Рішення № 39040120, 30.04.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"30" квітня 2014 р.Справа № 921/198/14-г/14Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

розглянув справу

за позовом Приватного агропромислового підприємства "Богдан" с. Ласківці, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48153

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Аграрна біржа, вул. Б. Грінченка,1, м. Київ, 01001 (пошт. адреса: вул. Копилівська, 67, корпус 5, м. Київ, 04073).

до відповідача Аграрного фонду, вул. Б. Грінченка, 1, Київ, 01001

треті особи які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, АДРЕСА_1.

2) Відділ державної виконавчої служби Теребовлянського районного управління юстиції, вул. Князя Василька, 150, м. Теребовля, Теребовлянського району, Тернопільської області, 48100.

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

за участю представників сторін:

позивача: Никитюк Р.І., довіреність № 19022014-1 від 19.02.14 р.,

Калитчук О.М., довіреність № 19022014-1 від 19.02.14 р.,

відповідача: Коритко І.І., довіреність № 387 від 23.04.14 р.

Суть справи:

Приватне агропромислове підприємство "Богдан" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Аграрного фонду, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача - Аграрна біржа, на стороні відповідача - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та відділ державної виконавчої служби Теребовлянського районного управління юстиції про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих в судовому засіданні повноважними представниками, позивач посилається на безпідставність та незаконність вчинення нотаріусом виконавчого напису на борговому документі, оскільки аграрним підприємством заперечується наявність боргу перед відповідачем. В свою чергу, існування спору про право унеможливлює стягнення заборгованості на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідач, згідно наданих письмових та усних пояснень, проти позову заперечує в повному обсязі, вважаючи його безпідставним. На підтвердження даних доводів, державна установа вказує на порушення суб'єктом господарювання п.п.1-5 умов форвардного біржового контракту №143Ф від 08.02.2013р., в частині своєчасного виконання зобов'язань із поставки пшениці м'якої 2 класу у кількості 500 тонн.

Повноважний представник Аграрної біржі в судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не подав, хоча про час та місце слухання справи повідомлявся належним чином, в порядку ст.64 ГПК України.

Приватний нотаріус, згідно наданих письмових пояснень проти позовних вимог заперечує, при цьому зазначає, що при вчиненні оспорюваного виконавчого напису останнім дотримано усіх вимог чинного законодавства України, яке регламентує спірні правовідносини.

Відділ державної виконавчої служби Теребовлянського районного управління юстиції явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, проте письмово зазначив, що останнім вчинено дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження" на виконання виконавчого напису приватного нотаріусу Київського нотаріального округу №ВТР807326 від 11.02.2014р.

За відсутності передбачених ст.ст. 66-67 ГПК України підстав, судом відмовлено у задоволенні заяви агропромислового підприємства про забезпечення позову.

Учасникам судового процесу належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст.20,22,81-1 ГПК України, роз'яснено.

Зважаючи на подане позивачем клопотання, здійснювалась повна фіксація судового процесу технічними засобами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією їх породжують. Зокрема, такими підставами є договори та інші правочини.

08 лютого 2013 року між Аграрним фондом (далі - Покупець) в особі Брокера-Покупця Кириченка А.М., з одного боку та сільськогосподарським товаровиробником зерна (далі - Продавець) Приватним агропромисловим підприємством "Богдан", в особі Брокера-продавця Швидченка С.О. з іншого боку, було укладено форвардний біржовий контракт №134 Ф (далі - Контракт), відповідно до пунктів 1.1,1.2 якого Продавець передає Покупцю у власність товар: пшеницю м'яку 2 класу, що відповідає ДСТУ 3768:2010 (далі Товар), кількістю 500 тонн, а Покупець зобов'язується прийняти зерно та оплатити його вартість.

При цьому сторони узгодили термін поставки у строк до 01 жовтня 2013 року, яка вважається здійсненою в момент підписання акту приймання-передачі продукції.

Ціна Контракту, згідно п.1.5. останнього становить 954 500,00 грн., в тому числі ПДВ 159 083,33 грн., з подальшим коригуванням, шляхом укладення додаткових угод.

Вказаний форвардний контракт набув чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації на Аграрній біржі і діяв до 31.12.2013 року.

З метою забезпечення виконання договірних зобов'язань за форвардним контрактом ПАП "Богдан" перед Аграрним фондом, 13.02.2013 року контрагентами укладено договір застави, в силу п.1.1. якого Заставодавець передає в заставу Заставаодержателю зерно, що буде у власності Заставодавця на момент виконання зобов'язання за Основним договором, а також зерно, яке буде вирощено (зібрано) Заставодавцем на площі посіву 189,394 га, на полях за №№2,5,7, розташованих на території Кобиловолоцької сільської ради Теребовлянського району Тернопільської області (далі - Предмет застави). Під "Зерном" в даному договорі розуміються плоди зернових, зернобобових та олійних культур, які використовуються для харчових, насіннєвих, кормових та технічних цілей.

Сторонами оцінено предмет застави в сумі 954 500,00 грн.

За досягнутими у п. 3.1 даної угоди домовленостями, Заставодержатель набуває право звернути стягнення на предмет застави та задовольнити за рахунок нього вимоги за основним договором або будь-яких умов цього договору. При частковому виконанні Заставодавцем забезпеченого заставою зобов'язання , застава зберігається в початковому обсязі.

Крім того, сторони надали Заставодержателю право самостійно обрати спосіб звернення стягнення на предмет застави: позасудовий, судовий, шляхом вчинення виконавчого напису нотаріусом (п.3.3. договору застави).

08.10.2013 року на адресу ПАП "Богдан" від Аграрного фонду направлено претензію-вимогу, якої бюджетна установа повідомляє про порушення господарюючим суб'єктом умов форвардного контракту, зважаючи на що останній зобов'язаний сплати передбачені угодою штрафні санкції.

У відповідь на дану претензію, агропромисловим підприємством надіслано заперечення, відповідно до яких вважає вимоги фонду безпідставними та вказує, що будь-яких зобов'язань перед відповідачем немає.

В той же час, на підставі заяви Аграрного фонду , 11.02.2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинено виконавчий напис на договорі застави від 13.02.1013р., згідно якого пропонується звернути стягнення на предмет застави, а саме зерно, яке є у власності ПАП "Богдан" в розмірі штрафу 20% у сумі 160033 грн., штрафу 7% у сумі 56011,55 грн., пені 0,1% у сумі 88818,32 грн., борг за користування коштами у сумі 64905 грн. У разі відсутності зерна у власності ПАП "Богдан" пропонується задовольнити вимоги Аграрного фонду шляхом стягнення грошових коштів з рахунків ПАП "Богдан" та перерахувати борг в користь Аграрного фонду.

Зважаючи на наведене, 24.02.2014 року головним державним виконавцем відділу ДВС Теребовлянського районного управління юстицію С.Я. Швалюком, на підставі виконавчого напису від 11.02.2014р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №42239670.

Постановою головного державного виконавця органу ДВС Теребовлянського районного управління юстиції від 24.02.2014р. накладено арешт на предмет застави.

Вважаючи вчинений на борговому документі виконавчий напис незаконним, та таким, що не підлягає виконанню, позивач звернувся із відповідним позовом до суду.

Дослідивши всі обставини та оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

В силу приписів статей 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 546 даного Кодексу передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою, в силу якої кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника (ст. 572 ЦК України).

При цьому, за ст.20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Одним із можливих способів захисту порушених цивільних прав є вчинення виконавчого напису на борговому документі у встановленому правовими актами порядку.

Так, Законом України "Про нотаріат" (далі - Закон), як спеціальним законом, що регламентує діяльність органів нотаріату, а саме, ст.34, 87 визначено, що однією із нотаріальних дій, які вправі вчиняти нотаріус є вчинення виконавчого напису на документах, що встановлюють заборгованість.

Водночас, вказаний нормативно-правовий акт передбачає наявність певних умов за яких можливе стягнення заборгованості шляхом вчинення такої нотаріальної дії, а саме подані заявником документи повинні підтверджувати безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року (ст.88 Закону).

Виконавчий напис - це розпорядження нотаріуса про примусове стягнення з боржника на користь кредитора грошових сум або передачі чи повернення майна кредитору, здійснене на документах, які підтверджують зобов'язання боржника. В основі вчинення цієї нотаріальної дії знаходиться факт безспірності відповідальності боржника. Тому вчинення виконавчого напису - це не вирішення спору між кредитором та боржником, а лише підтвердження безспірності зобов'язань боржника.

Пунктом 3.2. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 N 296/5 (далі - Порядок) встановлено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 N 1172 (далі - Перелік).

Так, згідно п.1 вказаного Переліку для одержання виконавчого напису подаються:

а) оригінал нотаріально посвідченої угоди;

б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Отже, відповідно до вищенаведених норм обов'язковою умовою для вчинення виконавчого напису є безспірність майнових вимог до боржника. При цьому, ця безспірна вимога не потребує додаткового доказування.

В той же час, чинним законодавством не конкретизовано, які саме документи можуть вважатись доказом безспірності заборгованості і дають підставу нотаріусу для вчинення виконавчого напису.

Водночас, із системного аналізу правових актів, що регламентують спірні правовідносини слід зробити висновок, що документами, які вказують на безспірність заборгованості, можуть бути ті докази, які підтверджують факт визнання боржником конкретної суми заборгованості (акт звірки, підписаний уповноваженими особами, у якому погоджені суми заборгованості; листи боржника про визнання конкретної суми заборгованості перед кредитором, визнана претензія, тощо), або рішення суду, яким розглянуто спір та визначено конкретний розмір заборгованості боржника. На переконання суду, дані обставини можуть засвідчуватись і первинними документами, що оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки, тощо).

