Постанова № 39062329, 04.06.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04 червня 2014 року

09 год. 30 хв.

Справа № 808/3562/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Запорізького Державного підприємства «Радіоприлад» про стягнення суми податкового боргу.

02 червня 2014 року о 15 год. 25 хв. до Запорізького окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі іменується – заявник) до Запорізького Державного підприємства «Радіоприлад» (далі іменується – відповідач), в якому заявник просить суд стягнути з рахунків, обслуговуючих платника податків, суму податкового боргу зі сплати земельного податку в розмірі 161998 грн. 27 коп.

Заявлені згідно подання вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не сплачено у встановлений законом строк суму податкових зобов’язань згідно декларації від 19.02.2014 №9008430703. При реалізації владної управлінської функції суб’єктом владних повноважень відносно платника податків винесено податкову вимогу від 29.10.2013 №95-15, якою покладено обов’язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Дана податкова вимога являється невідкликаною в силу приписів статті 60 Податкового кодексу України, а відтак новостворена сума податкового боргу підлягає стягненню. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення подання.

Ухвалою судді від 02.06.2014 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду на 04.06.2014.

04.06.2014 заявник, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте подав до суду заяву про розгляду справи за відсутності його представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, проте також подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника. Також відповідачем подані письмові заперечення проти адміністративного позову, в яких останній зазначив, що подання контролюючого органу не підлягає задоволенню, оскільки в силу норм статті 59 Податкового кодексу України заявник був зобов’язаний надіслати платнику податків нову податкову вимогу на новостворену суму боргу, і лише за сплином 60 днів після такого надіслання – звертатись до суду з поданням про стягнення коштів за податковим боргом на підставі статті 95 Податкового кодексу України.

За правилами частини 4 статті 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, зміст і обсяг яких достатній для вирішення спору по суті.

Відповідно до вимог частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

За приписами статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з’ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач – Запорізьке Державне підприємство «Радіоприлад», пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб’єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців від 15.05.2003 №755-IV, та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (а.с. 32-50).

З матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявний податковий борг зі сплати орендної плати земельного податку в розмірі 161998 грн. 27 коп., який виник на підставі поданої платником податків до контролюючого органу податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 рік №9008430703 (а.с. 17).

В рядку 5 податкової декларації платником податків визначено суму нарахованого земельного податку на 2014 рік (сума значень к. 10-21 р. 1.1.1-4.2) в розмірі 1943979 грн. 33 коп., зі сплатою щомісячного платежу в розмірі 161998 грн. 27 коп.

За приписами пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується – ПК України), підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 ПК України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що платником податків своєчасно не сплачено суму податкового зобов’язання, визначеного в податковій декларації за 2014 рік, а відтак сума таких зобов’язань набула статусу податкового боргу та становить 161998 грн. 27 коп. (місячна плата згідно декларації за квітень 2014 року).

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податкове зобов'язання – сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

За приписами підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку. Податкова вимога від 29.10.2013 форми Ю №95-15 направлена платнику податків 31.10.2013 та отримана відповідачем 04.11.2013 (а.с. 19).

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Суд не погоджується з доводами відповідача про наявність обов’язку у контролюючого органу у разі виникнення новоствореного податкового боргу насилати нову податкову вимогу, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

При цьому, підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Якщо податковим органом направлено платнику податків податкову вимогу щодо раніше існуючого податкового боргу (незалежно від виду податкового зобов’язання: визначеного контролюючим органом чи самостійно платником податків), а після цього сума податкового боргу збільшилася на суму новоствореного податкового боргу (незалежно від виду податкового зобов’язання: визначеного контролюючим органом чи самостійно платником податків), у контролюючого органу не виникає обов’язку надсилати платникові податків податкову вимогу на суму новоствореного податкового боргу.

Таким чином, надіслана платнику податків податкова вимога на суму боргу, що не був погашений, є дійсною (невідкликаною), що вбачається зі змісту облікової картки платника податків (безперервність недоїмки).

У такому разі, право на стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу виникає у контролюючого органу на наступний день після закінчення 60 днів з дня надіслання платнику податків податкової вимоги, надісланої на раніше існуючий податкових борг, і реалізація такого права у часі не обмежена, а право на стягнення новоствореного податкового боргу – на наступний день, що настає за днем граничного строку сплати, у даному випадку, самостійно узгодженого податкового зобов’язання.

З матеріалів справи вбачається, що податкова вимога на час розгляду справи є невідкликаною.

Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Запорізького Державного підприємства «Радіоприлад» про стягнення суми податкового боргу – задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків – Державне підприємство «Радіоприлад» (код ЄДРПОУ 14313317; індекс 69600, Запорізька область, місто Запоріжжя, проспект Леніна, будинок №3) на користь Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області суму податкового боргу зі сплати земельного податку в розмірі 161998 (сто шістдесят одна тисяча дев’ятсот дев’яносто вісім) грн. 27 (двадцять сім) коп., яку зарахувати на розрахунковий рахунок №33218811700005, код платежу: 13050100, банк: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, отримувач: Державний бюджет у Комунарському районі, ЄДРПОУ 34677119.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська