Вирок № 39058874, 26.05.2014, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/6272/14-к

Провадження №: 1-кп/752/331/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дроздової Н.В.

при секретарі Павличенку Д.П.

за участі прокурора Пилипенко М.В.

захисника ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013110010010132 від 05.08.2013 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Саранськ, громадянина України, не одруженого, не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, та проживає за адресою: АДРЕСА_2, судимого 23.01.2002 року Валуйським районним судом Білогородської області Російської Федерації за ч.2 ст.161 КК РФ до 7 років позбавлення волі,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 05.08.2013 року, приблизно о 13.30 год. перебуваючи на автомобільній стоянці ТРЦ «Магелан» за адресою: м. Київ пр.-т. Академіка Глушкова, 13-Б, вирішив таємно викрасти чуже майно з салону автомобіля «Тойота Ленд Крузер Прадо» сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, з корисливих спонукань, з метою таємного викрадення чужого майна ОСОБА_2 підійшов до вищевказаного автомобіля та, за допомогою спеціального електронного пристрою, а саме автомобільного сканера, відчинив двері та отримав вільний доступ до салону, де таємно викрав пристрій для відстрілу патронів з гумовими кулями марки «Форт-12», заводський НОМЕР_3 та 27 патронів з гумовими кулями, які знаходилися в підлокітнику автомобіля.

Після чого з місця скоєння кримінального правопорушення зник, завдавши матеріального збитку ОСОБА_4 на загальну суму 1620 гривень.

Допитаний в ході судового розгляду ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю та показав суду про те, що він дійсно 05.08.2013 року, приблизно о 13.30 год., знаходився на стоянці ТРЦ «Магелан» за адресою: м. Київ пр.-т. Академіка Глушкова, 13-Б, побачивши що туди заїхав автомобіль «Тойота Ленд Крузер», водій якого залишив автомобіль та пішов у магазин, вирішив викрасти майно з цього автомобіля. Підійшов до нього, відкрив двері за допомогою автомобільного сканера, в салоні автомобіля знайшов пістолет «Форт-12Р» та 27 патронів з гумовими кулями, які він забрав собі, зачинив автомобіль і з місця вчинення кримінального правопорушення пішов.

Щиро розкаявся у вчиненому, просив суд не карати його суворо, оскільки він відшкодував матеріальну шкоду в повному обсязі, а також має на утриманні малолітню дитину.

За згодою сторін, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по провадженню як покази, свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин провадження, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини провадження ніким не оспорюються.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин провадження допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, та надійшов до висновку про те, що дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 185 КК України кваліфіковано правильно, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

При обранні міри покарання ОСОБА_2 суд враховує наступні обставини провадження:

- ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення: кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185 КК України, віднесене кримінальним законом до категорії середньої тяжкості;

- особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога, психіатра не перебуває, раніше притягувався до кримінальної відповідальності.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності зі ст. 66 КК України є щире каяття у вчиненому та повне відшкодування шкоди.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.

На підставі викладеного суд надходить до висновку про те, що перевиховання та виправлення ОСОБА_2 можливо без ізоляції від суспільства, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст. 185 КК України позбавлення волі, з врахуванням вимог ст. 69-1 ККУ, із застосуванням ст. 75 КК України - звільненням від відбування покарання з випробуванням з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України - не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Оскільки обвинувачений заявив клопотання про застосування до нього амністії, обставин, які відповідно до ст. 8 ЗУ «Про амністію у 2014 році» виключають можливість застосування до ОСОБА_2 амністії, судом не встановлено, суд вважає, що клопотання слід задовольнити і звільнити його від відбування покарання на підставі п. «в», ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році».

Міру запобіжного заходу, після вступу вироку в законну силу, слід скасувати.

Долю судових витрат слід вирішити відповідно до вимог ст. 124 КПК України.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язки протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

На підставі п. «в», ст. 1 ЗУ «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання.

Міру запобіжного заходу у виді застави у розмірі 22 940 (двадцять дві тисячі дев'ятсот сорок) гривень, після вступу вироку в законну силу, - скасувати.

Після вступу вироку в законну силу, повернути ОСОБА_5 22 940 (двадцять дві тисячі дев'ятсот сорок) гривень, внесених нею в якості застави за ОСОБА_2, на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва (код ЄДРПОУ суду 02896756, одержувач ВДК у Голосіївському районі м. Києва, банк одержувача УДК в м. Києві, р/р 37316001004844, МФО 820019).

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний код № НОМЕР_2, судові витрати по провадженню, а саме вартість проведення дактилоскопічної експертизи №206 у розмірі 393 (триста дев'яносто три) грн. 12 (дванадцять) коп.

Речові докази по провадженню, а саме:

- Пістолет марки «Форт 12-Р» НОМЕР_3 з одним магазином та кобурою, а також пакет з патронами у кількості 27 штук, які передані під розписку ОСОБА_4, - залишити йому ж за належністю.

- 3 ключі та предмет схожий на пульт від сигналізації, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 30 діб з дня проголошення.

Роз'яснити учасникам судового провадження право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Копію судового рішення не пізніше наступного дня надіслати учасникам судового провадження, які не були присутні в судовому засіданні.

Суддя Н.В. Дроздова