Ухвала суду № 39064414, 29.05.2014, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 351/3252/13-ц

Провадження № 22-ц/779/1078/2014

Категорія 51

Головуючий у 1 інстанції Собко В.М. В. М.

Суддя-доповідач Пнівчук О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Беркій О.Ю., Горблянського Я.Д.

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Снятинської центральної районної лікарні про скасування наказу №226 від 28.11.2013 року «Про переведення лікаря-отоларинголога ОСОБА_2», визнання дій Снятинської ЦРЛ протиправними та відновлення становища, яке існувало до порушення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Снятинського районного суду від 26 березня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що з позивачем він знаходиться у трудових відносинах. З лютого 2003 року він працює на 0,75 посади лікаря - отоларинголога дитячого та 0,25 посади лікаря-отоларинголога хірургічного (стаціонарного) відділення Снятинської центральної районної лікарні.

28 вересня 2013 року позивача було попереджено про те, що у зв'язку з проведенням реорганізації отоларингологічної служби Снятинської ЦРЛ з 01 грудня 2013 року буде скорочено 0,25 посади лікаря-отоларинголога хірургічного (стаціонарного) відділення.

Наказом №226 від 28 листопада 2013 року «Про переведення лікаря-отоларинголога ОСОБА_2» позивача було переведено на 0,75 посади лікаря-отоларинголога дитячого поліклінічного відділення з 02 грудня 2013 року.

ОСОБА_2 вважає даний наказ незаконним, оскільки його фактичного переведено на посаду, на якій він вже працює. Крім того, відповідачем порушено вимоги трудового законодавства щодо переважного права на залишення на роботі при вивільненні працівників при скороченні. Так, звільнивши його з 0,25 ставки вказаної посади, відповідач залишив на роботі іншого лікаря пенсійного віку - ОСОБА_3, яка не має спеціалізації для лікування дітей. В той же час, позивач є лікарем-отоларингологом дитячим з вищою продуктивністю праці. Враховуючи велику кількість дітей, які лікуються у стаціонарному відділенні, ОСОБА_2 вважає, що саме він має переважне право на залишення на цій посаді. Також позивач зазначив, що має на утриманні двох неповнолітніх дітей, що також є перевагою для залишення його на роботі.

ОСОБА_2 просив суд визнати протиправними дії Снятинської ЦРЛ щодо скорочення його з 0,25 посади лікаря-отоларинголога стаціонару, визнати незаконним та скасувати наказ №226 від 28 листопада 2013 року та відновити дію наказу №14 від 10.02.2003 року Снятинської ЦРЛ, яким позивача прийнято на роботу на 0,25 посади лікаря отоларинголога стаціонару Снятинської ЦРЛ.

Рішенням Снятинського районного суду від 26 березня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_2 на дане рішення подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апелянт не погоджується з висновком суду про те, що лікар, якого залишено на роботі - ОСОБА_3 є лікарем першої категорії з більшою продуктивністю праці, а тому має переважне право на залишення на роботі.

Зокрема, суд не взяв до уваги, що лікар ОСОБА_3 має спеціалізацію для лікування лише дорослих, в той час як у стаціонарі Снятинської ЦРЛ лікуються і діти, що підтверджується листом Снятинської ЦРЛ від 11 березня 2014 року. Крім того, ОСОБА_3 є особою пенсійного віку, відтак її продуктивність праці не може бути вищою.

Також апелянт зазначив, що оскаржуваний наказ про переведення його на 0,75 посади лікаря-отоларинголога дитячого поліклінічного відділення є неправомірним ще й з тієї підстави, що він вже працює націй посаді з лютого 2003 року, а тому таке переведення є необґрунтованим.

Посилаючись на вказані обставини, апелянт просив оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_2 підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5 заперечили доводи апелянта, посилаючись на обґрунтованість висновків суду першої інстанції.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 згідно наказу № 14-в від 10.02.2003 року працював на 0,75 посади лікаря - отоларинголога дитячого та 0,25 посади

лікаря-отоларинголога хірургічного (стаціонарного) відділення Снятинської центральної районної лікарні.

Наказом №226 від 28.11.2013 року ОСОБА_2 переведено на 0,75 посади лікаря-отоларинголога дитячого поліклінічного відділення.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, суд першої інстанції правильно виходив із того, що відповідачем при вивільненні працівників у зв»язку з змінами в організації виробництва дотримано вимог ст. 42 КЗпП України щодо переважного залишення на роботі працівників.

Так, судом встановлено, що відповідно до штатного розпису в підрозділі ЛОР хірургічного відділення Снятинської ЦРЛ до 02.12.2013 року було 0,5 посади лікаря-отоларинголога.

На посаді лікаря-отоларинголога працювали ОСОБА_3 та ОСОБА_2 по 0,25 посади.

Наказом від 20.09.2013 року № 104-в скорочено 5 отоларингологічних ліжок та 0,25 посади лікаря-отоларинголога з 01.12.2013 року.

Позивача ОСОБА_2 у встановленому порядку за два місяці попереджено про скорочення 0,25 посади лікаря-отоларинголога, чого він не заперечив у судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Позивач ОСОБА_2, не заперечуючи факт скорочення 0,25 посади лікаря-отоларинголога, вважає що при проведенні такого скорочення він мав переважне право на залишення на роботі, як працівник з більш високою кваліфікацією.

Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_3 - лікар першої кваліфікаційної категорії за спеціальністю «отоларингологія», має 43 рокит стажу на посаді лікаря-отоларинголога. ОСОБА_2 - має сертифікат лікаря-спеціаліста за спеціальністю «отоларингологія», не атестований, працює на посаді лікаря-отоларинголога 16 років.

Крім того, в стаціонарі підрозділу ЛОР хірургічного відділення Снятинської ЦРЛ в 2013 році проліковано: лікарем ОСОБА_3 - 180 хворих, лікарем ОСОБА_2 - 78 хворих. (а.с.35).

Таким чином, ОСОБА_3 являється працівником з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці, а тому має переважне право на залишення на роботі при скороченні чисельності працівників.

Зазначеним обставинам суд першої інстанції дав належну правову оцінку, доводи апелянта про те, що він має переважне право на залишення на роботі, як працівник з більш високою кваліфікацією, оскільки являється лікарем-отоларингологом дитячим, а ОСОБА_3 має спеціалізацію щодо лікування тільки дорослих - є необґрунтованими.

Колегія суддів вважає, що зазначення в наказі №226 від 28 листопада 2013 року про переведення ОСОБА_2 на 0,75 посади лікаря-отоларинголога дитячого поліклінічного відділення не є підставою для його скасування, оскільки фактично мало місце скорочення 0,25 посади лікаря-отоларинголога хірургічного (стаціонарного) відділення Снятинської центральної районної лікарні, а позивач залишився працювати на 0,75 посади лікаря - отоларинголога дитячого поліклінічного відділення.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307,308, 313-314,316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Снятинського районного суду від 26 березня 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: Пнівчук О.В.

Судді: Беркій О.Ю.

Горблянський Я.Д.