Ухвала суду № 39057681, 15.05.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2014 року м. Київ К/9991/38141/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011

у справі № 2а-1670/478/11

за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

про скасування податкового повідомлення - рішення

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування податкового повідомлення - рішення.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним рішеннями суду першої та апеляційної інстанції, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку. В скарзі просить скасувати оскаржувані рішення, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судами першої та апеляційної інстанцій при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем проведено планову виїзну перевірку Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року; за результатами якої складено акт від 21.12.2010 року № 12592/23-4/00131819

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.4.2.4, 4.2.15 п. 4.2 ст. 4, п. 9.10 ст. 9, п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", п.п.3.1, 2.3, п. 7.41, 7.43 "Положення про ведення касових операцій в національній валюті в Україні".

На підставі вищезазначеного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 31.12.2010 року № 0004371702/0, яким ПАТ "Полтаваобленерго" визначено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 10341 грн. 45 коп., в тому числі за основним платежем - 3447 грн. 15 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 6894 грн. 30 коп.

Задовольняючи позовні вимоги про скасування спірного податкового повідомлення-рішення в частині визначення позивачеві податкового зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 10135,80 грн., суди попередніх інстанцій правомірно виходили з їх правомірності, оскільки податкове зобов`язання в сумі 3378,60 грн. та штрафні санкції в сумі 6757,20 грн. визначені позивачу необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

З матеріалів справи вбачається що 29.09.2006 року між Закритим акціонерним товариством "Страхове акціонерне товариство "Граве Україна" та позивачем було укладено договір № 780/2070 про порядок здійснення платежів за договорами страхування життя групи осіб.

Згідно переліку застрахованих осіб платежі здійснюються по 10 індивідуальних договорах страхування (полісах).

Умовами договору передбачено, що страхова премія сплачується щорічно до початку дії страхового періоду, за який сплачується відповідна страхова премія.

В акті перевірки відповідачем зазначено, що ВАТ "Полтаваобленерго" не утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі 3378 грн. 60 коп. із суми доходу працівників у вигляді страхових внесків (страхових премій) за договором довгострокового страхування життя від 29.09.2006 року № 780/2070, сплачених підприємством за 10 працівників з перевищенням законодавчо встановленої норми 940 грн. у розрахунку на місяць, чим порушено норми підпункту 4.2.4 в) пункту 4.2 статті 4, пункту 19.2 статті 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно до пп. "в" пп. 4.2.4 п.4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, сума пенсійних внесків у межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до закону, страхових внесків (премій), пенсійних вкладів, сплачена будь-якою особою-резидентом, іншою ніж платник податку, за такого платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються працедавцем-резидентом за свій рахунок за договорами довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення платника податку, якщо така сума у розрахунку на такого платника податку не перевищує 15 відсотків нарахованої таким працедавцем суми заробітної плати платнику податку протягом кожного звітного податкового місяця, за який сплачується такий страховий внесок (премія), але при цьому не вище суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень у розрахунку за такий місяць за сукупністю всіх таких внесків.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в порушення вимог підпункту "в" підпункту 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" фіскальним органом не встановлено суми нарахованої заробітної плати працівників ПАТ "Полтаваобленерго", які були застраховані у звітному податковому місяці та безпідставно взято до розрахунку одразу другий показник граничної суми неоподатковуваного доходу, що визначена Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Полтаваобленерго" 30.11.2009 року перераховано ЗАТ "Страхове акціонерне товариство "Граве Україна" кошти в сумі 31924 грн. за десятьох працівників за страховий період з 01.11.2009 року по 01.11.2010 року.

Оскільки перевірка позивача була проведена відповідачем за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року, колегія суддів зазначає, що при перевірці правильності нарахування податку з доходів фізичних осіб за договорами довгострокового страхування життя підлягають дослідженню показники нарахованої заробітної плати та розмір суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень за період з 01.11.2009 року по 30.06.2010 року, за який проводилось перерахування страхових внесків.

Таким чином, до розрахунку повинні братись показники листопада, грудня 2009 року 1880 грн., та показники з січня по червень 2010 року - 7320 грн., а всього сума місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, діючого на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень на одного платника податку за 8 місяців, починаючи з 01.11.2009 року по 30.06.2010 року, складає 9200 грн.

В розрахунку на одного працівника позивача сума страхової премії за період з 01.11.2009 року по 01.11.2010 року складає 3192 грн. 40 коп., тобто, не перевищує суму, визначену підпунктом "в" підпункту 4.2.4 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".

Згідно із ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм процесуального та матеріального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновок суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 у справі № 2а-1670/478/11 слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 2201, 221, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві відхилити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.02.2011 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2011 у справі № 2а-1670/478/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко