Постанова № 39062352, 03.06.2014, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

03 червня 2014 року Справа № 814/1217/14

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

управління ПФУ в Центральному районі м. Миколаєва,

вул. Артилерійська, 19, м. Миколаїв, 54030

до

Центрального відділу ДВС ММУЮ,

вул. Декабристів, 41/23, м. Миколаїв, 54020

про

визнання протиправною та скасування постанови

від 23.04.2014 р., зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Миколаєва (далі – позивач) звернулося з адміністративним позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі - відповідач, ДВС), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 23 квітня 2014 р. і зобов’язати ДВС відновити виконавче провадження з примусового виконання вимоги від 1 квітня 2013 р. № Ю 821/16.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржена постанова прийнята внаслідок невірного застосування відповідачем норм Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідач надав заперечення на позовну заяву, в яких вказав, що наявність у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (далі – ЄДР) запису про перебування особи в стані припинення є підставою для закінчення виконавчого провадження (а. с. 11-13).

Сторони подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

1 квітня 2013 р. позивач прийняв вимогу № Ю 821/16 щодо заборгованості ТОВ "Авант транс сервіс" у сумі 449,39 грн. (а. с. 3). Вимога направлена до відділу ДВС для примусового виконання.

23 квітня 2014 р. відповідач, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 41700793 (а. с. 4). Наведена стаття передбачає, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі ліквідації юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Як слідує з мотивувальної частини спірної постанови, при перевірці відомостей у ЄДР відповідачем встановлено, що боржника ліквідовано (припинено) рішенням суду від 21 січня 2006 р.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

На вимогу суду реєстраційна служба Миколаївського міського управління юстиції надала суду витяг з ЄДР, у якому зазначено лише про перебування ТОВ "Авант транс сервіс" у стані припинення з 12 травня 2006 р. Перебування юридичної особи в стані припинення не означає її повної ліквідації, а тому не є підставою для закінчення виконавчого провадження.

За змістом ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідач, приймаючи оскаржувану постанову, порушив вимоги Закону України "Про виконавче провадження" в частині здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання виконавчого документу. У зв’язку з викладеним, вимоги позивача в частині визнання протиправною та скасувати постанови про закінчення виконавчого провадження від 23 квітня 2014 р. підлягають задоволенню.

У той же час, така вимога, як зобов’язання ДВС відновити виконавче провадження з примусового виконання вимоги від 1 квітня 2013 р. № Ю 821/16 не підлягає задоволенню оскільки після скасування судом постанови про закінчення виконавчого провадження, воно підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду на підставі ч. 1 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження".

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Постанову Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження ВП № 41700793, прийняту 23 квітня 2014 р., визнати протиправною та скасувати.

3. У задоволенні решти позовних відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз