Постанова № 39042756, 30.05.2014, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2014 р. Справа № 922/553/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Барбашова С.В. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Крупа О.О.

за участю представників сторін:

позивача - Горопашний І.В.

3-ї особи - Єршова О.І.

відповідача - Чумаченко М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ДП "НЕК "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система", м. Вінниця (вх. №1204Х/3-9) та апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції України, м. Київ (вх. №1178Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 16.04.14 року у справі №922/553/14

за позовом ДП "НЕК "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система", м. Вінниця

3-я особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державна фінансова інспекція України, м. Київ

до Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект", м. Харків

про стягнення 136 693,55 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ДП "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Південно-Західної електроенергетичної системи звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача - Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту"Укренергомережпроект" в особі відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система" збитки у розмірі 136 693,55 грн. та 1827,00 грн. судового збору, мотивуючи свої вимоги виявленими перевіркою ДФІ України порушеннями щодо визначення вартості проектно-вишукувальних робіт за договором № 477/302 від 26.12.2011 р.

Позов обґрунтовано приписами статей 22, 623 Цивільного кодексу України, статті 224, 225 Господарського кодексу України.

Рішенням господарського суду Харківської області від 16.04.2014 року по справі №922/553/14 (суддя Светлічний Ю.В.) в задоволенні позову відмовлено.

ДП "НЕК "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система", м. Вінниця - позивач, не погодився з зазначеним рішенням, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а також зазначає, що висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2014 року по справі №922/553/14 та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, та просить витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача.

Державна фінансова інспекція України, 3-тя особа на стороні позивача, також не погодилась з зазначеним рішенням, звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а також зазначає, що висновки, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи.

Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2014 року по справі №922/553/14 та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, та просить витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача

Як зазначають апелянти у своїх скаргах, при вирішенні спірного рішення судом першої інстанції не було застосовано норми Закону України "Про ціни і ціноутворення" (чинного на момент укладення та дії Договору). Згідно ст. 12 даного Закону координація роботи по здійсненню політики цін і вжиття заходів щодо регулювання цін і тарифів здійснюються відповідними державними органами управління України та їх структурними підрозділами. Формування кошторисної нормативної бази, визначення порядку її застосування в будівництві, контроль за дотриманням замовниками, проектними, будівельно-монтажними організаціями та іншими учасниками інвестиційної діяльності нормативних документів і нормативів обчислення вартості будівництва об'єктів, що споруджуються із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій, здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань містобудування і архітектури.

Наказом від 14.12.2000 №285 Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань містобудування і архітектури, були затверджені Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України (ДБН Д. 1.1-7-2000) чинні на момент укладення та дії Договору.

Відповідно до преамбули ДБН Д. 1.1-7-2000 ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт і носять обов'язковий характер при визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт для будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності. По будовах (об'єктах), будівництво яких здійснюється із залученням інших джерел фінансування, ці норми носять рекомендаційний характер, і їх застосування обумовлюється контрактом.

Позивач - Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" відповідно до п. 1.2. свого Статуту є державним унітарним підприємством, що діє на основі лише державної власності, отже застосування будівельних норм ДБН Д. 1.1-7-2000 при визначенні вартості проектно-вишукувальних робіт для державного підприємства є обов'язковим.

Проте, судом першої інстанції зроблено висновок про необов'язковість норм ДБН Д. 1.1-7-2000.

Також, на думку апелянтів, висновок суду про недоведеність у діях відповідача всіх необхідних елементів складу правопорушення не відповідає обставинам справи. Позивачем зазначалось, що протиправна поведінка відповідача полягає у невиконанні обов'язкових вимог нормативно-правових актів, що визначають вартість проектно-вишукувальних робіт.

До того ж відповідач є організацією, що спеціалізується на виконанні проектних робіт і, як державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут є фахівцем у цій галузі і не міг не знати, що виконання вимог вищевказаних нормативних актів щодо ціноутворення при формуванні вартості проектних робіт та прийнятті оплати є обов'язковим.

Внаслідок таких протиправних, винних дій відбулось завищення вартості виконаних робіт на суму 136693,55 грн., що є збитками позивача. Детальний розрахунок збитків міститься в матеріалах справи.

Враховуючи те, що вказані апеляційні скарги стосуються однієї і тієї ж справи, між тими ж сторонами, предметом оскарження є рішення господарського суду Харківської області від 16.04.2014 року по справі №922/553/14, зазначені скарги об'єднані в одне апеляційне провадження.

Судова колегія, в межах вимог передбачених ст. 101 ГПК України, повторно розглянувши справу та перевіривши повноту, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, приходить до висновку про скасування рішення господарського суду першої інстанції та часткове задоволення апеляційних скарг з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції, згідно договору № 477/302 від 26.12.2011 р. на виконання робіт з коригування робочого проекту "ПЛ ЗЗОкВ Дністровська ГАЕС-Бар з реконструкцією ПС ЗЗОкВ "Бар" (далі по тексту - договір), виконавець - Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут "Укренергомережпроект" в особі Львівського філіалу (далі по тексту - відповідач) взяв на себе зобов'язання виконати роботи з коригування робочого проекту "ПЛ ЗЗОкВ Дністровська ГАЕС-Бар з реконструкцією ПС ЗЗОкВ "Бар", забезпечити проходження державної експертизи та отримання позитивного висновку експертизи, а замовник - Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі Південно-Західної електроенергетичної системи (далі по тексту відповідач) - прийняти та оплатити такі роботи.

Тобто, між сторонами був укладений договір підряду на виконання зазначених в договорі робіт.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (п. 3 ст.6 ЦК України).

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що Договір був укладений за результатами тендеру на підставі ціни та пропозиції, яка проходила перевірку з боку фахівців Позивача та була акцептована тендерним комітетом у сумі 1 800 369,60 грн., з урахуванням ПДВ.

Зазначений Договір у встановленому законодавством порядку не був розірваний або визнаний недійсним. Будь-яких змін до Договору сторонами не було внесено.

Відповідно до п. 1 ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Відповідно до п.2 статті 844 Цивільного кодексу України кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п.3 статті 844 Цивільного кодексу України зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. Визначена за результатами тендеру вартість робіт по договору № 477/302 від 26.12.11 року є договірною ціною проектно-вишукувальних робіт, узгодженою обома Сторонами за договором.

Відповідно до ст. 890 Цивільного кодексу України Підрядник зобов'язаний:

1) виконувати роботи відповідно до вихідних даних для проведення проектування та згідно з договором;

2) погоджувати готову проектно-кошторисну документацію із замовником, а в разі необхідності - також з уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

3) передати замовникові готову проектно-кошторисну документацію та результати пошукових робіт.

Судом першої інстанції встановлено, що роботи згідно укладеного договору були виконані Відповідачем в межах узгодженого Позивачем кошторису та договірної ціни, тобто роботи за було прийнято на суму 1 800 369,60 грн. з ПДВ за актами № 5 від 19.03.2012 на 1 549 616,40 грн. та № 23 від 27.06.2012 на 250 753,20 грн.

Оплату за виконані за договором роботи проведено на загальну суму 1 800 369,60 грн. з ПДВ платіжними дорученнями: №3 від 23.01.2012 на 225 049,68 грн.; №703 від 30.03.2012 на 667 467,12 грн.; №829 від 18.04.2012 на 657 099,60 грн.; №1987 від 27.07.2012 на 160 734,72 грн., №2968 від 17.10,2012 на 90 018,48 грн.

Передавши Замовнику (позивачу) позитивний висновок експертизи разом з Актом № 23 від 25.06.13 року Виконавець (відповідач) виконав свої зобов'язання за Договором.

З матеріалів справи вбачається, що зазначені акти виконаних робіт були прийняті Замовником (позивачем) без будь-яких зауважень щодо якості та вартості виконаних робіт та були ним сплачені.

За змістом ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. При цьому, у відповідності з ч. 2 цієї статті, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 218 ГК України, підставою для господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування збитків, є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Таким чином, підставою для настання господарсько-правової відповідальності, передбаченої ст. 224 ГК України, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: (а) збитки, (б) протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; (в) причинний зв'язок між ними; (г) вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання цивільно-правової відповідальності.

Між тим, Позивачем не доведено, наявності у діях Відповідача всіх необхідних елементів складу правопорушення. Зокрема, чи є поведінка Відповідача протиправною, з урахуванням того, що ціна робіт погоджена сторонами у договорі, а акти приймання-передачі робіт підписані сторонами без зауважень та сплачені ним.

Відповідно до положень ч. З ст. 632 Цивільного кодексу України, зміна ціни договору після його виконання заборонена.

Зазначеної правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України у Постанові від 17 серпня 2011 року за справою 5023/574/11.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.ст. 588 та 599 ЦК України). У даному випадку були підписані акти приймання виконаних підрядних робіт та сплачені Позивачем, як вже зазначалось, без зауважень.

Однак, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги складений сторонами додатковий акт від 28.10.2013 року, згідно якого сторони погодились, що за обсягом робіт по 1-3 етапах Виконавцем (відповідачем) помилково була завищена вартість проектних робіт в кошторисі №302/4 на суму 8450 грн. без ПДВ і за цим актом Виконавець (відповідач) повинен перерахувати на рахунок Замовника (позивача) 8450 грн. зайво плачених коштів в тому числі ПДВ 20% на суму 1690,00 грн., а всього 10140,00 грн. (том 1-й арк. справи 80).

Підписання зазначеного акту та обов'язок його виконання не спростовується і представником відповідача.

Таким чином, керуючись ст.ст. 218, 224 Господарського кодексу України, ст. 6, 588, 599, 632, 844, 890 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 99,101, п. 2 ст. 103, ст.ст. 104-105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 16.04.14 року у справі №922/553/14 скасувати та прийняти нове рішення. Позов задовольнити частково. Стягнути з Державного проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект", м. Харків (ЄДРПОУ 00114092) на користь ДП "НЕК "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Південно-Західна електроенергетична система", м. Вінниця (ЄДРПОУ 21725012) - 10140,00 грн. збитків, 202,30 грн. судового збору за подання позову та 101,15 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

В іншій частині позову відмовити.

Наказ доручити видати господарському суду Харківської області.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 30.05.14

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Плужник О.В.