Постанова № 39059959, 28.03.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2014 р. Справа № 804/1814/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКуделько Н.Є. при секретаріСвітка Н.В. за участю: представника позивача представника відповідача Якименко О.В. Малиша І.Ф. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" до Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2014р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" (далі - позивач, ТОВ "Автокредит Плюс") звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області (далі - відповідач) про скасування постанови №018335 від 19.12.2013р. про застосування фінансових санкцій в сумі 1700 грн.

30.01.2014р. ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ТОВ "Автокредит Плюс" було залишено без руху та надано строк до 14.02.2014р. для усунення недоліків (а.с.15).

17.02.2014р. ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було продовжено ТОВ "Автокредит Плюс" строк до 04.03.2014р. для усунення недоліків, викладених в ухвалі суду від 30.0.12014р. (а.с.17).

27.02.2014р. ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду було відкрито провадження за вищезазначеним адміністративним позовом та справу призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с.1).

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що оскаржувана постанова №018335 від 19.12.2013р. прийнята відповідачем на підставі акту №030251 від 13.11.2013р. про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, згідно якого встановлено порушення ТОВ "Автокредит Плюс" ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" та спірною постановою накладено на позивача адміністративно-господарський штраф у сумі 1700 грн. Вважають дану постанову неправомірною та такою, що підлягає скасування, оскільки об'єкт перевірки, а саме, автомобіль марки RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1, за договором фінансового лізингу від 29.07.2013р., був переданий у користування ОСОБА_5, що підтверджується відповідними первинними документами, а тому позивач не може бути суб'єктом правопорушення. На підставі вищенаведеного просять суд позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обставини викладені у позовній заяві підтвердив, на їх задоволенні наполягав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своїх заперечень посилався на те, що відповідач при прийнятті спірної постанови діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та зазначив, що під час проведення перевірки та у період прийняття оскаржуваної постанови, відповідачу не було відомо про існування договору фінансового лізингу, укладеного між ТОВ "Автокредит Плюс" та ОСОБА_5, натомість згідно технічного паспорту на транспортний засіб власником виступає ТОВ "Автокредит Плюс". На підставі вищенаведеного, просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.11.2013р. старшим державним інспектором відділу державного контролю - Мальованим С.І. та головним спеціалістом відділу державного контролю - Малиш І.Ф., було складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за №030251 (а.с.11).

Відповідно до вказаного акту перевірки зазначено, що 13.11.2013р. о 17-00год. на 191 км. автомобільної дороги Кіровоград-Запоріжжя було проведено перевірку транспортного засобу марки RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1 та п/причепу LAMBERET, д/н НОМЕР_2, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_3 та НОМЕР_4, належить ТОВ "Автокредит Плюс", якими керував водій ОСОБА_8, та здійснював перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, без оформлення протоколу перевірки та адаптації тахографа (а.с.11).

На підставі вищезазначеного акту перевірки, 19.12.2013р. в.о. начальника управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області було прийнято постанову №018335 про застосування до ТОВ "Автокредит Плюс" адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700грн.відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" (а.с.5).

В ході судового розгляду було встановлено, що 29.07.2013р. між ТОВ "Автокредит Плюс" та ОСОБА_5 було укладено договір про надання фінансового лізингу, відповідно до якого позивач передав ОСОБА_5 у платне володіння та користування автомобіль марки RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1, що підтверджується специфікацією та актом приймання-передачі, що є додатком до договору, а ОСОБА_5 зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати щомісячні платежі та платежі по відшкодування витрат лізингодавця, пов'язаних з виконанням договору у термін з 04.09.2013р. по 03.09.2014р., по закінченню строку лізингу до ОСОБА_5 переходить право власності на предмет лізингу (а.с.9,8,46,30-35).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Конституції України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Закону України "Про автомобільний транспорт", Постанови Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006р. "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" (далі -Порядок).

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Відповідно до п.2 Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

У п.3 Порядку визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Згідно ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - ліцензійна картка, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно абз.3 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В ст.1 даного Закону наведено поняття автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ст.238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що суб'єктом застосування адміністративно-господарської санкції за порушення вимог ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" є суб'єкт господарювання, а саме, у даному випадку, автомобільний перевізник, отже при винесенні спірної постанови відповідач мав з'ясувати питання стосовно здійснення ТОВ "Автокредит Плюс" комерційної діяльності з надання послуг з перевезення вантажів транспортним засобом, а саме, автомобілем марки RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1, власником якого він виступає.

При цьому, суд вважає необґрунтованими доводи представника відповідача щодо відсутності можливості з'ясувати вищезазначені обставини, при розгляді справи, за результатами якої було винесено спірну постанови, через неприбуття представника ТОВ "Автокредит Плюс", належним чином повідомленого про дату, час і місце розгляду даного правопорушення, на засідання та не наданням останнім відповідних письмових доказів, оскільки, як вбачається із копії повідомлення про розгляд справи від 28.11.2013р. №1455/8/59-13 адресованого ТОВ "Автокредит Плюс", не зазначено повної адреси місцезнаходження позивача, а лише, "вул. Набережна Перемоги", без зазначення номеру будівлі (а.с.39), а тому суд приходить до висновку, що ТОВ "Автокредит Плюс" не було належним чином повідомлено про розгляд справи.

Крім того, як було встановлено в ході судового розгляду, відповідно до п. 3.2 договору фінансового лізингу, укладеного 29.07.2013р. між ТОВ "Автокредит Плюс" та ОСОБА_5, з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, а саме, 04.09.2013р., до лізингоодержувача (ОСОБА_5) переходять усі ризики, пов'язані з користуванням та володінням предметом лізингу (автомобілем марки RENAULT MAGNUM, державний номер НОМЕР_1), отже застосування адміністративно-господарської санкції до позивача було необґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, суд приходить до висновку, що оспорювана постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №018335 від 19.12.2013р. не відповідає приписам п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесена відповідачем на підставі, у межах повноважень, проте не у спосіб, передбачений законодавством та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ "Автокредит Плюс" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 182,70.

Керуючись ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Дніпропетровській області від 19.12.2013р. №018335 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит Плюс" адміністративно-господарського штрафу у сумі 1700 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автокредит плюс" в рахунок повернення судового збору 182,70грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили згідно вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 02 квітня 2014 року.

Суддя Н.Є. Куделько