Ухвала суду № 39053648, 02.06.2014, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1317/13-ц

4-с/405/31/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" червня 2014 р. Ленінський райсуд м. Кіровоград в складі :

головуючого: Циганаш І.А.

при секретарі: Возлюбленій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Кіровограді цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 про визнання бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялого Максима Глібовича по виконанню рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 травня 2013 року протиправною та зобов'язання здійснити примусове виконання рішення суду ,-

ВСТАНОВИВ:

20 травня 2014 року заявник звернувся до суду з вищезазначеною скаргою, зазначив, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 березня 2013 року, яке набрало законної сили 04 квітня 2013 року з Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на його користь стягнуто 3 241308, 20 грн. боргу за договором банківського строкового вкладу «Пенсійний» ( 391-559) № ПСГ (391) 9114 від 04 січня 2012 року.

На підставі даного рішення 19 квітня 2013 року Ленінським районним судом м. Кіровограда видано виконавчий лист № 405/1317/13-ц про стягнення з ПАТ «Банк «Таврика» на його користь - 3 241308, 20 грн. боргу.

25 квітня 2013 року виконавчий лист пред'явлено до виконання відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві.

28 травня 2013 року на його адресу простою кореспонденцією надійшов лист адресований ліквідатору ПАТ «Банк» «Таврика», ОСОБА_1 та ПАТ «Банк « Таврика», підписаний начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Кантемір В.І., в якому повідомляється про закінчення 17 травня 2013 року виконавчого провадження за виконавчим листом № 405/1317/13-ц від 19 квітня 2013 року, в додатку зазначено, що копія постанови про закінчення виконавчого провадження направляється іншим адресатам, оригінал виконавчого документу ліквідатору ПАТ «Банк» Таврика».

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 23 січня 2014 року постанову державного виконавця від 17 травня 2013 року про закінчення виконавчого провадження скасовано.

17 лютого 2014 року згідно постанови державного виконавця Бялого М.Г. виконавче провадження відновлено, ліквідатору ПАТ « Банк «Таврика» запропоновано повернути до відділу примусового виконання рішень виконавчий лист № 405/1317/13-ц від 19 квітня 2013 року з постановою про закінчення виконавчого провадження від 17 травня 2013 року ВП № 37770965 для належної організації та подальшого проведення виконавчих дій.

За змістом положень ч.2 ст. 25, ч.1 ст. 27, ч.2 ст. 30, ч. 1 ст. 32, ч. 1, 2 та 4 ст. 51 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

У разі ненадання боржником у строки, встановлені для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

У разі якщо постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною, виконавче провадження підлягає відновленню протягом трьох робочих днів з дня надходження рішення суду.

Про відновлення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, копії якої не пізніше наступного дня надсилаються до суду, який визнав незаконною постанову державного виконавця, сторонам, а також органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), якому повернуто виконавчий документ, зобов'язаний у тримісячний строк з дня надходження відповідної постанови пред'явити його до виконання.

Таким чином, вищевказані норми вказують про те, що після отримання ухвали апеляційного суду Кіровоградської області від 23 січня 2014 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялий М.Г. протягом 3 днів зобов'язаний поновити виконавче провадження, встановити боржнику, а в даному випадку ліквідатору ПАТ «Банк «Таврика» строк для самостійного виконання рішення суду, роз'яснити наслідки його не виконання та вжиття відповідних заходів примусу, а також зобов'язати представника банку повернути виконавчий лист Ленінського районного суду м. Кіровограда № 405/1317/13-ц від 19 квітня 2013 року, який він незаконно направив боржнику.

Згідно статей 1 та 5 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів.

Державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже, завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом, тому перевірка вчинених таких дій державним виконавцем є фактично перевіркою дотримання положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду й належного виконання рішення суду.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За ст. 13 Конвенції про захист прав людини кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі.

Невід'ємною частиною справедливого судового розгляду та ефективного захисту права на мирне володіння майном є забезпечення державою примусового виконання судового рішення в розумний строк, яке в Україні покладається на державну виконавчу службу та державних виконавців.

Не зважаючи на викладене рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 березня 2013 року про стягнення на його користь 3 241 308, 20 грн. боргу в примусовому порядку до цього часу не виконано, сума не стягнена і не сплачена, що порушує як ст.ст. 2, 11, 27 Закону «Про виконавче провадження», так і міжнародні зобов'язання України, його права і інтереси.

Через бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялого М.Г. йому не сплачено 3241308, 20 грн., присуджених за рішенням суду, державний виконавець Бялий М.Г. своєчасно не здійснив усіх передбачених законом дій щодо примусового виконання рішення суду.

Вважає, що наведені ним обставини з посиланням на норми діючого законодавства, а також Конвенції про захист прав людини та основних свобод свідчать про наявність достатніх та законних підстав для прийняття даної скарги до розгляду та визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення.

Просить визнати бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялого Максима Глібовича по виконанню рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 травня 2013 року протиправною. Зобов'язати відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві здійснити примусове виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 травня 2013 року, згідно виконавчого листа № 405/1317/13-ц від 19 квітня 2013 року та сплатити йому 3 241 308,20 грн., присуджених за ним. Стягнути з відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві судові витрати.

В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу підтримав, просив її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялий М. Г. та представник ПАТ «Банк «Таврика» в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про розгляд скарги.

Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи суд дійшов до висновку, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У відповідності до ст.6 ЗУ «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Статею 11 ЗУ " Про виконавче провадження " передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно ст.17 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі документів, зокрема судових рішень, що видаються судами.

