Вирок № 39038565, 04.06.2014, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2756/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.06.2014 року м. Кілія.

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Балана М.В.,

при секретарі Урсул Г.К.,

з участю прокурора Порущенко Є.В., потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 представника потерпілих ОСОБА_4, обвинуваченого ОСОБА_5, адвоката обвинуваченого ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кілія, кримінальне провадження за звинуваченням:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ізмаїл, Одеської області, громадянина України, освіта неповна вища, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку, офіційно не працюючого, зареєстрованого: АДРЕСА_2, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст. 286 ч. 2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

13.07.2013 року, приблизно о 09.50 годині, у світлий час доби, на 34 км. + 750 м. автодороги «Спаське-Вилкове», водій ОСОБА_5, допустив порушення вимог п. 2.3. п.п. «б»; п.12.1; п. 13.1; п. 13.3 «Правил дорожнього руху України»:

- п. 2.3. «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: п.п. б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

- п. 12.1. «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

- п. 13.1. «Водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу, повинен дотримуватись безпечної дистанції та безпечного інтервалу»;

- п. 13.3. «Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду, необхідно дотримуватись безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху».

Порушення виразилось в тому, що ОСОБА_5 у вказаний день та час, керуючи технічно справним автомобілем «Мазда 626», р.н. НОМЕР_8, рухаючись по правій смузі проїжджої частини автодороги «Спаське-Вилкове», на якій організовано двосторонній рух, по одній смузі в кожному напрямку, з боку м. Вилкове, Кілійського району, Одеської області в напрямку с. Спаське, Татарбунарського району, Одеської області, будучі не уважним та не слідкуючи за дорожньою обстановкою, маючи реальну можливість її об'єктивно оцінювати, рухаючись по закругленій частині дороги, не обрав безпечну швидкість руху, перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків руху, виїхав на зустрічну смугу руху та, не витримавши безпечного бокового інтервалу між транспортними засобами, здійснив зіткнення з автомобілем «ВАЗ-2106», р.н. НОМЕР_9, яким керував ОСОБА_7, і який рухався по своїй смузі руху, у напрямку зустрічному автомобілю під керуванням ОСОБА_5

В результаті дорожньо-транспортної пригоди водій та пасажири автомобіля «ВАЗ-2106», р.н. НОМЕР_9, отримали наступні тілесні ушкодження:

- водій ОСОБА_7 отримав, згідно висновку судово-медичної експертизи № 76 від 13.08.2013 року, тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя: закриту тупу травму грудини та живота, у вигляді травматичних розривів навколо - сердечної сумки і передньої стінки правого шлуночка серця із кровотечею, розриви дуги аорти, селезінки. Від шоку, внаслідок отримання вказаних тяжких тілесних ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, приблизно о 10.00 годині 13.07.2013 року настала його смерть;

- пасажир ОСОБА_1 отримала згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2437 від 20.08.2013 року тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості: закритий внутрішньо-суглобовий перелом голівки лівої плечової кістки зі зміщенням периферичного відділу плечової кістки всередину та уверх, синця лівого плеча та двох синців лівої голені;

- пасажир ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2464 від 15.08.2013 року отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості: закриту травму грудної клітини у вигляді осколкового перелому лівої ключиці зі зміщенням кісткових уламків; закриті переломи поперечних відростків четвертого, п'ятого поперекових хребців зліва, синці тулубу та правого стегна;

- пасажир ОСОБА_8 згідно з висновком судово-медичної експертизи № 2462 від 12.08.2013 року отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості: закритий багато-осколковий внутрішньо-суглобний перелом променевої кістки лівого передпліччя в нижній третині зі зміщенням кісткових відламків, закритий перелом ліктьової кістки лівого передпліччя в нижній третині з кутовим зміщенням кісткових відламків, синці області лівого колінного суглоба, забиті рани лівої стопи.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та пояснив, що має водійський стаж з 2008 року.

13.07.2013 року, приблизно о 09.50 годині, він, керуючи автомобілем «Мазда 626», р.н. НОМЕР_8, рухався по автодорозі «Спаське-Вилкове», з боку м. Вилкове, Кілійського району, Одеської області в напрямку с. Спаське, Татарбунарського району, Одеської області зі швидкістю приблизно 50-60 кілометрів на годину. Під'їжджаючи до тривалого повороту вправо відносно свого напрямку руху, він побачив як з-за повороту в його напрямку на великій швидкості виїхало авто темного кольору, яке рухалось по середині дороги, у зв'язку з чим він був вимушений виконати маневр ухилення праворуч. Роз'їхавшись із зустрічною автівкою та в'їжджаючи у поворот, він почав виконувати маневр ліворуч, для того, щоб безпечно проїхати вказану ділянку автодороги. В цей час він побачив, що назустріч, по своїй смузі руху до нього наближається автомобіль «ВАЗ-2106», зеленого кольору. Оскільки його автомобіль знаходився вже практично на зустрічній смузі, зрозумівши, що не встигає повернутись на свою смугу, намагаючись уникнути зіткнення з зустрічним авто, він, не гальмуючи, скерував автомобіль ліворуч, намагаючись виїхати на узбіччя зустрічної смуги руху та таким чином виконати маневр роз'їзду з зустрічним авто. У цей час відбулось практично лобове зіткнення його автомобіля та зустрічного авто. Внаслідок зіткнення автомобіль «ВАЗ-2106» розвернуло поперек смуги, а його автівку винесло у поле. Вийшовши з машини, він підбіг до автомобіля «ВАЗ-2106» та став допомагати потерпілим залишити салон постраждалого авто. Через деякий час приїхала швидка медична допомога та працівники ДАЇ. Водій автомобіля «ВАЗ-2106» загинув під час зіткнення автомобілів, а інших потерпілих увезли на швидкій. Через декілька днів після ДТП, він намагався зустрітись з дружиною загиблого водія та обговорити питання надання матеріальної допомоги постраждалим, однак потерпіла сказала, щоб усі питання він вирішував з її братом. Під час зустрічі з братом ОСОБА_1, останній став вимагати, щоб він терміново виплатив його сестрі 100000 гривень, інакше ніяких розмов не буде. Оскільки в нього була відсутня така велика сума грошей, він більше не намагався вирішити з потерпілими питання надання матеріальної допомоги.

Позов прокурора він визнає у повному обсязі та проти стягнення судових витрат, пов'язаних з проведенням експертиз, не заперечує.

Позов ОСОБА_1 про стягнення з нього на користь потерпілої матеріальних збитків, які складаються з 12892 гривні 35 копійок витрат на поховання, 1114 гривень 60 копійок витрат на її лікування та 1000 гривень витрат на правову допомогу, а також 50000 гривень моральної шкоди визнає у повному обсязі. В частині стягнення 28000 гривень вартості автомобіля «ВАЗ-2106» позов не визнає, оскільки ОСОБА_1 не є власницею вказаного автомобіля та відповідно не має права ставити питання про стягнення саме на її користь компенсації збитків завданих вказаному автомобілю.

Позов ОСОБА_2 про стягнення з нього на користь потерпілої 150000 гривень моральної шкоди визнає частково в сумі 50000 гривень.

Позов потерпілої ОСОБА_3 про стягнення на її користь 2682 гривень 60 копійок витрат на лікування та 1000 гривень витрат на правову допомогу визнає повністю. В частині стягнення 50000 гривень моральної шкоди позов визнає частково, в сумі 20000 гривень.

Позов потерпілої ОСОБА_8 про стягнення з нього на користь потерпілої 3650 гривень витрат на лікування та 1000 гривень витрат на правову допомогу визнає повністю. В частині стягнення 150000 гривень моральної шкоди позов визнає частково, в сумі 20000 гривень.

Часткове визнання позовних вимог ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_8 про стягнення моральної шкоди обумовлено його важким матеріальним становищем, так як він ніде офіційно не працює, повинен утримувати малолітню доньку, 2013 року народження, та дружину, яка знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до 3 років, а також необхідністю відшкодовувати матеріальну та моральну шкоду завдану іншим потерпілим.

