УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2014 р.Справа № 820/4594/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бондара В.О.
Суддів: Кононенко З.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. по справі № 820/4594/14
за позовом Фізичної особи - підприємеця ОСОБА_1
до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про скасування податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИЛА:
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області ( далі - відповідач) в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000121702 від 28.01.2014 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 77 626,25грн., з яких за основним платежем 62101грн., за штрафними фінансовими санкціями 15 525,25грн., як незаконне.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2014 року адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0000121702 від 28.01.2014 року.
Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оскільки перевищення відбулось у лютому 2012 року та позивач отримав свідоцтво платника ПДВ 14.02.2012 року отже позивачем було дотримано вимоги п. 181.1. ст. 181 та 183.1., 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України, а висновки відповідача та податкове повідомлення - рішення № 0000121702 від 28.01.2014 року винесено з порушенням норм чинного законодавства України та позивачем також не порушено вимоги п. 181.1. ст. 181 та 183.1., 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України, оскільки згідно положень ст. п. 183.10. ст.183 ПК України особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, повинна у встановлений термін подати до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, а не отримати відповідне свідоцтво платника ПДВ та лише в разі її неподання зазначена особа несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівниками Основ'янської ОДПІ м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ФОН ОСОБА_1 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2010р. по 31.12.2012р., дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р.
За результатами перевірки було складено акт за №2364/20-38-17-02-07/НОМЕР_2 від 13.12.2013р. яким встановлено порушення позивачем: п. 181.1 СТ.181, п. 183.1, 183.2, 183.10 ст. 183. п.187.1 ст. 187. п.193.1 ст.193 ПК України, а саме: заниження податкового зобов'язання з ПДВ всього у сумі 62101 гри., у тому числі за серпень 2011 року в сумі 7505 грн., за вересень 2011 року в сумі 11318 грн., за жовтень 2011 року в сумі 10555 грн., за листопад 2011 року в сумі 10188 гри., за грудень 2011 року.; п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст.177 ПК України, а саме не подання декларації про майновий стан та доходи за 2 квартал 2011 року та п.п.1.2 гі.1, плі.2.1 п.2 "Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого на користь платників податку і сум утриманого з них податку", п.п.1.2, п.п.3.3 п.3 "порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого па користь платників податку і сум утриманого з них податку", а саме не включення до зазначених розрахунків за 1-4 квартали 2011 року, 1-4 квартали 2012 року виплат само зайнятим особам.
За підсумками перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення - рішення №0000121702 від 28.01.2014р. яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 77626,25грн., з яких за основним платежем 62101грн., за штрафними фінансовими санкціями 15525.25грн.
В зв"язку з чим, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність, колегія суддів зазначає.
У відповідності до п. 181.1. ст. 181 Податкового кодексу України, у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі, сукупно (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Підрозділом 8. Перехідних положень Податкового кодексу України встановлено, що з 1 січня 2011 року до внесення змін до розділу XIV Податкового кодексу України в частині оподаткування суб'єктів малого підприємництва Указ Президента України від 3 липня 1998 року № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (з наступними змінами) та абзаци шостий - двадцять восьмий пункту 1 статті 14 розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" застосовуються з урахуванням таких особливостей: 1) платники єдиного податку не є платниками таких податків і зборів, визначених Податковим кодексом України: податок на прибуток підприємств; податок на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб - підприємців); податок на додану вартість з операцій з постачання товарів та послуг, місце надання яких розташоване на митній території України, за винятком податку на додану вартість, що сплачується юридичними особами, які обрали ставку оподаткування 6 відсотків; земельний податок, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються для ведення підприємницької діяльності; плата за користування надрами; збір за спеціальне використання води; збір за спеціальне використання лісових ресурсів; збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності.
Згідно з п. 183.10. ст.183 ПК України, будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 повинен був 06.08.2014року подати реєстраційну заяву до органу державної податкової служби для реєстрації його як платника податку на додану вартість. Оскільки така заява ним не була подана, то відповідно він несе відповідальність за порушення п. 181.1 ст.181, п. 183.1, 183.2, 183.10 ст. 183. п.187.1 ст. 187. п.193.1 ст.193 ПК України на рівні зареєстрованого платника податків без права нарахування податкового кредиту та донараховує підприємцю податкові зобов'язання з ПДВ.
ФО-П ОСОБА_2 з 01.10.2010р. по 31.03.2011року знаходився на спрощеній системи оподаткування обліку та звітності зі сплатою єдиного податку, з 01.04.2011 року перейшов на загальну систему оподаткування.
14.02.2012 року зареєструвався платником ПДВ, отримав реєстраційне свідоцтво платника ПДВ № 200028279
19 серпня 2011 року, позивач на виконання вимог п. 181.1. ст. 181 та 183.1., 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України подав до Основ'янської ОДПІ м. Харкова реєстраційну заяву платника податку на додану вартість.
Як вбачається з акту перевірки (л.д. 17) перевищення 300 тис. грн. відбулось у лютому 2012 року.
Колегія суддів зазначає, що акт перевірки взагалі не містить посилання на конкретні місці за сукупністю яких відбулось перевищення позивачем 300 тис.
Таким чином, враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки перевищення відбулось у лютому 2012 року та позивач отримав свідоцтво платника ПДВ 14.02.2012 року отже позивачем було дотримано вимоги п. 181.1. ст. 181 та 183.1., 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України, а висновки відповідача та податкове повідомлення - рішення № 0000121702 від 28.01.2014 року винесено з порушенням норм чинного законодавства України та позивачем також не порушено вимоги п. 181.1. ст. 181 та 183.1., 183.7 ст. 183 Податкового кодексу України, оскільки згідно положень ст. п. 183.10. ст.183 ПК України особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, повинна у встановлений термін подати до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, а не отримати відповідне свідоцтво платника ПДВ та лише в разі її неподання зазначена особа несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.
Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2014р. по справі № 820/4594/14 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Калитка О.М. Повний текст ухвали виготовлений 02.06.2014 р.
Судове рішення № 39044904, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 27.05.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/4594/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: