Рішення № 39042430, 03.06.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.06.14р. Справа № 904/1709/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА", м.Київ

до Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗБУД", м.Кривий Ріг

про розірвання договору фінансового лізингу, стягнення 145 720,74 грн. та зобов'язання передати предмет лізінгу

Суддя Петренко Н.Е.

секретар судового засідання Завалей Я.О.

Представники:

від позивача: Никоненко А.Г., представник за довіреністю № б/н від 12.03.14р.

від відповідача: Лещін А.М.., керівник

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЖГАЗБУД" (далі - відповідач) про розірвання договору фінансового лізингу, стягнення 145 720,74 грн. та зобов'язання передати предмет лізингу.

Ухвалою господарського суду від 18.03.14р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду, призначено судове засідання на 17.04.14р.

17.04.14р. у судовому засіданні оголошено перерву до 06.05.14р.

Ухвалою господарського суду від 06.05.14р. відкладено розгляд справи на 19.05.14р.

Ухвалою господарського суду від 19.05.14р. продовжено строк розгляду спору по суті до 03.06.14р. включно та відкладено судове засідання на 03.06.14р.

03.06.14р. у судовому засіданні повноважний представник позивача зазначив про те, що відповідачем 22.05.14р. було перераховано на рахунок позивача 19 667,43 грн., що підтверджує виписка з банківського рахунку, про що також зазначено у заяві, яку долучено до матеріалів справи. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи додаткові документи в підтвердження заявлених позовних вимог.

В свою чергу, повноважений представник відповідача усно підтвердив існування зазначеної заборгованості перед позивачем, витребуваний судом відзив не надав, але заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копію витягу з ЄДРПОУ.

В судовому засіданні 03.06.14р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2011р. між позивачем та Закритим акціонерним товариством «Криворіжгазбуд» було укладено договір фінансового лізингу № UА28L-11-02 (далі - Договір лізингу).

Правонаступником Закритого акціонерного товариства «Криворіжгазбуд» є Приватне акціонерне товариство «Криворіжгазбуд» (далі - відповідач), що підтверджується листом відповідача від 03.06.13р., а також його Статутом, копія витягу з якого додається до позовної заяви.

Відповідно до пункту 2.1 Договору лізингу позивач зобов'язався придбати у продавця у власність предмет лізингу, зазначений у Додатку № 1 до даного Договору, і надати його відповідачу в тимчасове володіння й користування для підприємницьких цілей, за плату, на строк і на інших умовах, зазначених у зазначених у цьому Договорі й Загальних Умовах, з переходом права власності на предмет лізингу до відповідача за умови дотримання відповідних вимог, встановлених Загальними Умовами.

Предметом лізингу за Договором лізингу є навантажувач - екскаватор "Сaterpillar", модель 428E, що зазначено в технічній специфікації, яка є Додатком № 1 до Договору лізингу (надалі - предмет лізингу).

Пунктом 4.1 Договору лізингу встановлено, що загальна сума лізингових платежів за договором складається з:

а) відшкодування вартості предмета лізингу;

б) процентів, збільшених відповідно до пункту 4.4 Договору лізингу.

Згідно з п. 4.5 Договору лізингу відповідач сплачує лізингові платежі в розмірі, передбаченому Додатком № 3 до Договору лізингу, збільшеному відповідно до пункту 4.4 цього договору, не пізніше кінцевої дати сплати лізингових платежів. За 5 банківських днів до кінцевої дати сплати лізингових платежів у відповідному періоді нарахування позивач надсилає відповідачеві рахунок-фактуру електронною поштою або факсимільним зв'язком.

На виконання умов вищезазначеного Договору лізингу 05.12.11р. позивач передав відповідачу предмет лізингу - навантажувач - екскаватор "Сaterpillar" модель 428Е, серійний номер САТ0428ЕНDРН03414, що підтверджується Актом прийому-передачі обладнання № 48 і видатковою накладною № 48 від 05.12.11р. Вартість предмета лізингу згідно з вказаною видатковою накладною становить 761 900 грн.

05.12.11р. між сторонами була укладена Додаткова угода №1 до Договору лізингу з Уточненим Загальним Графіком Платежів, а 25.01.13р. між позивачем та відповідачем буда укладена Додаткова угода № 2 до Договору лізингу, яка містить чинний на сьогоднішній день Уточнений Загальний Графік Платежів.

Позивач звертає увагу суду на те, що згідно з п. 4.4. Договору лізингу та Додатковою угодою №2 суми лізингових платежів не є фіксованими, оскільки проценти, що підлягають сплаті у складі поточного лізингового платежу, збільшуються на наступні коефіцієнти:

1) Добуток сум, що надійшли позивачеві в рахунок сплати поточного лізингового платежу, збільшується на коефіцієнт Кfхі0, Кfхі0 = (Fхі - Fх0)/Fх0;

2) Добуток частини поточного лізингового платежу, що залишився непогашеним станом на дату виставлення рахунку-фактури збільшується на коефіцієнт Кfхe0, Кfхe0 = (Fхe - Fх0)/Fх0;

3) Добуток сум, що надійшли позивачу протягом поточного періоду нарахування в рахунок погашення заборгованості за попередніми лізинговими платежами (без урахування будь-якого збільшення/зменшення процентів за такими лізинговими платежами), збільшується на коефіцієнт Кfхі1, Кfхі1 = (Fхі - Fх1)/Fх0;

Збільшення процентів, передбачене цим пунктом, розраховується за умови, що Fхі перевищує Fх1 більш ніж на 1 відсоток.

4) Добуток суми заборгованості за попередніми лізинговими платежами (без урахування будь-якого збільшення/зменшення процентів за такими лізинговими платежами), що залишилась непогашеною станом на дату виставлення рахунку-фактури за поточний період нарахування, збільшується на коефіцієнт Кfхe1, Кfхe1= (Fхe - Fх1)/Fх0.

Збільшення процентів, передбачене цим підпунктом цього пункту, розраховується за умови, що відповідно Fхе перевищує Рх1 більш ніж на 1 відсоток.

При цьому для цілей розрахунку зазначених коефіцієнтів:

Fх0 - 1) курс гривні до долара США на дату, яка передує даті укладання цього Договору або

2) курс гривні до долара США станом на дату, яка передує даті передачі предмета лізингу у випадку зміни максимального курсу продажу долара США на Міжбанківській валютній біржі (за інформацією на веб-сайті на час закриття торгів, станом на дату, яка передує даті передачі, більш ніж на 1% в порівнянні з курсом гривні до долара США, встановленим на міжбанківській валютній біржі на дату, що передує даті укладання Договору лізингу,

Рхі - курс гривні до базової валюти на дату, що передує даті зарахування на банківський рахунок позивача відповідних платежів від відповідача,

Рхе - курс гривні до базової валюти станом на дату, що передує даті виставлення рахунку-фактури за поточний період нарахування,

Рхі - курс гривні до долара США станом на дату, що передує даті виставлення рахунку-фактури за попередній період нарахування.

Збільшення процентів не призводить до збільшення лізингових платежів в частині відшкодування вартості предмета лізингу.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідачу були нараховані лізингові платежі у розмірі 457991,99 грн., з них було сплачено 327 472,46 грн.

Таким чином, як зазначає позивач, станом на день подання позову неоплаченими є лізингові платежі за період користування предметом лізингу з серпня 2013 року по січень 2014 року у розмірі 130 519,53 грн., з яких 102 999,72 грн. - відшкодування вартості предмету лізингу, а 21 270,01 грн. - проценти.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем 23.09.13р. було направлено відповідачу повідомлення з вих. № 200/09 від 20.09.13р. про порушення Договору лізингу. Позивач звертає увагу, що 06.02.14р. ним було направлено відповідачу ще одне повідомлення про порушення Договору лізингу з вих. № 40/02 від 05.02.14р. Як зазначає позивач, вимоги позивача були залишені відповідачем без відповіді, а заборгованість по Договору лізингу не погашеною.

