Рішення № 39042556, 26.05.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" травня 2014 р.Справа № 922/1503/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтарем А.Д.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Ленінського району м. Харкова (м. Харків) в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (м. Харків) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Харків) про стягнення 26825,65 грн., розірвання договору, виселення за участю представників сторін:

прокурор - Кріцина Н.Г. (службове посвідчення №006801 від 28.09.2012 р.)

позивача - Воронова Ю.В. (довіреність №7 від 08.01.2014 р.)

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Ленінського району м. Харкова звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення на користь позивача заборгованість в сумі 26825,65 грн., з якого основний борг з орендної плати - 26417,67 грн., пеня - 407,98 грн., розірвання договору оренди №3003 від 18.05.2011 р., виселення ФОП ОСОБА_1 з займаних нежитлових приміщень поверху №10-2, 10-3 загальною площею 57,1 м2 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Харкова та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс" та зобов'язання передати ці приміщення представнику Управління за актом приймання-передачі. Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором оренди №3003, укладеним між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 від 18.05.2011 р. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 12.05.2014 р. прийнято заяву в.о. прокурора Ленінського району м. Харкова про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з ФОП ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в сумі 28427,73 грн., з якого основний борг з орендної плати - 28019,75 грн., пеня - 407,98 грн.

15.05.2014 р. до канцелярії суду від прокурора надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи №922/1503/14 витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача.

Суд. дослідивши клопотання прокурора про долучення до матеріалів справи №922/1503/14 витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо відповідача, вирішив за можливе задовольнити його.

Прокурор в судовому засіданні 26.05.2014 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 26.05.2014 р. підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 26.05.2014 р. не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення №6117201780248, яке долучене судом до матеріалів справи.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

18.05.2011 р. між Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір оренди №3003.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення 1-го поверху №10-2, 10-3 загальною площею 57,1 м2 в житловому будинку (технічний паспорт КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" інвентарний №44256 від 01.10.2010 р.), далі "майно", яке належить до комунальної властності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс". Право на оренду даних приміщень отримало орендарем на підставі рішення виконавчого комітету Харківської міської ради від 18.05.2011 р. №372 "Про передачу в оренду нежитлових приміщень на конкурсних засадах".

Відповідно до п. 2.1 договору, набуття орендарем права користування майном настає після підписання сторонами: цього договору та акту приймання-передачі майна.

Вказане приміщення було передано відповідачу, ФОП ОСОБА_1, з метою використання: під склад.

Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі), підписаного сторонами 18.05.2011 р.

Відповідно до пункту 2.2 договору передача майна в оренду не тягне за собою виникнення у орендаря права власності на це майно. Власником майна залишається територіальна громада м. Харкова, а орендар користується ним протягом строку дії договору оренди.

Згідно пункту 10.1. договору він діє до 18 квітня 2014 р.

Згідно пункту 3.2. договору оренди, орендна плата визначається на підставі методики розрахунку і порядку використання плати на оренду майна, що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішенням 15 сесії Харківської міської ради 5 скликання №208/07 від 03 жовтня 2007 року. Згідно протоколу засідання конкурсної комісії від 10.05.2011 р. розрахункова орендна плата складає 1250,00 грн. в місяць без урахування індексів інфляції.

Відповідно до пункту 4.4. договору відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

Згідно пункту 3.5. договору, орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця, протягом 15 календарних днів наступного місяця.

Судом встановлено, що обов'язки, які передбачені договором Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради виконувало у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 орендну плату вносить несвоєчасно та в неповному обсязі. Станом на 31.03.2014 р. заборгованість відповідача перед Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради за період з липня 2012 по лютий 2014 р. складає 26417,67 грн.

В порядку досудового врегулювання спору, відповідно до частини 2 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, позивачем на адресу відповідача було надіслано лист №3921 від 27.03.2013 р., в якому повідомлено відповідача про позицію достроково припинити дію договору оренди №3003 від 18.05.2011 р., сплатити заборгованість з орендної плати, та передати орендовані приміщення представнику Управління за актом приймання-передачі, проте на момент подання позову залишився без відповіді.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає заявлені вимоги прокурора до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (ст. 179 Цивільного кодексу України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендна плата є однією з істотних умов договору оренди.

Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною 1 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ст.599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога прокурора про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 28019,75 грн. правомірна та обґрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Згідно зі ст.ст.193, 198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами частини 1 статті 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Положеннями частини 2 статті 217 ГК України визначено, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня - частина 1 статті 230 ГК України); оперативно-господарські санкції.

Пунктом 3.8. договору оренди встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується на користь орендодавця відповідно чинного законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня за кожний день прострочення (включаючи день оплати).

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені в сумі 407,98 грн. підлягає задоволенню як правомірна.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, а відповідачем договірні зобов'язання виконані не в повному обсязі, і суд вимоги по стягненню прокурором та позивачами заборгованості, вважає обґрунтованими, законними, такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене, а також враховуючи доведеність факту користування приміщенням всупереч договору та наслідки такого порушення, передбачені пунктом 1 статті 783 Цивільного кодексу України, у господарського суду достатньо підстав для задоволення заявленого прокурором та позивачем позову щодо дострокового розірвання договору оренди.

Правові наслідки припинення договору оренди, передбачені статтею 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зобов'язують орендаря (відповідач у справі) повернути орендоване майно. З огляду на вищевикладене, суд вважає обґрунтованою вимогу прокурора та позивача про виселення відповідача із нежитлових приміщень, які є предметом оренди у спірному договорі оренди.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про державний бюджет на 2014 рік" на 2014 рік установлена мінімальна заробітна плата у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривні.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 4263,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 525, 526, 549, 610, 611, 626, 628, 629, 759 Цивільного кодексу України, статтями 216, 217, 230, 286 Господарського кодексу України, статтями 15, 24, 18,19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 1, 4, 12, 22, 33, 41, 44, 49, 66, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди №3003 від 18.05.2011 р., укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1.

Виселити Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з займаних нежитлових приміщень поверху №10-2, 10-3 загальною площею 57,1 м2 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Харкова та відображається на балансі КП "Жилкомсервіс" та передати приміщення поверху №10-2, 10-3 загальною площею 57,1 м2 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 представнику Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16; код ЄДРПОУ 24134490) за актом приймання-передачі.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 16; код ЄДРПОУ 24134490; р/р 33213871700002 в ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011, одержувач коштів: УДК у м. Харкові ГУДКСУ у Харківській області) основний борг з орендної плати - 28019,75 грн., пеня - 407,98 грн.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДКС у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, № рахунку 31215206783003, код одержувача 37999654, банк одержувача - ГУДКСУ у Харківській обл., МФО 851011) судовий збір в сумі 4263,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2014 р.

Суддя Г.І. Сальнікова