В судовому засіданні встановлено, що згідно рішення Ленінського райсуду м. Кіровограда від 25.03.2013 року було задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «Банк «Таврика», стягнуто на його користь грошові кошти в сумі 3 000 000 грн. за Договором банківського строкового вкладу «Пенсійний» ( 391-559) № ПСГ (391) 9114 від 04 січня 2012 року та невиплачені відсотки у сумі 241 308,21 грн.

На виконання даного рішення Ленінським райсудом м. Кіровограда 19.04.2013 року було видано виконавчий лист № 405/1317/13 -ц.

Згідно постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялого М.Г. від 30.04.2013 року відкрито виконавче провадження за заявою стягувача.

В зв'язку з тим, що постановою Правління Національного банку України від 20.03.2013 N 97 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного Товариства "БАНК "ТАВРИКА" відкликано банківську ліцензію ПАТ «Банк «Таврика» та призначено ліквідаційну процедуру, державним виконавцем 17.05.2013 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання даного виконавчого документа.

Судом встановлено, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялим М.Г. було постановлено 17.05.2013 року постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 405/1317/13-ц, виданого Ленінським райсудом м. Кіровограда 19.04.2013 року про стягнення боргу з ПАТ «Банк «Таврика» у розмірі 3 241 308,20 грн. на підставі п. 7 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження», де зазначено, що припинено чинність арешту майна боржника і скасовано інші заходи примусового виконання рішення, копію постанови разом з оригіналом виконавчого документа направлено ліквідатору згідно листа № 676/1 від 17.05.2013 року, дані документи отримані ПАТ «Банк «Таврика» 29.05.2013 року.

У відповідності до постанови про виправлення описки у процесуальному документі від 28 травня 2013 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялим М.Г. було постановлено внести виправлення до постанови про закінчення виконавчого провадження № 676/1 (ВП 37770965) по примусовому виконанню виконавчого листа Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.04.2013 року по справі № 405/1317/13-ц про стягнення з ПАТ «Банк «Таврика» на користь ОСОБА_1 боргу у розмірі 3 241 308,20 грн. - в частині допущеної помилки, а саме: замість - керуючись п.7 ч.1 ст. 49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження», зазначити - керуючись п.3 ч.1.ст.49, ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 23.01.2014 року скасовано ухвалу Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27 листопада 2013 року, скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялого Максима Глібовича та скасування постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження від 17.05.2013 року задоволено, визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця від 17.05.2013 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.04.2013 року по справі № 405/1317/13-ц., з урахуванням постанови від 28 травня 2013 року про виправлення описки у процесуальному документі.

Керуючись ч.1 ст.51 ЗУ «Про виконавче провадження» державним виконавцем 17.02.2014 року винесено постанову про відновлення виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного вище виконавчого листа, де в п.2 вказано «ліквідатору ПАТ «Банк «Таврика» повернути до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві виконавчий лист Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.04.2013 року по справі № 405/1317/13-ц , направлений на їх адресу разом з постановою про закінчення виконавчого провадження від 17.05.2013 року ВП № 37770965 для належної організації подальшого проведення виконавчих дій».

Копії постанови направлено сторонам та ліквідатору ПАТ «Банк «Таврика» згідно листа № ДВ/1 від 17.02.2014року разом з вимогою державного виконавця за № 450/1 від 17.02.2014 року про повернення до Відділу виконавчого листа протягом десяти днів з моменту отримання даної вимоги.

Згідно відповіді ПАТ «Банк «Таврика» від 06.03.2014 року № 02/5163 оригінал виконавчого документа на адресу Банку не надходив.

З огляду на те, що данні, зазначені в листі ПАТ «Банк «Таврика» від 06.03.2014 року спростовуються копією зворотного повідомлення, державним виконавцем 12.03.2014 року на адресу ліквідатора ПАТ «Банк «Таврика» направлено повторну вимогу, якою зобов'язано ліквідатора ПАТ «Банк «Таврика» протягом десяти днів з моменту отримання вимоги повернути до Відділу оригінал виконавчого документа.

В зв'язку з невиконанням вимоги від 12.03.2014 року керуючись ст.11, 89 ЗУ «Про виконавче провадження», державним виконавцем 08.04.2014 року винесено постанову про накладення на уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Таврика» штраф в розмірі 680 грн.

Листом від 22.04.2014 року № 02/5389 ПАТ «Банк» «Таврика» повідомило, що в результаті ретельно проведеної перевірки кореспонденції банку, яка надходила в травні 2013 року, в тому числі в архіві банківської установи, оригінал виконавчого документа в банку не виявлено, тому листом № 676/1 від 15.05.2014 року відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві звернувся до суду з заявою про видачу дубліката виконавчого документа - виконавчого листа Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.04.2013 року по справі № 405/1317/13-ц про стягнення з ПАТ «Банк «Таврика» на користь ОСОБА_1 боргу в розмірі 3 241 308,20 грн.

Приймаючи до уваги вище викладене, суд приходить до висновку, що державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялим М.Г. здійснені всі можливі заходи, направлені на виконання рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25.03.2013 року з моменту відновлення виконавчого провадження 17.02.2014 року, тому в задоволенні скарги ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 383-388 ЦПК України, ЗУ " Про виконавче провадження ", суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялого Максима Глібовича по виконанню рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 25 травня 2013 року протиправною та зобов'язання здійснити примусове виконання рішення суду - відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Кіровоградської області через Ленінський районний суд м. Кіровограда. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ленінського районного

суду м. Кіровограда Циганаш І.А.