Ухвала суду № 39042170, 26.05.2014, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Друзенко Н.В.

Суддя-доповідач:Бучик А.Ю.

ПОСТАНОВА

іменем України

"26" травня 2014 р. Справа № 817/270/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Бучик А.Ю.

суддів: Майора Г.І.

Одемчука Є.В.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" березня 2014 р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" до Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів України, Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області про визнання протиправною та скасування картки відмови ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 березня 2014 року задоволено позов ТОВ "Сарницембуд". Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204020000/2013/00053 від 23.10.2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" суму надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 4355 (чотири тисячі триста п'ятдесят п'ять) гривень 79 копійок.

В апеляційній скарзі Рівненська митниця Міністерства доходів і зборів України просить скасувати вказану постанову через порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 05.09.2012 року між ВАТ "Красносельскстройматериалы" - продавцем (Республіка Білорусь) та ТОВ "Сарницембуд" - покупцем укладено контракт №804/068, за умовами якого, з урахуванням додаткової угоди №7 від 30.07.2013 року виникло зобов'язання щодо поставки портландцементу піщанистого марки ПЦП 500 в паперових мішках по 25 кг, загальною кількістю 8000 тон до 31.12.2013 року на умовах DAP ст. Горинь (INCOTERMS 2010) (а.с.36-39).

На виконання угоди ТОВ "Сарницембуд" імпортувало на митну територію України портландцемент піщанистий марки ПЦП 500 в паперових мішках по 25 кг, загальною кількістю 63 тони загальною вартістю 5449,50 доларів США, що складає 43557,80 гривень, який заявлено до митного оформлення на підставі митної декларації №204020000/2013/013908 від 23.10.2013 року.

Для митного оформлення позивачем подано: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №204/2012/0000223 (а.с.33-35); накладну №04372439 від 21.10.2013 року з листом повідомленням вантажоотримувача про прибуття вантажу (а.с.59-62); рахунок-фактуру (інвойс) №016/132 від 21.10.2013 року (а.с.40); контракт №804/068 від 05.09.2012 року; додаткові угоди №2 від 28.12.2012 року та №7 віл 30.07.2013 року; договір надання послуг митного брокера №1 від 09.09.2011 року (а.с.22-24); довідку про відсутність за межами України валютних цінностей та майна №24 від 03.10.2013 року (а.с.41); сертифікат на вміст радіоактивних речовин №1267-БІ від 31.07.2013 року (а.с.42); сертифікат відповідності №UA1.090.0207402-13 з терміном дії з 16.09.2013 року по 10.09.2014 року (а.с.43); документ про якість №43702 від 21.10.2013 року (а.с.56); сертифікат про походження товару форми СТ-1 №BYUA3407100235 3581322 від 21.10.2013 року (а.с.44); акт експертизи походження товарів №61 від 09.04.2013 року, складений Білоруською торгово-промисловою палатою (а.с.45-55); лист Волковиського відділення Білоруської торгово-промислової палати №29 від 23.10.2013 року (а.с.57); лист ВАТ "Красносельскстройматериалы" №16-2/6130 від 21.10.2013 року (а.с.58).

Оформлення товару проведено із застосуванням режиму вільної торгівлі (без фактичної сплати ввізного мита), поскільки товар походить з Республіки Білорусь за критерієм "Д2522" - достатня обробка (переробка).

Рівненською митницею Міндоходів відмовлено у митному оформленні (випуску) вказаного товару, про що вказано у картці відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №204020000/2013/00056 від 23.10.2013 року (а.с.8-10).

Згідно з частиною першою статті 36 Митного кодексу України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Згідно з частиною другою цієї статті, країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. В силу вимог частин шостої, сьомої - положення цього Кодексу застосовуються для визначення походження товарів, на які при ввезенні їх на митну територію України поширюється режим найбільшого сприяння (непреференційне походження), з метою застосування до таких товарів передбачених законом заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

В силу вимог частин четвертої та п'ятої статті 280 Митного кодексу України, ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита.

Відповідно до статті 281 Митного кодексу України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

18.10.2011 року підписаний Договір про зону вільної торгівлі в країнах СНД, який ратифіковано Законом України №5193-VI від 30.07.2012 року, який набрав чинності для України 20.09.2012 року.

Відповідно до статті 1 даного Договору сторона не застосовує мита та інших платежів, еквівалентних миту, стосовно експорту товару, призначеного для митної території іншої Сторони, та/або імпорту товару, що походить з митної території іншої Сторони, за винятком випадків, передбачених в додатку 1, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до статті 4 Договору для визначення країни походження товарів, що походять із Сторін і знаходяться в торговельному обороті між ними, Сторони керуються Правилами визначення країни походження товарів, що є невід'ємною частиною Угоди про Правила визначення країни походження товарів у Співдружності Незалежних Держав від 20.11.2009 року, яка ратифікована із застереженням Законом України №3592-VI від 06.07.2011 року.

Згідно з пунктом 2.1 Правил визначення країни походження товарів країною походження товару вважається держава - учасниця Угоди, на території якої товар було цілком вироблено чи піддано достатній обробці (переробці) відповідно до цих Правил.

