Рішення № 39041669, 02.06.2014, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/4658/14

Провадження №2/751/1025/14

Рішення

Іменем України

02 червня 2014 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Гордійка Ю. Г.

при секретарі Ващиліна Т. В.

з участю: відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові цивільну справу за позовом комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого відшкодування -

В С Т А Н О В И В :

19.05.2014 р. КП «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого відшкодування(а.с.2-3), мотивуючи свої вимоги наступним.

Відповідач з 08.09.2009 р. працює у позивача водієм тролейбусу. 02.08.2012 р. при виконанні трудових обов'язків відповідач здійснив наїзд на ОСОБА_2, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості. Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 18.12.2013 р. з КП «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування моральної шкоди стягнуто 10000 грн.. Зазначена сума була виплачена у повному обсязі. Посилаючись на ст.ст. 22, 1191 ЦК України, просили стягнути з відповідача на користь позивача суму виплаченого відшкодування в розмірі 10000 грн. та судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. Про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи у відсутність представника позивача за наявними у справі матеріалами(а.с.22). Суд вирішує справу у відсутність представника позивача.

В судовому засіданні відповідач позов визнав частково та пояснив, що згідно вимог ст. 132 КЗпП України він повинен нести відповідальність у розмірі свого середнього місячного заробітку.

Вислухавши відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 02.08.2012 р. отримала тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості внаслідок ДТП, що сталося з вини відповідача, який працює водієм тролейбусу в КП «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради, під час виконання ним своїх трудових обов'язків. Це підтверджується вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 11.01.2013 р., який в частині стягнення з КП «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради на користь потерпілої матеріальних збитків та моральної шкоди було скасовано(а.с.5-10).

Рішенням апеляційного суду Чернігівської області від 18.12.2013 р. з КП «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради, зокрема, було на користь ОСОБА_2 стягнуто моральну шкоду в розмірі 10000 грн.(а.с.11-13).

Вказана сума відповідно до платіжного доручення № 24665 від 22.04.2014 р. була перерахована в Деснянський відділ ДВС ЧМУЮ в рахунок виплати моральної шкоди на користь ОСОБА_2(а.с.14).

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку; матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 134 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі організації, у випадку, коли шкода завдана діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку.

Згідно п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 р. з наступними змінами, зокрема, за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130, 132-134 КЗпП).

Одночасне застосування положень ст. 1191 ЦК України та норм трудового законодавства в частині повної матеріальної відповідальності не суперечить змісту зазначених правових норм.

Враховуючи вищевикладене з відповідача (заперечення якого не ґрунтуються на законі) на користь позивача необхідно стягнути виплачене останнім відшкодування в розмірі 10000 грн.

Позивачем понесені і документально підтверджені судові витрати у розмірі 243,60 грн.(а.с.1), які згідно ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 3, 10-11, 57-61, 79-88, 213, 215 ЦПК України, ст.ст. 11, 15-16, 1172, 1191 ЦК України, ст. 134 КЗпП України -

Вирішив:

Позов комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого відшкодування - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства «Чернігівське тролейбусне управління» Чернігівської міської ради виплачене відшкодування в розмірі 10000 грн. та судові витрати в розмірі 243 грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Ю. Г. Гордійко