Ухвала суду № 39050504, 29.05.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/6527/13-ц Головуючий у І інстанції Туманова К.Л.Провадження № 22-ц/780/2603/14 Доповідач у 2 інстанції Данілов О.М.Категорія 29 29.05.2014

УХВАЛА

Іменем України

29 травня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді: Данілова О.М.,

суддів: Мережко М.В., Суханової Є.М.,

при секретарі: Франюк Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, витрат на адвокатські послуги та трьох відсотків річних, -

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області із позовом до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, витрат на адвокатські послуги та 3% річних, мотивуючи свої вимоги тим, що 15 червня 2011 року між сторонами було укладено договір позики, відповідно до якого позивач передав у борг відповідачу грошові кошти у розмірі 400000 доларів США.

Протягом 2012 року між сторонами було досягнуто угоди щодо зменшення боргу на суму 110000 доларів США, про що була надана розписка. Відповідно до даної розписки, відповідачу необхідно повернути позивачу грошові кошти у розмірі 290000 доларів США, що еквівалентно 2311300 грн. на першу вимогу позивача.

26 лютого 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 2317100 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року позов було задоволено у повному обсязі.

Рішення суду відповідачем в добровільному порядку виконано не було.

Такими діями відповідача позивачу завдано моральну шкоду, яку позивач оцінив у розмірі 231710 грн.

Крім цього, відповідач повинен сплатити позивачу неустойку у розмірі 26465 грн.

Між позивачем та ТОВ «Бюро адвоката Фесика» було укладено оплатний договір про надання правової допомоги, згідно якого позивач сплатив гонорар адвокату у розмірі 231710 грн.

Просив суд, стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 231710 грн., суму 3% річних у розмірі 26465 грн., а також витрати на адвокатські послуги у розмірі 231710 грн.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2014 року, у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, ухваленого з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2014 року та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи, в порядку, передбаченому статтею 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року задоволено позов ОСОБА_2 та стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 борг за договором позики у розмірі 2317100 грн. та витрати на оплату судового збору у розмірі 3441 грн. (а.с. 6-7).

Постановою головного державного виконавця органу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції від 27 травня 2013 року було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа виданого Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 3441 грн. (а.с. 8).

Згідно розпорядження №38107657, 38107486 від 30 травня 2013 року головного державного виконавця, затвердженого начальником відділу державної виконавчої служби Бориспільського МРУЮ 30 травня 2013 року, грошові кошти в сумі 2320541 грн., що надійшли на рахунок з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчих документів, виданих Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення боргу в сумі 2317100 грн. та судового збору в сумі 3441 грн. з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 необхідно перерахувати за реквізитами: Банк отримувача: АТ «Брок Бізнес Банк», МФО: 300249, ЄДРПОУ: 19357489, розрахунковий рахунок: 262090430500 (а.с. 9), з чого вбачається, що ОСОБА_3 в повному обсязі виконав рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 23 квітня 2013 року, а саме сплатив на рахунок з обліку депозитних сум грошові кошти по договору розписки та судового збору на загальну суму 2320541 грн.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що вимоги про стягнення моральної шкоди не обґрунтовані та не доведені, оскільки кошти були надані позивачем відповідачу у добровільному порядку, а рішення Бориспільського міськрайонного суду від 23 квітня 2013 року виконано на день подачі даного позову. Вимоги про стягнення з відповідача 3% річних є недоведеними, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів отримання відповідачем листа з вимогою про повернення грошових коштів. Крім цього строк повернення коштів сторонами не був узгоджений.

Відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу, суд виходив із того, що гонорар при розгляді цивільної справи повинен визначатись погодинно, а також мали бути заявлені позивачем при розгляді справи по суті і чинним законодавством не передбачено можливості їх стягнення окремим позовом.

З такими висновками колегія суддів погоджується, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та узгоджуються з нормами чинного законодавства.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Частиною 9 зазначеної Постанови також визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних, тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення, тощо), та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Правовий аналіз вищезазначеної норми вказує на те, що сплата боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюється лише на випадки прострочення виконання грошового зобов'язання.

Крім цього, згідно із ст. 1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З урахуванням наведеного суд зробив правильний висновок про відмову у задоволенні позову.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Висновки суду відповідають обставинам справи, які судом установлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Викладені в апеляційній скарзі доводи не спростовують висновків суду.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду відповідає обставинам справи, постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 18 лютого 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: