Постанова № 3906027, 12.06.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

12.06.09Справа №2а-5536/09/8/0170 (16:16год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О. , при секретарі Дрягіні В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

за позовом Закритого акціонерного товариства "Бахчисарайський виноробний завод"

до Кримського республіканського підприємства "Сімферопольське міжміськебюро реєстрації та технічної інвентаризації"

про спонукання до виконання певних дій,

за участю представників:

від позивача Кузьменко В.С., довіреність № № б/н від 06.10.08, ;

від відповідача не зявився;

Обставини справи: Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про зобов'язання КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" зареєструвати за позивачем право власності на об'єкт нерухомості "Цех розливу зі складом готової продукції" розташованого за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-Б, зазначеного на технічному паспорті під літерою "Б".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач звернувся до КРП «СМБРТІ» з заявою про здійснення державної реєстрації об'єкта нерухомості "Цех розливу зі складом готової продукції", розташованого за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-Б, зазначеного на технічному паспорті під літерою "Б" та видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, але відповідачем було відмовлено у проведенні реєстрації нерухомого майна на підставах, не встановлених законодавством, що порушує права та інтереси позивача.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АРК від 16.04.09 р. було відкрито провадження в адміністративній справі та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні 12.06.09 р. наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач явку свого представника у судове засідання 12.06.09 р. не забезпечив, про час, дату та місце судового розгляду справи був сповіщений належним чином, надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, заперечень проти позову не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення позивача та його представника, суд

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонере товариство «Бахчисарайський виноробний завод» булозареєстровано Бахчисарайською районною державною адміністрацією АРК 07.04.1998 р. у якості юридичної особи, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00 № 444985 (а.с.27).

Судом встановлено, що ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» було створено на базі Державного підприємства «Бахчисарайський виноробний завод» на підставі таких документів як :

-наказ Фонду майна АРК № 1890 від 25.11.1997 р. «Про створення на базі державного підприємства «Бахчисарайського винзаводу» спільного підприємства з іноземним інвестором у формі закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський виноробний завод» , яким наказано створити на базі державного підприємства Бахчисарайський вінзавод спільне Українсько-англійське підприємство у формі закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський виноробний завод»; виступити засновником створюваного Українсько-англійського спільного підприємства у формі закритого акціонерного суспільства «Бахчисарайський виноробний завод» майном Бахчисарайського винзаводу, розташованого за адресою: Україна.. 334410, Крим, м. Бахчисарай, вул. Македонского, 1; внести у якості внеску Фонду майна АРК до статутного фонду створюваного спільного підприємства право користування основними засобами Бахчисарайського винзаводу та зворотні засоби підприємства станом на 01.11.1997 р. (а.с.83-84).

-Протокол № 1 загальних зборів засновників ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» від 10.02.1998 р., відповідно до якого Фондом майна Автономної Республіки Крим, ТОВ "Фонтан" та Фірмою "HIGHSTONE ASSOCIATES Ltd."(Англія) було прийнято рішення про реорганізацію державного підприємства «Бахчисарайський виноробний завод» в спільне підприємство - Закрите акціонерне товариство «Бахчисарайський виноробний завод», яким постановлено, що Закрите акціонерне товариство «Бахчисарайський виноробний завод» є правонаступником всіх прав і обов'язків державного підприємства «Бахчисарайський виноробний завод», а також прийняте рішення про затвердження Статуту ЗАТ і підписання засновницького договору; визначено, що розмір Статутного фонду створюваного ЗАТ складає 13.250.000 гривень, зокрема: Фонд майна Автономної Республіки Крим - 3.980.000 грн. -30 %; ТОВ «Фонтан» - 5290000 грн. 40%; Фірма "HIGHSTONE ASSOCIATES Ltd."(Англія) 3980000 грн. 30% (а.с.75-76).

-договір про заснування ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» від 03.04.1998 р., який було укладено між Фондом майна Автономної Республіки Крим, ТОВ "Фонтан" та Фірмою "HIGHSTONE ASSOCIATES Ltd."(Англія), керуючись Законами України: "Про господарські суспільства", "Про підприємства в Україні", "Про власність", "Про підприємництво", "Про цінні папери і фондову біржу", яким сторони зобов'язались один перед одним з'єднати свої внески і спільно діяти для досягнення загальної мети відповідно до чинного законодавства України і Статуту Товариства, домовились про створення Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський виноробний завод», на базі державного підприємства "Бахчисарайський виноробний завод", вирішивши, що Товариство є правонаступником всіх прав і обов'язків Державного підприємства «Бахчисарайський виноробний завод», зареєстрованого Рішенням виконкому Бахчисарайської районної ради № 00411855 від 19.12.94г.( а.с.77-82)

- розпорядження Бахчисарайської райдержадміністрації АРК № 151р від 07.04.1998 р. «Про перереєстрацію Бахчисарайського виноробного заводу у ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», яким вирішено провести перереєстрацію ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» та видати свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.85).

- наказ Фонду майна АРК № 613 від 09.04.1998 р. «Про створення ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», яким наказано внести у якості внеску Фонду майна АРК до статутного фонду ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» майно державного підприємства «Бахчисарайський виноробний завод» на суму 3980000 грн. в тому числі : право користування основними засобами та оборотні засоби (а.с.56).

Матеріалами справи, а саме актом прийому-передачі від 03.04.1998 р. підтверджується факт передачі Фондом державного майна АРК, яке є засновником ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», та прийняття ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» у якості внеску до уставного фонду: права користування основними засобами на підставі експертної оцінки у сумі 3244257 грн. та оборотні засоби на суму 735743 (а.с.58-62).

Відповідно до п. 1.2. Статуту ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», товариство є правонаступником майнових та немайнових прав та обовязків Державного підприємства «Бахчисарайський вин завод».

Судом встановлено, що в процесі діяльності позивача виникла необхідність перенесення цеху розливу з території «старого» заводу по вул. Македонського, 1, на територію нового заводу по вул. Підгородня, 89-Б, на підставі чого у період з 1993 р. по 1999 р. велося будівництво цеху розливу зі складом готової продукції ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» за рахунок власних оборотних коштів позивача.

27.11.1990 року рішенням Бахчисарайської районної ради народних депутатів було надано дозвіл Бахчисарайському винзаводу на провадження проектно - дослідницьких робіт на реконструкцію заводу по перенесенню цеху розливу на територію заводу первинного виноробства за адресою м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89.

На виконання проекту «Реконструкції заводу з перенесенням цеху розливу на територію заводу первинного виноробства» позивачем було здійснено будівництво цеху розливу зі складом готової продукції.

Будівництво велося Генпідрядником ЗАТ «СУ-44» Севастопольбуд м. Севастополя і субпідрядником ТОВ «ГАРАНТ», м. Бахчисарай, за рахунок власних коштів ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», що підтверджується довідкою позивача № 813 від 03.06.2009 р. (а.с.87), актами прийому виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрат, договором про виконання будівельних робіт, актами про прийняття робіт (а.с.88-100).

Балансова вартість основних коштів «Цеху розливу зі складом готової продукції» за даними бухгалтерського обліку станом на 01.05.2009 роки склала - 2 003 140,00 грн.

21 травня 1999 року був підписаний Акт державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - «Цех розливу зі складом готової продукції» ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» (а.с.6-11).

23вересня 2008 року виконавчим комітетом Бахчисарайської міської ради було винесено рішення № 322-а «Про оформлення документів на право власності на об'єкт нерухомого майна», а саме про оформлення документів про право власності на обєкт нерухомого майна - Цех розливу зі складом готової продукції, за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-б, зазначеного у технічному паспорті на плані під літ. «б» на імя ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» у цілому та видати свідоцтво про право приватної власності на обєкт вищезазначеного нерухомого майна (а.с.5).

Судом також встановлено, що 09.10.08 р. позивачем було направлено на адресу відповідача лист, в якому позивач просив провести державну реєстрацію права власності за ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» на обєкт нерухомого майна «Цех розливу зі складом готової продукції» на підставі рішення виконкому Бахчисарайської міської ради № 322-а від 23.09.08 р.(а.с.13). 10.10.08 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір на виконання робіт по технічній інвентаризації обєктів та інших видів робіт для підприємств та установ, предметом договору було оформлення свідоцтва про право власності з занесенням реєстраційного напису на обєкт нерухомого майна юридичних осіб (а.с 14-15).

08.01.09 р. КРП «СМ БРТІ» повідомило позивача про те, що видача свідоцтва про права власності на будівлю літ. «б» по вул. Підгородній, 89б, у відповідності до Термінового положення про порядок реєстрації прав на нерухоме майно, необхідно надавати належним чином оформлений оригінал акту державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом обєкту та документ, який затверджує акт (всі документи повинні бути засвідчені мокрою печаткою).

Крім того відповідач зазначив, що позивачу необхідно надати документи, які підтверджують передачу будівлі під літ. «Б» у власність ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» у відповідності до п.2.5. Статуту підприємства. Відповідач зазначив, що у відомості заліку основних засобів, право користування якими передається Фондом державного майна АРК ЗАТ «Бахчисарайському виноробному заводу» не має будівлі під літ. «Б» цеху розливу вин зі складом готової продукції (а.с.16).

13 лютого 2009 року виконком Бахчисарайською міською радою було винесено рішенням № 40-б «Про затвердження актів державної приймальної комісії «Про прийом в експлуатацію цеха розливу зі складом готової продукції ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» в м. Бахчисарай по вул. Підгородня, 89-б», яким було затверджено акт державної приймальної комісії з приймання в експлуатацію цеха розливу зі складом готової продукції, розташованого за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-Б(а.с.12).

Рішення виконкому Бахчисарайської міської ради № 40-б від 13.02.2009 р. разом з Актом державної приймальної комісії було надано Інспекції ДАБК в АРК, яка 22.02.09 р. зареєструвала вищезазначений Акт державної приймальної комісії.

24.02.09 р. листом позивача № 305 було направлено на адресу відповідача оригінал та завірену копію Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту, затвердженого рішенням виконкому Бахчисарайської міської ради № 40-б від 13.02.2009 р.(а.с.17). Після чого 24.02.09 р. між позивачем та відповідачем було знову укладено договір на виконання робіт по технічній інвентаризації обєктів та інших видів робіт для підприємств та установ, предметом цього договору було оформлення свідоцтва про право власності з занесенням реєстраційного напису на обєкт нерухомого майна юридичних осіб (а.с 18-19).

При здійсненні відповідачем дій по проведенню державної реєстрації будівлі літ. «б» цеху розливу вин зі складом готової продукції, розташованого у м. Бахчисараї по вул. Підгородній, 89б, відповідачем було направлено запит № 1731/4 від 25.02.09 р. до Фонду майна АРК стосовно оформлення права власності на цю будівлю за ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод».

02.04.09 р. Фонд майна АРК на запит відповідача повідомив листом № 08-11/2114, що майно Бахчисарайського виноробного заводу є державною власністю і не підлягає приватизації відповідно до Закону України «Про перелік обєктів права державної власності , які не підлягають приватизації» . Отже майно Бахчисарайського виноробного заводу, право користування яким передано до статутного фонду ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» є державною власністю. Крім того Фонд майна АРК зазначив, що у нього немає підстав вважати, що будівля літ. «Б» - цех розливу вин зі складом готової продукції, розташований за адресою м. Бахчисарай, вул.. Підгородня, 89-б, який введено в експлуатацію 21.05.1999 р. за Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту було збудовано та введено в експлуатацію саме ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», яке було створено на підставі наказу Фонду майна АРК від 09.04.1998 р. №613. А також Фондом майна АРК було зроблено висновок про те, що у Фонду майна АРК відсутні правові підстави для надання дозволу на оформлення права власності на будівлю літ. «Б» (цех розливу вин зі складом готової продукції), розташований за адресою м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-б за ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» (а.с.52).

10.04.2009 р. відповідач, посилаючись на лист Фонду майна АРК від 02.04.09 р. № 08-11/2114, а саме на відмову Фонду майна АРК у наданні дозволу на оформлення права власності за ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» на будівлю літ. «Б» (цех розливу зі складом готової продукції), яке входить до складу нерухомого майна у м. Бахчисарай по вул.. Підгородня, 89-б, відмовило у підготовці документів про оформлення права власності з наданням свідоцтва (а.с.20).

Не погодившись з відмовою КРП «СМ БРТІ» у підготовці документів про оформлення права власності з наданням свідоцтва про права власності на будівлю літ. «Б» (цех розливу зі складом готової продукції), розташовану за адресою м. Бахчисарай, вул.. Підгородня, 89-б, який введено в експлуатацію 21.05.1999 р. за Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту за ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», позивач і звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач також надав наступні докази:

- акт інвентаризації товарно-матеріальних цінностей від 04.11.2008 р.,, відповідно до якого вбачається, що будівля літ. «Б» цех розливу зі складом готової продукції відноситься до матеріальних цінностей саме ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» (а.с.50),

- державний акт на право користування землею Бахчисарайського винзаводу, на якій розташована будівля літ. «Б» (цех розливу з складом готової продукції) (а.с.53-57),

- копія витягу з технічного паспорту КРП «СМ БРТІ», відповідно до якого вбачається, що цех літ. «Б» «цех розливу з складом готової продукції» площею 8250,1 м2 відноситься до будівель позивача (а.с.71-72),

- план будівель літ. «Б» , розташованих по вул. Підгородній, 89 у м. Бахчисараї (а.с.73).

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.1 наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 07.02.2002 року №7/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445) (зі змінами і доповненнями) встановлено, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об'єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Крім того судом встановлено, що відповідно до Рішення Бахчисарайського виконавчого комітету № 249 від 29.07.2008 р. «Про порядок оформлення права власності на обєкти нерухомого майна» доручено Кримському республіканському підприємству Сімферопольському міжміському бюро реєстрації і технічної інвентаризації за заявою власників нерухомого майна готувати матеріали і проекти рішень виконкому Бахчисарайської міської ради про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані в м. Бахчисараї . Рішення про оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, розташовані в м. Бахчисараї приймає виконком Бахчисарайської міської ради (а.с.75).

Виходячи з аналізу юридичного статусу та предмету діяльності відповідача, враховуючи делеговані виконкомом Бахчисарайської міської ради повноваження, суд приходить до висновку, що КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації технічної інвентаризації" у правовідносинах з юридичними особами та громадянами реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України, а зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Судом встановлено, що спірні правовідносини сторін регулюються Цивільним кодексом України, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" від 01.07.2004 року № 1952-IV (із змінами та доповненнями), та наказом Міністерства юстиції України "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно" від 07.02.2002 року №7/5, зареєстрованим в Мін'юсті 18.02.2002р. за №157/6445 (зі змінами і доповненнями).

Правові, економічні, організаційні засади створення у складі державного земельного кадастру єдиної системи державної реєстрації речових прав на земельні ділянки та інше нерухоме майно, обмежень цих прав визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» N 1952-IV від 01.07.2004 р. (далі Закон № 1952).

Закон № 1952 спрямований на забезпечення визнання та захисту державою речових прав на нерухомість, створення сприятливих умов для забезпечення розвитку ринкових відносин, активізації інвестиційної діяльності, збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону № 1952, цей Закон регулює відносини, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості.

Відповідно до ст.2 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень;

-Державний реєстр прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, яка містить відомості про речові права на нерухоме майно, їх обмеження, суб'єктів речових прав, технічні характеристики об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо), кадастровий план земельної ділянки, а також відомості про правочини, вчинені щодо таких об'єктів нерухомого майна;

-об'єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) - земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення;

Відповідно до ст.3 Закону № 1952 речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом (ч.1 ст. 3).

В Україні формується та діє єдиний Державний реєстр прав, який базується на державному обліку земельних ділянок усіх форм власності та розташованого на них іншого нерухомого майна, реєстрації речових прав на об'єкти нерухомого майна, їх обмежень та правочинів щодо нерухомого майна (ч.2 ст. 3).

Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна (ч.5 ст. 3).

Реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина (ч.5 ст. 3).

Відповідно до ст.4 Закону № 1952 обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) речові права на чуже нерухоме майно:

а) право володіння;

б) право користування (сервітут);

в) право постійного користування земельною ділянкою;

г) право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис);

ґ) право забудови земельної ділянки (суперфіцій);

д) право користування нерухомим майном строком більш як один рік.

Законом можуть бути встановлені інші речові права на чуже нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації згідно з цим Законом;

3) обмеження речових прав (ч.1 ст. 4).

Право власності на будівлю, споруду, їх частину (квартиру, офісне приміщення тощо) може бути зареєстровано незалежно від того, чи зареєстровано право власності на земельну ділянку, якщо власники даної земельної ділянки та будівель, споруд, розташованих на ній, не поєднуються в одній особі (ч.3 ст.4).

Державна реєстрація прав на нерухоме майно, що є у державній власності, здійснюється за заявою органу, уповноваженого в установленому порядку управляти нерухомим майном, що є у державній власності (ч.4 ст.4).

Відповідно до ст.5 Закону № 1952 систему органів державної реєстрації прав складають центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, створена при ньому державна госпрозрахункова юридична особа з консолідованим балансом (центр державного земельного кадастру) та її відділення на місцях, які є місцевими органами державної реєстрації прав.

Держателем Державного реєстру прав є центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Адміністратором Державного реєстру прав є центр державного земельного кадастру, який здійснює його ведення. Статут центру державного земельного кадастру затверджує центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Державна реєстрація прав проводиться місцевими органами державної реєстрації прав виключно за місцем знаходження нерухомого майна, а саме: в містах Києві та Севастополі, місті обласного підпорядкування, районі.

Відповідно до ст.7 Закону № 1952 місцеві органи державної реєстрації прав є відділеннями державної госпрозрахункової юридичної особи з консолідованим балансом (центру державного земельного кадастру).

Місцеві органи державної реєстрації прав:

- проводять реєстрацію прав на нерухоме майно, їх обмежень, правочинів щодо нерухомості або відмовляють у реєстрації;

- ведуть Державний реєстр прав на нерухоме майно, яке або більша за площею частина якого знаходиться в даному реєстраційному (кадастровому) окрузі;

- надають інформацію про зареєстровані права та їх обмеження в установленому цим Законом порядку;

- забезпечують в установленому порядку формування та внесення кадастрових планів земельних ділянок та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна до Державного реєстру прав;

- здійснюють інші повноваження, передбачені цим Законом, порядком ведення Державного реєстру прав та положенням про місцеві органи державної реєстрації прав.

Керівник місцевого органу державної реєстрації прав є державним реєстратором прав і призначається центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Типове положення про місцеві органи державної реєстрації прав затверджується центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до ст.17 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав проводиться в такому порядку:

-облік заяви про державну реєстрацію речових прав;

-прийняття і перевірка документів, поданих для державної реєстрації речових прав;

-установлення відсутності підстав для відмови в державній реєстрації речових прав;

-державна реєстрація речових прав або відмова в такій реєстрації прав та внесення даних до Державного реєстру прав;

-присвоєння кадастрового номера об'єкту нерухомого майна;

-видача документів, що підтверджують зареєстроване речове право (ч.1 ст. 17).

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться за наявності кадастрового плану земельної ділянки та даних технічної інвентаризації інших об'єктів нерухомого майна, речові права стосовно яких підлягають державній реєстрації (ч.2 ст.17).

Державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав.

Інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації речових прав орган державної реєстрації прав згідно із порядком ведення Державного реєстру прав зобов'язаний надати до відома заявників (ч.3 ст.17).

Розгляд заяви і прийняття рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, відмову в реєстрації проводяться у строк, який не перевищує чотирнадцяти календарних днів з дня отримання органом державної реєстрації прав заяви та документів, необхідних для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно (ч.4 ст.17).

Відповідно до ст.18 Закону № 1952 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно проводиться на підставі заяви правоволодільця (правонабувача), сторін (сторони) правочину, за яким виникло речове право, або уповноважених ними (нею) осіб.

Державна реєстрація обмеження права на нерухоме майно проводиться на підставі заяви особи, на користь якої встановлено обмеження, якщо інше не передбачено договором або законом (ч.1 ст.18).

Заява про державну реєстрацію права власності подається до органу державної реєстрації прав, на території якого перебуває нерухоме майно або більша за площею його частина.

Для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права (ч.4 ст.18).

Разом із заявою про державну реєстрацію права власності, інших речових прав, їх обмежень, документами, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права, подається документ про сплату державного мита (ч.5 ст.18).

Відповідно до ст.24 Закону № 1952 у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо:

-заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

-нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;

-із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;

-подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

-заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;

-заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.

Відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.

Відповідно до ст.26 Закону № 1952 у документі (свідоцтві) про державну реєстрацію речових прав, про відмову в державній реєстрації речових прав, про державну реєстрацію та відмову в державній реєстрації їх обмежень, що обтяжують нерухоме майно, про скасування записів у Державному реєстрі прав та внесення до них змін повинні зазначатися:

-кадастровий номер об'єкта нерухомого майна;

-час, дата і місце прийняття рішення;

-підстави для прийняття рішення, а в разі прийняття рішення про відмову в державній реєстрації прав - обґрунтування такого рішення;

-посилання на розділ Державного реєстру прав, до якого вноситься запис.

Документ (свідоцтво) підписується державним реєстратором прав і засвідчується печаткою.

Відповідно до ст.30 Закону № 1952 дія та бездіяльність державного реєстратора прав можуть бути оскаржені до керівництва органів державної реєстрації прав та (або) в судовому порядку.

Відповідно до підпунктів 23 та 30-1 пункту 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого Указом Президента України від 30 грудня 1997 року N 1396 (із змінами і доповненнями), на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 18 лютого 1998 року N 192 "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно" та від 16 травня 2002 року N 661 "Про заходи щодо створення системи реєстрації прав власності на нерухоме майно", з метою належного забезпечення захисту права власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб до запровадження єдиної системи державної реєстрації прав власності на нерухоме майно та введення в дію Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 р. затверджено Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (Положення №7/5).

Відповідно до п.1.1. Положення №7/5 це Положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні і спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна, активізації інвестиційної діяльності.

Відповідно до п.1.2. Положення №7/5 Положення діє на всій території України і є обов'язковим для виконання громадянами, міністерствами, іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями незалежно від форм власності.

Відповідно до п.1.3. Положення №7/5 державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до п.1.4. Положення №7/5 державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ.

Відповідно до п.1.5. Положення №7/5 обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном.

Відповідно до п.1.6. Положення №7/5 реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об'єкти. Не підлягають реєстрації тимчасові споруди.

Відповідно до п.1.12. Положення №7/5 рішення про реєстрацію чи відмову в реєстрації прав приймає реєстратор прав власності на нерухоме майно (далі - реєстратор), що є працівником БТІ, який безпосередньо здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно.

Відмова в реєстрації прав власності на нерухоме майно може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п.1.13. Положення №7/5 реєстрація прав проводиться в такому порядку:

-приймання й перевірка документів, поданих для реєстрації прав власності на нерухоме майно;

-установлення відсутності підстав для відмови в реєстрації прав;

-прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову в реєстрації прав;

-унесення записів до Реєстру прав;

-учинення написів на правовстановлювальних документах;

-видача витягів із Реєстру прав про реєстрацію прав.

Відповідно до п.2.1. Положення №7/5 для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи, їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням.

Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна.

Правовстановлювальні документи, які відповідно до закону підлягають обов'язковій державній реєстрації, приймаються за умови проведення їх державної реєстрації.

