Рішення № 39040096, 26.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-б, тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 910/15992/13 26.05.14

Господарський суд міста Києва у складі: головуючий суддя Марченко О.В., судді Капцова Т.П. і Нечай О.В.,

при секретарі судового засідання Роздобудько В.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/15992/13

за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-поліс», м. Київ, до комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Липкижитлосервіс», м. Київ,

про стягнення 32 420,87 грн. страхового відшкодування в порядку регресу,

за участю представників:

позивача - Івженко Г.М. (довіреність від 15.10.2013 б/н);

відповідача - не з'явився.

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Мега-поліс» (далі - ПрАТ «СК «Мега-поліс»; Товариство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Липкижитлосервіс» (далі - КП «Липкижитлосервіс»; Підприємство) 32 420, 87 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, здійснивши виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 (далі - ОСОБА_3) як особі, що здійснювала ремонт автомобіля марки «Nissan Primera», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - «Nissan Primera»), на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 08.11.2012 № 6933-10 (далі - Договір), позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду на підставі статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.08.2013 порушено провадження у справі.

23.09.2013 відповідач подав суду заперечення на позовну заяву, в яких Підприємство заперечує проти позовних вимог в повному обсязі, зазначаючи про те, що:

- висновок від 29.12.2012 дільничного інспектора Печерського РУГУ МВС України в м. Києві не може бути прийнятий судом як доказ, оскільки в ньому викладено припущення, записані зі слів водія, а не факти;

- до повноважень дільничного інспектора не входить встановлення факту падіння буруль та снігу з даху будинку; це обов'язок та повноваження підприємства по обслуговуванню будинку;

- покрівля будинку АДРЕСА_1 в місті Києві на час настання події знаходилась в задовільному технічному стані та була прибрана від снігу та льоду силами КП «Липкижитлосервіс», що підтверджується актом від 25.12.2012.

28.10.2013 ухвалою господарського суду міста Києва ухвалено розгляд справи здійснювати колегіально у складі трьох суддів.

24.12.2013 ухвалою господарського суду міста Києва призначено у справі № 910/15992/13 судову автотехнічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (далі - КНДІСЕ).

12.03.2014 до суду надійшли матеріали справи № 910/15992/13 з висновком від 05.03.2013 № 1201/14-52.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.03.2014 поновлено провадження у справі.

23.05.2014 Товариством подано пояснення на висновок судової автотехнічної експертизи і пояснення на заперечення відповідача, в якому зазначається про те, що матеріали справи містять достатньо доказів на підтвердження вини КП «Липкижитлосервіс» у завданні шкоди майну потерпілої особи.

У судових засіданнях представник позивача надавав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримував у повному обсязі; представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, які мають значення для розгляду справи по суті, проаналізувавши встановлені фактичні обставини справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

08.11.2012 Товариством (страховик) та ОСОБА_4 (страхувальник) було укладено Договір, предметом страхування за яким є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом «Nissan Primera».

26.12.2012 о 23 год. 00 хв. ОСОБА_4 залишив технічно-справний автомобіль «Nissan Primera» на автомобільній стоянці біля будинку за адресою: АДРЕСА_1, а 27.12.2012 о 10 год. 00 хв. страхувальник виявив, що вказаний транспортний засіб пошкоджено, ймовірно, падінням снігу та буруль з даху вказаного будинку.

З довідки Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 05.11.2013 № 01-20/2720 вбачається, що за оперативними даними метеорологічної станції Київ (пр-т Науки, 37) висота снігового покрову 26.12.2012 і 27.12.2012 була відповідно 46 і 42 см.

27.12.2012 дільничний інспектор Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві, капітан міліції Верига Л.С., що прибув на місце події, зафіксував пошкодження, склавши висновок за результатами перевірки за матеріалами ЖЄОЗІП № 3698.

27.12.2012 інспектором ВДАІ Печерського РУ ГУМВС України в м. Києві за участі двох понятих було складено протокол огляду місця події, в якому зафіксовано факт деформації транспортного засобу внаслідок падіння криги на автомобіль, припаркований у дворі будинку АДРЕСА_1.