Позивач зазначаючи про те, щo прострочення сплати лізингових платежів на п'ять місяців слід, вважати істотним порушення умов Договору лізингу, при якому відповідач в значній мірі позбавив позивача того, на що він розраховував при укладенні Договору лізингу, тобто істотно порушив умови такого договору.

Посилаючись на ч. 2 ст. 651 ЦК України, п. 4 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» позивач просить розірвати укладений між сторонами Договір лізингу у зв'язку з істотними порушеннями своїх зобов'язань відповідачем.

Пунктом 3.4.7 Загальних умов встановлено, що у разі дострокового розірвання або припинення Договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу відповідач зобов'язаний повернути предмет лізингу в стані, в якому його було одержано у володіння і користування відповідно до Договору лізингу та Загальних умов, з урахуванням нормального зносу, якщо інше не обумовлено Договором лізингу. Договір лізингу не обумовлює залишення предмету лізингу у відповідача при достроковому розірванні Договору лізингу.

Враховуючи вимогу про розірвання Договору лізингу, що в свою чергу зумовлює припинення зобов'язання, позивач зазначає про те, що у відповідача виникає зобов'язання повернути предмет лізингу.

Посилаючись на статтю 84 ГПК позивач просить суд встановити 10-денний строк передачі предмету лізингу відповідачем позивачу. Такий строк, як вважає позивач, є достатнім для фактичної і документальної передачі відповідачем позивачу предмету лізингу.

Пунктом 14.10 Загальних Умов визначено, що у випадку прострочення сплати будь-якого платежу відповідача, відповідач буде зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором (з урахуванням загальних умов) і по дату фактичної сплати відповідачем простроченої суми у повному обсязі.

Зазначена пеня нараховується тільки при наявності факту пред'явлення позивачем відповідачеві письмової вимоги про виплату такої пені. Вимоги про сплату пені містяться у вищезазначених повідомленнях про порушення Договору лізингу за № 40/02 від 05.02.14р. та за № 42/02 від 05.02.14р.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 397,43 грн.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦКУ позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 2 803,78 грн.

Позивач звернув увагу суду на те, що відповідачем 22.05.14р. було сплачено 19 667,43 грн. в рахунок погашення заборгованості за лізинговими платежами.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по лізинговим платежам у розмірі 110 852,10 грн., пеню у розмірі 12 397,43 грн., 3% річних у розмірі 2803,78 грн., а також розірвати укладений між сторонами Договір лізингу та зобов'язати відповідача повернути предмет лізингу у 10-денний строк з моменту набрання чинності рішенням суду.

В свою чергу, відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань по вищезазначеному Договору лізингу на момент розгляду спору до господарського суду не надав.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк І за встановлену плату (лізингові платежі).

Аналогічне визначення договору лізингу міститься і у статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг".

Відносини, що виникають у зв'язку з договором лізингу, регулюються положеннями ЦК України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку та Законом України "Про фінансовий лізинг" (частина 2 статті 806 ЦК України та частина 1 статті 2 Закону України "Про фінансовий лізинг").

За договором лізингу майновий інтерес лізингодавця полягає у розміщенні та майбутньому поверненні з прибутком грошових коштів, а майновий інтерес лізингоодержувача - в можливості користуватися та придбати предмет лізингу у власність.

Отже, договір фінансового лізингу поєднує в собі, зокрема, елементи договорів оренди та купівлі-продажу.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізінг майно; компенсацію відсотків за кредитом та інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Належне виконання лізингоодержувачем обов'язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

Таким чином, на правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Статтею 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, встановлену в договорі. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтею 697 Цивільного кодексу України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначено у ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У справі, що розглядається, лізингоодержувач, тобто відповідач, не виконував зобов'язань з оплати лізингових платежів належним чином, що призвело до виникнення заборгованості за договором. Керуючись частиною 2 статті 7 Закону України "Про фінансовий лізинг" позивач повідомив відповідача про відмову від договору та припинення його дії і вимагав повернення предмета лізингу (повідомлення № 40/02 від 05.02.14р.).

На дату розгляду справи по суті, відповідач не надав суду належні та допустимі докази того, що лізингові платежі по Договору лізингу ним оплачені у повному обсязі, тому суд вважає, що відповідач допустив зі своєї сторони істотні порушення умов укладеного між сторонами договору, що є підставою для стягнення заборгованості, розірвання Договору лізингу та повернення предмету лізингу.

Частиною 2 статті 653 Цивільного кодексу передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Пунктом 14.10 Загальних Умов визначено, що у випадку прострочення сплати будь-якого платежу відповідача, відповідач буде зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, починаючи з дати сплати, визначеної відповідним договором (з урахуванням загальних умов) і по дату фактичної сплати відповідачем простроченої суми у повному обсязі.

Зазначена пеня нараховується тільки при наявності факту пред'явлення позивачем відповідачеві письмової вимоги про виплату такої пені. Вимоги про сплату пені містяться у вищезазначених повідомленнях про порушення Договору лізингу за № 40/02 від 05.02.14р. та за № 42/02 від 05.02.14р.

Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 12 397,43 грн., розрахунок якої судом перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеної норми закону позивачем були нараховані 3% річних у розмірі 2803,78 грн., розрахунок яких судом також перевірений та визнаний таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки зобов'язання повинні виконуватись належним чином та в установлені строки.

Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись Законом України "Про фінансовий лізинг", ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629, 653, 692, 697, 806 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 4, 32-34, 43-44, 49, 75, 80, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати Договір фінансового лізингу № UА28L-11-02 від 25 листопада 2011 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" (03022, місто Київ, вул. Васильківська, буд. 34, код ЄДРПОУ 35431993) та Закритим акціонерним товариством «КРИВОРІЖГАЗБУД» правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «КРИВОРІЖГАЗБУД» (50045, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Толстого, буд. 67, код ЄДРПОУ 03079077).

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «КРИВОРІЖГАЗБУД» (50045, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Толстого, буд. 67, код ЄДРПОУ 03079077) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" (03022, місто Київ, вул. Васильківська, буд. 34, код ЄДРПОУ 35431993) 110 852 грн. 10 коп. (сто десять тисяч вісімсот п'ятдесят дві грн. 10 коп.) - заборгованість за лізинговими платежами, 12 397 грн. 43 коп. (дванадцять тисяч триста дев'яносто сім грн. 43 коп.) - пеня, 2 803 грн. 78 коп. (дві тисячі вісімсот три грн. 78 коп.) - 3% річних, витрати по сплаті судового збору у розмірі 19 370 грн. 41 коп. (дев'ятнадцять тисяч триста сімдесят грн. 41 коп.)

Зобов'язати Приватне акціонерне товариство «КРИВОРІЖГАЗБУД» (50045, Дніпропетровська обл., місто Кривий Ріг, вул. Толстого, буд. 67, код. ЄДРПОУ 03079077) передати Товариству з обмеженою відповідальністю "КАТЕРПІЛЛАР ФАЙНЕШНЛ УКРАЇНА" (03022, місто Київ, вул. Васильківська, буд. 34, код ЄДРПОУ 35431993) навантажувач - екскаватор "Сaterpillar", модель 428E, серійний номер САТ0428ЕНDРН03414, кількістю 1 шт. у 10- денний строк з моменту набрання чинності рішенням суду.

В частині стягнення заборгованості за лізинговими платежами у розмірі 19 667,43 грн. - провадження у справі припинити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 04.06.14р.