Постанова № 39065466, 20.05.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.3.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/1719/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Ушакова Т.С.,

при секретарі судового засідання Разіній Н.В.,

за участю:

представника позивача: не з'явився,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання нечинним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000652201 від 16 серпня 2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання нечинним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000652201 від 16 серпня 2013 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що з 10.09.2012 по 14.09.2012 фахівцями Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Головного управління Міндоходів у Луганській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованного обладнання» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» та ПП «Варекоресурс», на підставі якої складено акт перевірки № 1046/22 - 04643841 від 20.09.2012.

16 серпня 2013 року було винесено податкове повідомлення-рішення №000652201, згідно якого було встановлено порушення п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств».

Зазначене податкове повідомлення-рішення отримано платником податків 20 серпня 2013 року.

29.08.2013 до Головного управління Міндоходів у Луганській області була подана первинна скарга ТДВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованного обладнання» від 28.08.2013 без номера на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Сєвєродонецьку від 16.08.2013 № 0000652201 про сплату 340 965, 00 грн. податку на прибуток та 170 482, 50 грн. застосованої штрафної санкції.

18.09.2013 ТДВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованного обладнання» отримало рішення про результати розгляду первинної скарги від 17.09.2013 № 6360/12-32-10-04/08, яким Головне управління Міндоходів у Луганській області скасовує податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 16.08.2013 №0000652201, у частині 85 241,25 грн. застосованої штрафної (фінансової) санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишає без змін, а скаргу директора ТДВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованного обладнання» Григорського С.М. від 28.08.2013 без номера - не задовольняє у певній частині.

Позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000652201 від 16 серпня 2013 року в порушення вимог чинного законодавства було винесено через 330 днів з моменту вручення акту перевірки № 1046/22 - 04643841 від 20.09.2012.

Головне управління Міндоходів у Луганській області у своєму рішенні про результати розгляду первинної скарги не надало пояснень, щодо порушення Державною податковою інспекцією у м. Сєвєродонецьку Луганської області Головного управління Міндоходів у Луганській області п. 86.8 ст. 86 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755 -VI при винесені податкового повідомлення - рішення № 0000652201 від 16 серпня 2013 року.

Фахівці ДПІ у м. Сєвєродонецьку в акті перевірки №1046/22-04643841 від 20.09.2012, податковому повідомленні-рішенні № 0000652201 від 16 серпня 2013 року та рішенні про розгляд первинної скарги від 17.09.2013 № 6360/12-32-10-04/08 стверджують, що ТДВ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованного обладнання було порушено п. 5.1, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» на підставі того, що відносини між позивачем та ПП «Варекоресурс» по постачанню товару, мають ознаки нікчемності.

Згідно постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 06.11.2009, навіть за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність. Протягом 365 днів з моменту винесення акту перевірки будь-яких звернень до суду зі сторони ДПІ у м. Сєвєродонецьку з позовом про стягнення в доход держави коштів, отриманих по договору поставки № 06/04-10 від 06 квітня 2010 року, не було.

Відповідно до вимог п.п. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи з вищезазначеної норми позивач повинен свої витрати (придбання від ПП «Варекоресурс» товару) підтвердити розрахунковими платіжними документами.

Платіжні виписки банку по контрагенту ПП «Варекоресурс» додані до позовної заяви та підчас проведення перевірки відповідачем не було подано ніяких запитів про пред'явлення розрахункових платіжних документів по контрагенту ПП «Варекоресурс».

В судове засідання представник позивача на з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав клопотання про розгляд справи за його відсутності. В раніше наданих суду письмових запереченнях проти адміністративного позову представник відповідача зазначив, що на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) (далі - ПК України) ДПІ у м.Сєвєродонецьку вручено ТДВ «СЗХНО» листи від 29.02.2012 №4051/23-105 та від 09.09.2011 №16134/23-104 з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань відносин з ТОВ «Лугапорт» та ПП «Варекоресурс». Вищезазначені листи вручені особисто посадовій особі платника податків.

ДПІ у м. Сєвєродонецьку на виконання наказу на проведення перевірки №429 від 07.06.2012 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТДВ «СЗХНО» з 08.06.2012, на підставі п.п. 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, призначено позапланову виїзну документальну перевірку ТДВ «СЗХНО» по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» та ПП «Варекоресурс» за період з 01.07.2008 по 30.09.2010.

Направлення на перевірку від 08.06.2012 №146/01-16 та від 08.06.2012 №147/01-16 пред'явлено, копію наказу ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 07.06.2012 №429-п вручено 08.06.2012 під розписку головному бухгалтеру ТДВ «СЗХНО» Кравченко О.М. Документів, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Лугапорт» та ПП «Варекоресурс» до перевірки не надано у зв'язку з їх втратою.

Вищезазначений факт зробив неможливим проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТДВ «СЗХНО», про що складено акт про неможливість проведення перевірки від 12.06.2012 №112/22-04643841.

Листом від 12.06.2012 №6652/22-204 ДПІ у м. Сєвєродонецьку повідомила ТДВ «СЗХНО» про необхідність відновлення втрачених документів протягом 90 календарних днів, а саме до 09.09.2012 та надала підприємству копію наказу №461-п від 12.06.2012 про перенесення термінів проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

09.07.2012 до ДПІ в м.Сєвєродонецьку листом №2135/09-2 від 09.07.2012 (вх..1624/8 від 09.07.2012) надійшла постанова від 12.06.2012 від імені старшого слідчого СУ ДПС у Луганській області Морозова М.І. про проведення позапланової виїзної перевірки з питання своєчасності нарахування та повноти перерахування та сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств ТДВ «СЗХНО» по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» та ПП «Варекоресурс» за період з 01.06.2008 по 30.08.2010.

З метою виконання наказу №429-п від 07.06.2012 та постанови про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТДВ «СЗХНО» від 12.06.2012 та спливу терміну 90 днів для відновлення документів, на підставі п.п. 78.1.1, п.78.1 ст.78 ПК України та згідно з листом №11560/22 від 03.09.2012 (вручено особисто ОСОБА_3 03.09.2012), 10.09.2012 поновлено позапланову виїзну документальну перевірку ТДВ «СЗХНО» по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» та ПП «Варекоресурсза період з 01.07.2008 по 30.09.2010.

За результатами виходу працівників ДПІ у м. Сєвєродонецьку 10.09.2012 на поновлення перевірки встановлено, що станом на дату поновлення позапланової виїзної перевірки ТДВ «СЗХНО» (тобто 10.09.2012) первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» та ПП «Варекоресурс» на підприємстві відсутні. ТДВ «СЗХНО» надано відповідь №64 від 10.09.2012 на лист ДПІ у м.Сєвєродонецьку №11560/22 від 03.09.2012, в якому повідомляється, що після проведення планової документальної перевірки Державною податковою інспекцією та у зв'язку з закінченням терміну позовної давності документи по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» були знищені. Планова перевірка ТДВ «СЗХНО» проведена за період з 01.07.2008 по 30.09.2010. Документи по взаємовідносинам з ПП «Варекоресурс» були затребувані правоохоронними органами та підприємству не були повернуті.

За результатами перевірки складено Акт від 20.09.2012 №1046/22-04643841 (надалі - Акт перевірки), у якому встановлено відсутність документального підтвердження витрат підприємства та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» п ПП «Варекоресурс» за період з 01.07.2008 по 30.09.2010, зафіксовані порушення позивачем податкового законодавства, а саме занижено податок на прибуток на загальну суму 2 421 765,00 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 571 320,00 грн.

На підставі вищезазначеного Акту ДПІ у м. Сєвєродонецьку було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 16.08.2013 №0000652201.

ТДВ «СЗХНО» не погодилось з винесеним податковим повідомленням-рішенням 16.08.2013 №0000652201 та подало первинну скаргу до ГУ Міндоходів у Луганській області, результатом розгляду якої стало винесення податкового повідомлення-рішення від 01.10.2012 №0000652201 на загальну суму 426 206,25 грн. (було зменшено мір застосованої штрафної санкції).

Тобто, податкове повідомлення-рішення від 16.08.2013 №0000652201 має статус відкликаного з дня винесення податкового повідомлення-рішення від 01.10.2012 №0000652201, тобто не породжує для платника жодних правових наслідків.

Крім того, представник відповідача у письмових запереченнях на позов зазначив, що вироком Жовтневого районного суду м. Луганська від 01.06.2011 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину по ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 205 КК України, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 366 КК України. Вказаний факт є преюдицією і доказуванню не підлягає, свідчить про те, що один із контрагентів позивача - ПП «Варекоресурс» був створений з метою фіктивного підприємництва, документи, що були виписані від імені ПП «Варекоресурс» посадовою особою ОСОБА_4 є такими, що містять неправдиву інформацію.

На підставі викладеного представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що Товариство з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (далі - ТДВ «СЗХНО») зареєстровано як юридична особа, ідентифікаційний код 04643841.

Матеріалами справи підтверджується, що на підставі п.п.20.1.6 п.20.1 ст.20, п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (зі змінами та доповненнями) ДПІ у м.Сєвєродонецьку вручено ТДВ «СЗХНО» листи від 29.02.2012 №4051/23-105 та від 09.09.2011 №16134/23-104 з проханням надати пояснення та їх документальне підтвердження з питань відносин з ТОВ «Лугапорт» та ПП «Варекоресурс».

