмовлено, оскільки правові наслідки оскаржуваних дій за таких обставин є вичерпаними, а отже задоволення позову не може призвести до відновлення порушених прав платника податків, оскільки після проведення перевірки права платника податків порушують лише наслідки проведення відповідної перевірки.

Той факт, що за наслідками перевірки було складено акт №23/26-55-15-02/33781592 від 17.03.2014 року свідчить про те, що на день розгляду даної справи позапланову документальну виїзну перевірку контролюючим органом фактично проведено, перевіряючі були допущені позивачем до її проведення, а відтак наказ щодо проведення відносно позивача перевірки є реалізованим і вичерпав свою дію.

Таким чином, оскільки позивач не використав свого права щодо недопуску посадових осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва до проведення перевірки та допустив перевіряючих до проведення перевірки, а також з огляду на те, що спірний наказ щодо проведення перевірки фактично є реалізованим і вичерпав свою дію, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в цій частині, оскільки визнання протиправними дій щодо винесення Наказу №630 від 18.02.2014 року не може призвести до захисту прав позивача. Крім того, такі дії не є діями суб"єкта владних повноважень у розумінні КАС України. Дії з винесення наказу є технічною стороною процедури прийняття рішення суб"єктом владних повноважень та належним предметом оскарження в цьому разі може бути саме рішення.

Надаючи оцінку позовним вимогам про визнання протиправними дій відповідача по проведенню документальної позапланової виїзної перевірки ПрАТ «Дика Орхідея, Україна», наслідки якої оформлені актом перевірки №23/26-55-15-02/33781592 від 17.03.2014 року, в частині, що не стосується строків її проведення, суд також доходить висновку, що такі дії посадових осіб контролюючого органу з проведення перевірки, не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання, не змінюють стану його суб'єктивних прав.

Крім того, суд звертає увагу на те, що перед початком проведення спірної перевірки наказ №630 від 18.02.2013 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" та направлення на перевірку від 18.02.2013 року №69/26-55-15-02 було вручено 25.02.2014 року під розписку заступнику головного бухгалтера ПрАТ «Дика Орхідея, Україна» Новак Н.Л., та на підставі вказаних документів перевіряючих було добровільно допущено до перевірки. Вказане не заперечувалось представником позивача та не було спростовано у ході розгляду справи.

Суд вважає не обґрунтованими посилання позивача на той факт, що перевіряючими було незаконно витребувано для перевірки первинні документи бухгалтерського обліку за 2011-2013 роки, у той час як відповідні декларації з ПДВ було подано за листопад - грудень 2013 року. Податковий орган був зобов'язаний перевірити правомірність формування зазначених у деклараціях сум бюджетного відшкодування, оскільки суми, що підлягали відшкодуванню з Державного бюджету України ( 6 468 010 грн.) були сформовані за рахунок попередніх звітних періодів.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог про визнання незаконними висновків Акту про результати документальної позапланової виїзної перевірки №23/26-55-15-02/33781592 від 17.03.2014 року, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу частини 2 статті 2, пункту 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України логічно випливає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Суд вважає, що акти ревізій, документальних перевірок, висновки посадових осіб контролюючих органів, викладені в актах перевірок, інші дії, вчинені у процесі перевірки, не є рішеннями суб'єкта владних повноважень у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

Таким чином, акт перевірки не може бути предметом оскарження в адміністративному суді, позаяк такий акт є лише носієм доказової інформації та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень. Аналогічно діяльність працівників контролюючого органу з проведення перевірки суб'єкта господарювання є лише службовою діяльністю таких осіб на виконання своїх посадових обов'язків зі збирання доказової інформації щодо дотримання суб'єктом перевірки вимог чинного законодавства. Тобто, дії посадових осіб контролюючого органу з проведення перевірки, складання акту перевірки та відображення у ньому посадовими особами податкового органу певних висновків, не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання, не змінюють стану його суб'єктивних прав. Права та обов"язки позивача в даному разі прийнятими на підставі висновків Акту податковими повідомленнями-рішеннями, які були винесені, однак не були оскаржені у даній адміністративній справі. Відтак, в даній частині позов задоволенню також не підлягає.

Оцінюючи правомірність позовних вимог щодо визнання протиправними дій посадових осіб ДПІ у Печерському районі м. Києва щодо перенесення суми 6 468 010 грн., яка зазначена в 24 рядку Декларації від 20.01.2014 року, в рядок 23.2 Декларації від 20.01.2014 року в односторонньому порядку та в подальшому, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню, оскільки доказів вчинення таких дій суду не надано. Навіть у разі їх вчинення, такі дії також не створюють жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання, не змінюють стану його суб'єктивних прав, оскільки на підставі відповідних висновків про наявність підстав для коригування показників податкового обліку, такі висновки реалізовані, як уже зазначалося, винесенням податкових повідомлень-рішень, що є самостійним предметом оскарження.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позивачем невірно обрано спосіб захисту, як на його думку, порушеного права. Право позивача не може бути відновлене скасуванням відповідного наказу, чи визнання відповідних дій протиправними, оскільки вони не створюють для платника жодних правових наслідків. Єдиними правовими наслідками, які можуть настати в такому випадку для платника податку є здійснення податковим органом за результатами перевірки грошових нарахувань, що підлягають сплаті суб'єктом господарювання до бюджету, шляхом прийняття відповідних рішень.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В даному випадку відповідач не довів у повному обсязі обґрунтованості позовних вимог та не надав доказів в спростування вищевикладеного, тому позов підлягає задоволенню частково.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати наказ ДПІ у Печерському районі м.Києва Головного управління Міндоходів у м.Києві № 630 від 18.02.2014 року "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки" протиправним в частині строків проведення перевірки ПрАТ "Дика орхідея.Україна".

Визнати протиправними дії ДПІ у Печерському районі м.Києва Головного управління Міндоходів у м.Києві в частині строків проведення перевірки ПрАТ "Дика орхідея.Україна" з 25 лютого по 30 березня 2014 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27 травня 2014 року.

Суддя І.С. Шевяков