Постанова № 39056720, 04.06.2014, Апеляційний суд Сумської області

Справа №585/800/14-п Головуючий у суді 1-ї інстанції - ЯковецьНомер провадження 33/788/133/14 Суддя-доповідач Олійник В. Б. Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року суддя апеляційного суду Сумської області Олійник В. Б. , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Суми апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області, від 8 травня 2014 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1

про накладення адміністративного стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Роменського міськрайонного суду Сумської області, від 8 травня 2014 року, ОСОБА_2 підданий до адміністративного стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік у зв'язку з тим, що він 17 лютого 2014 року, о 18 год. 30 хв., рухаючись в м. Ромни по вул. Київській, керував автомобілем марки «ЗІЛ 131», реєстраційний № НОМЕР_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. п. 2. 9 Правил дорожнього руху України.

На постанову судді надійшла апеляційна скарга від ОСОБА_2 який, оспорюючи висновки судді щодо встановлення його вини у вчиненому та кваліфікації його дій за ст. 130 ч. 1 КУпАП, ставить питання про скасування постанови та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, так як у справі відсутні будь - які, на його думку, належні та допустимі докази щодо його вини у скоєнні адміністративного правопорушення.

ОСОБА_2 мотивує свої вимоги тим, що суддя не з'ясувавши належним чином всіх обставин справи, незаконно притягнув його до адміністративної відповідальності, оскільки не врахував, що протокол працівником державтоінспекції складений з порушенням вимог закону, медичний огляд та висновок медичного закладу на стан сп'яніння відносно нього також складений з порушенням вимог закону. Окрім того ОСОБА_2 вважає, що при складанні протоколу було порушено його право на захист.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, піддавши аналізу доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, вважаю, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Так, з матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 ч. 1 КУпАП, відносно ОСОБА_2 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, щодо його змісту, оскільки в протоколі зазначено дату його складання, дані про службову особу яка його склала та особу правопорушника, місце, час вчинення та суть правопорушення.

Мотиви скарги ОСОБА_2 про те, що протокол про адміністративне правопорушення відносно нього складено з порушенням вимог закону, вважаю безпідставними, так як при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 був присутнім, але відмовився від дачі будь яких пояснень щодо обставин складання протоколу та суті обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення.

За даних обставин вважаю, що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 його право на захист не було порушено так як, ніхто не позбавляв його права скласти в протоколі особисті пояснення щодо обставин події та обставин складання протоколу.

Не було допущено порушення права на захист ОСОБА_2 і при складанні протоколу про адміністративне правопорушення без участі захисника, оскільки відповідно до ст. ст. 254; 256 КУпАП, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення захисник особи, відносно якої складається протокол, участі не приймає, але цій особі роз'яснюється право мати захисника при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення та інші права передбачені, ст. 268 КУпАП, що і було зроблено інспектором державтоінспекції.

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_2, щодо невідповідності часу складання протоколу про адміністративне правопорушення та часу встановлення факту перебування ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння, то такі доводи не можуть служити підставою для безумовного визнання постанови судді незаконною.

Як вбачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, протокол про адміністративне правопорушення ( а. с. 2 ) було складено на 15 хвилин раніше ніж було фактично встановлено наявність у ОСОБА_2 стану алкогольного сп'яніння ( а. с. 3 ), але дана обставина не спростовує факт наявності алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 на час його зупинки працівником державтоінспекції.

Доводи апеляційної скарги про те, що перевірка стану сп'яніння ОСОБА_2 проводилася на приладі, який не можна було використовувати для проведення дослідження, не заслуговують на увагу, оскільки перевірка ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння проводилася уповноваженою на те особою з використанням технічного засобу, який має державну реєстрацію та пройшов відповідну повірку ( а. с. 34; 36; 40 ).

Закінчення строку дії державної реєстрації не є підставою вважати використання даного приладу незаконним, оскільки він був зареєстрований та мав державну реєстрацію, а також проходив регулярно державну повірку, що підтверджується відповідними свідоцтвами та був визнаним придатним до застосування на момент проведення медичного огляду.

Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що працівник державтоінспекції склав протокол лише на особистих припущеннях про його стан сп'яніння, то такі доводи не можуть бути взяті до уваги.

Так, згідно пункту 1. 2 «Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 400/666, від 9.09.2009 року, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у уповноваженої особи державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з наявністю ознак такого стану.

Інспектором державтоінспекції були встановлені ознаки алкогольного сп'яніння ОСОБА_2, що було підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно останнього.

Також, вважаю, що суддею в повній мірі були враховані вимоги ст. 33 КУпАП, при вирішенні питання про накладення відносно ОСОБА_2 стягнення, оскільки суддею було враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини.

Так як ОСОБА_2 вчинив правопорушення, яке становить особливу суспільну небезпечність, рішення судді про необхідність накладення відносно нього стягнення у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік, є таким, що буде сприяти запобіганню вчинення ОСОБА_2 нових правопорушень, у зв'язку з чим підстав вважати накладене стягнення суворим, не вбачається.

Таким чином, встановивши, що справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2, розглянута у відповідності з вимогами закону, з повним і об'єктивним встановленням обставин вчинення правопорушення, то підстав для скасування або зміни постанови судді про накладення, відносно ОСОБА_2 адміністративного стягнення, не знаходжу.

Керуючись ст. 294 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Постанову судді Роменського міськрайонного суду Сумської області, від 8 травня 2014 року, про накладення адміністративного стягнення за ст. 130 ч. 1 КУпАП у вигляді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів на строк 1 рік, відносно ОСОБА_2, залишити без зміни, а скаргу ОСОБА_2, без задоволення.

Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя апеляційного суду Сумської областіОлійник В. Б.