Ухвала суду № 39062889, 29.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2487/14 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Орлової Н.О. та третьої особи - Фізичної - особи підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.14р. у справі №826/2487/14 за позовом ОСОБА_4 до Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Шевченківського району реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, Реєстраційної служби Харківського районного управління юстиції Харківської області, Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: Фізична - особа підприємець ОСОБА_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та незаконними дії державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Орлової Наталії Олександрівни щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, проведеної 27.02.13 р. (номер запису про проведення державної реєстрації 2471000 0000 071620) та зобов'язання відповідача - 1 внести запис про скасування державної реєстрації фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, номер запису про проведення державної реєстрації 2471000 0000 071620 від 27.02.13) та внести запис про припинення фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.14р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач-3 - Державний реєстратор Харківської районної державної адміністрації Харківської області - подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Вимоги апелянта мотивовані тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови не враховано, що положення ч.8 ст.92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону №4212-VI від 22.12.11р.) в частині заборони реєстрації фізичної особи - підприємцем протягом трьох років після визнання такої фізичної особи - підприємця банкрутом - не можуть застосуватись до спірних правовідносин з огляду на те, що справа про банкрутство СПД ОСОБА_3 була порушена господарським судом Харківської області та завершена до початку набрання чинності цим Законом, тою бо до 19.01.13р.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду, третя особа - ФОП ОСОБА_3 - подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про залишення позовної заяви без розгляду.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що адміністративний позов поданий з пропуском встановленого ст. 99 КАС України строку звернення до суду, оскільки про факт реєстрації СПД ФОП ОСОБА_3 позивач був обізнаний з 25.06.2013р. з листа ТОВ «Виа Гра», тоді як до суду з даним позовом звернувся 25.02.14р. Окрім того, апелянт - третя особа вважає, що спірні правовідносини не порушують прав позивача.

У судове засідання представник апелянта відповідача - 3 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні представники апелянта-третьої особи підтримали вимоги своєї апеляційної скарги та не заперечили вимоги апелянта - відповідача-3.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили доводи та вимоги апеляційних скарг.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги відповідача-3 і третьої особи , колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою господарського суду Харківської області від 30.03.11р. у справі № Б-19/197-09 фізичну особа-підприємця ОСОБА_3 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.12.12р. у цій же справі затверджено ліквідаційний звіт та припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_3; провадження у справі про банкрутство № Б-19/197-09 припинено та зобов'язано державного реєстратора провести державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

З Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 27.05.13р. № 16522285 вбачається, що на підставі вказаної ухвали господарського суду Харківської області від 19.12.12р., 09.01.13р. до реєстру внесено запис: припинено за судовим рішенням, у зв'язку з визнанням банкрутом.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.08.13р. № 17023730 вбачається, що трохи більше як через місяць -27.02.13р. державним реєстратором Харківської районної державної адміністрації Харківської області Орловою Н.О. вчинено запис №2 471 000 0000 0711620 про реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що чинна на час державної реєстрації вдруге ОСОБА_3 фізичною особою-підприємцем норма ч.8 ст.92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону №4212-VI від 22.12.11р.) встановлювала обмеження у вигляді заборони реєстрації фізичної особи - підприємця протягом трьох років після визнання такої фізичної особи - підприємця банкрутом, що в силу ст. 44 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є правовою підставою для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.03р. № 755-IV (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин; надалі Закон № 755-IV) регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.

Згідно ст. 4 Закону № 755-IV, державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу виписки з Єдиного державного реєстру.

Частиною 1 ст. 43 Закону № 755-IV встановлено, що державний реєстратор за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, без розгляду зобов'язаний перевірити ці документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця, які передбачені частиною першою статті 44 цього Закону. Перевірка на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця, які передбачені абзацами третім та четвертим частини першої статті 44 цього Закону, здійснюється з використанням відомостей Єдиного державного реєстру.

Отже, з наведених правових норм вбачається обов'язок державного реєстратора перевірити документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця, які передбачені частиною першою статті 44 цього Закону з використанням відомостей Єдиного державного реєстру.

Між тим, частиною 1 ст.44 Закону № 755-IV передбачено, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця є, зокрема, наявність обмежень на зайняття підприємницькою діяльністю, які встановлені законом, щодо фізичної особи, яка має намір стати підприємцем.

Частиною 8 ст. 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.92р. № 2343-XII (в редакції чинній на момент проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця) передбачено, що протягом трьох років після визнання фізичної особи - підприємця банкрутом ця особа не може бути зареєстрована як фізична особа - підприємець, придбавати майно або грошові кошти у кредит, укладати договір поруки, передавати майно у заставу.

Згідно ч. 9 ст.92 цього Закону № 2343-XII, вищевказані правила частини 8 ст. 92 цього Закону (про заборону реєстрації протягом трьох років після визнання фізичної особи-підприємця банкрутом) не застосовуються, якщо боржник - фізична особа-підприємець - в процедурі банкрутства повністю сплатив всі борги, погасив всі вимоги кредиторів.

В силу ч. 3 ст.44 Закону № 755-IV, за наявності підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця державний реєстратор зобов'язаний не пізніше двох робочих днів з дати надходження документів для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця видати (надіслати поштовим відправленням з описом вкладення) заявнику повідомлення про відмову у проведенні державної реєстрації, із зазначенням підстав для такої відмови, та документи, що подавалися для проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, відповідно до опису.

Як зазначалось вище, з наявного у матеріалах справи Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 169245 вбачається, що запис про припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 внесено державним реєстратором 09.01.13р. на підставі рішення Господарського суду Харківської області від 19.12.12р. у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_3

Водночас, з вказаного судового рішення вбачається, що банкрут - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 не має можливості погасити заборгованість перед кредиторами у зв'язку з недостатністю активів, які можна було б направити на її погашення; із загальної суми заборгованості ОСОБА_3 перед кредиторами в сумі близько 19 мільйонів гривень, погашено лише суму близько 2.7 мільйонів гривень, і таким чином непогашеною залишилася заборгованість перед кредиторами в сумі близько 16,3 мільйона гривень.

Відомості Єдиного державного реєстру є доступними для державного реєстратора, такі відомості про причини припинення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_3 були відомі апелянту - державному реєстратору, що вбачається із наявних у справі письмових заперечень останньої, а відтак, враховуючи імперативний обов'язок державного реєстратора перевірити документи на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації фізичної особи - підприємця, які передбачені частиною першою статті 44 цього Закону з використанням відомостей Єдиного державного реєстру, та за наявності встановлених ч.8 ст.92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону №4212-VI від 22.12.11р.) обмежень щодо заборони державної реєстрації ФОП протягом трьох років після визнання фізичної особи-підприємця банкрутом - колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову.

Доводи апелянта - відповідача-3 про те, що на спірні правовідносини не поширюються положення ч.8 ст.92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону №4212-VI від 22.12.11р.), чинного з 19.01.2013 з покликанням на п. 1-1 Розділу Х «Прикінцеві та Перехідні положення» цього Закону, а також на те, що справа про банкрутство СПД ОСОБА_3 була порушена господарським судом Харківської області та завершена до початку набрання чинності цим Законом - не заслуговують на увагу, виходячи з наступного.

Так, відповідно до п. 1-1 Розділу Х «Прикінцеві та Перехідні положення» (доповненого Законом України від 02.10.2012 р. N 5405-VI), положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, наведена норма регулює правила застосування Закону в часі господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство.

Спірні правовідносини у даному адміністративному спорі пов'язані з вчиненням реєстраційної дії державним реєстратором, а відтак до таких правовідносин має застосуватись законодавство у редакції, що чинна на момент виникнення таких правовідносин.

Стаття 92 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції Закону №4212-VI від 22.12.11р.), була чинною на момент державної реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 проведеної 27.02.13 р., а тому підлягала застосуванню держаним реєстратором.

При цьому, колегія суддів зазначає, що такої ж позиції притримується Головне управління юстиції Харківської області (листи від 15.07.2013р № 16783/09-02-23 та від 07.05.2014 № 10503/06-23), до якого із запитом звертався позивач щодо спірних правовідносин.

Не заслуговують на увагу і доводи апелянта - третьої особи про те, що спірні правовідносини не порушують прав позивача.

В силу статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, захисту підлягають як права, так і інтереси особи у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень та їх посадових осіб.

Стаття 92 Закону № 2343-XII, яка встановлює обмеження на зайняття підприємницькою діяльністю в частині заборони реєстрації фізичної особи - підприємцем протягом трьох років після визнання такої фізичної особи - підприємця банкрутом - є заходом організаційно-правового характеру, спрямованим на недопущення правопорушення суб'єктом щодо невиконання чи неналежного виконання його зобов'язань перед іншими учасниками господарських відносин, господарська діяльність якого доведена до банкрутства і припинення та, відповідно, до неможливості погасити заборгованість перед кредиторами, до кола яких входив позивач. Така норма має загальнообов'язковий характер, а відтак, будь-яка особа має обґрунтований інтерес не допускати повторних негативних дій при недотриманні законодавчих обмежень.

Також не заслуговують на увагу і доводи апелянта - третьої особи про порушення позивачем строку звернення до суду встановленого ст. 99 КАС України.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли саме позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 29.08.13р. Арбітражним судом міста Москви винесено ухвалу про прийняття позовної заяви до провадження, підготовку справи до судового розгляду та призначення попереднього судового засідання за позовом ОСОБА_3 до ВАТ «Телекомпанія «НБМ», фізичної особи ОСОБА_4 про захист виняткових прав на товарний знак.

У додатку № 1 до позовної заяви додавалася довіреність від 20.08.13, видана фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, номер запису про державну реєстрацію 2 471 000 0000 0711620, зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1.

Тобто, з моменту отримання саме позивачем позовних матеріалів, останній дізнався про те, що ОСОБА_3 вдруге зареєструвався фізичною особою - підприємцем, а відтак строк звернення до суду ОСОБА_4 не пропущений, що виклює можливість застосування до спірних правовідносин наслідків встановлених ст. 100 КАС України. За таких обставин, покликання апелянта - третьої особи на лист ТОВ «Виа Гра», датований червнем 2013 року - не є беззастережним доказом обізнаності саме позивача про порушення його права та інтересу.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянтів не спростовані, підстави для задоволення апеляційних скарг - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційні скарги Державного реєстратора Харківської районної державної адміністрації Харківської області Орлової Н.О. та Фізичної - особи підприємця ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.14р. у справі №826/2487/14 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.04.14р. у справі №826/2487/14 - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 04.06.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.