Ухвала суду № 39046651, 02.06.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2014 р.Справа № 820/4255/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Бегунца А.О. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Фудстар" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. по справі №820/4255/14

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області

до Приватного підприємства "Фудстар"

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, звернувся до суду із адміністративним позовом до Приватного підприємства "Фудстар", в якому просить суд:

- застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень кафе-бару "Тусовка", належний ПП "Фудстар", за адресою: м. Луганськ, кв. Мирний, 16-м, шляхом опечатування вхідних дверей та знеструмлення електромережі до повного усунення порушень нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, виявлених під час проведення перевірки;

- виконання судового рішення покласти на Відділ державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції м. Луганська;

- контроль за виконанням судового рішення покласти на Головне управління юстиції у Луганській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що в ході позапланових перевірок додержання вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту на території та у приміщенні кафе-бару "Тусовка" за адресою: м. Луганськ, кв. Мирний, 16-м, що належить ПП "Фудстар", було виявлено ряд порушень, які, за твердженням контролюючого органу, створюють загрозу життю і здоров'ю працівників підприємства, а тому є підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, шляхом повного зупинення до усунення порушень вимог законодавства експлуатації вказаного приміщення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014 року адміністративний позов було задоволено частково.

Застосовано заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень кафе-бару "Тусовка", належного ПП "Фудстар", за адресою: м. Луганськ, кв. Мирний, 16-м, до повного усунення порушень нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки, виявлених під час проведення перевірки.

Виконання судового рішення покладено на Відділ державної виконавчої служби Артемівського районного управління юстиції м. Луганська.

У задоволенні іншої частини позовних вимог було відмовлено.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку про наявність встановлених законом підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду. Зазначив, що підприємством станом на час розгляду справи було усунуто виявлені під час проведеної перевірки порушення, які на думку контролюючого органу створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Таким чином, оскільки відповідачем при експлуатації кафе-бару "Тусовка" не допускається порушення вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду відсутні.

Позивачем було надано письмові пояснення на апеляційну скаргу.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся, до судового засідання надав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Колегія суддів на підставі п.2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у період з 14.02.2014 р. по 27.02.2014 р. співробітниками 3 Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСУНС у Луганській області була проведена позапланова перевірка кафе-бару "Тусовка" за адресою: м. Луганськ, кв.Мирний, 16-м, що належить ПП "Фудстар" на предмет дотримання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, за результатами якої складено акт від 27.02.2014 року №104 (а.с.17-22).

Під час перевірки було виявлено 23 порушення відповідачем вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, 16 з яких створюють загрозу життю та здоров'ю людей, а саме, порушення №№ 1-7, 11, 13-20.

В подальшому, згідно листа директора ПП "Фудстар" від 31.03.2014 р. № 31/03-1 з проханням провести позапланову перевірку кафе-бару "Тусовка" на предмет усунення порушень, співробітниками 3 Державної пожежно-рятувальної частини ГУ ДСУНС у Луганській області у період з 07.04.2014 р. по 18.04.2014 р. проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту на території та у приміщенні кафе-бару "Тусовка", результати якої були оформлені актом від 18.04.2014 р. № 195 (а.с. 85-94).

Вказаною перевіркою виявлено п'ять не усунених відповідачем порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту, а саме:

1) п. 3.9 НАПБ А.01.001-2004 - допускається використання для облицювання стін та перекриттів матеріалів, на які відсутні дані щодо їх пожежної небезпеки;

2) п. 5.2.2 НАПБ А.01.001-2004, п. 3.16 СНиП II-35-76 - в приміщенні котельні у віконному прорізі влаштовано подвійне скло;

3) п. 4.2.4 НАПБ А.01.001-2004, п. 4.13, п. 2.12, ДБН В.1.1-7-2002, п. 3.9 СНиП II-35-76 - в приміщенні котельні не встановлені протипожежні двері;

4) п. 4.2.7 НАПБ А.01.001-2004 - не визначена для приміщення котельні категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки;

5) ПКМУ №440 від 05.06.2013 р. - допускається експлуатація суб'єкта господарювання без реєстрації декларації (не поінформовано орган державного нагляду у сфері пожежної та техногенної безпеки про введення в експлуатацію об'єкта) (а.с. 93). Порушення № 1, 2, 3 створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Враховуючи, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки виявлені в ході перевірок кафе-бару "Тусовка" порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які в них перебувають, а також перешкоджають швидкому виявленню та гасінню пожежі, то наявні всі встановлені законом підстави для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень кафе-бару "Тусовка" за адресою: м. Луганськ, кв. Мирний, 16-м,

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.4 ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Основні положення щодо реалізації конституційного права працівників на охорону їх життя і здоров'я у процесі трудової діяльності на належні, безпечні і здорові умови праці визначає Закон України "Про охорону праці" від 14.10.1992 року № 2694-XII (далі - Закон України № 2694-XII), дія якого поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Пріоритет життя і здоров'я працівників, повна відповідальність роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці належить до основних принципів, на яких базується державна політика в галузі охорони праці, що передбачено ч.1, абз.2 ч.2 ст.4 Закону України № 2694-XII.

Згідно з ч.1 ст.6 Закону України № 2694-XII, умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

При цьому, відповідно до ст.13 Закону України № 2694-XII, роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом.

Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон України № 877-V).

Відповідно до ст.1 Закону України № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходами державного нагляду (контролю) - є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.

Державний нагляд (контроль) серед іншого здійснюється за принципами пріоритетності безпеки у питаннях життя і здоров'я людини, функціонування і розвитку суспільства, середовища проживання і життєдіяльності перед будь-якими іншими інтересами і цілями у сфері господарської діяльності, що передбачено ч.1 ст.3 Закону України № 877-V.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України № 877-V, виключно законами встановлюються:

-органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності;

-види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю);

-повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг;

-вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності;

-спосіб здійснення державного нагляду (контролю);

-санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16.01.2013 року №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України. Державна служба з надзвичайних ситуацій України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності.

Положенням про Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області, затвердженого Наказом ДСНС України від 04.02.2013 року №3 встановлено, що Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області є територіальним органом ДСНС, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру. Управління підпорядковується ДСНС України.

Згідно п. 4 даного Положення Управління відповідно покладених на нього завдань на відповідній території здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, іншими суб'єктами господарювання, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства.

Уповноважений орган державного нагляду (контролю) у сфері пожежної і техногенної безпеки - 3 Державна пожежно-рятувальна частина ГУ ДСУНС у Луганській області є структурним підрозділом позивача.

Механізм здійснення органами Державної інспекції техногенної безпеки України заходів державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту визначено Порядком проведення перевірок органами Державної інспекції техногенної безпеки України, затвердженим наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25.05.2012 р. №863, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.06.12 р. за № 1054/21366. (далі - Порядок № 863).

Відповідно до вказаного Порядку, для здійснення планової або позапланової перевірки суб'єктів господарювання орган Держтехногенбезпеки України видає наказ про проведення перевірки (п. 2.5.), на підставі наказу оформлюється посвідчення на проведення перевірки (п.2.6.).

Згідно із положеннями пунктів 3.10-13.13 Порядку № 863 визначено, що за результатами перевірки складається Акт, у якому зазначається стан додержання і виконання вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки, цивільного захисту суб'єктом господарювання.

Якщо керівник суб'єкта господарювання, або його заступник, або уповноважена ним особа, яка була присутня під час здійснення перевірки, робить зауваження щодо здійснення перевірки, то вони є невід'ємною частиною акта, який підписується із зауваженнями.

Як вбачається з матеріалів справи, акт перевірки від 18.04.2014 року №195 був підписаний посадовою особою відповідача із зауваженнями, згідно із якими зазначено:

- котельня, яка знаходиться в будівлі на балансі ПП "Фудстар" не стоїть; на теперішній час котли та двері котельні опечатані;

- пластик, яких використовується для облицювання стін та перекриття, є важко горючим згідно випробувань дослідницько-випробувальної лабораторії; підтверджуючі документи по іспитам пластика надати не можемо у зв'язку з відсутністю ліцензії у лабораторії (а.с. 94).

З приводу першого зауваження, колегія суддів зазначає, що згідно договору оренди від 31.07.2013 р. та акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 31.07.2013 р., ТОВ "Максим-Інвест-Луганськ" передав, а ПП "Фудстар" прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення та прилеглі споруди загальною площею 384,20 кв.м, розташовані за адресою: м. Луганськ, кв. Мирний, 16-м. Однак вказаним договором оренди не встановлено, які саме приміщення знаходяться у користуванні відповідача, місце їх розташування та прив'язка до будівлі.

Разом з тим, колегія суддів не погоджується із доводами відповідача про те, що котельня не знаходиться на балансі підприємства, оскільки вона входить до загального комплексу приміщень об'єкта відповідача та забезпечує обігрів у зимовий час. Відповідачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції, так і під час її апеляційного перегляду не було не надано жодних доказів на підтвердження відсутності права користування цим приміщенням котельні, тому його можна вважати частиною нежитлового приміщення, що здійснює обігрів приміщень, які були передано за договором оренди, та фактично також передано до оренди. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що відповідальність за порушення норм пожежної безпеки в приміщенні котельні має нести саме відповідач.

Щодо другого зауваження, колегія суддів вважає за необхідне вказати, що згідно п. 2.10 наказу Міністерства з питань надзвичайних ситуацій від 19.10.2004 р. № 126 "Про затвердження Правил пожежної безпеки в Україні", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.11.2004 р. за № 1410/10009, надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення здійснюються відповідно до ліцензійних умов та порядку контролю за їх додержанням, які затверджуються спільним наказом спеціально уповноваженого органу з питань ліцензування та Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій. Отже, посилання відповідача на результати дослідницько-випробувальної лабораторії, яка не має відповідної ліцензії, є необґрунтованими.

