Ухвала суду № 39058820, 22.05.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12776/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Аліменко В.О.

У Х В А Л А

Іменем України

22 травня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Аліменко В.О.,

суддів Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

при секретарі Кріль В.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.10.2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2013 року ТОВ «Новий день» звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, в якому просили визнати протиправними дії відповідача щодо складання акту перевірки від 29.11.2012 № 5549/22-621-32204811 про результати документальної позапланової перевірки ТОВ «Новий день» з питань правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП «Автохімзв'язок», ТОВ «Будівельна компанія «Рідне місто» за період з 01.04.2012 по 30.04.2012.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.10.2013 року в задоволені адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просять скасувати в повному обсязі Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.10.2013 року. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено документальну виїзну позапланову перевірку TOB «Новий День» по взаємовідносинам з ПП «Автохімзв'язок», TOB «Будівельна компанія «Рідне місто» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року та складено акт від 29.11.12 № 5549/22-621- 32204811. Перевіркою зроблено висновок про заниження TOB «Новий день» податку на додану вартість на суму 355 000 грн. Відповідно до висновків Акту перевірки податковим органом встановлено порушення: п.п.198.1. п. 198.6 ст. 198, п. 187.1 ст.187. п. 201.4 п.201.7 ст.201. Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку па додану вартість за квітень 2012 року у розмірі 355 000 тис. грн. Із змісту Акта перевірки вбачається, що перевіряючі дійшли висновку про наявність зазначених порушень, на підставі Акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва №1613/22- 9/36424002 від 31.05.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Автохімзв'язок» щодо підтвердження господарських взаємовідносин платниками податків за період з 01.11.2011 по 30.04.2012р»; Акту перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва №13413/2209/34729816 від 31.05.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки TOB «Будівельна компанія «Рідне місто» щодо підтвердження господарських взаємовідносин платниками податків за період з жовтень 2011 - квітень 2012р». Відповідно до Актів посадові особи ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС прийшли до висновку про фіктивність та відсутність реального характеру здійснення господарських операцій та нікчемність правочинів укладених TOB «Будівельна компанія «Рідне місто», ПП «Автохімзв'язок».

Відмовляючи в задоволені адміністративного позову суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов.

Надаючи правову оцінку доводам позивача, колегія суддів приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим документом, що регулює спірні правовідносини є Податковий кодекс України.

Як встановлено судом, документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Новий день» була проведена відповідачем відповідно до наказу начальника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві № 1861 від 19.11.2013 року про проведення документальної невиїзної перевірки, на підставі пп. п.78.1.1. п. 78.1 ст.78 Податкового кодексу України, з питань відомостей щодо правових відносин з платниками податків.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України - документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

З аналізу наведеної правової норми колегія суддів приходить до висновку, що можливість для проведення документальної позапланової перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 статті 78 ПК України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит податкового органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Згідно із пунктом 86.9 статті 86 Податкового кодексу України та пунктом 7 розділу IV наказу Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 за № 34/18772, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Що стосується вимог про визнання протиправними дії щодо зазначення в акті від 29.11.2012 року № 5549/22-621-32204811 висновків про порушення ТОВ «Новий день» 198.1, п. 198.6 ст.198, п.187.1 ст. 187, п. 201.4, п. 201.7 ст.201 Податкового кодексу України, колегія суддів звертає увагу на таке.

Відповідно до частина 2 статті 2 КАС України чітко вказує, що до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією та Законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. З КАС України адміністративний позов - це звернення до адміністративного суду про захист прав свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.

Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч.1 ст. 3 КАС України).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Враховуючи положення законодавства, під актом державного чи іншого органу слід розуміти юридичну форму рішень цих органів - офіційний письмовий документ, який породжує певні наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАС України необхідно розуміти як нормативно-правові акти, так і правові акти індивідуальної дії.

Нормативно-правові акти - рішення, дію яких поширено на невизначене або визначене загальними ознаками коло осіб і які призначені для неодноразового застосування щодо цього кола осіб.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

Усі рішення суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

В свою чергу, акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій. Права та обов'язки для суб'єкта, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акту.

Отже, акт перевірки, не породжує певних правових наслідків, висновки акту не мають обов'язкового характеру для позивача.

Якщо виходити з положень правознавства, то такі акти не можна визначити як документи, які містять норми права загальної або індивідуальної дії. Вони не можуть створювати нових правових норм, доповнювати чи змінювати чинне законодавство та не мають обов'язкового характеру для суб'єкта по відношенню, до якого вони винесенні.

Тобто, вищезазначений акт та зазначені в ньому висновки, не мають обов'язкового характеру і не набувають статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України, внаслідок чого не можуть бути оскарженні в адміністративному суді в порядку адміністративного судочинства.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята судом відповідно до норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л А:

Апеляційну скаргу позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий день» на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.10.2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.10.2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя В.О. Аліменко

Судді Н.В. Безименна

А.Ю. Кучма

(Повний текст Постанови виготовлений 27.05.2014 року)

.

Головуючий суддя Аліменко В.О.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.