Для цілей визначення країни походження товару, виготовленого в державі - учасниці Угоди, відповідно до пункту 2.3. цих Правил, може застосовуватися кумулятивний принцип, який визначає походження того чи того товару під час його послідовної обробки (переробки). Якщо у виробництві кінцевого товару в одній з держав - учасниць Угоди використовуються матеріали, що походять з іншої або інших держав - учасниць Угоди, які підтверджені сертифікатом (сертифікатами) про походження товару форми СТ-1 та піддаються поетапній подальшій обробці (переробці) в іншій або інших державах - учасницях Угоди, то країною походження такого товару вважається країна, на території якої він востаннє був підданий обробці (переробці). За відсутності сертифіката (сертифікатів) форми СТ-1 про походження матеріалів з інших держав - учасниць Угоди визначення країни походження кінцевого товару здійснюється на підставі критерію достатньої обробки (переробки) (підпункти "а", "б", "в" пункту 2.4 цих Правил).

За правилами пункту 2.4. критерій достатньої обробки (переробки), як один із критеріїв визначення країни походження товарів, відповідно до якого товар, уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої його було піддано останній істотній обробці чи переробці достатній для надання товарові його характерних властивостей, може виражатися виконанням таких умов:

а) зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків, що сталася в результаті обробки (переробки);

б) виконання необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце;

в) правило адвалорної частки, коли вартість використовуваних матеріалів іноземного походження досягає фіксованої процентної частки в ціні кінцевої продукції.

Основною умовою критерію достатньої обробки (переробки) є зміна товарної позиції за ТН ЗЕД на рівні принаймні одного з перших чотирьох знаків. Ця умова застосовується до всіх товарів, за винятком товарів, уключених до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце.

Цемент, що класифікується в товарній позиції групи 25 включений до Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце.

Відповідно до примітки 1 до цього Переліку, у перших двох графах Переліку зазначаються дані про продукт, отриманий в результаті обробки (переробки) матеріалів. У графі першій Переліку наводиться код продукту за ТН ЗЕД, у другій - опис продукту відповідно до коду, зазначеного в графі першій. Для кожного конкретного продукту, описаного в перших двох графах, умови, виробничі або технологічні операції, що визначають його походження, зазначено в графі третій. У разі якщо в графі першій наводяться номери кількох товарних позицій або номер групи й одночасно із цим у графі другій є узагальнений опис продуктів, то відповідні умови й операції, зазначені в графі третій, застосовуються до всіх продуктів, що класифікуються відповідно до ТН ЗЕД у товарних позиціях, зазначених у графі першій, або до будь-якої з товарних позицій, зазначених у графі першій. У разі якщо стосовно частини товарів, що класифікуються в одній і тій самій товарній позиції, застосовуються одні умови й операції, а стосовно іншої (інших) частини (частин) застосовуються інші умови й операції, то в графі другій є відповідна кількість абзаців, у яких наводиться конкретний опис товарів, і відповідно в графі третій зазначаються умови й операції, що стосуються товарів, опис яких наведено в тому чи тому абзаці графи другої.

У графі 2 "найменування товару" Переліку товару за кодом з групи ТН ЗЕД 25 зазначено: сіль, сірка, землі та камінь, штукатурні матеріали, вапно й цемент.

У графі 3 "Умови, виробничі й технологічні операції, необхідні для надання товару статусу походження під час використання у виробництві товару третіх країн" зазначено: виготовлення з матеріалів будь-яких позицій в умовах спеціалізованого виробництва відповідно до технології обробки (переробки); збагачення вугіллям, очищення, помел твердих кристалів, обрізання, кальцинування.

Тому слід вважати, що необхідною умовою для надання такому товару, як цемент, статусу походження з країни СНД є його виготовлення у такій країні СНД з матеріалів будь-яких позицій в умовах спеціалізованого виробництва відповідно до технології обробки (переробки). Подальший перелік операцій слід вважати таким, що застосовується субсидіарно, тобто в залежності від того, чи передбачає конкретна технологія обробки (переробки) таку операцію.

Згідно висновку акту експертизи походження товарів Білоруської торгово-промислової палати №61 від 09.04.2013 року портландцемент, який імпортовано позивачем з Республіки Білорусь, виробляється в умовах спеціалізованого виробництва відповідно до технології переробки (очищення, помел твердих кристалів, кальцинування), що відповідає вимогам для товарів групи 25 додатку 1 Переліку умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, у якій вони мали місце і відповідає критерію виробництва "достатня переробка", що фактично дає право на правомірне декларування товару в режимі вільної торгівлі.

Пунктом 2.5 Примітки 2 до Переліку умови й операції, наведені в графі третій цього Переліку, встановлюють мінімальний обсяг виконання виробничих чи технологічних операцій. Виконання встановлених виробничих або технологічних операцій у меншому обсязі не визначає походження продукту.

Відповідно пункту 2.1 Примітки 2 до Переліку умови й операції, зазначені в графі третій цього Переліку, повинні здійснюватися лише стосовно використовуваних для виготовлення продукту матеріалів іноземного походження. Обмеження, визначені умовами й операціями в графі третій, також поширюються лише стосовно використовуваних для виготовлення продукту матеріалів іноземного походження.

