Постанова № 39057194, 22.05.2014, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 травня 2014 р. № 820/6892/14

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання Хмелівської Н.М.,

представника позивача - Сінгаєвської А.С.,

представника відповідача - Гирі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології Вимірювань" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології Вимірювань", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить скасувати податкові повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.03.2014 року № 0000072220 та № 0000082220.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідачем була проведена виїзна документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року, результати якої оформлені актом. На підставі вказаного акту перевірки №600/20-36-22-02-07/36627295 від 07.03.2014 року відповідачем були прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 28.03.2014 року № 0000072220 та № 0000082220. Обставини, які викладені в акті перевірки, неправомірно кваліфіковані як порушення, що передбачені ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст. 138, ст. 184, ст.198 Податкового кодексу України. В основу встановленого відповідачем у висновках акту перевірки є висновки з приводу відсутності реальності здійснення господарських операцій позивачем по взаємовідносинам з ТОВ "ТК Укрпостачання". Позивач не погоджується з вказаним висновком відповідача та зазначає, що обґрунтування відповідачем відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом у перевіряємому періоді з підстав вказаних вище не ґрунтується на нормах діючого законодавства України та свідчить про поверхневе проведення перевірки. Крім того, в акті перевірки визначено, що позивач не здійснив умовний продаж основних засобів, вартість яких складала 11000 грн., у зв'язку із чим платник податку знизив податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 2200 грн. 30.06.2013 року свідоцтво платника ПДВ позивача було анульовано у зв'язку із переходом на спрощену систему оподаткування. Як вбачається із відомості амортизації за січень 2013 року вартість основних засобів склала 9693,91 грн., а не 11000 грн., до якої контролюючим органом було включено вартість комп'ютерної програми "М.е.doc" у сумі 1650 грн., яка придбана позивачем без ПДВ. Таким чином, ПДВ з придбання цього товару до складу податкового кредиту не включається. У зв'язку з чим позивач вважає вищевказані порушення встановлені відповідачем при довільному трактуванні норм права та при грубому порушенні норм податкового законодавства. У зв'язку із чим, позивач вважає, що податкові повідомлення - рішення від 28.03.2014 року № 0000072220 та № 0000082220 є протиправними та підлягають скасуванню, у зв'язку з чим просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, підставою для винесення спірних податкових повідомлень - рішень слугував відображений в акті перевірки висновок про отримання інформації щодо визнання іншим органом державної податкової служби нікчемними угод укладених з ТОВ "ТК Укрпостачання", у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити. Таке твердження відповідач мотивує тим, що податковим органом на обліку, в якому знаходиться контрагент позивача були складені акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК Укрпостачання", якими зафіксовано відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій за серпень ТОВ "ТК Укрпостачання". Крім того, ТОВ "Технології Вимірювань" не було здійснено умовний продаж основних засобів у сумі 11000 грн., чим порушено ст. 184 Податкового кодексу України і в свою чергу занижено суму податкових зобов'язань у червні 2013 року в сумі 2200 грн. У зв'язку із чим просив у задоволенні позову просив відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом була проведена виїзна документальна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 30.06.2013 року, результати якої оформлені актом №600/20-36-22-02-07/36627295 від 07.03.2014 року (т.1 а.с.11-41) .

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології Вимірювань" п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №335/94-ВР від 28.12.1994 року, в результаті чого занижено суму податку на прибуток у сумі 14196 грн. за 1 квартал 2011 року; п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, в результаті чого підприємством занижено суму податку на прибуток в сумі 62163 грн. у тому числі за півріччя 2011 року у сумі - 32355 грн., ІІІ квартали 2011 року у сумі - 55746 грн. на рік 2011 у сумі - 62163 грн.; п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 65412 грн., а саме: січні 2011 року у сумі 6419 грн., лютому 2011 року у сумі 4938 грн., квітні 2011 року у сумі 6761 грн., травні 2011 року у сумі 6529 грн., червні 2013 року у сумі 14845 грн., липні 2013 року у сумі 20340 грн., жовтні 2011 року у сумі 2485 грн., листопаді 2011 року у сумі 3095 грн.; п.п. 184.7 ст. 184 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI зі змінами та доповненнями підприємством занижено податок на додану вартість у червні 2013 року у сумі - 2200 грн. (т. 1 а.с. 41).

На підставі вказаного акту перевірки №600/20-36-22-02-07/36627295 від 07.03.2014 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення від 28.03.2014 року № 0000072220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 68224 грн. 00 коп. Також, контролюючим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення від 28.03.2014 року № 0000082220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 76360 грн. (т.1 а.с. 7-8).

З дослідженого акту перевірки №600/20-36-22-02-07/36627295 від 07.03.2014 року судом встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушень і винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських відносин, укладених позивачем з ТОВ "ТК Украпостачання" у зв'язку з тим, що останній відсутній за місцезнаходженням та на підставі довідки про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК Укрпостачання" від 21.06.2012 року № 35/224/36639562, акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ТК Укрпостачання" від 23.01.2013 року № 144/229/36639562, акту про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "ТК Укрпостачання" від 24.01.2013 року № 150/229/36639562.

Однак, суд не погоджується з такими висновками відповідача виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з ТОВ "ТК Укрпостачання".

Матеріалами справи підтверджено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технології Вимірювань" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК Укрпостачання" (продавець) укладено договір купівлі-продажу №000015 від 05.01.2011 року. За умовами укладеного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти його та оплатити (т. 1 а.с. 42-44).

Реальність виконання умов укладеного договору №000015 від 05.01.2011 року підтверджується залученими до матеріалів справи документами первинного та бухгалтерського обліку: видатковими накладними, податковими накладними, товарно-транспортними накладними, прибутковими накладними, актами заміни, рахунками фактурми, платіжними дорученнями, що наявні в матеріалах справи ( т. 1 а.с. 45-201, т. 2 а.с. 1-65, т. 5 а.с. 113-118).

На підтвердження, наявності приміщень для зберігання товарно-матеріальних цінностей позивачем надано до матеріалів справи договори суборенди нежитлових приміщень від 27.08.2009 року, від 01.08.2011 року, від 12.07.2010 року, укладених між ТОВ "Меркс Моблілє" (орендар) та ТОВ "Технології вимірювань" (суборендар), відповідно до умов вказаних договорів, суборендар приймає у тимчасове оплачуване користування нежитлове приміщення за адресою: проспект Московський, 199, літера Д-5 ( т. 2 а.с. 82-127).

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне встановити можливості позивача використання отриманих ним робіт (послуг) у власній господарській діяльності чи з метою отримання прибутку, як так, виходячи зі змісту господарської операції, останні є невід'ємною ланкою у господарському ланцюгу та дослідити відповідні первинні документи.

Так, в матеріалах справи містяться видаткові накладні, рахунки-фактури, акти здачі-приймання робіт, акти-реєстри наданих послуг, гарантійні листи, протоколи узгодження договірної ціни, рахунками, звіти про реалізацію товарів, довіреностями.

Додатково суд зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Технології Вимірювань" та Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Укрпостачання" зареєстровані як юридичні особи та є платниками податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвами, наявними у матеріалах справи.

Про фактичне виконання умов договору свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" і п.2.4. ст.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку".

Статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст.198.6. Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договорів між позивачем та ТОВ "ТК Укрпостачання" підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, платіжними дорученнями, товарно-транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та ТОВ "ТК Укрпостачання" виконано кожною стороною цього договору, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними. Сторони претензій одна до одної не мали.

Відповідно до ст.201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ "ТК Укрпостачання" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України. Зауваження з боку податкового органу до первнинної документації з даного правочину ні під час перевірки, ні під час розгляду справи, відсутні.

Посилання представника відповідача в акті перевірки №600/20-36-22-02-07/36627295 від 07.03.2014 року на те, що ним отримано акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК Укрпостачання", якими зафіксовано відсутність ознак реальності вчинення господарських операцій за серпень ТОВ "ТК Укрпостачання", суд не приймає до уваги виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 порядку №1232 від 27.12.2010 року про проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок передбачено, що зустрічна звірка полягає у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби, з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що у податкового органу були відсутні підстави робити висновок про нереальність здійснення господарських операцій між Позивачем та ТОВ "ТК Укрпостачання" лише на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ТК Укрпостачання", оскільки контрагент позивача фактично не перевірявся, документи первинного та бухгалтерського обліку ТОВ "ТК Укрпостачання" досліджені не були.

Щодо порушення позивачем ст.184 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VІ, в результаті чого занижено податок на додану вартість у червні 2013 року у сумі 2200 грн. суд зазначає наступне.

Як вбачається з акту перевірки № 600/20-36-22-02-07/36627295 від 07.03.2014 року, контролюючий орган зазначив, що позивач не здійснив умовний продаж основних засобів, вартість яких склала 11000 грн., в порушення п.п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, у зв'язку із чим занизив податкові зобов'язання з ПДВ у розмірі 2200 грн.

Однак, суд не погоджується із вказаним висновком відповідача виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 30.06.2013 року свідоцтво платника ПДВ Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології вимірювань" було анульовано у зв'язку із переходом на спрощену систему оподаткування.

Згідно з п. 184.6 ст. 184 Податкового кодексу України у разі анулювання реєстрації особи як платника податку останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня, що настає за останнім днем попереднього податкового періоду та закінчується днем анулювання реєстрації.

Відповідно до п.184.7. ст. 184 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла на момент анулювання свідоцтва платника ПДВ, в останньому податковому звітному періоді , на момент проведення перевірки і прийняття спірного податкового повідомлення - рішення), якщо в останньому звітному (податковому) періоді на обліку у платника податку залишаються товари та необоротні активи, при придбанні яких суми податку були включені до податкового кредиту, платник податку не пізніше дати подання заяви про анулювання його реєстрації як платника податку зобов'язаний визнати умовне постачання таких товарів та необоротних активів та нарахувати податкові зобов'язання виходячи із звичайної ціни відповідних товарів чи необоротних активів, крім випадків реорганізації платника податку шляхом приєднання, злиття, перетворення, поділу та виділення відповідно до закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Технології вимірювань" станом на 30.06.2013р. мало на балансі наступні основні засоби: кондиціонер, дверці 2-х секц.ІЧ82 вишн, сейф Т-28, дверці 2-х сеіо.R82 вишн, дверці 2-х секц. СКН R84, дверці 3-х секц. cxn.R84, шафа SBM201ERAL 7035, кондиціонер, жорсткий диск Mobile HUU ext.2.5, пам'ять DDR2 2042 mb PC6400, пам'ять DDR2 2042 mb PC6400, пам'ять UUR2 2042 mb PC6400, мобільний телефон Nokia 1280 Black, мобільний телефон Nokia 1280 Blue, домофон commax 4HR2, домофон (панель) brkon 4R, обігрівач Platinum POFR-9, інтернет-шлюз, комп'ютерну програму "М.е.doc" .

При цьому основні засоби позивачем придбані до 01.01.2013 року та відповідно до відомості нарахування амортизації за січень 2013 року вартість основних засобів складала 9693,91 грн. і з 01.01.2013 року по 30.06.2013 року придбано ще комп'ютерну програму "М.е.doc", яка віднесена до основних засобів, проте придбана без ПДВ, що підтверджується первинною документацією.

Проте, позивачем не надано доказів того, що ним відповідно до вимог п.п.184.7 Податкового кодексу України здійснено умовний продаж основних засобів відповідно до вимог п.184.7 ст.184 Податкового кодексу України, вартість яких склала 9693,91 грн., тому відповідачем зроблено правомірний висновок про заниження позивачем суми податкових зобов'язань у червні 2013 року на суму 1938,78 грн.

Поряд із тим, суд звертає увагу, що контролюючим органом помилково зазначено, що залишкова вартість основних засобів підприємства, на яку необхідно було здійснити умовний продаж, склала 11000 грн., оскільки до складу цих основних засобів не повинно бути включено вартість комп'ютерної програми "М.е.doc", яка придбана протягом звітного періоду без ПДВ.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що контролюючим органом податкове повідомлення рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.03.2014 року № 0000072220 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 65828,52 грн. підлягає скасуванню.

Щодо перевірки дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ "ТК Укрпостачання" судом встановлено наступне.

Підставами для встановлення порушення ст.138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755- VІ із змінами та доповненнями та ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого донараховано податок на суму 76360 грн. в акті перевірки відповідачем зазначено про встановлення факту неможливості реального здійснення фінансово господарських операцій позивачем з ТОВ "ТК Укрпостачання" та ведення господарської діяльності, однак суд, зазначає, що факт реальності господарських операцій з контрагентом доведено вище.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 цього ж Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3.-5.7. цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" до витрат, не пов'язаним з веденням господарської діяльності віднесений вичерпний перелік витрат, а саме витрат на організацію та проведення прийомів, презентацій, свят, розваг та відпочинку, придбання лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб.

Так, положеннями п.5.3. - 5.7. зазначеного вище Закону встановлено певні обмеження або пряму заборону щодо включення деяких витрат до складу валових витрат. Заборони щодо включення до складу валових витрат, пов'язаних з придбанням товару, законодавцем не встановлено.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Згідно п. 22.1. ст. 22 ПК України об'єктом оподаткування можуть бути майно, товари, дохід (прибуток) або його частина, обороти з реалізації товарів (робіт, послуг), операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші об'єкти, визначені податковим законодавством, з наявністю яких податкове законодавство пов'язує виникнення у платника податкового обов'язку.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України - витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Враховуючи, що усі первинні документи бухгалтерського обліку позивача відповідають вимогам чинного законодавства, підприємство мало всі законні підстави для віднесення до складу валових витрат у розмірі 76360 грн., а тому є необґрунтованим висновок відповідача щодо встановлення позивачу порушення ст.138 Податкового кодексу України, ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та відповідно донараховано податок на прибуток.

Частинами 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології Вимірювань" підлягають задоволенню в частині скасування податкового повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.03.2014 року № 0000082220 та скасування податкового повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.03.2014 року № 0000072220 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 65828,52 грн., з яких 59254,22 грн. за основним платежем, та 6546,3 грн. за штрафними (фінансовими ) санкціями.

Керуючись ст.ст. 94, 159-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Технології Вимірювань" до Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.03.2014 року № 0000082220.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 28.03.2014 року № 0000072220 в частині збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 65828,52 грн., з яких 59254,22 грн. за основним платежем, та 6546,3 грн. за штрафними (фінансовими ) санкціями.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 27.05.2014р.

Суддя С.О. Чудних