Ухвала суду № 39046541, 04.06.2014, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Аканов О.О.

Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2014 року справа №805/12261/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Васильєвої І.А., Бишова М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року по адміністративній справі №805/12261/13-а за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області до державного підприємства "Дослідне господарство Донецького інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук", третя особа ОСОБА_3, про стягнення переплати пенсії в розмірі 88241,50 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач просив стягнути з відповідача переплату по пенсії ОСОБА_3 в розмірі 88241,50 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач видав ОСОБА_3 довідку, на підставі якої пенсійним органом виплачувалася пенсія ОСОБА_3 після перевірки достовірності виданої довідки, позивачем встановлено, що довідка не відповідає нормам чинного законодавства, тому ОСОБА_3 переплачено пенсію на суму 88241,50 гривень.

Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також видачу недостовірних документів, і відшкодовують її, тому просив стягнути з відповідача суму переплаченої пенсії.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року провадження по справі закрито на підставі п.1 ч.1 ст.157 КАС України.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвалу і направити справу на продовження розгляду.

В обґрунтування зазначив, що даний спір належить до юрисдикції саме адміністративного суду, оскільки пенсійний орган є суб'єктом владних повноважень, стягнення суми переплаченої пенсії випливає з функції контролю за витрачанням коштів пенсійного фонду, тобто в зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Тому спрі за цим позовом є публічно-правовим.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, посилаючись на ст.101 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її, - просив стягнути з відповідача на свою користь переплату пенсії у розмірі 88241,50 гривень.

Спір між сторонами виник з приводу переплати суми пенсії ОСОБА_3 в розмірі 88241,50 гривень у зв'язку з наданням відповідачем недостовірних даних про суму нарахованої заробітної плати.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Приписам наведеної норми кореспондують положення частини четвертої статті 21 КАС України, згідно з якими вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

У спірних відносинах відповідач не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а виступав організацією, установою, яка мала надати документи, необхідні для перерахунку (призначення) пенсії органами, що призначають пенсії.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 18.06.2013 року по справі за позовом ГУ ПФУ в Чернігівській області до Чернігівського обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності та відшкодування зайво виплаченої пенсії.

Відповідно до ст.244-2 КАС України, рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

З огляду на викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального, процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду, не вбачається.

Керуючись статтями 24, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ясинувата та Ясинуватському районі Донецької області на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року по адміністративній справі №805/12261/13-а - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2014 року по адміністративній справі №805/12261/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Суддя-доповідач І.Д.Компанієць

Судді: І.А.Васильєва

М.В. Бишов