Окрім повного визнання ОСОБА_5 своєї вини у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, його вина повністю доведена та підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:

- показаннями потерпілої ОСОБА_1, яка в судовому засіданні пояснила, що 15.10.2010 року її чоловік - ОСОБА_7, за 28000 гривень (3500 доларів США), за генеральною довіреністю придбав автомобіль «ВАЗ-2106», р.н. НОМЕР_9. Цією ж генеральною довіреністю керувати та розпоряджатись автомобілем уповноважений також ОСОБА_9, який є її родичем. 13.07.2013 року, приблизно о 09.00 годині, вона разом з чоловіком, ОСОБА_3, ОСОБА_8 та ОСОБА_10 на своєму автомобілі поїхали у м. Вилкове, Кілійського району, Одеської області. Чоловік був за кермом, ОСОБА_10 сидів на передньому пасажирському сидінні, а вона, разом з племінницею та її донькою, на задньому сидінні автомобіля. Автомобіль рухався по автодорозі «Спаське-Вилкове», в сторону м. Вилкове, Кілійського району, Одеської області, зі швидкістю приблизно 50-60 кілометрів на годину. На 34 км. вказаної автодороги, приблизно за 50 метрів до повороту ліворуч, вона побачила, як їм на зустріч на великій швидкості виїхав автомобіль, який рухався по їхній смузі руху. Через декілька секунд автомобілі зіткнулись, і вона на деякий час втратила свідомість. Як її витягували з автомобіля не пам'ятає, оскільки знаходилась у шоковому стані. Прийшовши у себе, вона побачила, що її чоловік мертвий лежить на узбіччі дороги. ОСОБА_5 пояснив, що ДТП сталася внаслідок того, що він об'їжджав ями на дорозі. Після цього приїхала швидка та працівники ДАЇ. На її думку, ОСОБА_5 був у стані алкогольного або якогось іншого сп'яніння, що і призвело до ДТП. У день похорон чоловіка до неї приїхав ОСОБА_5, для того щоб вирішити питання про надання матеріальної допомоги, однак, оскільки вона знаходилась у шоковому стані, запропонувала обвинуваченому вирішувати ці питання з її братом. Через декілька днів ОСОБА_5 зустрівся з її братом, та вони не досягли згоди по питанню компенсації завданої шкоди. У подальшому вона неодноразово зверталась до обвинуваченого з вимогою компенсувати витрати на поховання чоловіка та на її лікування, а також відремонтувати автомобіль, однак останній до теперішнього часу ніякої матеріальної допомоги не надав. Протиправними діями ОСОБА_5 їй було завдано матеріальних збитків, які складаються з 12892 гривні 35 копійок витрат на поховання загиблого чоловіка, 1114 гривень 60 копійок витрат на її лікування та 1000 гривень витрат на правову допомогу. Також до матеріальних збитків входить 28000 гривень вартості пошкодженого автомобіля «ВАЗ-2106», який до теперішнього часу знаходиться на штрафному майданчику ОСОБА_11 Крім цього винними протиправними діями ОСОБА_5 їй було завдано моральну шкоду, яка складається з моральних страждань від втрати чоловіка, фізичного болю під час лікування після ДТП, хвилювання від того, що гроші, які витрачаються на лікування, могли б бути витрачені на потреби родини, а особа винна у цьому не вжила жодних заходів, направлених на хоча б часткове відшкодування завданих збитків. Достатньою сумою компенсації моральної шкоди вважає 50000 гривень. На підставі викладеного просить задовольнити її цивільний позов у повному обсязі;

- показаннями потерпілої ОСОБА_3, яка в частині обставин ДТП дала пояснення аналогічні поясненням потерпілої ОСОБА_1 Також потерпіла пояснила, що винними протиправними діями ОСОБА_5 їй було завдано матеріальних збитків, які складаються з 2682 гривень 60 копійок витрат на лікування та 1000 гривень витрат на правову допомогу. Окрім цього їй було завдано моральну шкоду, яка складається з моральних страждань, фізичного болю, який вона відчувала під час лікування, а також хвилювання від того, що гроші, які витрачаються на лікування, могли б бути витрачені на потреби родини, а особа винна у цьому не вжила жодних заходів, направлених на хоча б часткове відшкодування завданих збитків. Достатньою сумою компенсації моральної шкоди вважає 50000 гривень. На підставі викладеного просить задовольнити її цивільний позов у повному обсязі;

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка пояснила, що 13.07.2013 року зранку, її батьки, разом з іншими родичами, на автомобілі поїхали до м. Вилкове, Кілійського району, Одеської області. Приблизно о 10.00 годині, їй на мобільний телефон зателефонував хтось з родичів, хто саме вона не пам'ятає, та повідомив що внаслідок ДТП батько загинув, а інші члени родини отримали різні тілесні ушкодження. У подальшому їй стало відомо, що ДТП сталася з вини ОСОБА_5 Діями ОСОБА_5 їй було завдано моральну шкоду, яка виразилась у втраті близької людини - батька та нервуванні, пов'язаному з відсутністю коштів на ремонт автомобіля «ВАЗ-2106», а людина винна у цьому не вжила жодних заходів для відшкодування цих збитків хоча б частково у добровільному порядку. Достатньою сумою компенсації моральної шкоди вважає 150000 гривень та просить задовольнити її цивільний позов у повному обсязі;

- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 13.07.2013 року, про реєстрацію кримінального провадження № 12013170110002403 про скоєння ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України /а.к.п. 155/;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події з план схемою від 13.07.20013 року /а.к.п. 156-163/, протоколом огляду автомобіля «ВАЗ-2106», р.н. НОМЕР_9 від 13.07.2013 року /а.к.п. 164-168/, протоколом огляду автомобіля «Мазда», р.н. НОМЕР_8 від 13.07.2013 року /а.к.п. 169-173/ та фото таблицею до них, на яких відображена дорожня обстановка, місцеположення автомобілів та їх технічний стан після ДТП;

- висновком судово-медичної експертизи № 76 від 13.08.2013 року, згідно з яким у ОСОБА_7 виявлені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя: закрита тупа травма грудини та живота, у вигляді травматичних розривів навколо - сердечної сумки і передньої стінки правого шлуночка серця із кровотечею, розриви дуги аорти, селезінки. Смерть ОСОБА_7 настала від шоку, внаслідок отримання вказаних тяжких тілесних ушкоджень під час дорожньо-транспортної пригоди, приблизно о 10.00 годині 13.07.2013 року. Виявлені тілесні ушкодження відповідають для водія, який отримав пошкодження від контакту з деталями салону автомобіля та знаходяться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті /а.к.п. 181-183/;

- висновком судово-медичної експертизи № 2437 від 20.08.2013 року, згідно з яким у ОСОБА_1 виявлені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості: закритий внутрішньо-суглобовий перелом голівки лівої плечової кістки зі зміщенням периферичного відділу плечової кістки всередину та уверх, синця лівого плеча та двох синців лівої голені. Виявлені ушкодження утворились від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля що рухався, під час зіткнення транспортних засобів 13.07.2013 року /а.к.п. 184-188/;

- висновком судово-медичної експертизи № 2464 від 15.08.2013 року, згідно з яким у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості: закрита травма грудної клітини у вигляді осколкового перелому лівої ключиці зі зміщенням кісткових уламків; закриті переломи поперечних відростків четвертого, п'ятого поперекових хребців зліва, синці тулубу та правого стегна. Виявлені ушкодження утворились від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля що рухався, під час зіткнення транспортних засобів 13.07.2013 року /а.к.п. 189-192/;

- висновком судово-медичної експертизи № 2462 від 12.08.2013 року, згідно з яким у ОСОБА_8 виявлені тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості: закритий багато-осколковий внутрішньо-суглобний перелом променевої кістки лівого передпліччя в нижній третині зі зміщенням кісткових відламків, закритий перелом ліктьової кістки лівого передпліччя в нижній третині з кутовим зміщенням кісткових відламків, синці області лівого колінного суглоба, забиті рани лівої стопи. Виявлені ушкодження утворились від дії тупих предметів, якими могли бути частини салону автомобіля що рухався, під час зіткнення транспортних засобів 13.07.2013 року /а.к.п. 193-196/;

- висновком № 4042/4043 судової транспортно-трасологічної експертизи від 21.08.2013 року, згідно з яким первинний контакт мав місце передньою частиною автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_8 з передньою правою частиною автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_9, кут між подовжніми осями транспортних засобів у момент первинного контакту склав близько 180' відлічується в плані проти ходу годинникової стрілки від подовжньої осі автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_9 до подовжньої осі автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_8. Визначити швидкість руху автомобілів «Мазда 626» р.н. НОМЕР_8 та ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_9 перед ДТП в умовах події не представляється можливим /а.к.п. 197-204/;

- висновком № 4045 судової автотехнічної експертизи від 19.08.2013 року, згідно з яким ходова частина, рульове керування й гальмова система автомобіля ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_9 до моменту настання ДТП перебували в працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати автомобіль у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомої йому ефективністю. При цьому в цих системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення автомобіля від обраного напрямку руху або відмову систем /а.к.п. 207-209/;

- висновком № 4044 судової автотехнічної експертизи від 19.08.2013 року, згідно з яким ходова частина, рульове керування й гальмова система автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_8 до моменту настання ДТП перебували в працездатному стані й забезпечували водієві технічну можливість рухатися й утримувати автомобіль у будь-якому обраному ним напрямку, здійснювати гальмування з відомої йому ефективністю. При цьому в цих системах не було несправностей, які могли б обумовити раптове для водія відведення автомобіля від обраного напрямку руху або відмову систем /а.к.п. 211-213/;

- висновком № 5180 судової автотехнічної експертизи від 19.08.2013 року, згідно з яким показання водія автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_8 про обставини зіткнення автомобілів, являються технічно неспроможними. Дії водія автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_8 регламентувались вимогами дорожньої розмітки 1.1 та п.п. 12.1, 13.3 «Правил дорожнього руху». Шляхом виконання вимог вищевказаних пунктів «Правил дорожнього руху», водій автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_8 в умовах події мав в розпорядженні технічну можливість запобігти виїзду на зустрічну смугу, і тим самим запобігти зіткнення з автомобілем ВАЗ. Виїзд автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_8 на смугу зустрічного напрямку руху, з технічної точки зору обумовив водієві автомобілю ВАЗ 2106 р.н. НОМЕР_9 виникнення аварійної ситуації, в якій розгляд належних дій цього водія щодо запобігання ДТП і тим більш можливість запобігання ДТП безпредметно. З технічної точки зору дії водія автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_8 які не відповідали вимогам дорожньої розмітки 1.1 та п.п. 12.1, 13.3 «Правил дорожнього руху», явились причиною дорожньо-транспортної пригоди /а.к.п. 215-217/;

- протоколом огляду від 29.07.2013 року та постановою від 14.07.2013 року, про залучення автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_8 та автомобіля «ВАЗ- 2106» р.н. НОМЕР_9 до матеріалів кримінального провадження, в якості речових доказів, а також вимогами про повернення вказаних автомобілів власникам /а.к.п. 219-222/.

Аналізуючи зібрані в ході досудового розслідування та досліджені судом докази, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення доведена, оскільки беззаперечно підтверджується сукупністю досліджених судом доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку для підтвердження вини обвинуваченого.

З огляду на наведене суд кваліфікує дії ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи ОСОБА_5. покарання, суд враховує:

- наявність обставин, які у відповідності до вимог ст. 66 КК України пом'якшують покарання: щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину;

- відсутність обставин, які у відповідності до вимог ст. 67 КК України обтяжують покарання.

Крім того, суд враховує, ступінь тяжкості та громадську небезпеку скоєного кримінального правопорушення, данні, що характеризують особу обвинуваченого, його сімейний стан та ставлення до скоєного, відсутність судимостей, наявність постійного місця проживання, а також незворотність наслідків скоєного кримінального правопорушення.

На підставі викладеного, незважаючи на наявність кількох обставин, що пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_5 має бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами у межах санкції інкримінованої статті, оскільки його виправлення і перевиховання неможливі без ізоляції від суспільства.

28.05.2014 року на адресу суду надійшла письмова заява обвинуваченого та його адвоката, згідно з якою вони просять суд при винесенні вироку по даному кримінальному провадженню звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного судом основного та додаткового покарання на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

У судовому засіданні 02.06.2014 року обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 заяву підтримали та просять її задовольнити.

Прокурор Порущенко Є.В., потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та представник потерпілих ОСОБА_4 проти задоволення заяви не заперечують.

