Ухвала суду № 39048619, 04.06.2014, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц/778/2203/14 Головуючий у 1 інстанції: Олійник М.Ю.

Суддя-доповідач: Кухар С.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 червня 2014 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, судді:Онищенко Е.Асуддів:Ломейко В.О. Кухаря С.В.при секретаріМосіній О.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Чапаєва на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 24 березня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Чапаєва про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та повернення земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2014 року ОСОБА_5 звернулася до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що вона є спадкоємцем ОСОБА_6 і на підставі Свідоцтва про право власності серії САЕ №048259 від 3 вересня 2013 року їй належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,3393 га, кадастровий номер: 2323383300:08:004:0002, що розташована на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області. 1 січня 2010 року позивач уклала договір оренди землі з СВК ім. Чапаева. Згідно ЗУ «Про оренду землі» договір оренди підлягає державній реєстрації, а згідно вимог ЗК України та ЦК України такий договір є укладеним з моменту такої реєстрації. У зв'язку з відсутністю такої реєстрації позивач вважає, що її земельна ділянка знаходиться в користуванні СВК ім. Чапаева без достатньої правої підстави. Враховуючи викладене, позивач просить суд усунути перешкоди в користуванні земельної ділянкою та зобов'язати позивача повернути належну їй земельну ділянку, а також покласти на відповідача судові витрати.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 24 березня 2014 року позов задоволено. Усунуто перешкоди з боку сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Чапаєва в користуванні ОСОБА_5, земельною ділянкою площею 5,3393 га, кадастровий номер: 2323383300:08:004:0002, що розташована на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області. Зобов'язати сільськогосподарський виробничий кооператив імені Чапаєва повернути ОСОБА_5, земельну ділянку площею 5,3393 га, кадастровий номер: 2323383300:08:004:0002, що розташована на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

В апеляційній скарзі Сільськогосподарський виробничий кооператив імені Чапаева посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати, ухвалити нове яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом встановлено, що чоловіку позивачки ОСОБА_6, належав пай, що підтверджується сертифікатом на право на земельну частку пай серії РН № 212449 від 9 листопада 1996 року (а.с. 8).

1 січня 2005 року, чоловік позивачки ОСОБА_6 уклав з СВК ім. Чапаева договір оренди належної йому земельної ділянки, строком на 5 років (а.с. 71-72).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер.

1 січня 2010 року між ОСОБА_5, яка на той час ще не оформила своє право на спадщину та СВК ім. Чапаева, був підписаний договір оренди землі (а.с. 9-11), за умовами якого вона передала відповідачу в оренду вказану земельну ділянку пай. Відповідно до умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням для вирощування сільськогосподарської продукції.

Згідно внесених змін до сертифікату на право на земельну частку пай 14 вересня 2010 року право на земельну частку (пай) передано ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 18 листопада 2009 року.

3 вересня 2013 року ОСОБА_5 отримала Свідоцтва про право власності серії САЕ №048259 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 5,3393 га, кадастровий номер: 2323383300:08:004:0002, що розташована на території Любимівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області (а.с. 6-7).

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що вказаний договір оренди від 1 січня 2010 року, укладений у письмовій формі, але до цього часу не пройшов державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про оренду землі» укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації та відповідно до ст. 18 вищевказаного закону договір набирає чинності після проведення такої реєстрації.

Згідно ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою КМУ від 25.12.1998р. №2073, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.

Відповідно до ч. 3 ст.640 ЦК України зазначається, що договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.

18 вересня 2013 року та 7 лютого 2014 року ОСОБА_5 зверталася до правління СВК ім. Чапаева із заявами про повернення земельної ділянки (а.с. 66-67), але жодних відповідей на свої заяви не отримувала.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до змісту ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, спірний договір оренди до цього часу є неукладеним, на момент його підписання орендодавець не була ні власником ні користувачем земельної ділянки, після підписання вказаного договору майже через 3 роки позивачкою вказана земельна ділянка (пай) була приватизована тому у суду першої інстанції були всі законні підстави для задоволення позову.

За таких обставин висновки суду першої інстанції відповідають фактичним обставинам справи і вимогам закону, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують його висновків, підстави для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу імені Чапаєва відхилити.

Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 24 березня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: