Рішення № 39042598, 26.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/4457/14 26.05.14Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства "РЕАЛ БАНК"

до товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-БЕНЕФІТ"

про стягнення 228 537 118,11 грн.

Представники:

від позивача: Мартян О.В. - представник за довіреністю № 47 від 08.05.2014 року;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги публічного акціонерного товариства "РЕАЛ БАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-БЕНЕФІТ" про стягнення 228 537 118,11 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19 липня 2013 року між публічним акціонерним товариством "РЕАЛ БАНК" та товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-БЕНЕФІТ" укладено договір про надання кредитної лінії № 1138/09-2-08 від 19.07.2013 року з усіма додатковими угодами до нього, відповідно до якого відповідач отримав кредит у сумі 216 438 390,00 грн. на умовах сплати процентів за користування кредитом та повного повернення кредиту в строк до 3 березня 2014 року.

Відповідно до п. 1.4. договору № 1138/09-2-08 про надання кредитної лінії від 19.07.2013 року, фіксована процентна ставка за користування кредитом на момент укладання цього договору 18 % річних.

В зв'язку з неналежним виконанням позичальником зобов'язань за договором про надання кредитної лінії № 1138/09-2-08 від 19.07.2013 року, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-БЕНЕФІТ" простроченої заборгованості по кредиту в розмірі 216 438 390,00 грн., простроченої заборгованості по сплаті процентів в розмірі 3 308 838,95 грн. та 8 789 889,16 грн. пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.03.2014 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 08.04.2014 року.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 08.04.2014 року розгляд справи відкладено на 13.05.2014 року, у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 13.05.2014 року розгляд справи відкладено на 26.05.2014 року, у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

В судове засідання 26.05.2014 року представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали від 20.03.2014 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01030 28553467.

Представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

19 липня 2013 року між публічним акціонерним товариством "РЕАЛ БАНК" та товариства з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-БЕНЕФІТ" укладено договір про надання кредитної лінії № 1138/09-2-08 від 19.07.2013 року.

В подальшому між позичальником та банком укладені додаткові угоди № 1139/09-2-08 від 19.07.2013 року, № 1138/09-2-08 від 19.07.2013 року, № 154/09-2-08 від 30.08.2013 року, № 1562/09-2-08 від 02.09.2013 року, № 1581/09-2-08 від 03.09.2013 року, № 1582/09-2-08 від 03.09.2013 року, № 1622/09-2-08 від 05.09.2013 року, № 1771/09-2-08 від 30.09.2013 року, № 1831/09-2-08 від 07.10.2013 року, № 2045/09-2-08 від 31.10.2013 року, № 2067/09-2-08 від 05.11.2013 року, № 2399/09-2-08 від 25.12.2013 року, № 90/09-2-08 від 23.01.2014 року, 3 149/09-2-08 від 30.01.2014 року.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У відповідності до положень ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Додатковими угодами неодноразово змінювався максимальний ліміт поновлювальної кредитної лінії, відповідно до п. 1.2 договору № 1138/09-2-08 про надання кредитної лінії від 19.07.2013 року (з урахуванням додаткової угоди № 1622/09-2-08 від 05.09.2013 року) кредит надається у формі поновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом в сумі 250 000 000,00 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору, з урахуванням додаткової угоди № 149/09-2-08 від 30.01.2014 року, термін остаточного повернення кредиту 3 березня 2014 року.

Згідно з п. 1.4. договору № 1138/09-2-08 про надання кредитної лінії від 19.07.2013 року фіксована процентна ставка за користування кредитом на момент укладання цього договору 18 процентів річних.

Положеннями п.п. 1.5., 1.6. договору, передбачено, що надання кредиту буде здійснюватись в повному обсязі або окремими частками. Кожна наступна видача кредиту здійснюється в межах вільного залишку письмової заявки позичальника про свій намір отримати чергову частку кредиту, яка надається не пізніше, ніж за один банківський день до бажаної дати отримання кредиту.

Відповідно до п. 1.7. договору, кредит надається позичальнику на наступні цілі: поповнення оборотних коштів та ведення господарської діяльності. Позичальник не має права використовувати отриманий кредит для: формування та збільшення статутного капіталу господарських товариств; виконання зобов'язань перед пов'язаною особою банку; придбання активів пов'язаної особи банку, за винятком продукції, що виробляється цією особою; придбання цінних паперів, розміщених чи підписаних пов'язаною особою банку; надання позик, кредитів та матеріальних допомог іншим фізичним особам чи господарським товариствам.

Згідно із п. 2.6. договору, кредит надається шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позичальника.

Факт отримання позичальником кредиту підтверджується банківською випискою по товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС-БЕНЕФІТ" з 19.07.2013 року по 11.03.2014 року.

Згідно з п. 2.3. договору, нарахування банком процентів за користування кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць на суму щоденного фактичного залишку заборгованості за кредитом, починаючи з дня його надання позичальнику до терміну остаточного повернення, зазначеного в. п. 1.3. Якщо позичальником погашення кредиту в термін його остаточного повернення не здійснено, за цей день нараховуються проценти за користування кредитом, а з наступного за вказаним в п. 1.3. терміном, позичальник сплачує банку пеню згідно з п.4.5. Якщо термін остаточного повернення кредиту припадає на вихідний або святковий день, днем повернення є перший за ним робочий день.

Відповідно п. 2.4. договору, при розрахунку процентів використовується метод «факт/факт». При наданні кредиту в іноземній валюті кількість днів у році становить 360 днів. Кількість днів у місяці визначається, виходячи з фактичної їх кількості.

Згідно з п. 4.2. договору, позичальник зобов'язується використати кредит на зазначені цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих процентів за користування кредитом на рахунки, вказані в п. 5.1. цього договору.

Нараховані проценти за користування кредитом сплачуються позичальником щомісячно у валюті наданого кредиту платіжним дорученням не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем нарахування процентів.

В порушення умов кредитного договору та норм чинного законодавства України, позичальник належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за договором№ 1138/09-2-08 про надання кредитної лінії від 19.07.2013 року в останнього виникла прострочена заборгованість по кредиту в розмірі 216 438 390,00 грн., прострочена заборгованість по процентах за період з 03.02.2014 року по 11.03.2014 року в розмірі 3 308 838,95 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Враховуючи вищезазначене, станом на 12 березня 2014 року факт наявності у товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Бенефіт" простроченої заборгованості за договором про надання кредитної лінії № 1138/09-2-08 від 19.07.2013 року по кредиту в розмірі 216 438 390,00 грн., простроченої заборгованості по процентах за період з 03.02.2014 року по 11.03.2014 року в розмірі 3 308 838,95 грн., позичальника перед банком належним чином доведений, документально підтверджений та позичальником не спростований.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за кредитним договором позивач нарахував позичальнику пеню за несвоєчасне повернення овердрафту в розмірі 8 789 889,16 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.5. договору, за порушення строків повернення кредиту та процентів за користування кредитом сплачувати банку пеню в розмірі 0,5 відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно з ч.2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення216 438 390,0004.03.2014 - 11.03.201486,5000 %0,036 %*616 701,17Розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту становить 616 701,17грн.

Розрахунок пені за несвоєчасне повернення відсотків:

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення3 308838.9504.03.2014 - 11.03.201486,5000 %0,036 %*9 427,92Розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків становить 9 427,92грн.

З огляду на вищенаведене, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 616 701,17 грн. та пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 9 427,92грн. за розрахунком суду.

Вимоги в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту в розмірі 8 040 834,43 грн. та пені за несвоєчасне повернення відсотків в розмірі 122 925,64 грн. визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальної заробітної плати у місячному розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 06.12.2012, № 5515-VI, з 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб « 10 від 28.02.2014 року розпочати процедуру виведення публічного акціонерного товариства «Реал Банк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністративної з 3 березня 2014 року по 2 червня 2014 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 3 від 10.01.2013 року, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 12 та ч.4 ст. 44 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «Реал Банк» провідного юрисконсультанта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.

Згідно ч. 3 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до положень статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 3 та ч. 5 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Бенефіт" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 12/14, ідентифікаційний код 38022078) на користь публічного акціонерного товариства "Реал Банк" (61072, м. Харків, проспект Леніна, 60, ідентифікаційний код 14360721) прострочену заборгованість по кредиту в розмірі 216 438 390 (двісті шістнадцять мільйонів чотириста тридцять вісім тисяч триста дев'яносто) грн. 00 коп., прострочену заборгованість по сплаті процентів в розмірі 3 308 838 (три мільйони триста вісім тисяч вісімсот тридцять вісім) грн. 95 коп. та 626 129 (шістсот двадцять шість тисяч сто двадцять дев'ять) грн. 09 коп. пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-Бенефіт" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 12/14, ідентифікаційний код 38022078) в доход Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 70 471 (сімдесят тисяч шістсот чотириста сімдесят одна) грн. 04 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 02.06.2014 року.

Суддя С.М. Мудрий