У відповідності до ст. ст. 85-86 КК України на підставі закону про амністію засуджений може бути повністю або частково звільнений від основного і додаткового покарань. Законом про амністію особи, визнані винними у вчиненні злочину обвинувальним вироком суду, можуть бути повністю або частково звільнені від відбування покарання.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1 Закону України «Про застосування амністії в Україні» амністія є повне або часткове звільнення від відбування покарання осіб, визнаних винними у вчиненні злочину, або кримінальні справи стосовно яких розглянуті судами, але вироки стосовно цих осіб не набрали законної сили; амністія оголошується Законом про амністію, який приймається відповідно до положень Конституції України, Кримінального Кодексу України та цього Закону.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що установивши в стадії судового розгляду кримінальної справи наявність акта амністії, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженого від відбування покарання.

19.04.2014 року набрав чинності Закон України «Про амністію у 2014 році» № 1185-VII від 08.04.2014 року з наступними змінами, внесеними згідно із Законом № 1246- VII від 06.05.2014 року.

Згідно з п. «в» ст. 1 Закон України «Про амністію у 2014 році», звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, та за злочини вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими відповідно до ст. 12 КК України, підлягають особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилось 18 років.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про амністію у 2014 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою прокурора, органу або установи виконання покарань, а також за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їх захисників чи законних представників.

У відповідності до ст. 14 Закону України «Про амністію у 2014 році» особи, на яких поширюється дія цього Закону можуть бути звільнені від відбування як основного так і додаткового покарання, призначеного судом.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_5 раніше не судимий, має доньку ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_6, і батьківських прав не позбавлений, 13.07.2013 року вчинив злочин з необережності і вказаний злочин у відповідності до ст. 12 КК України віднесено до тяжких злочинів і обставини перелічені у ст. 8 Закону України « Про амністію у 2014 році» та ст. 4 Закону України «Про застосування амністії в Україні», які перешкоджають застосуванню до обвинуваченого амністії - відсутні.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню, а ОСОБА_5 підлягає звільненню від відбування призначеного йому основного та додаткового покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2014 році».

Вирішуючи цивільні позови потерпілих, суд враховує заяву потерпілої та цивільного позивача ОСОБА_8 /а.к.п. 76/, яка у зв'язку зі станом здоров'я не змогла прибути у судове засідання, однак свій цивільний позов підтримала у повному обсязі, та письмові пояснення з додатками, надані суду 30.05.2014 року представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на боці відповідача - Публічного акціонерного товариства «ХДІ Страхування» /а.к.п. 129-144/.

При вирішенні цивільних позовів прокурора та потерпілих про стягнення з ОСОБА_5 матеріальних збитків та моральної шкоди, суд керується наступними нормами діючого законодавства:

Згідно зі ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо).

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Шкода, завдана правомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

У постанові Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб; розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань, зазнаних позивачем та інших обставин.

У відповідності до статті 1187 ЦК України (відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки), джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Цивільний позов прокурора в інтересах КУ «Одеська обласна клінічна лікарня» про стягнення з ОСОБА_5 8614 гривень витрат пов'язаних з лікуванням ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_8, у зв'язку з їх підтвердженням відповідними доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження та визнанням його обвинуваченим, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Цивільний позов ОСОБА_1 в частині стягнення на її користь з ОСОБА_5 матеріальних збитків, які складаються з 12892 гривні 35 копійок витрат на поховання загиблого чоловіка, 1114 гривень 60 копійок витрат на лікування, 1000 гривень витрат на правову допомогу та 50000 гривень моральної шкоди, у зв'язку з їх підтвердженням відповідними доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження та визнанням його обвинуваченим, підлягає задоволенню у повному обсязі.

В частині стягнення з обвинуваченого на користь потерпілої у якості компенсації матеріальних збитків, вартості пошкодженого автомобіля «ВАЗ-2106» р.н. НОМЕР_9 в розмірі 28000 гривень, позов задоволенню не підлягає з наступних підстав. В судовому засіданні достовірно встановлено, що у відповідності до свідоцтва про реєстрацію автомобіля «ВАЗ-2106» р.н. НОМЕР_9 його власником є ОСОБА_13 /а.к.п. 225/. Згідно з нотаріально посвідченою довіреністю від 15.11.2010 року ОСОБА_14, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_13, уповноважив ОСОБА_15 та ОСОБА_7 експлуатувати і розпоряджатись автомобілем «ВАЗ-2106» р.н. НОМЕР_9 /а.к.п. 227/. На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не є особою, яка у відповідності до вимог діючого законодавства має право вимагати компенсацію таких збитків.

Цивільний позов ОСОБА_3 в частині стягнення на її користь з ОСОБА_5 матеріальних збитків, які складаються з 2682 гривень 60 копійок витрат на лікування, 1000 гривень витрат на правову допомогу, у зв'язку з їх підтвердженням відповідними доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження та визнанням його обвинуваченим, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд вважає доведеним факт спричинення діянням обвинуваченого фізичного болю та значних душевних страждань позивачці, та той факт, що моральну шкоду заподіяно злочином. З іншого боку, суд також враховує необережну форму провини, майновий і сімейний стан ОСОБА_5, у зв'язку з чим приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, на суму 20000 гривень, і саме ця сума, на думку суду буде достатньою для відшкодування обвинуваченим спричинених потерпілій моральних страждань.

Цивільний позов ОСОБА_8 в частині стягнення на її користь з ОСОБА_5 матеріальних збитків, які складаються з 3650 гривень витрат на лікування, 1000 гривень витрат на правову допомогу, у зв'язку з їх підтвердженням відповідними доказами, що містяться в матеріалах кримінального провадження та визнанням його обвинуваченим, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Суд вважає доведеним факт спричинення діянням обвинуваченого фізичного болю та значних душевних страждань позивачці, та той факт, що моральну шкоду заподіяно злочином. З іншого боку, суд також враховує необережну форму провини, майновий і сімейний стан ОСОБА_5, у зв'язку з чим приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, на суму 20000 гривень, і саме ця сума, на думку суду, буде достатньою для відшкодування обвинуваченим спричинених потерпілій моральних страждань.

Цивільний позов ОСОБА_2 про стягнення з ОСОБА_5 150000 гривень моральної шкоди підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Суд вважає доведеним спричинення діянням обвинуваченого значного душевного болю потерпілій, якій було викликано втратою батька, і що вказана втрата є безповоротною, і ту обставину, що шкоду заподіяно злочином. З іншого боку, суд також враховує необережну форму провини, майновий і сімейний стан ОСОБА_5, у зв'язку з чим приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову в частині стягнення моральної шкоди, на суму 50000 гривень, і саме ця сума, на думку суду, буде достатньою для відшкодування обвинуваченим спричинених потерпілій моральних страждань.

Судові витрати в розмірі 1860 гривень 80 копійок пов'язанні з залученням експертів та проведенням експертиз у відповідності до положень ч. 2 ст. 122 КПК України підлягають стягненню з ОСОБА_5

Питання про речові докази підлягає вирішенню на підставі ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід на час винесення вироку ОСОБА_5 не обрано.

Керуючись ст. ст. 371, 373-374 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на три роки.

Застосувати до ОСОБА_5 дію п. «в» ч. 1 ст. 1 Закону України « Про амністію у 2014 році» та звільнити його від відбування основного та додаткового покарання призначеного судом.

Позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_10, на користь Комунальної установи «Одеська обласна клінічна лікарня» (м. Одеса, вул. Ак. Заболотного, № 26, р/р 35425002003568, код ЄДРПОУ 01998526, МФО 828011 ГУДКУ в Одеській області) 8614 гривень.

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_10, на користь ОСОБА_16, РНОКПП НОМЕР_14, 15006 гривень 95 копійок матеріальних збитків та 50000 гривень моральної шкоди.

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_10, на користь ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_11, 50000 гривень моральної шкоди.

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_10, на користь ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_12, 2682 гривні 60 копійок матеріальних збитків та 20000 гривень моральної шкоди.

Позов ОСОБА_8 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_5, РНОКПП НОМЕР_10, на користь ОСОБА_8, РНОКПП НОМЕР_13, 3650 гривень матеріальних збитків та 20000 гривень моральної шкоди.

Речовий доказ - автомобіль «ВАЗ-2106» р.н. НОМЕР_9 /а.к.п. 221/ - повернути власнику.

Речовий доказ - автомобіля «Мазда 626» р.н. НОМЕР_8 /а.к.п. 222/ - вважати повернутим власнику.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області (розрахунковий рахунок 31250272210015 в УДК в Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 25574222, призначення платежу за експертизу ФО2 КПК 1001050) - судові витрати в розмірі 1860 гривень 80 копійок.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Суддя М. В. Балан.