Наведене свідчить про те, що відповідачем не було добровільно в повному обсязі усунуто виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту на території належного підприємству кафе-бару "Тусовка" за адресою: м.Луганськ, кв.Мирний,16-м.

Крім того, як зазначив у наданих до апеляційної скарги письмових поясненнях представник позивача, відповідач станом на час розгляду справи не звертався до позивача із заявою про усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки та проханням проведення перевірки для встановлення цього факту.

Згідно п. 3.1 Національного класифікатору ДК 019:2010 "Класифікатор надзвичайних ситуацій", надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, зокрема епідемією, епізоотією, епіфітотією, пожежею, що призвело (може призвести) до виникнення великої кількості постраждалих, загрози життю та здоров'ю людей, їх загибелі, значних матеріальних утрат, а також до неможливості проживання населення на території чи об'єкті, ведення там господарської діяльності.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб'єкта господарювання загрозу життю або здоров'ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Відповідно до п. 3.3 Класифікатору, аварія - небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування та/чи загибель людей або створює на об'єкті чи окремій території загрозу життю та здоров'ю людей і призводить до руйнування будівель, споруд, устаткування і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Згідно п. 25 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, небезпечна подія - подія, у тому числі катастрофа, аварія, пожежа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, епіфітотія, яка за своїми наслідками становить загрозу життю або здоров'ю населення чи призводить до завдання матеріальних збитків.

Згідно вимог розділу 4 Класифікатору, надзвичайна ситуація техногенного характеру - порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об'єкті на ній або на водному об'єкті унаслідок транспортної аварії (катастрофи), пожежі, вибуху, аварії з викиданням (загрозою викидання) небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин, раптового руйнування споруд; аварії в електроенергетичних системах, системах життєзабезпечення, системах телекомунікацій, на очисних спорудах, у системах нафтогазового промислового комплексу, гідродинамічних аварій тощо.

У розділі 6 Класифікатору зазначені коди надзвичайних ситуацій у наслідок пожеж та вибухів.

Згідно визначення ДСТУ 2272-06 "Пожежна безпека. Терміни та визначення основних понять", небезпечним чинником пожежі є прояв пожежі, що призводить чи може призвести до опечення, отруєння леткими продуктами згоряння або піролізу, травмування чи загибелі людей та (або) до заподіяння матеріальних, соціальних, екологічних збитків. До небезпечних факторів пожежі належать: підвищена температура, задимлення, погіршення складу газового середовища.

Відповідно до п. 33 ч. 1 ст. 2 Кодексу цивільного захисту України, пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Таким чином, пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, але й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від шкідливого впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими твердження контролюючого органу, що виявлені в ході перевірок кафе-бару "Тусовка" порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які в них перебувають, а також створюються перешкоди під час гасіння пожежі працівниками об'єкту та підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, перешкоджає швидкому виявленню та гасінню пожежі.

Частиною 5 статті 4 Закону України № 877-V, передбачено повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.

Якщо законом передбачено, що обґрунтованість вжиття органом державного нагляду (контролю) заходів реагування має бути підтверджена судом, орган державного нагляду (контролю) звертається до адміністративного суду з адміністративним позовом не пізніше наступного робочого дня з дня видання (прийняття) відповідного розпорядчого документа.

Відповідно до ч. 7 ст. 7 Закону України № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Враховуючи встановлені факти та приписи п. 2 ч. 2 ст. 18 КАС України, згідно із якими, окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи про застосування у випадках, передбачених законом, заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю), якщо вони можуть бути застосовані виключно за судовим рішенням, колегія суддів дійшла висновку, що застосування судом заходів реагування можливе виключно у разі відсутності таких повноважень у відповідного органу та з підстав, визначених законом.

Пункт 5 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України доповнений Законом України від 02.10.2012 р. № 5404-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Кодексу цивільного захисту України" та вступив в силу разом з набуттям чинності Кодексу цивільного захисту України.

Так, нормами Кодексу цивільного захисту України передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить: звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей (п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу).

У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом (ч. 2 ст. 68 Кодексу).

Підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають (ч. 1 ст. 70 Кодексу).

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч. 2 ст. 70 Кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

За визначенням ч.1 ст.69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, беручи до уваги, що відповідачем станом на час розгляду справи не було надано доказів на підтвердження добровільного усунення в повному обсязі виявлених під час перевірки порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту на території належного підприємству кафе-бару "Тусовка" за адресою: м. Луганськ, кв. Мирний, 16-м, та приймаючи до уваги, що вказані порушення створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які в них перебувають, а також створюються перешкоди під час гасіння пожежі працівниками об'єкту та підрозділами Державної служби України з надзвичайних ситуацій, перешкоджає швидкому виявленню та гасінню пожежі, колегія суддів дійшла висновку про наявність встановлених законом підстав для застосування до відповідача заходів реагування у сфері державного нагляду.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014 року по справі №820/4255/14 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Фудстар" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.05.2014р. по справі №820/4255/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Бегунц А.О. Калиновський В.А.