Ухвала суду № 39044897, 27.05.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2014 р.Справа № 816/935/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бондара В.О.

Суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Вовченко І.В

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2014р. по справі № 816/935/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" (далі- позивач ) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16 грудня 2013 року №0001632308, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4787,00 грн, №0001642308, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 15 257,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 814,25 грн, а також від 05 березня 2013 року №0001612308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5 865 970,00 грн, з яких 4 692 776,00 грн за основним платежем, 1 173 194,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, №001622308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 064 102,50 грн, з яких: 3 251 282,00 грн за основним платежем, 812 820,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Визнано протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 16 грудня 2013 року №№0001632308, 0001642308 та від 05 березня 2013 року №№0001612308, 001622308.

Стягнено з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (вул. Фрунзе, 155, м. Полтава, 36008) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське зерно" (вул. М. Бірюзова, 32А, м. Полтава, 36007, ідентифікаційний код 30044094) судовий збір у розмірі 487,20 грн (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що вважає постанову суду першої інстанції незаконною та необґрунтованою у зв»язку з неповним з»ясуванням судом, обставин, що мали значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, вивчивши матеріали справи, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позивачем належним чином підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій з ПП "Сворог", ПП "Валга", ПП "Марс", ТОВ "Лан", ФОП ОСОБА_1, суд вважає висновок ДПІ у м. Полтаві про заниження ТОВ "Українське зерно" податку на прибуток у сумі 4 692 776,00 грн у період з 2 по 4 квартали 2012 року, а також завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку на 15257 грн за травень 2012 року, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 3 251 282 грн та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду декларації у грудні 2012 року на суму 4787,00 грн недоведеним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16 грудня 2013 року №№0001632308, 0001642308, від 05 березня 2013 року №№0001612308, 001622308 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "Зерно України" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 14.07.1998 ТОВ "Українське зерно" зареєстроване у якості суб'єкта господарювання Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, з 15.07.1998 підприємство перебуває на обліку платника податків у ДПІ у м. Полтаві, з 06.09.2004 зареєстроване платником ПДВ /том 1, арк. с. 23-25/.

З 14.02.2013 по 14.11.2013 згідно наказів від 14.02.2013 №414, від 18.02.2013№468, від 14.10.2013 №802 ДПІ у м. Полтаві проведено виїзну позапланову документальну перевірку ТОВ "Українське зерно" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Також, перевіркою встановлено заниження ТОВ "Українське зерно" податку на прибуток у сумі 4 692 776,00 грн у період з 2 по 4 квартали 2012 року, чим порушено пункти 138.1., 138.2. статті 138, підпункт 139.1.9 пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, а також завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку на 15257 грн за травень 2012 року, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 3 251 282 грн та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду декларації у грудні 2012 року на суму 4787,00 грн, чим позивач порушив пункти 198.1., 198.2., 198.3., 198.6. статті 198 Податкового кодексу України.

За результатами перевірки ДПІ у м. Полтаві складено акт перевірки №1825/16-01-22-08/30044094 від 18.11.2013 /том 1, арк. с. 31-108/.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у м. Полтаві прийнято податкові повідомлення-рішення від 16 грудня 2013 року №0001632308, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4787,00 грн, №0001642308, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 15 257,00 грн та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 814,25 грн, №0001612308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 7 039 164,00 грн, з яких за основним платежем 4 692 776,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 2 346 388,00 грн, №0001622308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 886 923,00 грн, з яких 3 251 282,00 грн за основним платежем, 1625641 грн за штрафними (фінансовими) санкціями /том 1, арк. с. 122-129/.

Як вбачається з матеріалів справи, за наслідками адміністративного оскарження Головним управлінням Міндоходів у Полтавській області скасовано податкове повідомлення-рішення №0001612308, яким визначено грошове зобов'язання податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1 173 194,00 грн штрафної санкції, а в іншій частині залишено без змін; скасовано податкове повідомлення-рішення №0001622308, яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 812 820,50 грн штрафної санкції, а в іншій частині залишено без змін; залишено без змін податкові повідомлення рішення №№0001632308, 0001642308 /том 1 арк. с. 148-167/.

На підставі зазначеного ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення від 05 березня 2013 року №0001612308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 5 865 970,00 грн, з яких 4 692 776,00 грн за основним платежем, 1 173 194,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями, №001622308, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 4 064 102,50 грн, з яких: 3 251 282,00 грн за основним платежем, 812 820,50 грн за штрафними (фінансовими) санкціями /том 1, арк. с. 168-171/.

Позивач не погодився із вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями та оскаржив їх до суду.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту перевірки підставою для збільшення позивачу грошового збільшено з податку на прибуток приватних підприємств на суму 4 692 776,00 грн та з податку на додану вартість на суму 3 251 282,00 грн, зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 15 257,00 грн, зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4787,00 грн стали господарські операції позивача з ПП "Сворог", ПП "Валга", ПП "Марс-Н", ТОВ "Лан", ФОП ОСОБА_1

Між позивачем та вищезазначеними контрагентами укладено договори поставки, на підстави яких у період з травня по грудень 2012 року ТОВ "Українське зерно" придбавало у постачальників сою та макуху.

На підставі вищезазначеного позивачем сформовано кредит з ПДВ та витрати.

На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій з ПП "Сворог", ПП "Валга", ПП "Марс-Н", ТОВ "Лан", ФОП ОСОБА_1 позивачем надано податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, товарно-транспорті накладні, реєстри форми 3ХС-3, книгу обліку довіреностей за 2012 рік.

