Ухвала суду № 39062703, 29.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/16148/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Соколова О.А. Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

29 травня 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М., Пилипенко О.Є.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.14р. у справі №826/16148/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства «Виробничо-будівельна фірма «Берест» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення - рішення від 07.02.13р. №0000492260.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.14р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що позивачем не підтверджено здійснення експорту сільськогосподарської продукції (горох шліфований) за межі митної території України, а відтак оподаткування операцій за нульовою ставкою є безпідставним.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник позивача у судовому засіданні заперечив доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань правильності нарахування, повноти та своєчасності внесення до бюджету сум податків за листопад 2012, за результатами якої складено акт від 24.01.13р. №280/22-621/02403446.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 07.02.13р. №0000492260, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2012 року на суму 203 372 грн.

Підставою для прийняття спірного повідомлення - рішення слугували встановлені перевіркою порушення позивачем вимог п.п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.194.1 ст.194, п.195.1 ст.195 Розділу V Податкового кодексу України, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення наступного періоду за листопад 2012 року на суму 203 372 грн.

Підставою для донарахування позивачу зобов'язань з податку на додану вартість слугували висновки податкового органу щодо безпідставного завищення від'ємного значення з податку на додану вартість за наслідками зовнішньоекономічних операцій з експорту товару контрагентам - ТОВ «Лаки Игл» (Республіка Арменія, м.Єреван), Прайвед лімітед ліабіліті «Галинта ир партнеряй» (Республіка Литва, м. Варена), ТОВ «Ракан-Крупяной Дом» (Республіка Білорусь, м. Мінськ) на підставі зовнішньоекономічних контрактів.

Згідно поданої звітності, податковим органом встановлено, що ПАТ «ВБФ «Берест» здійснено експорт сільськогосподарської продукції (горох шліфований) за межі митної території України, що оподатковуються за ставкою 0 % на загальну суму 1 016 859 грн., які відображено у р. 2.1 Декларацій з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач вказує на те, що товари вважаються вивезеними за межі митної території України, якщо таке вивезення підтверджено в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, митною декларацією, оформленою відповідно до вимог Митного кодексу України.

Переміщення через митний кордон України (державний кордон України) товарів та інших предметів здійснюється в місцях розташування митниць, за наявності у платника податку - експортера підтвердження, завіреного відповідним митним органом на кордоні, факту вивезення задекларованих товарів за межі митної території України, такий платник вважається продавцем товарів, що були вивезені.

За результатами перевірки податковим органом встановлено, що інформація, повідомлення, відомості відносно здійснення експортних операцій ПАТ «ВБФ «Берест» до бази АРМ «Митниця» ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС не надходила, в результаті чого перетин митного кордону для здійснення експортних операцій не підтверджено.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем доведено фактичне вивезення за межі митної території України товарів, що підтверджується митними деклараціями, а відтак висновки податкового органу щодо безпідставного застосування позивачем нульової ставки оподаткування до операцій з реалізації товару за листопад 2012 року не відповідають фактичним обставинам.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Об'єктом оподаткування податком на додану вартість, відповідно до п.п. "г" п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, є операції платників податку з вивезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі експорту або реекспорту.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше, зокрема, дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку (п. 187.1ст. 187 Податкового кодексу України).

Розміри ставок податку на додану вартість визначені статтею 193 Податкового кодексу України.

За нульовою ставкою, згідно з п.п. 195.1.1 п. 195.1 ст. 195 Податкового кодексу України, оподатковуються операції з експорту товарів (супутніх послуг), якщо їх експорт підтверджений митною декларацією, оформленою відповідно до вимог митного законодавства.

Статтею 246 Митного кодексу України передбачено, що метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Так, п.20 ст. 4 Митного кодексу України передбачено, що митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.

Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначає Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2012 р. № 450 (далі - Положення).

З аналізу вказаних правових норм вбачається, що оформлена митна декларація є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обов'язків зазначених у митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем в податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року в рядку 2.1 задекларовано експортні операції сільськогосподарської продукції (горох шліфований) на загальну суму 1 016 859 грн.

Позивачем в підтвердження задекларованих сум надано суду вантажно-митні декларації: від 26.10.12р. № 902040000/2012/402733 на суму 29 854 грн.; від 30.10.12р. № 209040000/2012/402741 на суму 35 960,50 грн.; від 14.11.12р. №902040000/2012/402899 на суму 30871,75 грн., від 16.11.12р. №902040000/2012/402926 на суму 30532,50 грн.

Вказані експортні операції позивачем були оподатковані за нульовою ставкою.

З врахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірного оподаткування операцій з експорту за нульовою ставкою.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 196, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.14р. у справі №826/16148/13-а - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.02.14р. у справі №826/16148/13-а - без змін.

Дана ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Романчук О.М.

Пилипенко О.Є.

Повний текст ухвали складений: 02.06.14р.

.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.