Постанова № 39050015, 07.03.2014, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 березня 2014 року Справа № 810/880/14-а

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Харченко С.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської областідо проПублічного акціонерного товариства «Гідромеханізація» стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:Управління Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області звернулось до суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Гідромеханізація» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 у загальному розмірі 64799 грн. 41 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що згідно з даними особового рахунку страхувальника у відповідача утворився борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за березень-листопад 2013 року.

Посилаючись на частину другу Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV та пункт 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663, позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідача.

Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на те, що позивачем включено до розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій осіб, які набули право на отримання пільгових пенсій не у зв'язку з виконанням трудової функції на підприємстві відповідача, а внаслідок виконання обов'язку з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, покладеного на них державою відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 20.11.1990 № 343.

На думку представника відповідача, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій таким особам в силу закону здійснюються за рахунок Державного бюджету України, у зв'язку з чим законодавчі підстави для відшкодування відповідачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій на користь таких осіб відсутні.

У судове засідання, призначене на 7 березня 2014 року, представники сторін не з`явились, були своєчасно та належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи. Матеріали справи містять заяви сторін про розгляд справи за їх відсутності, що відповідно до приписів статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для здійснення розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають, з огляду на наступне.

Публічне акціонерне товариство «Гідромеханізація» (ідентифікаційний код 04628646, місцезнаходження: 07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, Проммайданчик) зареєстроване як юридична особа 09.08.1994 (копія виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 5).

Як платник страхових внесків відповідач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області, а отже є страхувальником у розумінні положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV).

У березні-листопаді 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області понесено витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, у розмірі 64799 грн. 41 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (крім працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників) (а.с.13-30).

До наведених вище розрахунків включено осіб, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, умовами призначення пільгових пенсій яким є робота за списком № 1.

На час розгляду справи суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1, відповідачем сплачено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, зокрема, принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками тощо визначаються Законом України № 1058-ІV.

В силу положень частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Проте, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України № 1058-IV.

При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до 01.01.2004, тобто до набрання чинності цим Законом.

Коло осіб, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, незалежно від місця останньої роботи, визначено, зокрема, підпунктом «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII, а саме: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначається розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (надалі - Інструкція).

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає повідомлення згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації (пункт 6.9 розділу 6 Інструкції).

Згідно з пунктом 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

В силу приписів абзацу четвертого підпункту 1 частини другої Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Отже, зазначеною нормою прямо визначено обов'язок підприємств та організацій стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, особи, витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по яким вимагає здійснити позивач, жодних трудових функцій, пов'язаних із шкідливим виробництвом чи професіями, передбаченими списком № 1, та які б надавали право цим особам на отримання пенсій на пільгових умовах, на підприємстві відповідача не виконували; атестація робочих місць за умовами праці, які б надавали право на отримання пенсій на пільгових умовах, на підприємстві відповідача не проводилась.

Натомість, судом встановлено, що наведені вище особи виконували трудову функцію в зоні Чорнобильської АЕС в порядку реалізації державної програми з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Так, постановою Ради Міністрів УРСР від 20.11.1990 № 343 Київському будівельному управлінню "Гідромеханізація" було доручено гідромеханізовані роботи з будівництва водоохоронних споруд для запобігання змиву радіоактивних речовин з пойми річки Прип'ять в зоні Чорнобильської АЕС зливовими та паводковими потоками.

У порядку виконання вказаної вище постанови Київським будівельним управлінням "Гідромеханізація" було видано наказ від 12.03.1991 № 46/ка, яким відділи та служби управління, враховуючи терміновість та особливі умови в місці проведення робіт, зобов'язано розробити необхідні організаційні та технічні заходи, а посадових осіб - забезпечити готовність земснарядів № 383 та № 3027 до переведення на об'єкт відразу після проходження льодоходу річкою Прип'ять та приймання техніки і обладнання, а також вирішити питання стосовно розміщення людей.

З метою реалізації доручення, вказаного в постанові Ради Міністрів УРСР від 20.11.1990 № 343, та на виконання наказу Київського будівельного управління "Гідромеханізація" від 12.03.1991 № 46/ка, ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було направлено для виконання трудових функцій на Чорнобильську дільницю в зону Чорнобильської АЕС, що підтверджуються даними, наведеними в особових картках зазначених осіб.

З особових карток також вбачається, що жодних інших робіт, які б надавали право ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на отримання пенсій на пільгових умовах, на підприємстві відповідача ними не виконувалось.

У свою чергу, відповідач не мав і не має шкідливих виробництв чи професій, передбачених списками № 1 та № 2, які надають право працівникам, зайнятим на таких роботах, на отримання пенсій на пільгових умовах, тому атестація робочих місць з цією метою на підприємстві не проводилась. Даний факт представником позивача спростовано не було.

Згідно з підпунктом "а" пункту 8 постанови Ради Міністрів від 05.07.1986 № 665-195, час роботи працівників, які безпосередньо задіяні в ліквідації наслідків аварії та запобіганні забрудненню навколишнього середовища в 30-кілометровій зоні Чорнобильської АЕС, зараховується в потрійному розмірі до стажу, який дає право на отримання пільгової пенсії за списком №1, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173.

Аналогічне за змістом положення міститься в підпункті "а" пункту 8 постанови Ради Міністрів УРСР і УРРПС від 10.06.1986 № 207-7.

Аналізуючи положення вказаних нормативних актів, суд дійшов висновку про те, що час роботи працівників, які були задіяні в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та запобіганні забрудненню навколишнього середовища прирівнюється до роботи за списком № 1.

Це означає, що наведені вище особи виконували роботу з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та запобіганні забрудненню навколишнього середовища в порядку виконання обов'язку, покладеного державою, у зв'язку з чим набули право на отримання пенсій на пільгових умовах.

У свою чергу, основні положення щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також державна політика у цій сфері визначаються Законом України від 28.02.1991 № 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, статтею 63 якого передбачено, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів, та інших джерел, не заборонених законодавством.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутній обов'язок відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій наведеним вище особам, оскільки весь стаж роботи за списком № 1 вони отримали у зв'язку з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи в порядку виконання обов'язку, покладеного державою, та, відповідно, набули право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII.

Крім того, судом встановлено, що питання правомірності відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вже вирішувалось судами.

Так, постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.06.2013 в адміністративній справі № 810/2038/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2013, Управлінню Пенсійного фонду України у Вишгородському районі Київської області відмовлено у задоволенні адміністративного позову про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Гідромеханізація» заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 наведеним вище особам.

Вказані судові рішення мотивовані тим, що позивачем до розрахунку витрат на виплату і доставку пенсій, відшкодування яких вимагає здійснити позивач, включено осіб, а саме: ОСОБА_2, ОСОБА_1 та ОСОБА_3, які набули право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, а відтак виплата пенсій зазначеним особам має фінансуватися за рахунок коштів Державного бюджету України.

В силу приписів частини першої статті 72 та частини другої статі 255 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки спір вирішено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, а доказів понесення нею інших витрат, пов'язаних з розглядом справи суду не надано, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись статтями 69, 71, 122, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову, - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Харченко С.В.