Ухвала суду № 39040083, 26.05.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 910/16082/13 26.05.14За позовом Організації орендарів орендної фірми «Екста»

До 1. Київської міської ради

2. Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

Про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки

Суддя Спичак О.М.

Представники:

від позивача: не з?явився;

від відповідача-1: не з?явився;

від відповідача-2: ОСОБА_2 - представник за довіреністю;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про визнання недійсним договору купівлі - продажу земельної ділянки № 189 від 10.07.2013, укладеного між відповідачами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2013 було порушено провадження у справі № 910/16082/13, розгляд справи призначено на 06.09.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2014 провадження у справі № 910/16082/13 поновлено, розгляд справи призначено на 26.05.2014.

В судове засідання 26.05.2014 позивач та відповідач-1 представників не направили, причин неявки - суд не повідомили. Про розгляд справи були повідомлені належним чином за адресами свого місцезнаходження.

В судовому засіданні 26.05.2014 судом було розглянуто клопотання відповідача - 2 про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах, так як ОСОБА_1 не має статусу фізичної особи - підприємця, про що свідчать зокрема відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а тому спір між сторонами не підвідомчий господарським судам.

Суд, дослідивши наявні матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Ч. 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 21 Господарського процесуального кодексу України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.

Ч. 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 2 Господарського кодексу України учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб'єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Частиною 2 ст. 55 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єктами господарювання є: 1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; 2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Приписами пункту 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Як встановлено судом, згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців АВ № 241473, державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Ставищенського РУЮ Київської області внесено запис № 23470060003001016 від 22.08.2013 про припинення підприємницької діяльності фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 за власним рішенням.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» визначено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Також, судом встановлено, що не погоджуючись з діями державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Ставищенського РУЮ Київської області щодо внесення запису № 23470060003001016 від 22.08.2013 про припинення підприємницької діяльності фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 за власним рішенням, організація орендарів орендної фірми «Екста» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправними наведених дій та зобов?язання вчинити дії по скасуванню запису № 23470060003001016 від 22.08.2013.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.11.2013 в справі № 810/5686/13-а позовну заяву організації орендарів орендної фірми «Екста» залишено без розгляду.

До того ж, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 провадження у справі № 810/6156/13-а за позовом організації орендарів орендної фірми «Екста» в особі ліквідатора Самофалова В.В. до державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Ставищенського РУЮ Київської області щодо внесення запису № 23470060003001016 від 22.08.2013 про припинення підприємницької діяльності фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 за власним рішенням та зобов?язання скасувати наведений запис - закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.

З огляду на викладене, судом встановлено, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які в силу приписів ч. 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» вважаються достовірними, поки до них не внесено змін, державним реєстратором юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Реєстраційної служби Ставищенського РУЮ Київської області внесено запис № 23470060003001016 від 22.08.2013 про припинення підприємницької діяльності фізичної особою - підприємцем ОСОБА_1 за власним рішенням. Вказані відомості є чинними та доказів внесення до них змін, або скасування в установленому порядку - суду не надано.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 на момент порушення провадження у даній справі не мала статусу фізичної особи - підприємця, тобто не була суб?єктом господарювання, який може бути учасником саме господарських відносин в силу ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України, а тому ОСОБА_1 не відносилась і до кола осіб, визначених статтею 1 Господарського процесуального кодексу України, а отже вказана особа не може бути стороною в господарському процесі згідно статті 21 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що спір у справі № 910/16082/13 не підлягає вирішенню господарськими судами України, а тому провадження в справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» визначено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:

1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;

2) повернення заяви або скарги;

3) відмови у відкритті провадження у справі;

4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);

5) закриття провадження у справі.

Пунктом 5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» від 21 лютого 2013 року N 7 надано роз'яснення, що статтею 7 Закону передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 Господарського процесуального кодексу України). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються.

Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 Господарського процесуального кодексу України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що судовий збір в сумі 2 294,00 грн., сплачений позивачем при зверненні до суду з відповідним позовом у справі № 910/16082/13 ( квитанції від 20.08.2013 № ПН5197 та № ПН 1568), покладається судом на позивача повністю.

Також, звертаючись із позовною заявою до Господарського суду міста Києва, позивачем була подана заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві та його державним реєстраторам вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:76:073:0007), площею 0,0780 га, розташованої на АДРЕСА_2; заборони Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, міняти, дарувати продавати, передавати в іпотеку, оренду, позичку, управління, до статутного капіталу юридичних осіб тощо земельною ділянкою (кадастровий номер: 8000000000:76:073:0007), площею 0,0780 га, розташованої на АДРЕСА_2.

Ухвалою суду від 22.08.2014 р. заява Організації орендарів орендної фірми «Екста» про вжиття заходів забезпечення позову задоволена, заборонено Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві (місцезнаходження: 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, 76-Г) та його державним реєстраторам вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав та їх обтяжень щодо земельної ділянки (кадастровий номер: 8000000000:76:073:0007), площею 0,0780 га, розташованої на АДРЕСА_2; заборонено Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відчужувати та будь-яким іншим чином розпоряджатися, в тому числі, але не виключно, міняти, дарувати продавати, передавати в іпотеку, оренду, позичку, управління, до статутного капіталу юридичних осіб тощо земельну ділянку (кадастровий номер: 8000000000:76:073:0007), площею 0,0780 га, розташовану на АДРЕСА_2.

В силу норм ст. 68 Господарського процесуального кодексу України питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі.

В п.10 постанови №16 від 26.12.2011р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» зазначено, що забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача, внаслідок чого господарський суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення.

У зв'язку з тим, що потреба у забезпечення позову відпала, враховуючи приписи ст. 68 Господарського процесуального кодексу України, п. 10 постанови №16 від 26.12.2011 р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», за висновками суду, існують підстави для скасування заходів до забезпечення позову у справі № 910/16082/13, вжитих ухвалою від 22.08.2013 р.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 66, 68, 86 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі № 910/16082/13 припинити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах.

2. Скасувати заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2013 р. у справі № 910/16082/13.

3. Ухвалу направити сторонам.

Суддя О.М.Спичак