Згідно з абзацом 7 пункту 1 розділу 1 Правил матеріалом іноземного походження є матеріал, що не походить з територій держав-учасниць Угоди, або матеріал, походження якого не встановлено.

Актом експертизи походження товарів №61 від 09.04.2013 року підтверджується, що для виготовлення портландцементу використовувалась сировина, походженням виключно із країн, учасників Угоди урядів держав-учасників країн СНД, а саме: крейда, пісок, глина - отримані з власних кар'єрів ОАО "Красносельскстройматериалы", вода - отримана з річки Россь, яка протікає на території підприємства, огарок та граншлак - отримані від місцевого постачальника, суміш зоошлакова та ларингосульфат - отримані від постачальника з Російської Федерації, кек глиноземистий - отриманий від постачальника з України, щебень гіпсовий - отриманий від постачальника з Республіки Молдова, що свідчить про те, що даний товар відповідає вимогам для товарів групи 25 Переліку та критерію достатньої переробки, передбаченому Правилами.

Відсутність у позивача сертифікатів форми СТ-1 про походження сировини з інших держав - учасниць Угоди в даному випадку значення не має, оскільки визначення країни походження кінцевого товару здійснено не за кумулятивним принципом, а за критерієм достатньої обробки (переробки).

Відповідно до статті 43 Митного кодексу України, документами, що підтверджують країну походження товару є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Згідно пункту 6.1 Правил визначення країни походження товарів підтвердженням країни походження товару для цілей надання режиму вільної торгівлі є надання митним органам оригіналу сертифіката форми СТ-1, засвідченого уповноваженим органом країни походження товару.

В сертифікаті про походження товару форми СТ-1 №BYUA3407100235 3581322 від 21.10.2013 року, пред'явленому до митного оформлення ТОВ "Сарницембуд" в графі 9 зазначено критерій походження "Д 2523" щодо товару "портландцемент піщанистий марки ПЦП 500".

Тому, слід дійти висновку, що товар, імпортований позивачем, відповідає критерію достатньої обробки (переробки), що передбачений підпунктом "б" пункту 2.4 Розділу 2 Правил щодо виконання необхідних умов, виробничих і технологічних операцій, під час виконання яких товар уважається таким, що походить з тієї країни, на території якої ці операції мали місце, що звільняє від сплати ввізного мита.

Водночас, позивачем при ввезенні товару на митну територію України сплачено ввізне мито у сумі 44355,79 грн.

В частині щодо стягнення надмірно сплаченого ввізного мита колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про задоволення позову в цій частині, оскільки вказані позовні вимоги заявлені передчасно.

Відповідно до Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, діючого на час спірних правовідносин, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 р. №618, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за №1097/14364 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/а надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою та відповідний перелік документів.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Щодо надання Висновку про повернення, то він регулюється Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справляння яких покладається на митні органи, затвердженого Наказом Державної митної служби, Державного казначейства України від 20.07.2007 №611/147 Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2007 р. за №1095/14362. (далі Порядок №611/147). Згідно п.7 наведеного Порядку відповідний орган Державного казначейства України на підставі отриманого Висновку митного органу про повернення готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Виходячи з наведеного, нормативними актами встановлений порядок повернення надмірно сплачених митних платежів, який позивачем не дотриманий, що не дає можливості стягнути спірні митні платежі.

Відповідно до п. 17.1.10 ст. 17 Податкового кодексу України, платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з приписами п. 43.1. статті 43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до п.8 Прикінцевих та перехідних положень Митного кодексу України 2012 року повернення помилково або надміру сплачених до дня набрання чинності цим кодексом сум митних платежів здійснюється у порядку, встановленому цим Кодексом та Податковим кодексом України.

За вимогами ч.1 ст.301 МК України 2012 р. повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України

Виходячи зі змісту наведених законодавчих норм, встановлений відповідний порядок стягнення надмірно сплачених митних платежів з Державного бюджету, який не дотриманий позивачем.

Тому позовні вимоги в частині щодо стягнення надмірно сплаченого ввізного мита є передчасними та не підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню із постановленням нового про відмову в позові в цій частині.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Рівненської митниці Міністерства доходів і зборів України задовольнити частково.

Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" березня 2014 р. скасувати в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" суми надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 4355 (чотири тисячі триста п'ятдесят п'ять) гривень 79 копійок та постановити у вказаній частині нове рішення про відмову в позові.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис) А.Ю.Бучик

судді: (підпис) Г.І. Майор

(підпис) Є.В.Одемчук

З оригіналом згідно: суддя _______ А.Ю.Бучик

Роздруковано та надіслано:

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сарницембуд" вул. 17-го Вересня,109-В,м.Сарни,Сарненський район, Рівненська область,34500

3- відповідачам: Рівненська митниця Міністерства доходів і зборів України вул.Соборна,104,м.Рівне,33028 Головне управління Державної казначейської служби України у Рівненській області вул.С.Петлюри,13,м.Рівне,33028

- ,