28.12.2012 від страхувальника до позивача надійшло повідомлення про страховий випадок.

Відповідно до звіту з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 23.01.2013 № 44, вартість вказаного збитку становить 32 960, 19 грн.

25.01.2013 складено страховий акт № 5090/6933-10, на підставі якого 08.02.2013 здійснено виплату страхового відшкодування ФОП ОСОБА_3 як особі, яка здійснювала ремонт автомобіля марки «Nissan Primera», що підтверджується платіжним дорученням від 08.08.2013 № 9477 на суму 32 420, 87 грн.

Згідно з частинами першою і другою статті 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

У пункті 6 рекомендацій президії Вищого господарського суду від 29.12.2007 № 04-5/239 «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди» зазначено, що встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Питання про наявність або відсутність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Отже, за загальним принципом цивільного права, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. При цьому, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд - це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

У частині другій статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що балансоутримувач зобов'язаний забезпечувати управління майном власними силами або укладати договір з юридичними особами на управління майном, забезпечувати умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Судом встановлено, що балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 у м. Києві є КП «Липкижитлосервіс», а тому на нього покладено приписами названих нормативно-правових актів обов'язок здійснювати відповідні заходи з управління майном, забезпечення належної експлуатації такого майна.

06.03.2013 позивачем на адресу відповідача було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування.

29.04.2013 позивачем отримано лист-відповідь від 25.03.2013 №309/6 про відмову у перерахуванні коштів.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.

Згідно з підпунктом 3.1.4 пункту 3.1 Правил утримання та благоустрій територій підприємств, установ, організацій та присадибних ділянок громадян, прибудинкових територій багатоквартирних та малоповерхових житлових будинків, належних до них будівель та споруд, проводиться власником або балансоутримувачем цього будинку, або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачами укладені відповідні договори на утримання та благоустрій прибудинкових територій.

Підпунктом 7.5.3 пункту 7.5 Правил благоустрою міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 № 1051/1051, які є обов'язковими для виконання всіма розміщеними на території м. Києва органами державної влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями (далі - Правила) передбачено, що очищення дахів та козирків від снігу та бурульок проводиться негайно з дотриманням застережних заходів щодо безпеки руху пішоходів, не допускаючи пошкодження покрівель будинків і споруд, зелених насаджень, електромереж, рекламних конструкцій тощо. Необхідно огороджувати небезпечні місця на тротуарах, переходах, виставляти вартових. Сніг та бурульки, що зняті з дахів та козирків, необхідно окучувати і протягом доби вивозити.

Отже, вказаними нормативними актами передбачено прямий обов'язок КП «Липкижитлосервіс» щодо проведення робіт з прибирання дахів будинків, які перебувають на балансі відповідача, від снігу та льодових бурульок.

Крім того, з витребуваних судом у КП «Липкижитлосервіс» посадових інструкцій вбачається, що до обов'язків начальника ремонтної дільниці належить, зокрема, керівництво працівниками дільниці, контроль та забезпечення постійної готовності робітників для виконання ремонтних робіт на інженерних мережах будинку, а до обов'язків покрівельника - періодичні огляди покрівель, їх очищення (у тому числі від на леді, снігу та бурульок).

Доказів того, що посадові особи відповідача належним чином виконували свої обов'язки суду подано не було.

Так, відповідачем на підтвердження належного виконання своїх обов'язків спочатку було подано суду акт від 25.12.2012 очищення покрівлі житлового будинку не АДРЕСА_1, а АДРЕСА_2; акт від вказаної дати стосовно будинку АДРЕСА_1 було подано суду лише після зауваження суду; крім того, судом встановлено, що будинок АДРЕСА_2 не перебуває на балансі КП «Липкижитлосервіс» і взагалі не існує.

Отже, відповідач своєчасно не прибрав сніг, не огородив небезпечне місце біля будинку АДРЕСА_1, внаслідок чого автомобілю позивача було завдано шкоду.