Придбану у контрагентів сою та макуху позивач передавав на переробку ТОВ "Арго ком" (м. Новомосковськ, вул. Тургенева, 12-А) та ТОВ "Диканський комбікормовий завод" (смт Диканька, вул. Полтавська, 4) згідно умов договорів з додатковими угодами /том 7, арк. с. 96-109/.

Факти отримання переробними підприємствами сої та макухи, придбаної позивачем у ТОВ "Сворог" також підтверджується листами постачальника адресованими ТОВ "Арго ком" та ТОВ "Диканський комбікормовий завод" з проханням вважати власністю ТОВ "Українське зерно" зерно у відповідній кількості.

На підтвердження факту передачі на переробку ТОВ "Арго ком" сої та макухи позивачем надано акти приймання-передачі за спірний період /том 7, арк. с. 221-247/. На підтвердження факту отримання від переробника комбікормів та інших виготовлених товарів позивач надав відповідні акти прийняття-передачі /том 7, арк. с. 248-250, том 8, арк. с. 1-24/.

Також, факти передачі сої та макухи ТОВ "Диканський комбікормовий завод" позивач підтвердив актами приймання-передачі /том 8, арк. с. 25-63/ та факт отримання виробленого комбікорму та інших продуктів актами приймання-передачі /том 8, арк. с. 64-102/.

Посилання представника відповідача на те, що ПП "Валга" не задекларувала свої податкові зобов'язання з податку на додану вартість, внаслідок чого позивач позбавлений права на податковий кредит за господарськими операціями з цим підприємством спростовується постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 26.09.2013 у справі №816/2225/13-а, якою ДПІ у м. Полтаві зобов'язано відновити в електронній базі даних "Автоматизовану систему співставлення Інформаційної системи Міністерства доходів і зборів України "Податковий блок" показники податкової звітності ПП "Валга", що зазначені останнім в податкових деклараціях з ПДВ за лютий 2010 року - литий 2013 року /том 8, арк. с. 87-93/.

Посилання контролюючого органу в акті перевірки на те, податкові та видаткові накладні, у яких зазначено, що реалізація товару здійснювалася згідно іншого договору від 16 травня 2012 року №160505, не дають відповідачу можливості встановити, що ПП "Сворог" здійснювало поставку товарів саме на виконання договору поставки від 16 травня 2012 року №160512, колегія суддів не бере до уваги з огляду на наступне.

Як вачається з матеріалів справи, позивачем залучено до матеріалів справи копію листа ТОВ "Малал" (правонаступника ПП "Сворог"), від 31 жовтня 2013 року №31/01, яким підтверджено, що 16 травня 2012 року між ПП "Сворог" та ТОВ "Українське зерно" укладено договір поставки №160512 та саме на підставі цього договору протягом травня 2012 року було здійснено поставку сої. У листі ТОВ "Малал" зауважувало, що жодних правовідносин з ТОВ "Українське зерно", підставою яких був би будь-який інший правочин не існує та не існувало. Однак, під час відображення господарських операцій, здійснених на підставі договору від 16 травня 2012 року №160512 та складанні первинних бухгалтерських документів допущено помилкове посилання на фактично неіснуючий договір №160505. При цьому, помилка автоматично (через відповідне програмне забезпечення) поширена на всі первинні документи (у тому числі, на видаткові та податкові накладні), пов'язані з господарсько-правовими відносинами між ПП "Сворог" та ТОВ "Українське зерно" /том 8, арк. с. 200-201/.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини другої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частиною першою статті 9 зазначеного Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з підпунктом 139.1.9. пункту 139.1. статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до положень статті 185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Щодо твердження перевіряючого про відсутність складських документів на підтвердження спірних господарських операцій (складських квитанцій чи складського свідоцтва) колегія суддів зазначає, що згідно зі статтею 11 цього Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", послуги із зберігання зерна та продуктів його переробки підлягають сертифікації на відповідність стандартам та іншим нормативним документам у відповідній сфері.

Відповідно до статті 52 цього ж Закону учасниками (тимчасовими учасниками) Гарантійного фонду можуть бути суб'єкти підприємництва, які є власниками зерносховища і надають або планують надавати фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з обов'язковою видачею складських документів на зерно.

Надання фізичним та юридичним особам послуг із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно особами, що не є учасниками (тимчасовими учасниками) Гарантійного фонду, забороняється.

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає, що складські документи мають право видавати сертифіковані суб'єкти підприємництва, що є учасниками Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "Арго ком" та ТДВ "Диканський комбікормовий завод" не є сертифікованими зерновими складами, внаслідок чого не можуть видавати складські документи.

Згідно частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем належним чином підтверджено факт здійснення спірних господарських операцій з ПП "Сворог", ПП "Валга", ПП "Марс", ТОВ "Лан", ФОП ОСОБА_1 та вважає висновок ДПІ у м. Полтаві про заниження ТОВ "Українське зерно" податку на прибуток у сумі 4 692 776,00 грн у період з 2 по 4 квартали 2012 року, а також завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок у банку на 15257 грн за травень 2012 року, заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на загальну суму 3 251 282 грн та завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного звітного періоду декларації у грудні 2012 року на суму 4787,00 грн недоведеним, оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16 грудня 2013 року №№0001632308, 0001642308, від 05 березня 2013 року №№0001612308, 001622308 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а позовні вимоги ТОВ "Зерно України" обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими з вище зазначених підстав і висновків суду першої інстанції не спростовують.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що при прийнятті рішення суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів, дійшла до висновку, що постанова суду першої інстанції не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.04.2014р. по справі № 816/935/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бондар В.О.Судді(підпис) (підпис) Калитка О.М. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 02.06.2014 р.