Але в будь-якому випадку, безспірною заборгованістю може бути лише борг контрагента із яким він погоджується, що відповідно виключає можливість спору з приводу його стягнення.

Надані учасниками спору пояснення на подані ними докази вказують на те, що оспорюваний виконавчий напис стосувався заборгованості , яка складалась із нарахованих Аграрним фондом штрафних санкцій та пені ( розрахунок суми заборгованості, виконаний відповідачем за станом на 21.01.2014 р. у справі).

Всі решта грошові зобов'язання, які існували між Продавцем та Покупцем ( у тому числі в частині повернення попередньої оплати) були ними виконані в повному обсязі добровільно ( копія платіжного доручення №646 від 15.02.2013р. у справі).

Із матеріалів справи слідує, що для вчинення виконавчого напису Аграрним фондом приватному нотаріусу подано наступні документи:

- заява на вчинення виконавчого напису;

- копія форвардного біржового контракту від 08.02.2013р. №143Ф;

- копія платіжного доручення №646 від 15.02.2013р.;

- документ про суму заборгованості;

- оригінал договору застави, який посвідчений 13.02.2013р.;

- копія витягу Аграрного фонду з ЄДРПОУ;

- Положення про аграрний фонд;

- копія наказу про призначення в.о. генерального директора;

- копія витягу з ЄДРПОУ боржника;

- письмове повідомлення про порушення зобов'язань.

Саме ці документи, як слідує із пояснень третьої особи, були використані нею при вчиненні відповідної нотаріальної дії.

Натомість, зібрані у справі докази, вказують на те, що між контрагентами договірних зобов'язань існував спір з приводу нарахованих відповідачем штрафних санкцій та пені.

Такий висновок суду ґрунтується на досліджених у процесі розгляду справи документах, які за даними вчинених на них відміток та пояснень представників обох сторін, були у наявності як у позивача так і у відповідача.

Зокрема, ще 11.09.2013 р. повідомленням № 62 ( вручене Аграрному фонду цього ж числа та зареєстроване ним за вх. №5227) позивач письмово інформував свого контрагента про наявність обставин непереборної сили, які унеможливлюють виконання ним договірних зобов'язань та, на думку ПАП "Богдан", слугують підставою для звільнення його від цивільно-правової відповідальності за договором у вигляді штрафів та пені. Разом із даною заявою Аграрному фонду надані висновок Тернопільського обласного центру з гідрометеорології, висновок ТППУ від 11.09.2013 р. № 2099/05-4 про форс - мажорні обставини, протокол випробувань № 91 від 09.092013 р. Держінспекції с/г господарства у Тернопільській області, тощо.

На переконання суду, наведені документи є беззаперечним свідченням існування між контрагентами неврегульованих правовідносин, в частині сплати Продавцем сум штрафних санкцій та пені за Контрактом.

Причин, із яких дані письмові докази не надавались приватному нотаріусу, представники бюджетної установи суду не повідомили.

Не повідомив Аграрний фонд третю особу і про результати розгляду агропромисловим підприємством його претензії-вимоги від 08.10.2013 року № 11-05/2256.

Крім того, суд зазначає що претензія - вимога була єдиним документом, яким Аграрний фонд зобов'язував суб'єкта господарювання сплатити штрафи та пені, хоча розміри належних до сплати сум у ній визначено не було. Всі решта документів, які містили розрахунки сум заборгованості відповідачем складались одноосібно, без будь-яких повідомлень ПАТ "Богдан" з даного приводу.

За вказівками ст.13 ЦК України, при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Відповідач мав у розпорядженні відомості, які вказували на те що його контрагент заперечує не лише розмір нарахованих йому штрафних санкцій, а вказує взагалі на відсутність підстав для їхнього застосування. Таким чином, одна із основних умов для вчинення виконавчого напису нотаріусом - безспірність заборгованості (ст.88 Закону) була відсутня, а відтак не було і підстав для стягнення спірних сум боргу в обраний Аграрним фондом спосіб.

Зважаючи на наведене, позовні вимоги ПАП "Богдан" про визнання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 11.02.2014р. за №182, вчинений на договорі застави від 13.02.2013р., укладеного між ПАП "Богдан" та Аграрним фондом таким, що не підлягає виконанню, слід задовольнити як належним чином обґрунтовані та у встановленому порядку доведені.

Відповідно до ст.ст.44,49 ГПК України, судові витрати відшкодовуються позивачу за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1,2,12, 32-34, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 11.02.2014 року, реєстровий номер 182, вчинений на договорі застави від 13.02.2013 року , укладеному між ПАТ "Богдан" та Аграрним фондом, посвідченому приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 13.02.2013 року, реєстровий номер 108 таким, що не підлягає виконанню.

3. Стягнути з Аграрного фонду (код ЄДРПОУ 33642855) на користь Приватного агропромислового підприємства "Богдан" (код ЄДРПОУ 31422409) - 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Суддя О.В. Руденко

Повний текст рішення

підписано 16.05.2014р.