Ухвала суду № 39048755, 10.04.2014, Франківський районний суд м. Львова

465/1313/14-ц

2-з/465/18/14

У Х В А Л А

"10 " квітня 2014 року м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова - Шеремета Ю.С. розглянувши заяву ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Західне регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме та нерухоме майно та грошові кошти, належні відповідачам по справі за позовною заявою ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Західне регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представник позивача - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Західне регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» звернувся до суду із позовом до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

В порядку забезпечення позову представник позивача подав заяву про забезпечення позову, просить накласти арешт на все майно та грошові кошти належні відповідачам. В обґрунтування вимог даної заяви позивач посилався на те, що сума позовних вимог є значною (231092,11 грн.), відповідачами грубо порушуються умови кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, та відсутній намір повернення кредитних коштів, у зв'язку з чим просив суд накласти арешт на усе майно та грошові кошти відповідачів.

Вивчивши подані матеріали позову, матеріали заяви про забезпечення позову, вважаю, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст.122, 151 ЦПК України та п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 р. "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку ч.4 ст.151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову, повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Вважаю, що мотиви заяви не дають підстави суду вирішити таке питання, оскільки позивачем не зазначено, на яке саме майно (частку) і на які кошти слід накласти арешт, відсутня інформація про вартість майна, а саме квартири АДРЕСА_1, не зазначено власника квартири АДРЕСА_1, не додано на підтвердження цього правовстановлюючих документів, не вказано на яких рахунках розміщені грошові кошти, не наведено жодних причин і відсутнє обґрунтування необхідності накладення арешту на все майно відповідачів і всі грошові кошти. А відтак, накладення арешту на невизначене коло майна відповідачів може спричинити шкоду їх інтересам, що з огляду на обставини справи є необґрунтованим, не доцільним та може порушити права відповідачів.

Крім того, суд позбавлений можливості оцінити співмірність заявлених вимог та заходів забезпечення позову, які просить вжити позивач.

Враховуючи вищенаведене, вважаю, що у задоволені заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, п.п.1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»,

у х в а л и в:

В задоволенні заяви про забезпечення позову ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Західне регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» по справі за позовом ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Західне регіональне управління» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги через Франківський районний суд м. Львова протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя Шеремета Ю.С.