Постанова № 39060954, 22.05.2014, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року Справа № 803/830/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Гуцалюк І.О.,

з участю представника позивача Стецика Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві про скасування постанови про накладення стягнень № 000052 від 18 березня 2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» (далі - ТзОВ «Золотий Екватор», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві (далі - Держспоживінспекція у м. Києві, відповідач) про скасування постанови про накладення стягнень № 000052 від 18 березня 2014 року, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у вигляді штрафу в сумі 20248,36 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23.09.2013 року Держспоживінспекцією у м. Києві проведено планову перевірку об'єкту позивача за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8, з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, за результатами якої було складено акт № 001513 від 23.09.2013 року, на підставі якого відповідачем винесено постанову № 000052 від 18.03.2014 року про накладення на позивача штрафу в розмірі 20248,36 грн. за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Позивач вважає дану постанову необґрунтованою та такою, що порушує чинне законодавство України, оскільки розгляд справи про накладення адміністративно-господарських санкцій було розглянуто відповідачем без участі представника позивача, повідомлення про розгляд справи було отримано позивачем тільки 3 31.02.2014 року. Таким чином позивач при розгляді вказаних матеріалів не мав можливості надати особисті пояснення відносно обставин складеного акта і встановлених порушень, у зв'язку з чим був позбавлений можливості захищати свої права і законні інтереси. Також вказує на те, що акт перевірки, як того вимагає законодавство, не містить детального опису виявленого порушення, а містить лише посилання на нормативно правові документи. Просить суд скасувати постанову № 000052 від 18.03.2014 року Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві «Про накладення стягнення на ТзОВ «Золотий Екватор» в розмірі 20248,36 грн.

У судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав із підстав, наведених у позовній заяві, та просить суд задовольнити позов.

Відповідач на розгляд справи повторно не з'явився, свого представника в судове засідання не направив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи до суду не звертався. В направлених до сулу письмових запереченнях на адміністративний позов вимог підприємства не визнав, посилаючись на правомірність висновків Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві, зроблених в акті при проведенні перевірки, вважає, що оскаржувана постанова про накладення стягнення у вигляді штрафу винесена відповідно до вимог чинного законодавства, оскільки вході перевірки встановлено відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про нафтопродукти. Вказує на те, що позивач належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про накладення адміністративно-господарських санкцій. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до частини четвертої статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд проводить розгляд справи у відсутності відповідача по справі, на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із частиною другою статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Судом встановлено, що ТзОВ «Золотий Екватор» є юридичною особою, зареєстроване за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вулиця Кременецька, 38, здійснює, серед іншого, такий вид діяльності, як оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 21.05.2014 року (а.с.50-51).

23.09.2013 року на АЗС Київської філії ТзОВ «Золотий Екватор» за адресою: м. Київ вул. Набережна-Лугова, 8 Держспоживінспекцією у м. Києві на підставі наказу про затвердження плану проведення перевірок суб'єктів господарювання (а.с.34), плану проведення перевірок суб'єктів господарювання стосовно дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів на ІІІ квартал 2013 року (а.с.35-36) про проведення перевірки від 21.06.2013 року № 308 (а.с.42), було видано направлення на проведення перевірки з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів від 23.09.2013 року № 003257/3257 (а.с.37).

За результатами перевірки Держспоживінспекцією у м. Києві було складено акт від 23.09.2013 року № 001513 (а.с.7-12, 38-45), в якому зафіксовані ряд порушень, в тому числі: відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про нафтопродукти, а саме порушено пункт 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктів, затверджених Постановою № 1442 КМУ від 20 грудня 1997 року. Суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні). Зазначену інформацію не надано.

18.03.2014 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів» № 000052, згідно з якою, на підставі акту перевірки від 23.09.2013 року № 001513 за відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про нафтопродукти застосовано до ТзОВ «Золотий Екватор» штраф у розмірі 20248,36 грн.

Спеціальним законом, який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів є Закон України «Про захист права споживачів» від 12.05.1991 року № 1023-ХІІ (далі - Закон України № 1023-ХІІ).

Згідно із частиною першою статті 26 Закону України № 1023-ХІІ спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають, зокрема, право: давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, зразки товарів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, комплектуючих виробів для перевірки їх якості на місці або проведення незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством, з оплатою вартості зразків і проведених досліджень (експертизи) за рахунок коштів державного бюджету; припиняти відвантаження і реалізацію товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів, до усунення суб'єктами господарювання виявлених недоліків; приймати рішення про припинення суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації та виробництва продукції, що не відповідає вимогам нормативно-правових актів та нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон України № 877-V).

Відповідно до статті 1 Закон України № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Відповідно до статті 7 Закону України № 877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наказу про затвердження плану проведення перевірок суб'єктів господарювання (а.с.34), плану проведення перевірок суб'єктів господарювання стосовно дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів на ІІІ квартал 2013 року (а.с.35-36) про проведення перевірки від 21.06.2013 року № 308 (а.с.42), Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві видано направлення на проведення позапланової перевірки ТзОВ «Золотий Екватор» з питань дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів від 23.09.2013 року № 003257/3257 та наказ від 21.06.2013 року № 308, які вручались начальнику станції Гребенюку Б.М.

Згідно статті 6 Закону України № 877-V посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланнями на відповідну вимогу законодавства.

В акті перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 001513 від 23.09.2013 року в розділі 1 Порушення вимог законодавства, виявлені під час перевірки перевіряючими зазначено, що під час проведення планової перевірки встановлено відсутність інформації про нафтопродукти, а саме порушено пункт 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктів, затверджених Постановою № 1442 КМУ від 20 грудня 1997 року. Суб'єкт господарювання, що здійснює продаж нафтопродуктів, зобов'язаний своєчасно подати споживачеві необхідну, доступну та достовірну інформацію про нафтопродукти, а також копії паспортів якості, в яких зазначені нормативні документи, вимогам яких відповідають нафтопродукти, та копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання відповідності (якщо нафтопродукт підлягає обов'язковій сертифікації в Україні). В інформації про нафтопродукти зазначаються: їх назва; дані про їх основні властивості; відомості про вміст шкідливих для здоров'я речовин, які встановлені нормативно- правовими актами; ціна та умови їх придбання; відомості про умови їх зберігання; правила та умови їх ефективного і безпечного використання; строк їх придатності, обов'язкові дії споживача після його закінчення, а також можливі наслідки в разі невчинення цих дій; найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання і підприємства, яке здійснює його функції щодо прийняття претензій від споживача. Інформація подається споживачеві згідно із законодавством про мови. Суб'єкт господарювання зобов'язаний поінформувати споживача про можливість виникнення за певних умов унаслідок поводження з нафтопродуктами небезпеки для життя, здоров'я споживача та його майна, навколишнього природного середовища. Зазначену інформацію не надано.

З аналізу вищевказаного акту вбачається, що перевіряючими в акті перевірки не зазначено, яка саме інформація про нафтопродукти відсутня, немає жодної інформації про відсутність ціни на нафтопродукти, не вказано чи наявні в суб'єкта господарювання під час перевірки сертифікати відповідності та паспорт якості на пальне, і в чому полягають виявленні під час перевірки порушення допущене позивачем.

Статтею 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм з регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями. Підставою застосування даного виду санкцій є адміністративно-господарське правопорушення - винне, протиправне невиконання чи неналежне виконання суб'єктом господарювання своїх зобов'язань, передбачених чинним законодавством, що порушує права інших суб'єктів господарювання.

Отже, однією з обов'язкових складових ознак адміністративно-господарського правопорушення є вина правопорушника та в разі її відсутності останній повинен бути звільнений від адміністративно-господарської відповідальності.

Відтак, встановлене Інспекцією під час перевірки порушення позивачем пункту 9 Правил та статті 15 Закону України № 1023-ХІІ, щодо ненадання необхідної та своєчасної інформації про дану продукцію не знайшло своє підтвердження в ході з'ясування судом обставин у справі по суті.

Що стосується тверджень позивача про те, що розгляд справи про накладення адміністративно-господарських санкцій 23.09.2013 року було розглянуто відповідачем без участі представника позивача, то суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 4 Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1177 від 17.08.2002 року рішення про накладення штрафів приймається на підставі відповідних актів перевірки суб'єкта господарської діяльності та інших матеріалів, пов'язаних з цією перевіркою, за наявності порушень, зазначених у п. 2 цього Положення, і оформляється постановою за формою, що встановлюється Мінекономрозвитку. Питання про накладення штрафу розглядається за участю представника суб'єкта господарської діяльності. У разі його відсутності справу може бути розглянуто лише у випадку, коли незважаючи на своєчасне повідомлення суб'єкта господарської діяльності про місце і час розгляду справи від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про розгляд справи Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві не було направлено товариству за місцем його реєстрації та знаходження, а саме м. Луцьк вул. Кременецька, 38.

Суд не бере до уваги наданий до письмових заперечень відповідачем лист Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві від 13.03.2014 року (а.с.47), яким повідомлялось про розгляд справи про накладення стягнень 18.03.2014 року об 12 год. 30 хв., оскільки даний лист адресований керівнику ТзОВ «Золотий Екватор» за адресою м. Київ вул. Набережна-Лугова,8, отже не за місцем знаходження суб'єкта господарювання. Також на звороті даного листа міститься напис «отримав П.К.Савчук», однак немає жодної відмітки про дату вчинення вказаного напису. Крім того в судовому засіданні позивач зазначив, що Савчук П.К. ніколи не перебував в трудових відносинах з ТзОВ «Золотий Екватор» і хто саме отримав лист-повідомлення йому невідомо.

Інших будь-яких доказів належного повідомлення ТзОВ «Золотий Екватор» про дату, час та місце розгляду справи відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач не був завчасно та належним чином повідомлений про розгляд справи, що призвело до порушення його права на захист від прийняття неправомірного рішення, оскільки при розгляді вказаних матеріалів позивач не мав можливості надати особисті пояснення відносно обставин складеного акта і встановлених порушень, у зв'язку з чим був позбавлений можливості захищати свої права і законні інтереси.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач в наданих письмових запереченнях на адміністративний позов не довів правомірність прийнятої ним оскаржуваної постанови від 18 березня 2014 року № 000052 в частині накладення на ТзОВ «Золотий Екватор» штрафу за відсутність необхідної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію.

За таких обставин, на підставі вищевикладеного та беручи до уваги встановлені під час розгляду справи обставини, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві неправомірно, порушення, що стали підставою для застосування штрафних санкцій відповідачем недоведені, відтак дана постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до положень статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 182,70 грн., сплачений відповідно до платіжного доручення № 2541 від 30.04.2014 року.

Керуючись статтями 3,94,128,158,160,162,163,186 КАС України, на підставі Закону України «Про захист прав споживачів», Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві від 18.03.2014 року № 000052.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Екватор» (43000, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 38, ідентифікаційний код 37425075) витрат по сплаті судового збору в сумі 182 (сто вісімдесят дві) гривні 70 (сімдесят) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 27 травня 2014 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський