Ухвала суду № 39055659, 22.05.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2014 року

справа № 808/7581/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Чепурко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Пологівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі №808/7581/13-а за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Пологівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Запорізький Облавтодор» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» 20 вересня 2013 року звернулось до суду з позовом до Пологівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, згідно якого, з урахуванням уточнень, просить визнати нечинними та скасувати прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0001261702 від 13.06.2013 року та №0002251702 від 15.08.2013 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані, оскільки висновки відповідача щодо несвоєчасного перерахування податку з доходів фізичних осіб викладені у акті №418/2201/26249659 від 31 травня 2013 року (далі - акт перевірки), на підставі якого їх було прийнято є безпідставними та необґрунтованими.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року адміністративний позов задоволено. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення відповідача від 13.06.2013 року №0001261702 та від 15.08.2013 №0002251702.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з’ясування обставин справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Посилається на обставини наявності порушень встановлених при проведення перевірки філії «Пологівський райавтодор» ДП «Запорізький Облавтодор «ВАТ ДАК Автомобільні дороги України».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який заперечував, щодо задоволення апеляційної скарги відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами вказаної перевірки відповідачем було складено акт №418/2201/26249659 від 31 травня 2013 року в якому зроблено висновок про порушення позивачем положень:

пп.168.1.5 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України. Згідно ст.129 Податкового кодексу України за несвоєчасне перерахування податку з доходів фізичних осіб та відповідно до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 27.12.2010 р. №1350/18645 донарахована пеня в розмірі 3125,16 грн.

Згідно вказаного акта відповідач вважає, що позивачем порушено норми податкового законодавства, а саме встановлено несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року в сумі 27 050,13 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем 13.06.2013 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001261702, якими позивачу:

- нараховано податок на доходи фізичних осіб на загальну суму 6 762,53 грн., штраф 6 762,53 грн. (а.с. 28).

За результатами адміністративного оскарження вищевказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін та направлено позивачу окреме податкове повідомлення рішення-рішення №0002251702 від 15.08.2013 року, яким збільшено суму штрафної санкції по додатку на доходи фізичних осіб на 3 986,25 грн.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що спірні рішення відповідача прийняті не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Статтею 168 Податкового кодексу України визначено порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом.

У відповідності до пп.168.1.1 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Згідно пп.168.1.2 п. 168.1 168 Податкового кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Згідно з підпунктом 168.1.5. пункту 168.1 статті 168 ПК України, якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Згідно з абз.1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже враховуючи положення зазначених правових норм суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що податковий агент зобов'язаний перерахувати до бюджету утриманий податок під час виплати доходу, а якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, то податок підлягає сплаті (перерахуванню) у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Також суд першої інстанції враховуючи, що відповідачем застосовано санкцію згідно п.127.1 ст.127 Податкового кодексу України, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки обов'язок сплати податку з доходів фізичних осіб у випадку, якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку, не пов'язується з фактом виплати доходу, а має встановлений для місячного податкового періоду строк сплати, то норми п.127.1 ст.127 та пп.168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України не кореспондуються між собою, та ст.127 ПК України не містить санкції за порушення строків сплати податку, встановленого пп.168.1.5 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України.

Вірно встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать про те, що позивачем несвоєчасно виплачувалася заробітна плата, а разом із виплатою заробітної плати сплачувався податок з доходів фізичних осіб. Водночас фактів несплати податку з доходів фізичних осіб до/або підчас, тобто після виплати заробітної плати, що становить склад правопорушення, передбаченого ст.127 ПК України, перевіркою не встановлено.

Таким чином суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача складу порушення, за яке п.127.1 ст.127 ПК України передбачено штраф.

Крім того суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи відповідача на які він посилається в апеляційній скарзі, оскільки вони стосуються обставини наявності порушень встановлених при проведення перевірки філії «Пологівський райавтодор» ДП «Запорізький Облавтодор «ВАТ ДАК Автомобільні дороги України», а не позивача.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак відповідачем вказаний обов’язок не виконано.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Пологівської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27 листопада 2013 року у справі №808/7581/13-а – без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 23 травня 2014 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.М. Панченко