Рішення № 39046451, 26.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6033/14 26.05.14Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА"

про стягнення 4 910,57 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Сербіна А.О. - представник за довіреністю № 3359/18 від 23.12.2013 року;

від відповідача: не з'явився.

встановив:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" про стягнення 4 910,57 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 15.06.2012 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 3613822/05АВ, предметом якого є страхування транспортного засобу марки Geely, НОМЕР_3.

27 липня 2012 року о 11-30 в м. Полтава по вул. Рагізнянська сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Geely, НОМЕР_3, під керуванням власника ОСОБА_2 та автомобіля марки MAN, д.н. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_3.

Постановою Золотоніського міськрайоннного суду Черкаської області від 12.09.2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

14.08.2012 року позивач на підставі калькуляції № У3048 від 10.08.2012 року та акту виконаних робіт № 1615 від 28.08.2012 року склав страховий акт та розрахунок суми страхового відшкодування до нього.

На виконання вимог договору страхування, 16.08.2012 року страховик сплатив страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 5 420,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 39195 від 16.08.2012 року.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу марки MAN, д.н. НОМЕР_4, на момент ДТП, застрахована у відкритому акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА", згідно полісу № АА/7640758.

Так, до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди.

Для досудового врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачу заяву про регресні вимоги вих. № 2270АР від 28.12.2012 року проте вимоги останній не виконав, тому позивач звернувся до суду.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.04.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.05.2014 року розгляд справи відкладено на 25.05.2014 року, у зв'язку із неявкою представників сторін в судове засідання.

У судове засідання 25.05.2014 року представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 28552223, 14.05.2014 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва подав заяву про розгляд справи без участі представника.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Заслухавши представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

15.06.2012 року між приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Страхування" та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 3613822/05АВ, предметом якого є страхування транспортного засобу марки Geely, НОМЕР_3.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

З відомостей № 9043959 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 27 липня 2012 року о 11-30 в м. Полтава по вул. Рагізнянська сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки Geely, НОМЕР_3, під керуванням власника ОСОБА_2 та автомобіля марки MAN, д.н. НОМЕР_4, під керуванням водія ОСОБА_3.

Постановою Золотоніського міськрайоннного суду Черкаської області № 2306/3721/12від 12.09.2012 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України.

Страхувальник звернувся до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування.

14.08.2012 року позивач на підставі калькуляції № У3048 від 10.08.2012 року та акту виконаних робіт № 1615 від 28.08.2012 року склав страховий акт 2012/U/MOD03048/VESKO19704 та розрахунок суми страхового відшкодування до нього, відповідно до яких страхове відшкодування становить 5 420,57 грн.

На виконання вимог договору страхування, 16.08.2012 року страховик сплатив страхову вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля у розмірі 5 420,57 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 39195 від 16.08.2012 року.

Згідно статті 20 Закону України «Про страхування», страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. При цьому, розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Пункт 38.1.1. статті 38 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачає, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Транспортний засіб марки марки MAN, д.н. НОМЕР_4, яким скоєно ДТП, що спричинило нанесення шкоди автомобілю марки Geely, НОМЕР_3, належить приватному підприємству «Заболотній». Останній уклав з відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія "ОРАНТА" поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальність власників наземних транспортних засобів № АА/7640758, розмір франшизи - 510,00 грн.

До приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, тому позивач направив відповідачу заяву про регресні вимоги вих. № 2270АР від 28.12.2012 року.

Вимоги позивача відповідач не виконав.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Статтею 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу марки Geely, НОМЕР_3, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно до ч. 5 статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 17-а, код ЄДРПОУ 00034186) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 8, код ЄДРПОУ 20474912) шкоду в порядку регресу в розмірі 4 910 (чотири тисячі дев'ятсот десять) грн. 57 коп., судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення 02.06.2014 року.

Суддя С.М.Мудрий