Відповідна перевірка обставин пошкодження автомобіля проводилась Печерським РУ ГУМВС України в м. Києві, матеріали якої судому витребувано і долучено до матеріалів даної справи, висновком якої від 29.12.2012 було встановлено, що вказаний автомобіль був пошкоджений внаслідок падіння на нього буруль та снігу, які впали з даху вказаного будинку, де автомобіль був припаркований.

Крім того, відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи від 05.03.2013 № 1201/14-52:

- механічні пошкодження (ум'ятини, тріщини, перелами), наявність яких зафіксована на капоті та на кришці двигуна, на передньому вітровому (лобовому) склі, на панелі та на облицюванні даху кузова, на кришці багажного відділення автомобіля «Nissan Primera», протоколом огляду транспортного засобу (додатком до звіту від 23.01.2013 № 44 «З визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу») та зробленими при цьому фотознімками, могли утворитися при контактуванні з декількома брилами спресованого (обледенілого) снігу та бурульками, падаючими зверху вертикально та по параболічній траєкторії з даху будівлі та з кустарно-виконаного навісу над останнім балконом будинку за адресою: АДРЕСА_1;

- однак за відсутністю в протоколі огляду місця події (транспортного засобу) від 27.12.2012 ВДАІ Печерського РУ ГУ МВС України в м. Києві фотознімків зазначеного автомобіля, схеми місця події та інформації щодо наявності на ділянках пошкоджених деталей брил снігу та шматків бурульок не можна стверджувати у категоричній формі, що пошкодження перелічених вище деталей сталося саме у проміжок часу між 23:00 год. 26.12.2012 та 10:00 год. 27.12.2012, протягом якого (за поясненнями водія ОСОБА_4) транспортний засіб «Nissan Primera» в нерухомому положенні розташовувався біля будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно зі звітом з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 23.01.2013 № 44, вартість вказаного збитку становить 32 960, 19 грн.

08.02.2013 позивач здійснив виплату страхового відшкодування ФОП ОСОБА_3 як особі, яка здійснювала ремонт пошкодженого транспортного засобу, що підтверджується платіжним дорученням від 08.08.2013 № 9477 на суму 32 420, 87 грн.

За приписами статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З урахуванням встановленої судом наявності усіх елементів складу цивільного правопорушення позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 32 420,87 грн. страхового відшкодування доведені і підлягають задоволенню в повному обсязі.

За приписами статті 49 ГПК України, судові витрати слід покласти на відповідача.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.12.2013 у даній справі витрати за проведення судової експертизи були покладені на позивача.

Наявні у матеріалах справи докази свідчать, що позивач здійснив оплату за проведення судової експертизи в загальній сумі 4 896 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 13.02.2014 № 11061.

Крім того, ПрАТ «СК «Мега-поліс» оплачено 343, 20 грн. за отримання довідки Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій слід покласти на КП «Липкижитлосервіс» (платіжне доручення від 05.11.2013 № 152).

За таких обставин судові витрати (судовий збір у сумі 1 720, 50 грн., витрати за проведення судової експертизи у сумі 4 896 грн. і витрати за отримання довідки Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій слід покласти на КП «Липкижитлосервіс» у сумі 343, 20 грн.) слід покласти на КП «Липкижитлосервіс».

Керуючись статтями 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району міста Києва «Липкижитлосервіс» (01021, м. Київ, пров. Мар'яненка, 7; ідентифікаційний код 05756837) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Мега-поліс» (03110, м. Київ, вул. Клименка, 23, оф. 208; ідентифікаційний код 30860173) 32 420 (тридцять дві тисячі чотириста двадцять) грн. 87 коп. страхового відшкодування; 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору; 4 896 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. витрат на проведення судової експертизи і 343 (триста сорок три) грн. 20 коп. за отримання довідки Українського гідрометеорологічного центру Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2014.

Суддя О. Марченко

Суддя Т. Капцова

Суддя О. Нечай