Рішення № 39045269, 04.06.2014, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/2900/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2014 року Хмельницький міськрайонний суд

в складі:

головуючого - судді Бондарчука В.В.

при секретарі Потаніній О.О.,

з участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, з участю третьої особи Першого міського відділу Державної виконавчої служби Хмельницького міськрайонного управління юстиції про вселення та усунення перешкод у користуванні кімнатою,

встановив:

11 лютого 2014 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів про вселення та усунення перешкод у користуванні кімнатою, посилаючись на те, що йому та відповідачам на праві спільної часткової власності в рівних частках належить квартира АДРЕСА_1. Рішенням Хмельницького міськрайонного від 24 лютого 2011 року між сторонами було визначено порядок користування квартирою, зокрема позивачу у користування виділено кімнату житловою площею 11,6 кв.м., відповідачам житлові кімнати площею 10,8 кв.м., 17,8 кв.м., решту приміщень залишено в загальному користуванні. На даний час відповідачі не допускають ОСОБА_1 до квартири, користуються виділеною йому кімнатою, змінили замки. З огляду на викладене, позивач просить його вимоги задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_5 в судовому засіданні проти позову заперечили, зазначили, що перешкод у користуванні квартирою позивачу не чиниться, в подальшому в судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку.

Таку саму думку висловив і представник ОСОБА_4, який також в подальшому в судове засідання не з'явився.

Представник третьої особи Першого міського відділу ДВС в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 на праві власності в рівних частках належить квартира АДРЕСА_1.

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 24 лютого 2011 року було задоволено позов ОСОБА_1 до інших співвласників та встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, зокрема ОСОБА_1 виділено в користування житлову кімнату №3 площею 11,6 кв.м. із виходом на балкон, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 виділено кімнати №6 площею 10,8 кв.м., №8 площею 17,8 кв.м. із виходом на балкон. Решту приміщень залишено в загальному користуванні. Відповідне рішення набрало чинності 10 березня 2011 року.

Відповідні обставини встановленні рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 24 лютого 2011 року та сторонами не заперечувалися.

З наданих сторонами пояснень судом встановлено, що в кімнаті, яку виділено у користування ОСОБА_1 рішенням суду, проживає ОСОБА_5 з дружиною та дитиною, у ній же знаходяться меблі і речі, які належать цим особам.

Посилання відповідачів на те, що перешкоди у користуванні кімнатою та квартирою позивачу не чиняться, що ОСОБА_1 сам залишив квартиру та тривалий час не проживає у ній, що за бажанням позивача, його буде допущено до квартири та кімнати для проживання є необґрунтованими. Судом під час розгляду справи було надано час для добровільного звільнення займаної кімнати та надання можливості вселитися до неї ОСОБА_1, однак, житлова кімната ОСОБА_5 та його сім'єю звільнена не була, позивача допустили до квартири, про те, присутні відповідачі пропонували домовитися, щодо викупу його частки, у зв'язку із неможливістю спільного проживання, що в судовому засіданні крім пояснень позивача підтвердив і свідок ОСОБА_6, який був присутній при спробі вселення, яка мала місце 25 травня 2014 року, а також при спробі, яка була раніше, коли позивач не зміг відкрити один замок у вхідній двері, оскільки він був заблокований. Крім цього обставини неможливості спільного проживання в судовому засіданні неодноразово висловлювалися відповідачем ОСОБА_5 та представником ОСОБА_4 За таких обставин, суд приходить до висновку, про доведеність позовних вимог, що позивач не має вільного доступу до квартири та позбавлений можливості користуватися виділеною йому житлову кімнату.

Враховуючи, встановлені в судовому засіданні обставини, показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 доказового значення не мають, оскільки обставини чинення перешкод ОСОБА_1 їм відомі виключно із слів останнього. Показання свідка ОСОБА_10 судом також не можуть бути взяті до уваги, оскільки стосувалися в основному питання визначення порядку користування квартирою з участю державного виконавця, що позивач сам не виявив бажання проживати у цій квартирі, а також, що відповідачами перешкоди у користуванні квартирою йому не чиняться, оскільки в судовому засіданні було достовірно встановлено, що у кімнаті, яка виділена у користування ОСОБА_1, проживає сім'я ОСОБА_5, внаслідок чого позивач позбавлений можливості користуватися нею.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

В силу ч.2 ст.386 ЦК України, власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Згідно ч.2 ст.383 цього Кодексу власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

Ч.1 ст.358 ЦК України визначено, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Оскільки позивач згоди на зайняття виділеної в користування рішенням суду житлової кімнати ОСОБА_5 та його сім'ї не надавав, а відповідачами чиняться перешкоди у користуванні кімнатою та приміщеннями, що перебувають у загальному користуванні, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 слід вселити до квартири АДРЕСА_1 та зобов'язати відповідачів не чинити йому перешкод у користуванні кімнатою №3 площею 11,6 кв.м. із виходом на балкон.

Судові витрати по справі становлять 243 грн. 60 коп., які відповідно до ст.88 ЦПК України слід стягнути з відповідачів на користь держави.

Керуючись ст.ст.358, 383, 386, 391 ЦК України, ст.ст.60, 212-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити.

Вселити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 до квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні житловою кімнатою площею 11,6 кв.м. із виходом на балкон, що розташована у квартирі АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 судові витрати в сумі по 81 грн. 20 коп. з кожного на користь держави (Одержувач: УДКСУ у Хмельницькому районі, Код ЗКПО 38045535, р\р 31212206700490,банк одержувача: ГУДКСУ в Хмельницькій області, МФО 815013, КЕКД 22030001, Ідентифікаційний код суду 26515061, Пункт ставок судового збору 1.1).

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Хмельницької області протягом десяти днів з дня його проголошення, а в разі, якщо апеляцію подають особи, які не були присутніми в судовому засіданні, то апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: