Постанова № 39060153, 05.06.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.06.2014 року справа №905/1354/14

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівСтойка О.В., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Не з'явився від відповідача:Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уника-БУД», м. Донецькна рішення господарського суду Донецької областівід09.04.2014 рокуу справі№ 905/1354/14 (суддя Бойко І.А.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Європейський Індустріальний Спілка», м. Донецькдо Товариства з обмеженою відповідальністю «Уника-БУД», м. Донецькпростягнення суми заборгованості у розмірі 8907,20грн., 3% річних у розмірі 488,34грн., послуги адвоката у розмірі 2500,00грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейський Індустріальний Союз», м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Уніка-БУД», м. Донецьк про стягнення 8907,20 грн. боргу, якій виник у зв'язку з неоплатою товару, поставленого за видатковими накладними № ОН -0000049 від 27.04.2012 р., № РН-0000060 від 28.04.2012 р., 3% річних у розмірі 488,34грн., послуги адвоката у розмірі 2500,00грн.

Господарський суд Донецької області рішенням від 09.04.2014 року у справі № 905/1354/14 позовні вимоги задовольнив у повному обсязі, визнавши їх обґрунтованими та доведеними матеріалами справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Уника-БУД», м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2014 року у справі № 905/1354/14 скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заявник скарги вважає помилковим висновок господарського суду щодо доведеності позовних вимог в частині стягнення суми боргу, оскільки вважає, що на момент звернення з позовом до суду у позивача не виникло право вимоги сплати коштів за поставлений товар, оскільки відповідач не отримував вимоги про оплату товару.

Крім того, на думку заявника скарги позивачем не надано доказів понесення ним витрат на правову допомогу, і вважає, що розмір витрат на правову допомогу у сумі 2 500грн. 00коп. не відповідає вимогам розумності розміру адвокатського гонорару відносно витраченого адвокатом часу та відносно заявленій сумі боргу.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явились, явка представників сторін у судове засідання обов'язковою не визнавалась. Колегія суддів не знайшла підстав для перенесення розгляду апеляційної карги на іншу дату, оскільки заявником апеляційної скарги не подано документів та не наведено обставин, які б не досліджувались судом першої інстанції. Таким чином, враховуючи, що неявка представників відповідачів не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин.

Відповідно до ст.129 Конституції України, статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до приписів ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст.174 ГК України, згідно з якою господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Згідно із ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно із ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи 27.04.2012 року позивач на підставі видаткової накладної № ОН-0000049 від 27.04.2012 року поставив відповідачеві товар: світильник ЛВО 4*18 раст.встр, світильник ЛПО 2*36 раст.накл, світильник НПБ 64-100, лампа PHILIPS люмін TL-D 36WІ54 G13, лампа PHILIPS люмін TL-D 18WІ54 G13, стартер PHILIPS S10 4-65W, стартер PHILIPS S2 4-22W, лампа енергозберігаюча Е27 200, світильник акум. «Вихід» LED, аксесуар світ.наклейка 235*80мм Exit (UKR), світильник ББО 130, світильник «не входити», лампа ЛОН-60 на загальну суму 29982,94 грн. (з ПДВ).

За видатковою накладною № ОН -0000060 від 28.04.2012 року позивач поставив відповідачеві товар: лампа TLD 18/54, світильник ЛОП 4/18 на суму 1902,85 грн. (з ПДВ).

Факт отримання товару підтверджений підписами уповноважених представників та відбитками печаток позивача та відповідача у графі „Від постачальника" та „Отримав".

Факт поставки та обсяг поставленого товару сторонами не оскаржується.

У відповідності до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу частини 8 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" відповідальність за достовірність даних, відображених в первинних документах несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Статтею 1 цього Закону передбачено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну № 88 від 24.05.1995 року первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити.

Видаткові накладні, які знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам цих нормативних актів, накладні є первинними документами, які фіксують факт здійснення господарської операції, а тому наявні підстави для покладення на відповідача обов'язку по проведенню розрахунків за отриманий товар.

У видаткових накладних № ОН-0000049 від 27.04.2012 року, № ОН -0000060 від 28.04.2012 року вказано про те, що замовлення здійснені на підставі рахунків-фактур № СФ-000057 від 10.04.2012 року, № СФ-000073 від 28.04.2012 року, також в накладних вказані відомості щодо розрахункових реквізитів постачальника.

Згідно з частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Стаття 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

Якщо строк (період) виконання боржником зобов'язання не встановлений або зазначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в любий час. Боржник повинен оплатити такий борг в семиденний строк з дня пред'явлення вимоги, якщо зобов'язання негайного виконання не витікає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами справи підтверджений факт пред'явлення позивачем відповідачеві вимоги на оплату поставленого товару, у зв'язку з чим у відповідача наступило прострочення виконання зобов'язання по оплаті поставленого товару.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів визнає, що на момент звернення позивача до господарського суду його права були порушені і у відповідача виник обов'язок оплати вартості поставленого товару у сумі 8 907 грн. 20 коп.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Згідно ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи те, що позивач поставив відповідачеві товар, факт отримання товару підтверджено відповідними документами, строк оплати поставленого товару настав, відповідач не надав суду доказів оплати отриманого товару у сумі 8 907 грн. 20 коп., слід визнати, що господарський суд дійшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині та задовольнив їх.

Крім того, відповідно до частини першої статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача 3% річних у сумі 488грн.34коп.

Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Колегія суддів погоджується із розрахунком 3% річних та вважає, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягаючими задоволенню у сумі 488грн.34коп.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про задоволення позовних вимог щодо стягнення витрат на оплату послуг адвоката у сумі 2 500грн. 00коп., виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія названого Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами. Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру".

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.

При цьому, відшкодуванню витрат на послуги адвоката підлягають лише фактичні витрати, тобто витрати, здійснені на дату прийняття судового рішення, які повинні підтверджуватися розрахунковими документами про перерахування коштів, видатковим касовим ордером, при наявності документального підтвердження витрат, зокрема угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді, тощо.

Позивачем в обґрунтування своїх вимог про стягнення витрат з оплати послуг адвоката у сумі 2500грн. наданий договір про надання адвокатських послуг від 15.10.2013 року, в якому сторонами узгоджений гонорар у розмірі 2500грн., акт виконаних робіт по вищевказаному договору від 03.03.2014 року, копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 1055.

Дослідивши надані позивачем документи, колегія суддів вважає позовні вимоги в частині стягнення витрат з оплати послуг адвоката доведеними належними документами про отримання гонорару зазначено в акті, тому суд погоджується із висновком господарського суду про задоволення позову в цій частині у сумі 2500грн., виходячи з приписів ст.49 ГПК України щодо розподілу судових витрат пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а доводи заявника скарги щодо безпідставного задоволення позовних вимог в цій частині є недоведеними.

Доводи заявника скарги про порушення господарським судом при винесенні рішення норм процесуального права не підтвердились в ході судового розгляду.

Решта доводів скаржника, викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки встановлених судом першої інстанції обставин справи, натомість обґрунтованих доводів про порушення господарським судом норм процесуального права та матеріального права скаржником суду апеляційної інстанції не наведено.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2014 року у справі № 905/1354/14 таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Уника-БУД», м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 09.04.2014 року у справі № 905/1354/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим.:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи

4 - гос. суду;

5 - ДАГС.