Ухвала суду № 39042870, 22.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/3295/13-а

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Гусев О. Г.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «П.А.Л.А.Д.А» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

24.04.2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «П.А.Л.А.Д.А» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (правонаступником якої є державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 року № 0000111505, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 779882 та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 194971 грн.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 року адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «П.А.Л.А.Д.А» задоволено у повному обсязі.

Визнано протиправними дії ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС та скасовано податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 року № 0000111505.

Не погоджуючись з прийнятою по справі постановою, 24.05.2013 року державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 року

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби посилалась на те, що відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України податковим органом було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих товариством з обмеженою відповідальністю «П.А.Л.А.Д.А» в частині декларування р. 23.2 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів» у розмірі 779882 грн. за листопад 2012 року. В ході проведеної перевірки було встановлено, що позивачем були задекларовані недостовірні дані у додатку № 2 до податкових декларацій з ПДВ (у довідці щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду), тоді як такі дані мають відповідати даним податкового обліку платника по періодам виникнення від'ємного значення.

Зазначене призвело до завишення суми бюджетного відшкодування на суму 779882 грн. у декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року. Податковий орган зазначив, що наданим уточнюючим розрахунком товариство не самостійно виправило допущену помилку, а здійснило виправлення порушення податкового законодавства, встановленого перевіряючим державної податкової інспекції, про що свідчить наявна в матеріалах справи телефонограма від 14.01.2013 року, згідно якої посадові особи позивача запрошувались для ознайомлення та підписання акту перевірки, складеного за наслідками виявленого порушення.

Зважаючи на викладене податковий орган вважає, що податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та визначення суми штрафних (фінансових) санкцій прийнято обґрунтовано, а тому скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 16.05.2013 року та постановлення нової, якою відмовити у задоволенні позовних вимог товариству з обмеженою відповідальністю «П.А.Л.А.Д.А».

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 11.01.2013 року державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ТОВ «П.А.Л.А.Д.А» у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 11.01.2013 року № 112/15-525/34737413, на підставі якого державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 року № 0000111505, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 779 882 та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 194 971 грн.

В ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено порушення п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п. 4.6 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011 року № 1492, в результаті допущення арифметичної (методологічної) помилки, що вплинула на розрахунки з бюджетом.

В акті перевірки ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби зазначила, що згідно з поданою ТОВ «П.А.Л.А.Д.А» податковою декларацією з ПДВ за листопад 2012 року (вх. від 20.12.2012 року № 9080621064) та розрахунку суми бюджетного відшкодування, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за листопад 2012 року склала 779 882 грн.

При цьому, податковий орган зазначив, що ТОВ «П.А.Л.А.Д.А» задекларовано недостовірні дані у додатку № 2 до податкових декларацій з ПДВ, який належить до податкової звітності, а саме: позивачем було заявлено суму бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за листопад 2012 року в розмірі 779882 грн. без наявності фактичної сплати частини залишку від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у жовтні місяці 2012 року та у серпні 2012 року, внаслідок чого товариством було завищено суму бюджетного відшкодування на суму 779882 грн. у декларації з ПДВ за листопад 2012 року.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності податкового повідомлення-рішення від 08.04.2013 року № 0000111505, зважаючи на наступне:

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 Кодексу встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

В свою чергу, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

П. 200.4 ст. 200 ПКУ передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

В ході проведеної перевірки податковим органом було встановлено, що у податковій декларації за попередній період, а саме, жовтень 2012 року позивачем було задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18) поточного звітного (податкового) періоду у сумі 6918 грн., р. 20.1 - 0 грн. - за даними перевірки.

У додатку № 2 до податкової декларації з ПДВ за серпень 2012 року позивачем задекларовано від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19) поточного звітного (податкового) періоду у сумі 32340 грн., за даними перевірки задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 18) поточного звітного (податкового) періоду у сумі 154541 грн., р. 20.1 - 0 грн.

Зважаючи на зазначене, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС дійшла висновку, що від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту у жовтні 2012 року не визначено (відсутнє), та, як наслідок, рядок 19 у декларації з ПДВ за жовтень 2012 року не заповнено.

Крім того, в акті перевірки зазначено, що згідно даних Додатку 2 до декларації з ПДВ, поданої позивачем частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування дорівнює 779882,0 грн., тоді як згідно даних Додатку 3 до поданої декларації «Розрахунок суми бюджетного відшкодування» частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів/послуг постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України, у попередніх звітних (податкових) періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх звітних (податкових) періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування також дорівнює 779882,0 грн.

Враховуючи викладене податковий орган і дійшов висновку про порушення ТОВ «П.А.Л.А.Д.А» вимог Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 779882,0 грн. у декларації з податку на додану вартість за Листопад 2012 року 2012 (вх. від 20.12.2012р. № 9080621064).

В свою чергу, ТОВ «П.А.Л.А.Д.А», не заперечуючи відсутність в листопаді 2012 року у товариства права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, посилалось на те, що в поданій до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС податковій декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року з обов'язковими додатками до неї, сума в розмірі 779882 грн. замість рядка 24 була помилково вказана в рядку 23, як сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Окрім допущення помилки в податковій декларації з ПДВ, особою, що заповнювала податкову декларацію, було також помилково заповнено додатки №№ 2 та 3 до податкової декларації з ПДВ.

ТОВ «П.А.Л.А.Д.А» зазначило, що у січні 2013 року товариством було самостійно виявлено допущену у листопаді 2012 року помилку та, у відповідності до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, було надіслано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість, а також уточнюючий додаток № 2 до податкової декларації з ПДВ.

Однак, 23.01.2013 року, вже після направлення товариством до органів податкової служби уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з самостійно виявленими помилками у податковій звітності за листопад 2012 року, позивачем було отримано акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ «П.А.Л.А.Д.А» у податковій звітності з ПДВ за листопад 2012 року.

Зважаючи на зазначене позивач вважає, що ними своєчасно було подано уточнюючий розрахунок до поданої раніше податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року, а тому у відповідача були відсутні будь-які правові підстави для винесення податкового повідомлення-рішення.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції звертає увагу на наступне:

Відповідно до ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку;

б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Згідно п. 50.2 ст. 50 Податкового кодексу України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що з аналізу п. 50.2 ст. 50 ПК України випливає що діючим законодавством не передбачено обмеження у праві платника податків на подання уточнюючих розрахунків під час проведення камеральних перевірок.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «П.А.Л.А.Д.А» 17.01.2013 року було подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та уточнюючий додаток № 2 до податкової декларації з ПДВ - довідку про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, що підтверджується квитанцією про доставку електронного документу (а.с. 34).

В свою чергу, згідно акту перевірки, державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС 11.01.2013 року було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ТОВ «П.А.Л.А.Д.А» у податковій звітності з податку на додану вартість за листопад 2012 року (а.с. 10-17).

Згідно п. 75. 1 ст. 75 контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

П. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що згідно п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України камеральні перевірки податкової звітності з ПДВ осіб проводяться контролюючим органом протягом 30 днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації з ПДВ.

При цьому, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України).

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В ході розгляду справи було встановлено, що позивач дізнався про проведення камеральної перевірки лише 23.01.2013 року, після отримання акту перевірки, тоді як уточнюючі розрахунки було надіслано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС 17.01.2013 року.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що надані відповідачем докази, які нібито спростовують доводи позивача про те, коли саме товариству стало відомо про проведення камеральної перевірки, не є належними та допустимими.

Так, надані телефонограми, на підтвердження виклику представника позивача-головного бухгалтера Князевої Т.Ф. для підписання акту перевірки та акт відмови посадових осіб ТОВ «П.А.Л.А.Д.А» від підпису щодо ознайомлення з актом перевірки є сумнівними та взагалі не відповідають вимогам ведення ділових (офіційних) документів через відсутність на них підписів посадових осіб, які їх складали (а.с. 67, 69).

Слід зазначити, що відповідно до п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу на протязі десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки.

В свою чергу, як вірно зазначено судом першої інстанції, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято податковим органом 08.04.2013 року, незважаючи на те, що акт перевірки був складений 11.01.2013 року.

При цьому, судом першої інстанції вірно вказано, що висновки складені працівниками підрозділів оподаткування юридичних осіб за наслідком уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, мають право враховувати податкову звітність за звітний період, за який виправляється помилка, матеріали камеральних перевірок уточнюючих розрахунків мають передаватися як доповнення до раніше наданих висновків.

Колегія суддів вважає, що TOB «П.А.Л.А.Д.А.» було своєчасно подано до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС уточнюючий розрахунок до поданої раніше податкової декларації за листопад 2012 року, в якому допущена товариством помилка щодо суми бюджетного відшкодування в податковій звітності з ПДВ за листопад 2012 року була виправлена, шляхом самостійного зменшення такої суми на 779882 грн., а тому відповідачем неправомірно було збільшено позивачеві суму грошового зобов'язання за основним платежем у розмірі - 779882 грн. та за штрафними санкціями у розмірі - 194971 грн., а також винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Зважаючи на все вищевикладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення від 08.04.2013 року № 0000111505 є необгрунтованим та підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, правильно по суті вирішено справу, та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16 травня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Бойко А.В.

Судді: Танасогло Т.М.

Яковлєв О.В.