Відповідно до п.2.6. Положення №7/5 заява про реєстрацію прав власності подається до БТІ, яке здійснює свою діяльність на території тієї адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт нерухомого майна.

Відповідно до п.3.1. Положення №7/5 з моменту прийняття заяви розпочинається розгляд реєстратором заяви та доданих до неї документів.

Реєстратор:

-установлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкт нерухомості, інших підстав для відмови в реєстрації прав;

-перевіряє договори, які відповідно до чинного законодавства України не були нотаріально посвідчені;

-приймає рішення про реєстрацію прав власності чи про відмову в реєстрації прав власності;

-видає витяги з Реєстру прав або відмовляє у наданні таких витягів.

У своїх діях реєстратор керується виключно чинним законодавством України.

Відповідно до п.3.2. Положення №7/5 рішення реєстратора про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно потребує письмового оформлення та повинно містити:

-дату й місце прийняття рішення;

-стислий опис майна, щодо якого приймається рішення;

-підстави винесення рішення та правове обгрунтування;

-реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (за наявності).

Рішення про відмову в реєстрації прав видається на бланку БТІ за формою, визначеною у додатку 6, посвідчується підписами реєстратора, начальника або уповноваженою ним особою та скріплюється печаткою БТІ.

Відповідно до п. 3.3. Положення №7/5 у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо:

-заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення;

-об'єкт нерухомого майна розташований на території, реєстрацію прав власності на якій здійснює інше БТІ;

-із заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно звернулась особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Положення;

-подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;

-заявлене право вже зареєстроване;

-не проведено інвентаризаційних робіт або вони проведені не тим БТІ, яке здійснює реєстрацію прав власності на нерухоме майно;

-право власності на нерухоме майно виникло на підставі договорів відчуження, за наявності інформації про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна;

-право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло без дотримання встановленого порядку відчуження;

-відчуження нерухомого майна відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;

-при укладені договорів між юридичними особами, які нотаріально не посвідчені, не надано правовстановлювальний документ попереднього власника.

Відповідно до п. 3.4. Положення №7/5 розгляд заяви і прийняття рішення щодо реєстрації права або відмови в реєстрації проводиться у строк, який з дня отримання заяви БТІ не повинен перевищувати тридцяти календарних днів без урахування терміну проведення інвентаризаційних робіт, а також строку прийняття рішення органами, визначеними пунктом 6.1 цього Положення.

Про відмову в реєстрації реєстратор письмово повідомляє заявника.

Відповідно до п. 3.5. Положення №7/5 реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документам.

Забороняється тлумачення прав реєстратором або самостійне внесення ним змін до відомостей про заявлені права власності.

Відповідно до п. 6.1. Положення №7/56 оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна провадиться з видачею свідоцтва про право власності:

а) органами місцевого самоврядування:

- фізичним особам та юридичним особам на новозбудовані, перебудовані або реконструйовані об'єкти нерухомого майна за наявності акта про право власності на землю або рішення про відведення земельної ділянки для цієї мети та за наявності документа, що відповідно до вимог законодавства засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам;

- юридичним особам у разі внесення до статутного фонду об'єктів нерухомого майна їх засновниками та іншим.

Відповідно до п. 6.2. Положення №7/56 Відповідно до п. 6.2. Положення №7/56 підготовку документів для видачі свідоцтв про право власності можуть за дорученням органів місцевого самоврядування, та інших органів відповідно до законодавства проводити БТІ.

Відповідно до п. 7.1. Положення №7/56 за інвентаризацію нерухомого майна, за оформлення прав власності на об'єкти нерухомого майна та реєстрацію таких прав справляється плата, яка встановлюється Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1996 року N 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" (із змінами та доповненнями).

Отже судом встановлено, що позивачем у період з 1993 по 1999 р.р. здійснювалась реконструкція заводу по перенесенню цеху розливу на територію заводу первинного виробництва за адресою м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89 на підставі рішення Бахчисарайської районної ради «Про надання дозволу Бахчисарайському винзаводу на виробництво проектно-дослідницьких робіт на реконструкцію заводу».

У виконання проекту «Реконструкції заводу з перенесенням цеху розливу на територію заводу первинного виноробства» позивачем було здійснено будівництво цеху розливу з складом готової продукції за адресою м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-б.

Будівництво велося будівельними управліннями Генпідрядником ЗАТ «СУ-44» Севастопольбуд м. Севастополя і субпідрядником ТОВ «ГАРАНТ», м. Бахчисарай, за рахунок власних коштів ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», що підтверджується довідкою позивача № 813 від 03.06.2009 р. (а.с.87), актами прийому виконаних підрядних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт та витрат, договором про виконання будівельних робіт, актами про прийом робіт (а.с.88-100). Балансова вартість основних коштів «Цеху розливу з складом готової продукції» за даними бухгалтерського обліку станом на 01.05.2009 роки склала - 2 003 140,00 грн.

21 травня 1999 року було підписано Акт державної приймальної комісії про приймання в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту - «Цех розливу зі складом готової продукції» ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» (а.с.6-11).

23 вересня 2008 року виконавчим комітетом Бахчисарайської міської ради було винесено рішення № 322-а «Про оформлення документів на право приватної власності на об'єкт нерухомого майна», а саме про оформлення документів про право власності на обєкт нерухомого майна - Цех розливу зі складом готової продукції, за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-б, зазначеного у технічному паспорті на плані під літ. «б» на імя ЗАО «Бахчисарайський виноробний завод» у цілому та видати свідоцтво про право приватної власності на обєкт вищезазначеного нерухомого майна.

09.10.08 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про проведення державної реєстрації права власності за ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» на обєкт нерухомого майна «Цех розливу зі складом готової продукції» на підставі рішення виконкому Бахчисарайської міської ради № 322-а від 23.09.08 р.(а.с.13)

08.01.09 р. КРП «СМ БРТІ» повідомило позивача про необхідність надання належним чином оформленого оригіналу акту державної приймальної комісії про прийняття до експлуатації закінченого будівництвом обєкту та документ, який затверджує акт (всі документи повинні бути засвідченні мокрою печаткою).

13 лютого 2009 року виконком Бахчисарайської міської ради було винесено рішенням № 40-б «Про затвердження актів державної приймальної комісії «Про прийом в експлуатацію цеха розливу зі складом готової продукції ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» в м. Бахчисарай по вул. Підгородня, 89-б», яким було затверджено акт державної приймальної комісії з приймання в експлуатацію цеха розливу зі складом готової продукції, розташованого за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-Б.

Рішення виконкому Бахчисарайської міської ради № 40-б від 13.02.2009 р. разом з Актом державної приймальної комісії було надано Інспекції ДАБК в АРК, яка 22.02.09 р. зареєструвала вищезазначений Акт державної приймальної комісії.

24.02.09 р. позивач листом № 305 направив на адресу відповідача додаткові документи для оформлення документів на право приватної власності на об'єкт нерухомого майна та між позивачем та відповідачем було укладено договір на виконання робіт по технічній інвентаризації обєктів та інших видів робіт, а також позивачем було сплачено 414,78 грн. на виконання відповідачем умов договору, що підтверджується копією платіжного доручення № 4642 від 25.02.2009 р. (а.с 18-19, 65).

Отже як вбачається з вищенаведеного, суд прийшов до висновку, що з боку позивача було здійснено всі передбачені законодавством дії для оформлення в КРП «СМ БРТІ» документів на право приватної власності на об'єкт нерухомого майна, а саме за вимогою відповідача було надано витребувані документи, укладено договір про надання послуг та сплачено за ці послуги 414,78 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що з боку відповідача не надходило більше ніяких листів з вимогами надати документи, чи виконати певні дії для оформлення відповідачем документів про право власності на нерухоме майно.

Але відповідачем все ж таки було відмовлено позивачу у підготовці та оформленні документів на право приватної власності на об'єкт нерухомого майна, а саме у оформленні документів про право власності на обєкт нерухомого майна - цех розливу з складом готової продукції, за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-б з таких підстав : відмова Фонду майна АРК у наданні дозволу на оформлення права власності за ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» на будівлю літ. «Б» (цех розливу вин з складом готової продукції), яке входить до складу нерухомого майна у м. Бахчисарай по вул.. Підгородня, 89-б,

Суд, проводячи аналіз норм Закону № 1952 та Положення №7/5 встановив, що обєкти нерухомості підлягають обовязковій реєстрації в органах державної реєстрації нерухомого майна за місцем знаходження цього нерухомого майна. Реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Цех розливу зі складом готової продукції, розташований за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-б, було збудовано позивачем на землі, яка знаходиться у законному користуванні позивача на підставі Державного акту на право користування землею, відноситься до обєктів, які входять до статутного фонду позивача, що підтверджується витягом з технічного паспорту та планом будівель літ. «Б» розташованих за адресою вул. Підгородня, 89б у м. Бахчисараї, актом інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Отже суд вважає, що позивач наділений правом на оформлення за ним на праві власності обєкту нерухомого майна - Цеху розливу зі складом готової продукції, за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-б, яку він самостійно збудував на власні обігові кошти у відповідності до норм чинного законодавства.

Законом № 1952 та Положенням №7/5 визначений перелік підстав, за якими відповідач наділений повноваженнями про відмову у оформленні документів для проведення реєстрації нерухомого майна. Але відповідачем не було доведено наявності хоча б однієї з підстав, визначених законодавством, для відмови позивачу у оформленні права власності. Матеріалами справи також не вбачається наявність таких підстав.

Відповідач підставою для відмови зазначив відмову Фонду майна АРК у наданні дозволу на проведення реєстрації нерухомого майна - Цеху розливу з складом готової продукції, за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-б, але така підстава для відмови відповідачем у оформленні права власності на нерухоме майно не передбачена чинним законодавством України. Відповідач не довів в ході судового розгляду обґрунтованості своїх дій та не пояснив, на які саме нормативні акти він посилався, відмовляючи позивачу у оформленні права власності на нерухоме майно.

Крім того суд зазначає, що Законом № 1952 та Положенням №7/5 передбачено, що рішення реєстратора про відмову в реєстрації прав власності на нерухоме майно потребує письмового оформлення та повинно містити: дату й місце прийняття рішення; стислий опис майна, щодо якого приймається рішення; підстави винесення рішення та правове обґрунтування; реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна (за наявності).

Рішення про відмову в реєстрації прав видається на бланку БТІ за формою, визначеною у додатку 6, посвідчується підписами реєстратора, начальника або уповноваженою ним особою та скріплюється печаткою БТІ.

Судом встановлено, що відповідач відмовляючи у проведенні реєстрації нерухомого майна - цеху розливу з складом готової продукції, за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-б не зазначив правового обґрунтування свого рішення, свою відмову оформив у порушення вимог Положенням №7/5, а саме крім встановлених раніше судом порушень, відповідачем не було скріплено печаткою підпис начальника КРП «СМ БРТІ» у листі № 09/365 від 10.04.09 р., та взагалі відмову оформлено не у відповідності до вимог чинного законодавства, тобто не за формою, передбаченою Положенням №7/5.

Отже враховуючи вищенаведене та проводячи аналіз вищезазначених норм, суд прийшов до висновку щодо не відповідності дій відповідача у відмові ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» у оформленні та проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно - цех розливу зі складом готової продукції, за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-б за ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», вимогам чинного законодавства.

Крім того судом встановлено, що Фонд майна АРК, будучи засновником ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» не повинний погоджувати питання оформлення права власності товариства, статутом якого це не передбачено, а також не передбачено чинним законодавством, тому суд вважає неправомірним витребування такого погодження та відмову у реєстрації права власності через ненадання Фондом майна АРК такого погодження.

Суд визначає, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційно через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом. Субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Суд зазначає, що дії відповідача Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» у звязку з відмовою ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» у оформленні та проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно - цеху розливу з складом готової продукції, за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-б за ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод», не можуть бути визнані такими, що прийняті на підставі, у межах повноважень, добросовісно та розсудливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.4 ст.71 КАС України суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Але відповідачем не було надано суду заперечень до позову, або будь-яких інших документів та доказів, які б підтверджували правомірність його дій у відмові ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод» у оформленні та проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно - цех розливу зі складом готової продукції, за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-б за ЗАТ «Бахчисарайський виноробний завод».

Судом встановлено, що позивач просить суд зобов'язати КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" зареєструвати за позивачем право власності на об'єкт нерухомості "Цех розливу зі складом готової продукції" розташований за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-Б, зазначений на технічному паспорті під літерою "Б", але, приймаючи до уваги те, що у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, суд вважає можливим вийти за межі позовних вимог та зобов'язати КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" зареєструвати за позивачем право власності на об'єкт нерухомості "Цех розливу зі складом готової продукції", розташований за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-Б, зазначений на технічному паспорті під літерою "Б" на підставі Акту державної приймальної комісії про прийомку в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту від 21.05.1999 р., затвердженого виконавчим комітетом Бахчисарайської міської ради 13.02.09 р. та зареєстрованого Інспекцією ДАБК АРК 22.02.09 р.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже стягненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягає сплачений судовий збір у розмірі 03,40 грн.

В судовому засіданні 12.06.09 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову виготовлено 17.06.2009 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1Позовні вимоги задовольнити повністю.

2Зобов'язати КРП "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації" зареєструвати за Закритим акціонерним товариством «Бахчисарайський виноробний завод» право власності на об'єкт нерухомості "Цех розливу із складом готової продукції" розташований за адресою: м. Бахчисарай, вул. Підгородня, 89-Б, зазначений на технічному паспорті під літерою "Б" на підставі Акту державної приймальної комісії про прийомку в експлуатацію закінченого будівництвом обєкту від 21.05.1999 р., затвердженого виконавчим комітетом Бахчисарайської міської ради 13.02.09 р. та зареєстрованого Інспекцією ДАБК АРК 22.02.09 р.

3Стягнути на користь Закритого акціонерного товариства «Бахчисарайський виноробний завод» (м. Бахчисарай, вул. Македонського, 1, рахунки невідомі) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 03 гривні 40 копійок.

4Після набрання постановою законної сили за заявою позивача видати виконавчий лист.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим до Севастопольського апеляційного адміністративного суду може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження (10 днів).

Суддя Кушнова А.О.