На виконання наказу на проведення перевірки №429 від 07.06.2012 про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТДВ «СЗХНО» з 08.06.2012, на підставі п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, відповідачем призначено позапланову виїзну документальну перевірку ТДВ «СЗХНО» по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» та ПП «Варекоресурс» за період з 01.07.2008 по 30.09.2010.

Направлення на перевірку від 08.06.2012 №146/01-16 та від 08.06.2012 №147/01-16 пред'явлено, копію наказу ДПІ у м. Сєвєродонецьку від 07.06.2012 №429-п вручено 08.06.2012 під розписку головному бухгалтеру ТДВ «СЗХНО» Кравченко О.М.

Судом встановлено, що документи, які підтверджують взаємовідносини з ТОВ «Лугапорт» та ПП «Варекоресурс», до перевірки позивачем не надано у зв'язку з їх втратою, що унеможливлює проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТДВ «СЗХНО». Про неможливість проведення перевірки складено акт від 12.06.2012 №112/22-04643841.

Матеріалами справи підтверджується, що листом від 12.06.2012 №6652/22-204 відповідач повідомив позивача про необхідність відновлення втрачених документів протягом 90 календарних днів - до 09.09.2012 та надав підприємству копію наказу №461-п від 12.06.2012 про перенесення термінів проведення позапланової виїзної документальної перевірки.

09.07.2012 до ДПІ в м.Сєвєродонецьку листом №2135/09-2 від 09.07.2012 (вх.1624/8 від 09.07.2012) надійшла постанова від 12.06.2012 старшого слідчого СУ ДПС у Луганській області Морозова М.І. про проведення позапланової виїзної перевірки з питання своєчасності нарахування та повноти перерахування та сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств ТДВ «СЗХНО» по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» та ПП «Варекоресурс» за період з 01.06.2008 по 30.08.2010.

З метою виконання наказу №429-п від 07.06.2012 та постанови про призначення позапланової виїзної документальної перевірки ТДВ «СЗХНО» від 12.06.2012 та спливу 90-денного терміну для відновлення документів, на підставі п.п. 78.1.1, п.78.1 ст.78 ПК України та згідно з листом №11560/22 від 03.09.2012, 10.09.2012 поновлено позапланову виїзну документальну перевірку ТДВ «СЗХНО» по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» та ПП «Варекоресурсза період з 01.07.2008 по 30.09.2010 було поновлено 10.09.2012.

Судом встановлено, що за результатами виходу працівників ДПІ у м.Сєвєродонецьку 10.09.2012 на поновлення перевірки встановлено, що станом на дату поновлення позапланової виїзної перевірки ТДВ «СЗХНО» (тобто 10.09.2012) первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» та ПП «Варекоресурс» на підприємстві відсутні.

ТДВ «СЗХНО» листом від №64 від 10.09.2012 повідомив ДПІ у м.Сєвєродонецьку, що після проведення планової документальної перевірки Державною податковою інспекцією та у зв'язку з закінченням терміну позовної давності документи по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» були знищені. Планова перевірка ТДВ «СЗХНО» проведена за період з 01.07.2008 по 30.09.2010. Документи по взаємовідносинам з ПП «Варекоресурс» були затребувані правоохоронними органами та підприємству не були повернуті.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами перевірки складено Акт від 20.09.2012 №1046/22-04643841, яким встановлено відсутність документального підтвердження витрат підприємства та податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ «Лугапорт» п ПП «Варекоресурс» за період з 01.07.2008 по 30.09.2010, зафіксовані порушення позивачем податкового законодавства, а саме занижено податок на прибуток на запашу суму 2 421 765,00 грн., занижено податок на додану вартість на загальну суму 1 571 320,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Сєвєродонецьку було винесено податкове повідомлення-рішення від 16.08.2013 №0000652201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Податок на прибуток приватних підприємств» на загальну суму 511 447,50 грн., з яких: 340 965,00 грн. - основний платіж, 170 482,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Згідно п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 Податкового кодексу України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Так, відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Податкового кодексу (який діє з 01.01.2011 року) Закон України «Про податок на додану вартість» № 168 втратив чинність. Проте, оскільки на момент виникнення спірних правовідносин діяли вимоги Закону № 168, суд з урахуванням норм ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність дій податкового органу при визначенні позивачу податкового зобов'язання з ПДВ саме нормам Закону № 168.

П.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 визначено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Закон України "Про податок на додану вартість" визначає лише два випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду.

В силу пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

П.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

До 01.04.2011 порядок справляння податку на прибуток підприємств визначав Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (далі - Закон № 334), який втратив чинність, згідно з Податковим кодексом України.

Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин діяли норми Закону №334, для визначення зобов'язання позивача з податку на прибуток необхідно керуватися нормами Закону №334.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, 06 квітня 2010 року між ПП «Варекоресурс» (постачальник) та ВАТ «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (покупець) укладено договір постачання № 06/04-10, згідно якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити товар на умовах, викладених в цьому договорі.

Жодних документів, що підтверджують виконання цього договору, суду не надано.

Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до п. 44.3 ст. 44 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Згідно п. 44.4 ст. 44 Податкового кодексу України, якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

У разі неможливості проведення перевірки платника податків у випадках, передбачених цим підпунктом, терміни проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем було порушено приписи статті 44 Податкового кодексу України, оскільки не було повідомлено відповідача про втрату документів податкової, фінансової звітності, що унеможливлює підтвердження реальності господарських операцій із контрагентами позивача - ПП «Варекоресурс» та ТОВ «Лугапорт».

Листом від 12.06.12 №6652/22-204 ДПІ у м. Сєвєродонецьку було надано час - 90 календарних днів для відновлення документів платника з контрагентами, проведення перевірки відкладено.

Після закінчення вказаного строку позивачу було направлено лист від 03.09.2012 №11560122, яким повідомлено про закінчення терміну відновлення документів, поновлення перевірки, дату початку перевірки.

Однак, позивач направив на адресу ДПІ у м. Сєвєродонецьку аналогічну відповідь від 10.09.2012 №64 про відсутність документів, що підтверджують взаємовідносини з контрагентами. В даному листі позивач зазначив, що ним були вжиті заходи по відновленню документів, однак доказів цього суду не надано.

Судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення № 0000652201 від 16 серпня 2013 року було оскаржено позивачем до Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Головне управління Міндоходів у Луганській області своїм рішенням від 17.09.2013 № 6360/12-32-10-04/08 скасувало податкове повідомлення-рішення № 0000652201 від 16 серпня 2013 року в частині 85 241,25 грн. застосованої штрафної санкції та винесло нове податкове повідомлення-рішення, яким зменшено розмір застосованої штрафної санкції до 426 206,25 грн.

Відповідно до пп. 60.1.3 п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 60.4 статті 60 Податкового кодексу України визначено, що у випадках, визначених підпунктами 60.1.3 і 60.1.5 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платника податків податкового повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання або податкового боргу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не несе для позивача жодних правових наслідків, оскільки є відкликаним.

Стосовно доводів позивача щодо порушення відповідачем строків винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що перевірка позивач проводилася із врахуванням постанови старшого слідчого СУ ДПС у Луганській області Морозова М.І. від 12.06.2012.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Згідно пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Листом від 05.08.2013 СВ ФР ДПІ у м. Сєвєродонецьку було повідомлено, що 25.09.2012 за матеріалами позапланової перевірки ТДВ «СЗХНО» від 20.09.2012 було порушено кримінальну справу № 18128025 за ст. 212 ч. 3 КК України відносно бухгалтера ТДВ «СЗХНО» відносно головного бухгалтера підприємства ОСОБА_3 У листопаді 2012 року постанову про порушення кримінальної справи скасовано Сєвєродонецьким міським судом.

16.08.2013 було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

З викладеного слід, що відповідачем було дотримано строки винесення податкового повідомлення-рішення, встановлені Податковим кодексом України.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що вироком Жовтневого районного суду м.Луганська від 01.06.2011 у кримінальній справі № 1-626/11 ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, власника (засновника) Приватного підприємства «Варекоресурс» визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 - ч. 1 ст. 205,ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 15 - ч. 2 ст. 366 КК України.

Відповідно до вищевказаного вироку суду, ПП «Варекоресурс» було створено з метою фіктивного підприємництва. Документи, підписані від імені ПП «Варекоресурс» посадовою особою ОСОБА_4 є такими, що містять неправдиву інформацію.

Зазначений вирок набув чинності.

Згідно ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду у кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність дій відповідача при винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Згідно ч. 3 ст. 2 Закону України «Про судовий збір» із змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 19.09.2013 № 590-VII, який набрав законної сили 23.10.2013, під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем при зверненні до суду з позовом майнового характеру було сплачено 100 відсотків ставки судового збору - 4 872,00 грн., питання щодо розподілу судових витрат не вирішується.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено та підписано 26 травня 2014 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 72, 87, 94, 98, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову Товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання нечинним, протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000652201 від 16 серпня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 26 травня 2014 року.

Суддя Т.С. Ушаков